Ухвала

від 12.06.2020 по справі 757/20199/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20199/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2020 року прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020110190000127 від 25.03.2020, на виявлене та вилучене 26.03.2020 під час проведення огляду працівниками Кагарлицького відділення поліції Обухівського ВП ГУ НП в Київській області майно, з забороною користуватись та розпоряджатись ним належного ТОВ «Дніпровські піски» (код ЄДРПОУ 39755966) та ТОВ «Позитив», а саме: два несамохідні земснаряди з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , 1978 року випуску, другий земснаряд НОМЕР_2 , 1978 року випуску, належних ТОВ «Дніпровські піски», та ТОВ «Позитив», баржу «Рудовіз» НОМЕР_3 , реєстраційний номер якої НОМЕР_4 , належних ТОВ «Дніпровські піски» та ТОВ «Позитив», а також пісок в кількості 2000 тонн, які були вилучені, з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на обґрунтованість поданого клопотання та необхідності забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.

У судовому засіданні адвокати ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши що вище вказане майно ніякого відношення до вказаного кримінального провадження немає.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, заперечення адвокатів, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110190000127 від 25.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України.

25.03.2020 до Кагарлицького відділення поліції Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшло повідомлення від громадських активістів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , старшого державного інспектора екологічної інспекції ОСОБА_8 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , працює комплекс по відмиву піску, чим створює загрозу для довкілля.

25.03.2020 слідчим відділом Кагарлицького відділу поліції Обухівського ВП ГУ НП в Київській області розпочато кримінальне провадження №12020110190000127 за фактом незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТОВ «Дніпровські піски» (код ЄДРПОУ 39755966) всупереч Наказу Держрибагенства (Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області) № НОД-Ю5/6 від 13.03.2020 здійснюють видобування піску під час нерестової заборони за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стайки, акваторія Канівського водосховища.

26.03.2020 проведено огляд плавучого причалу, розташованого на р. Дніпро в північній частині акваторії Канівського водосховища, розташованого в АДРЕСА_1 . В ході огляду було виявлено два несамохідні земснаряди з реєстраційними номерами SRU007939 та НОМЕР_2 , обидва 1978 років випуску. Поруч із плавучим причалом знаходилася баржа «Рудовіз» НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

При огляді вказаної баржі виявлено, що на ній знаходиться пісок в кількості близько 2000 тонн (1226 метрів кубічних). Вказаний плавучий причал та баржа «Рудовіз» належать ТОВ «Дніпровські піски» та ТОВ «Позитив». В ході проведення огляду місця події вищевказаний плавучий причал та баржа «Рудовіз» разом із піском вилучені.

Враховуючи, що несамохідний земснаряд з реєстраційним номером НОМЕР_1 (гідропіскопогрузчик) та другий земснаряд з реєстраційним номером НОМЕР_2 є знаряддями кримінального правопорушення та згідно положень ст. 96-1 КК України підлягає спеціальній конфіскації, а видобутий незаконним способом пісок - предметом злочину, передбаченого ст. 239-2 КК України, накладення арешту на вказане майно є необхідним засобом забезпечення інтересів кримінального провадження та припинення протиправних дій.

Крім того, 27.03.2020 вилучене під час огляду майно визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

23.04.2020 заступником Генерального прокурора України у зв`язку з неефективним здійсненням досудового розслідування його здійснення у кримінальному провадженні №12020110190000127 від 25.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК' України доручено Територіальному управлінню ДБР, розташованому у м. Києві.

29.04.2020 заступником прокурора Київської області визначено групу прокурорів зі складу прокурорів другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області.

15.05.2020 прокурором Київської області винесено постанову, якої змінено склад групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Як визначено ч. 5 цієї ж статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року зазначає: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Водночас, як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, в уповноважених осіб ТОВ «Дніпровські піски» та ТОВ «Позитив» відсутній процесуальний статус, з яким закон пов`язує можливість накладення арешту на її майно. Згідно наданих документів майно набуте останніми законним шляхом, та будь-яких належних доказів участі у ТОВ «Дніпровські піски» та ТОВ «Позитив» в набутті майна, на яке прокурор просить накласти арешт, слідчому судді не надано.

Отже, відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на вказане майно, прокурор не довів необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для досягнення визначеної ним в клопотанні мети, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1