Справа № 755/6720/20
1-кс/755/2732/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000153 від 17 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
У С Т А Н О В И В :
05 червня 2020 року старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучені речі та документи: товарні звіти за 2019 рік ФОП « ОСОБА_6 » на 210 арк.; чорнові записи у вигляді оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Самсоніка 2», ТОВ «Амебр фірм 2», ТОВ «Самосніка 2» за період 2019 року на 22 арк.; виготовлені відбитки печатки ТОВ «ПОШ УА 2» код ЄДРПОУ 39296998 на 2 арк.; виготовлені під час обшуку відбитки печатки ТОВ «Амбер Фірм 2» код ЄДРПОУ 40360872 на 2 арк.; виготовлені під час обшуку відбитки печатки ТОВ «Амбер Фірм 2» код ЄДРПОУ 40360872 на 2 арк.; виготовлені під час обшуку відбитки печатки ТОВ «ПОШ УА 2» код ЄДРПОУ 39296998 на 2 арк.; папки сегрегатор синього кольору без напису, у якій містяться замовлення покупців, ФОП « ОСОБА_7 » та ТОВ «Самсоніка 2» ТОВ «Самсоніка» на 391 арк.; папки сегрегатор синього кольору без напису, у якій містяться замовлення покупців, ФОП « ОСОБА_7 » та ТОВ «Самсоніка 2» ТОВ «Самсоніка» на 124 арк.; замовлення покупців ФОП « ОСОБА_7 » та ТОВ «Самсоніка 2» на 479 арк.; замовлення покупців ФОП « ОСОБА_7 » та ТОВ «Самсоніка 2», ТОВ «Самсоніка» на 556 арк.; замовлення покупців ФОП « ОСОБА_7 » та ТОВ «Самсоніка 2», ТОВ «Самсоніка» на 462 арк.; папка сегрегатор синього кольору, у якому містяться замовлення покупців ТОВ «Самсоніка» ФОП « ОСОБА_7 », ТОВ «Самсоніка 2» на 266 арк.; папка сегрегатор синього кольору, у якому містяться інвентаризація товарів на складі ФОП « ОСОБА_7 » на 207 арк.; папка сегрегатор синього кольору, у якому містяться замовлення ФОП « ОСОБА_8 » на 80 арк.; папка сегрегатор рожевого кольору, у якому містяться реєстр видачі відправлень ТОВ «Пош ЮА» на 248 арк.; папка сегрегатор помаранчевого кольору, у якому містяться інвентаризація товарів на складі ТОВ «ПОШ ЮА» на 203 арк.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000153 від 17.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи, у період третього та четвертого кварталу 2019 року, здійснюючи протиправну діяльність на території м. Києва, Київської області та іншій території України, із використанням ТОВ «Самсоніка» (код ЄДРПОУ 41595894), яке перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи платників єдиного податку, здійснили бездокументальне придбання одягу та взуття відомих брендів від підприємств-імпортерів та фактично реалізували такі товарно-матеріальні цінності через інтернет-магазини, в результаті чого, шляхом приховування від оподаткування фактичних обсягів реалізації вищевказаних ТМЦ, перевищили граничний обсяг доходу ТОВ «Самосніка», не задекларували та не сплатили єдиний податок в загальному розмірі 1 362 641,60 грн. та податок на додану вартість у розмірі 7 721 991,80 грн. Таким чином, службові особи ТОВ «Самсоніка» ухилилися від сплати податків на загальну суму 9 084 633,40 грн, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення дослідження №2-06/03/2020-дос від 06.03.2020, та є особливо великим розміром.
За результатами аналізу Аналітичної системи ДФС України «Податковий блок» встановлено, що керівником та співзасновником ТОВ «ПОШ УА 2» та ТОВ «Амбер фірм 2» є ОСОБА_9 , та другим засновником ОСОБА_10 .. Юридична адреса таких підприємств АДРЕСА_1 . яка не співпадає з адресою проведення обшуку АДРЕСА_2 . Що свідчить про використання таких підприємств разом із ТОВ «Самсоніка» та ТОВ «Самсоніка 2» у незаконній діяльності.
В подальшому у досудовому розслідуванні на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 за результатами якого виявлено та вилучено вказані речі та документи.
Згідно постанови слідчого від 04.05.2020 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_11 .
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вказав, що майно на яке в клопотанні просить накласти арешт визнано речовим доказом. Метою арешту є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Самсоніка» заперечував щодо накладення арешту на майно, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, вважаю за необхідне відмовити у задоволені клопотання, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна не дотримався.
Так, відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, привела лише положення ч. ч. 1, 2, 3, 11 ст.170та ст.98 КПК Україниі вказала, що у зв`язку з викладеним виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене за результатами проведення обшуку нежитлового приміщення.
Отже, у клопотанні старшого слідчого про арешт майна, всупереч вимог п. 1 ч. 2ст. 171 КПК України, не зазначено ні мети, ні підстави для накладення арешту на майно, а також не приведено відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170 - 173 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2020 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 89842609 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Сазонова М. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні