Постанова

від 24.12.2020 по справі 160/1438/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1438/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.04.2020 року) у справі № 160/1438/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

05.02.2020 року ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 року № 0025541411.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж , подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податковий кредит та податкові показники ним сформовані на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент ТОВ Ріал-С Груп на час надання послуг підряду був платником ПДВ та спроможний був здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору. Апелянт вказував, що взаємовідносини між ним та контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з отримання ремонтних електромонтажних послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б про наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність надання працівниками контрагентів послуг. Отримання послуг за договором підряду, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами, послуга ремонту електрообладнання були замовлені для виконання інших, взятих на себе договірних зобов`язань. Апелянт вказував, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято його доводи про те, що надані послуги були використані для власних потреб, а саме, для виконання взятих на себе договірних зобов`язань з іншими суб`єктами господарювання, зокрема Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці господарської діяльності позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме, не підтверджено дійсність отримання послуг підряду, доказів оплати за отримані послуги. Суд першої інстанції вказував, що у ТОВ Ріал-С Груп відсутні виробничі потужності, складські приміщення, трудові ресурси (відсутні наймані працівники), що унеможливлює виконання договорів по виконанню ремонтних послуг, відсутні основні фонди, виробниче, електрообладнання, матеріли. Суд першої інстанції вказував, що первинні документи позивача, які стали підставою для формування податкового кредиту та формування фінансового результату, оформлено з порушеннями, які не підтверджують факт придбання робіт (послуг), а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. У випадку недобросовісності контрагентів замовник несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Згідно матеріалів справи, фахівцями Головного управління ДФС у Запорізькій області, у період з 03.07.2019 року по 09.07.2019 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ріал-С Груп за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року. За результатами перевірки складений акт № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019 року, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 90000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 90000,00 грн. Підставою для таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ Ріал-С Груп , що призвело до викривлення фінансового результату.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019 року, ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з запереченнями. Згідно листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.10.2019 року № 7250/6/99-00-05-02-01-15 повідомлено, що заперечення на акт перевірки залишені без задоволення, висновки перевірки - без змін.

На підстави висновків акту № 39101/04-36-14-11/32366707 від 16.07.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 року № 0025541411 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 112500 грн., з яких за основним платежем 90000,00 грн, штрафна санкція у сумі 22500,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2019 року №0009071421 ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж звернулось до ДФС України зі скаргою, яка рішенням ДФС України від 28.10.2019 року № 7250/6/99-00-05-02-01-15 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Відповідно до матеріалів справи, 22.08.2016 року між ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж (замовник) та ТОВ Ріал-С Груп (виконавець) укладено договір підряду, за умовами якого підрядник за завданням замовника надає ремонтні послуги, замовник приймає та оплачує виконані послуги. Сторонами договору підписано завдання на виконання робіт (надання послуг) електромонтажні та пуско-налагоджувальні роботи електрообладання, де ТОВ Ріал-С Груп та ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж узгоджено перелік робіт, які має виконати виконавець.

На виконання договору, між сторонами був підписаний акт приймання - здачі виконаних підрядних робіт № 609211 від 21.09.2016 року. За результатами виконання договору ТОВ Ріал-С Груп видало ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж податкові накладні № 22 від 04.10.2016 року, № 206 від 21.09.2016 року, які мають необхідні реквізити та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оплату за отримані підрядні послуги ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж підтвердило платіжними дорученнями № 5314 від 13.10.2016 року на суму 56700,00 грн., № 5327 від 25.10.2016 року на суму 513650,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ремонтні роботи, що замовлені у ТОВ Ріал-С Груп , були використані для виконання договірних зобов`язань по ремонту обладнання. Відповідно до договору підряду (ремонт на території замовника) № 330-ПУ-ШУТр від 02.08.2016 року, укладеного між ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля (замовник) та ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж щодо виконання на умовах замовника, силами та засобами виконавця, з використанням його матеріалів та обладнання, виконати роботи по ремонту обладнанню, вузлів та комплектуючих. Ремонтні роботи на об`єкті ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля були виконані, що підтверджується підписаним актом приймання робіт за вересень 2016 року № 09161 від 27.09.2016 року.

На підтвердження зв`язків з ТОВ Ріал-С Груп щодо виконання ним робіт на території ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж надало лист № 95 від 23.08.2016 року, в якому ТОВ Ріал-С Груп просило посприяти у доступі працівників та провозу обладнання та засобів на територію ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля .

Листами від 31.08.2016 року № 608312 та від 31.08.2016 року № 608311 ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж прохало ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля та ТОВ ДТЕК Високовольтні мережі (на території якого надані послуги) про допуск працівників ТОВ Ріал-С Груп на територію, де знаходиться елелктрообладання та де необхідно було проводити ремонтні роботи.

ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж долучено до матеріалів справи копії посвідчень працівників ТОВ Ріал-С Груп .

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 201.1, 201.2 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента послуг. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця (замовника) права на формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів (договору, акту приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних тощо) можливо встановити зміну власного капіталу та виникнення зобов`язання сплатити виконавцю послуг кошти.

Передбачено, що якщо за результатами реальної господарської операції віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості товару, відбувається на підставі належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який був укладений позивачем та ТОВ Ріал-С Груп щодо виконання ремонтних робіт - визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області для підтвердження своїх доводів зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження, у яких фігурує контрагент позивача ТОВ Ріал-С Груп . Вказує на наявність кримінальних проваджень: № 32018160020000002 від 12.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України (ухвала Приморського районного суду м. Одеси, справа № 522/18414/18), № 32016100090000038 від 18.03.2016 року за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухвала Дніпровського районного суду м. Києва, справа № 755/15458/16-к), № 32017100090000035 від 26.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухвала Солом`янського районного суму м. Києва, справа № 760/12145/17), № 42017000000002986 від 20.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (ухвала Печерського районного суду м. Києва, справа № 757/45849/18-к, № 42018101060000040 від 01.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (ухвала Печерського районного суду м. Києва, справа № 757/18882/18-к, № 32017100060000104 від 17.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (ухвала Печерського районного суду м. Києва, справа № 757/38755/18-к).

Ухвалою суду від 10.09.2020 року та ухвалою суду від 22.10.2020 року було зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Третього апеляційного адміністративного суду інформацію про закінчення кримінальних справ, наявність вироків чи інших рішень по кримінальним провадженням № 32018160020000002 від 12.01.2018 року, № 32016100090000038 від 18.03.2016 року, № 32017100090000035 від 26.05.2017 року, № 42017000000002986 від 20.09.2017 року, № 42018101060000040 від 01.02.2018 року, № 32017100060000104 від 17.11.2017 року.

Листом від 11.11.2020 року повідомлено суд про направлення Управлінням податкового аудиту службової записки заступнику начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками стосовно отримання інформації щодо руху кримінальних справ № 32018160020000002 від 12.01.2018 року, № 32016100090000038 від 18.03.2016 року, № 32017100090000035 від 26.05.2017 року, № 42017000000002986 від 20.09.2017 року, № 42018101060000040 від 01.02.2018 року, № 32017100060000104 від 17.11.2017 року.

Листами від 29.09.2020 року та 01.12.2020 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило суд, що інформація щодо закінчення, наявності вироків чи інших рішень по кримінальним справам відсутня.

Тобто, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не підтвердило наявність кримінальних проваджень, у яких фігурує контрагент позивача ТОВ Ріал-С Груп , не надано вироки або інші процесуальні рішення у межах кримінальних проваджень про причетність посадових осіб ТОВ Ріал-С Груп до кримінальних правопорушень.

Суд апеляційної інстанції вказує, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків після отримання від контрагента податкової накладної. Важливе встановлення руху активів, як то з боку виконавця надання послуг та певних ресурсів, з боку замовника важливе проведення оплати.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з ТОВ Ріал-С Груп , прослідковується мета замовлення та отримання ремонтних послуг, їх використання у власній господарській діяльності для виконання взятих на себе інших договірних зобов`язань. Підтверджено наявність у ТОВ Ріал-С Груп трудових ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань з ренту обладнання, переміщення на територію ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля для виконання робіт. В свою чергу, відповідач не довів відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України правомірність своїх рішень.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення керується правовою позицією Верховного Суду, зокрема, висловленою у постановах: від 30.08.2019 року у справі №804/17176/14, від 21.01.2020 року у справі №814/2335/14, від 05.02.2020 року у справі №823/1519/16, від 07.05.2020 року у справі №2а/0370/1606/12.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати, здійснені позивачем, повертаються йому у тому разі, коли його позовні вимоги задоволено.

ТОВ Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1603830371.1. При поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 3153,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6122 від 15.07.2020 року. Враховуючи задоволення позовних вимог, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають 5255,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, слід прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 160/1438/20 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 року № 0025541411 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Електропівденмонтаж (код ЄДРПОУ 32366707) судові витрати у розмірі 5255,00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова