Ухвала

від 12.06.2020 по справі 755/6720/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6720/20

1-кс/755/2734/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000153 від 17 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

У С Т А Н О В И В :

05 червня 2020 року старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучені речі та документи: папка сегрегатор жовтого кольору із написом: «упаковка каталоги расходи мат», у якому зберігаються: довіреність №260220 від 26.02.2020 на 1 арк. чорнові записи у вигляді таблиці із графами «контраген, номер возврата, номер отбора, кол мест, кол возврата, тощо» на 5 арк. повернення постачальнику на 171 арк.; папка сегрегатор червоного кольору із написом: «06-07», у якому зберігаються видаткові накладні ТОВ «Бебі марлен» за 2018 рік на 166 арк.; ящик білого кольору, у якому знаходяться накладні: ТОВ «Бамбіно» код ЄДРПОУ 39196734, ТОВ «Бімбо» код ЄДРПОУ 39813980, накладними на переміщення товарів ТОВ «Монтень» код ЄДРПОУ 39442532, ТОВ «ПАТЕРНЕО» код ЄДРПОУ 39435483, ТОВ «Про фонте» код ЄДРПОУ 39435415, ТОВ «ЛЕЧЧЕ» код ЄДРПОУ 38989044, ТОВ «Тортона» код ЄДРПОУ 42520767, ТОВ «Рітейл пропертіз» код ЄДРПОУ 41417050, ТОВ «Брера» код ЄДРПОУ 41265230, ТОВ «Монтебелло» код ЄДРПОУ 39791370 на 842 арк.; жорсткий диск марки Kingston s/n НОМЕР_1 , на якому міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, а саме, яку слідчим було скопійовано під час обшуку з віддаленого комп`ютеру «spravki(\\172.16.16.2)(Q:)».

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000153 від 17.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи, у період третього та четвертого кварталу 2019 року, здійснюючи протиправну діяльність на території м. Києва, Київської області та іншій території України, із використанням ТОВ «Самсоніка» (код ЄДРПОУ 41595894), яке перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи платників єдиного податку, здійснили бездокументальне придбання одягу та взуття відомих брендів від підприємств-імпортерів та фактично реалізували такі товарно-матеріальні цінності через інтернет-магазини, в результаті чого, шляхом приховування від оподаткування фактичних обсягів реалізації вищевказаних ТМЦ, перевищили граничний обсяг доходу ТОВ «Самосніка», не задекларували та не сплатили єдиний податок в загальному розмірі 1 362 641,60 грн. та податок на додану вартість у розмірі 7 721 991,80 грн. Таким чином, службові особи ТОВ «Самсоніка» ухилилися від сплати податків на загальну суму 9 084 633,40 грн, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення дослідження №2-06/03/2020-дос від 06.03.2020, та є особливо великим розміром.

Згідно із інформаційними базами ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ «Кавицький» орендує складські приміщення у ТОВ «Агро-Союз «Бортничі»», що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 26, які використовуються ТОВ «Самсоніка» та Helen Marlen, для зберігання брендових речей та аксесуарів. При здійсненні виїзду за даною адресою, у робочий час, працівниками десятого оперативного відділу ГУ ДФС у м. Києві, було виявлено транспортний засіб ОСОБА_6 , що також підтверджує використання ТОВ «Самсоніка» зазначеної адреси, для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, встановлено, що власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «ОЛГА» (код ЄДРПОУ 23507629), ТОВ «Агро-Союз «Бортничі»» (код ЄДРПОУ 33483725).

В подальшому у досудовому розслідуванні на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого виявлено та вилучено вказані речі та документи.

Згідно постанови слідчого від 04.05.2020 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_10 .

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вказав, що майно на яке в клопотанні просить накласти арешт визнано речовим доказом. Метою арешту є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Бельгусто» заперечував щодо накладення арешту на майно, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, вважаю за необхідне відмовити у задоволені клопотання, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна не дотримався.

Так, відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, привела лише положення ч. ч. 1, 2, 3, 11 ст.170та ст.98 КПК Україниі вказала, що у зв`язку з викладеним виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене за результатами проведення обшуку нежитлового приміщення.

Отже, у клопотанні старшого слідчого про арешт майна, всупереч вимог п. 1 ч. 2ст. 171 КПК України, не зазначено ні мети, ні підстави для накладення арешту на майно, а також не приведено відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170 - 173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя