Рішення

від 15.06.2020 по справі 280/2491/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2020 року Справа № 280/2491/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лазаренка М.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд.38, кв.47, код ЄДРПОУ 42724084) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 13 травня 2019 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 11 квітня 2019 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 травня 2019 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 13 травня 2019 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 18 квітня 2019 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 10 квітня 2019 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 16 квітня 2019 року;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних: № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано вказані накладні, беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу-2, яким в подальшому було прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої порядком, не було вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов`язати відповідача-1 зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 17.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

30.04.2020 до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20129), зазначає, що реєстрація податкових накладних № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, встановлених пунктом 8 Критеріїв ризиковості, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що комісією прийняті рішення № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 13 травня 2019 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 11 квітня 2019 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 травня 2019 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 13 травня 2019 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 18 квітня 2019 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 10 квітня 2019 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 16 квітня 2019 року у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржувані рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд звертає увагу сторін, що згідно із Законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Трастоптторг є юридичною особою, основними видами господарської діяльності якої є, зокрема: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Постачання товарів за заблокованими податковими накладними здійснювалося за видом діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90).

Для своєї господарської діяльності ТОВ Трастоптторг використовує наступне приміщення:

- частина нежитлового приміщення площею 20 кв. м за адресою: м. Токмак, вул. Привокзальна, 35а, склад за Договором оренди нежитлового приміщення №В-13/19 від 01.03.2019 з ОСОБА_1 В.

Наявна чисельність працівників на підприємстві є достатньою для ведення господарської діяльності пов`язаної з посередницькою торгівлею. Зміст якої складається з купівлі та перепродажу товару.

28 березня 2019 року між ТОВ Трастоптторг (Постачальником) та ТОВ ТД ТЕК-УКРАЇНА (Покупцем) було укладено договір поставки №ТР28-19.

13 травня 2019 р., згідно Договору поставки №ТР28-19 від 28.03.2019 р., рахунка- фактури №19328 від 28.03.2019 року, замовлення №ТР28-19 від 28.03.2019 року та видаткової накладної №19513 від 13.05.2019 р., був відвантажений товар (електромагнітний витратомір) на суму 511632,009947880,00 грн., у т.ч. ПДВ 1657980,00 грн. підприємству ТОВ ТД ТЕК- УКРАЇНА , код ЄДРПОУ 41347407.

Перевезення товару здійснювалось транспортним перевізником ТОВ СТАТ- ПІЛІГРІМ (ТТН №146 від 13.05.2019р.)

ТОВ ТД ТЕК-УКРАЇНА провело оплату за товар у розмірі - 9947880,00 грн. (платіжні доручення №1151 від 28.03.2019 року на суму 815400,00 грн., №1186 від 10.04.2019 року на суму 570780,00 грн., №1206 від 16.04.2019 року на суму 653320,00 грн., №1218 від 18.04.2019 року на суму 1386180,00 грн., №1329 від 06.06.2019 року на суму 3000000,00 грн., №1328 від 06.06.2019 року на суму 3522200,00 грн.). ТОВ Трастоптторг по першій події (поставка) були виписані податкові накладні: № 1 від 13.05.2019р. 2174066,69 грн., у т.ч. ПДВ 362344,45 грн.; № 2 від 13.05.2019р. 2174066,69 грн., у т.ч. ПДВ 362344,45 грн.; № 3 від 13.05.2019р. 2174066,62 грн., у т.ч. ПДВ 362344,44 грн.; по першій події (оплата) були виписані податкові накладні: № 4 від 18.04.2019р. 1386180,00 грн., у т.ч. ПДВ 231030,00 грн., № 1 від 10.04.2019р. 570780,00 грн., у т.ч. ПДВ 95130,00 грн.; № 3 від 16.04.2019р. 653320,00 грн., у т.ч. ПДВ 108886,67 грн.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ Трастоптторг було складено та надіслано відповідачу податкові накладні № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанцій, отриманих позивачем, реєстрація податкових накладних була зупинена з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пункту 8. "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати додаткові документи або пояснення.

У зв`язку з цим, позивачем на підставі п. 14 Постанови КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 р. (далі - Постанова № 117), та п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) було направлене письмове повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, по податковим накладним № № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року з наданням відповідних копій документів.

Зазначений у заблокованих накладних товар (електромагнітний витратомір) був придбаний у ТОВ КОНМЕК , код ЄДРПОУ 42806973, на суму 3411705,60 грн., у т.ч. ПДВ 568617,60 грн. Оплата за товар була проведена 28.03.2019 р. (платіжне доручення №3 на суму 815400,00 грн.), 11.04.2019р. (платіжне доручення №4 на суму 570780,00 грн.), 17.04.2019р. (платіжне доручення №6 на суму 653320,00 грн.), 19.04.2019р. (платіжне доручення №8 на суму 1372205,60 грн.) згідно Договору поставки № 1903/27 від 27.03.2019 р., рахунка-фактури №СФ- 0000001 від 11.04.2019 року, замовлення № 1903/27 від 27.03.2019 року, видаткової накладної №РН-0000007 від 10.05.2019 р., довіреності №6 від 10.05.2019 року та товарно-транспортної накладної №7 від 10.05.2019 року. ТОВ КОНМЕК було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №1 від 28.03.2019 року на загальну суму 815400,00 грн., №1 від 11.04.2019 року на загальну суму 570780,00 грн., №1 від 17.04.2019 року на загальну суму 653320,00 грн., №1 від 19.04.2019 року на загальну суму 1372205,60 грн,).

Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних від 19.03.2020 №1492225/42724084, від 19.03.2020 р. №1492224/42724084, від 10.03.2020 №1480417/42724084, від 10.03.2020 №1480401/42724084, від 10.03.2020 №1480388/42724084, від 23.03.2020 №1495260/42724084.

05 квітня 2019 року між ТОВ Трастоптторг (Постачальником) та ТОВ ТД ТЕК-УКРАЇНА (Покупцем) було укладено договір поставки №ТР07-19.

11 квітня 2019 р., згідно Договора поставки №ТР07-19 від 05.04.2019р., рахунка- фактури №19429 від 11.04.2019 року, замовлення №ТР07-19 від 05.04.2019 року та видаткової накладної №19429 від 11.04.2019 р., був відвантажений товар (датчик-газоаналізатор, газоаналізатор кисню, блок, пускач безконтактний реверсний, датчик струму трансформаторний, вентиль) на суму 540012,88 грн., у т.ч. ПДВ 90002,15 грн. підприємству ТОВ ТД ТЕК-УКРАЇНА , код ЄДРПОУ 41347407.

Перевезення товару здійснювалось транспортним перевізником ТОВ СТАТ- ПІЛІГРІМ (ТТН № 139 від 11.04.2019р.).

ТОВ ТД ТЕК-УКРАЇНА провело оплату за товар у розмірі - 540012,88 грн. - 16.04.2019 р. (платіжне доручення №1202). ТОВ Трастоптторг була виписана податкова накладна № 2 від 11.04.2019р. 540012,88 грн., у т.ч. ПДВ 90002,15 грн.

Зазначений в податковій накладній №2 від 11.04.2019р. товар (датчик-газоаналізатор, газоаналізатор кисню, блок, пускач безконтактний реверсний, датчик струму трансформаторний, вентиль) був придбаний у ТОВ КОНМЕК , код ЄДРПОУ 42806973, на суму 357668,94 грн., у т.ч. ПДВ 59611,49 грн., згідно Договора поставки № 04/19 від 04.04.2019р., рахунка-фактури №СФ-0000003 від 09.04.2019 року, замовлення №04/19 від 09.04.2019 року, видаткової накладної №РН-0000002 від 09.04.2019р., довіреності № 4 від 09.04.2019 року та товарно-транспортної накладної №2 від 09.04.2019 року. ТОВ КОНМЕК було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №2 від 09.04.2019 року. Оплата за товар була проведена 16.04.2019р.(платіжне доручення №5).

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ Трастоптторг було складено та надіслано відповідачу податкову накладну № 2 від 11 квітня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції, отриманої позивачем, реєстрація податкової накладної № 2 від 11 квітня 2019 року була зупинена з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пункту 8. "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати додаткові документи або пояснення.

У зв`язку з цим, позивачем на підставі п. 14 Постанови КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 р. (далі - Постанова № 117), та п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) було направлене письмове повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, по податковій накладній № 2 з наданням відповідних копій документів.

23 березня 2020 року комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної № 1495254/42724084.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації податкових накладних, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Окремими положеннями Порядку № 1165 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положення пункту 7 Порядку №1165 є чітким і не припускає неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Порядком №1165 закріплені критерії ризиковості платника податку.

Зазначені критерії ризиковості платника податку містять ряд ознак платника податків при наявності яких платник податків може бути віднесений до категорії ризикових .

Відповідно до пункту 6 Порядку N 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних N 1165 від 11 грудня 2019 року, а саме: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування з огляду на те, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року.

Разом із цим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій, зазначених у вказаних податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не зрозуміло, чому саме були прийняті рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Так, в оскаржуваних рішеннях зазначено про неподання позивачем копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, суд не погоджується із вказаним, оскільки разом із повідомленнями позивач надав податковому органу вичерпний перелік документів для підтвердження господарської операції та пояснення щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач 2, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення прийняті відповідачем 2 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Крім того датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкові накладні датою їх направлення вперше задоволенню не підлягає

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.

Разом з цим, судом встановлено, що постановою КМУ №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 21.08.2019 № 682-р Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу в Україні та Державну митну службу в Україні» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються ДПС України, у той час, згідно з вищезазначених положень - здійснення функцій ДФС та її територіальних органів припинено.

Відтак, оскільки рішення № № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 14714 грн. 00 коп., що підтверджується Платіжним дорученням від 31 березня 2020 року № 4.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, суд дійшов висновку, що судові витрати належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд.38, кв.47, код ЄДРПОУ 42724084) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1492225/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495254/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1492224/42724084 від 19 березня 2020 року, № 1495260/42724084 від 23 березня 2020 року; № 1480417/42724084 від 10 березня 2020 року, №1480401/42724084 від 10 березня 2020 року; № 1480388/42724084 від 10 березня 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 11 квітня 2019 року, № 2 від 13 травня 2019 року, № 3 від 13 травня 2019 року, № 4 від 18 квітня 2019 року, № 1 від 10 квітня 2019 року, № 3 від 16 квітня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трастоптторг суму судового збору в розмірі 14714,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.06.2020.

Суддя М.С. Лазаренко