Ухвала

від 16.06.2020 по справі 477/981/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №477/981/20

Провадження №2-з/477/15/20

УХВАЛА

16 червня 2020 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

при секретарі - Тристан В.О.,

розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне підприємство Миколаївське лісове господарство в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Жовтневої (Вітовської) районної державної адміністрації №314-р від 22.04.2009 року, в частині надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності серії ЯЗ № 140220 на земельну ділянку площею 0.08 га з кадастровим номером 4823355000:01:000:0470, який 24 квітня 2009 року зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010901502495.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. Провадження у справі не відкрито.

В порядку частини 6 статті 187 ЦПК України судом надіслані запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

11 червня 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,08 га з кадастровим номером НОМЕР_1 :01:000:0470 в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на даній земельній ділянці. А також заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823355000:01:000:0470 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно частини 3 статті 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

15 червня 2020 року від заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 надійшла заява про розгляд заяви за участю прокурора для надання пояснень та додаткових доказів.

16 червня 2020 року від прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та просила приєднати до матеріалів позовної заяви додаткові матеріали.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, зокрема, і заборонити вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику.

За змістом частини 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а також принципом верховенства права, визначеного статтею 10 ЦПК України.

Враховуючи можливість зміни власника або цільового призначення земельної ділянки та право позивача на захист його порушених прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

В той же час, вимоги забезпечення позову шляхом заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на даній земельній ділянці та заборони ОСОБА_1 укладати договори, вчиняти інші правочини щодо земельної ділянки, а також заборони проведення на ній будь-яких будівельних робіт, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Припущення заявника що на спірній ділянці можуть бути збудовані об`єкти нерухомості, суду не доведене, а не зазначення, які саме інші правочини слід заборонити вчиняти щодо земельної ділянки, значно звужує конституційні права власника. Окрім того, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, фактично унеможливить відчуження даного майна, що є основним для забезпечення рішення, якщо останнє буде прийняте на користь позивача.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-154, 208, 210 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,08 га з кадастровим номером НОМЕР_1 :01:000:0470 в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823355000:01:000:0470 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її об`єднання з іншими ділянками, відчужувати земельні ділянки будь-яким способом.

В іншій частині заяви, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя А.А.Саукова