ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/310/20 Номер провадження 22-ц/814/1128/20Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.
імена (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Юнсон
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави, постановлену 06 лютого 2020 року у складі судді Кузіної Ж.В.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнсон про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати протиправною бездіяльність ТОВ Юнсон щодо не розгляду та ненадання відповіді на її звернення та зобов`язати ТОВ Юнсон розглянути її звернення та надати на нього відповідь.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним положенням, викликаним відсутністю роботи та належного рівня доходу.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 січня 2020 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а позовну заяву залишено без руху для сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
05 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до місцевого заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вона просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на докази її скрутного матеріального становища, зокрема копію довідки про розмір державної соціальної допомоги по безробіттю, відомості про платника податків, реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Ухвала вмотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не сплачено судовий збір.
Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила скасувати її та постановити нову ухвалу про відкриття провадження за її позовом, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У рішенні по справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету. У рішенні у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 року ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
З матеріалів справи вбачається обґрунтованість доводів позивача про відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Місцевий суд допустив надмірний формалізм та суворе тлумачення норм ЗУ Про судовий збір та ЦПК України, а також залишив поза увагою докази, подані позивачем на підтвердження її майнового стану.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення норм процесуального права місцевим судом було постановлено помилкову ухвалу про визнання позовної заяви ОСОБА_1 не поданою та її повернення позивачеві, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування такої ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 374 ч. 1, ст. 379 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді С.А. Гальонкін
Л.М. Хіль
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 17.06.2020 |
Номер документу | 89843885 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Кузнєцова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні