Рішення

від 10.04.2020 по справі 160/1438/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Справа № 160/1438/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

05.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0025541411 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач вказує, що контролюючим органом здійснено перевірку господарської діяльності ТОВ НВК Електропівденмонтаж за результатами якої складено акт № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019. На думку позивача, висновки вказаного акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки при перевірці первинної документації представники відповідача не звернули увагу на докази реальності господарської операції, натомість побудували висновки акту на припущеннях та на власних інформаційних базах. Товариство наголошує, що ним дотримано вимоги податкового законодавства під час господарської операції з контрагентом - ТОВ РІАЛ-С ГРУП . Крім того, позивач вважає, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки підприємством не порушено норм податкового законодавства, натомість зі своїм контрагентом позивачем укладено реальний договір, на підставі якого відбувалась реальна господарська операція. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятим без урахування всіх обставин та як наслідок є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.03.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ТОВ РІАЛ-С ГРУП , однак аналізом податкової та фінансової звітності даного контрагента встановлено, що у останнього відсутні будь-які основні засоби та працівники. Крім того, ТОВ РІАЛ-С ГРУП є фігурантом кримінальних проваджень. У зв`язку з чим первинні документи не можуть належним чином підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з контрагентом. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019 відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та такими, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.06.2019 № 3899-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВК Електропівденмонтаж (код ЄДРПОУ 32366707) з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ РІАЛ-С ГРУП (код ЄДРПОУ 40488643) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016.

За результатами перевірки був складений Акт № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ НВК Електропівденмонтаж п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 90 000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 90 000,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки ТОВ НВК Електропівденмонтаж 20.08.2019 були подані заперечення до Акту перевірки.

28.10.2019 ДФС України листом № 7250/6/99-00-05-02-01-15 повідомило позивача, що за результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0025541411 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 112 500 грн., у тому числі штрафна санкція у сумі 22 500,00 грн.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 30.08.2019 № 0025541411 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Разом з цим, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п. 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ НВК Електропівденмонтаж (Замовник) було укладено договір № 39 від 22.08.2016 з ТОВ РІАЛ-С ГРУП (код ЄДРПОУ 40488643) (Підрядник).

Відповідно до п. 1.1. означеного Договору, Підрядник зобов`язується за завданням Замовника надавати наступні послуги: з ремонту електрообладнання, технічного обслуговування (ТО) електрообладнання, а також надавати необхідний персонал, техніку та матеріали для виконання перерахованих вище робіт, а Замовник зобов`язується прийняти їх і сплатити на умовах цього Договору.

На підтвердження реальності вищевказаної господарської операції позивачем надано: акт приймання-здачі виконаних робіт № 609211 від 21.09.2016, платіжні доручення № 5314 від 13.10.2016, № 5327 від 25.10.2016.

Так, відповідно до завдання на виконання робіт (надання послуг) електромонтажні та пускно-налагоджувальні роботи електрообладнання відповідно до договору № 39 від 22.08.2016 ТОВ РІАЛ-С ГРУП були виконані наступні роботи:

- капітальний ремонт силового трансформатора напругою 150кВ, потужність до 25МВА;

- заміна високовольтних вводів 150кВ;

- поточний ремонт силового трансформатора напругою 150кВ, потужність до 25МВА;

- заміна високовольтних вводів 150кВ;

- зливання трансформаторного масла;

- виготовлення та заміна гумових ущілень (гума марки УМ);

- демонтаж/монтаж радіаторів та навісного обладнання;

- сушка трансформатору;

- сушка та очищення трансформаторного масла;

- заливання з дегазацієй трансформаторного масла;

- відбір проб масла та проведення фізико-хімічного аналізу трансформаторного масла;

- відбір проб масла та проведення хромотографічного аналізу трансформаторного масла.

Також, позивачем на підтвердження використання у власній господарській діяльності наданих ТОВ РІАЛ-С ГРУП послуг, надано такі первинні бухгалтерські документи: договір підряду № 330-ПУ-ШУТр від 02.08.2016, укладений з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля , акт приймання виконаних робіт № 09161 від 27.09.2016.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до акту приймання виконаних робіт № 09161 від 27.09.2016, ТОВ НВК Електропівденмонтаж , як Підрядником, було виконано роботи на замовлення ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля , які є аналогічними тим роботам, що були виконані ТОВ РІАЛ-С ГРУП на замовлення ТОВ НВК Електропівденмонтаж відповідно до договору № 39 від 22.08.2016.

Аналізуючи викладене та враховуючи основний вид економічної діяльності позивача слід зазначити, що ТОВ НВК Електропівденмонтаж мало можливість самостійно виконати роботи визначені у завданні до договору № 39 від 22.08.2016.

З урахуванням чого є незрозумілим в чому саме полягає економічна доцільність та економічний ефект господарської операції з ТОВ РІАЛ-С ГРУП .

Крім того, з наданих до суду первинних документів, на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ РІАЛ-С ГРУП , неможливо встановити кількість залучених до робіт працівників (робітників), механізмів та обладнання і ідентифікувати їх; не можливо дослідити характер наданих послуг (їх суть); не можливо дослідити перелік працівників, які надавали такі послуги; в них не вказано кількість годин, які відпрацьовані робітниками виконавця.

Також з акту приймання-здачі виконаних робіт № 609211 від 21.09.2016 не можливо встановити місце проведення вищевказаних робіт, а саме: Послуги з обслуговування трансформатора .

Слід також звернути увагу, що основним видом економічної діяльності ТОВ РІАЛ-С ГРУП є неспеціалізована оптова торгівля, що відповідає коду за КВЕД 46.90, водночас відповідно до договору № 39 від 22.08.2016 та завдання до вказаного договору, виконані роботи не відповідають основному виду економічної діяльності ТОВ РІАЛ-С ГРУП .

Також суд враховує, що згідно з наявною податковою інформацією у ТОВ РІАЛ-С ГРУП (код ЄДРПОУ 40488643) відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне та виробниче обладнання, власні або орендовані основні засоби.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку, що зміст спірної господарської операції не розкрито, а надані первинні документи не підтверджують реальність отриманих позивачем послуг від ТОВ РІАЛ-С ГРУП у період з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Таким чином, слід погодитися з висновком контролюючого органу, що позивач не зазначив жодних обставин та не надав належних доказів, які б свідчили про відповідність господарської операції цілям та завданням діяльності сторін цієї операції або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про факт вчиненої операції, наявність факту надання послуг, а також того, що вчинення зазначеної операції було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.

За таких обставин, суд вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий орган виходив із встановлених під час перевірки обставин, та діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 10 квітня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко