Рішення

від 16.06.2020 по справі 580/918/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року справа № 580/918/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №56/23-00-12-0127 від 26.02.2019р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ , винесене ГУ ДФС у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийнято Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України на підставі відомостей реєстру декларацій з ПДВ за 12 послідовних місяців - з лютого 2018 року по січень 2019 року. На основі цих відомостей контролюючий орган прийшов до висновку, що ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ подає декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Позивач звертає увагу, що при перевірці даних реєстру податкових декларацій з ПДВ по ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ за лютий 2018 року-січень 2019 року контролюючим органом не в повній мірі досліджено всі відомості, внесені позивачем до податкових декларацій, безпідставно не враховані показники, задекларовані позивачем. У податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих позивачем до ГУ ДФС у Черкаській області за період з лютого 2018 року по січень 2019 року, позивач за кожен звітний період декларував від`ємне значення податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядки 16, 17 розділу II декларації Податковий кредит , рядки 19, 21 розділу III Розрахунки за звітний період , Додаток 2 до податкових декларацій). Вказані податкові декларації прийняті ГУ ДФС у Черкаській області без зауважень. Також зазначено, що здійснення позивачем господарських операцій відображено позивачем у поданих відповідачу податкових деклараціях на прибуток підприємств, підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг за договором оренди. Позивач зазначає, що відповідно до вимог ст. 187 ПК України, податкове зобов`язання з ПДВ виникло у позивача у дату зарахування коштів від контрагента-орендаря на банківський рахунок позивача, зокрема, 25.01.2018р. У ці ж дати позивачем у відповідності зі ст. 201 ПК України зареєстровані податкові накладні. Виходячи з наведеного, у період з лютого 2018 року по січень 2019 року позивач здійснював господарські операції, спрямовані на формування податкових зобов`язань -надавав в оренду майно. Проте, у зв`язку з внесенням контрагентом позивача орендної плати наперед, а не окремо за кожен місяць, відповідно до ст. 187 ПК України, позивач відобразив податкове зобов`язання у податковій декларації за звітний період, в якому надійшла орендна плата, та не мав підстав включати податкове зобов`язання з ПДВ на суму орендної плати за календарний місяць у податкові декларації за кожен звітний місяць у період з лютого 2018 року по січень 2019 року,елянського господарства.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.05.2020р., в межах строку наданого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування позиції зазначено, що ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ з лютого 2018 року по січень 2019 року включно звітував у деклараціях з ПДВ про відсутність діяльності, у зв`язку з чим відділом адміністрування ПДВ на виконання вимог п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України винесено рішення №56/23-00-12-0126 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ . Представником відповідача зазначено, що посилання позивача про відсутність підстав включати податкове зобов`язання з ПДВ на суму орендної плати за календарний місяць у податкові декларації за кожен звітний місяць у період з лютого 2018 року по січень 2019 року, у зв`язку із тим що контрагентом позивача внесено орендну плату наперед, а не окремо за кожен місяць не спростовує факту відсутності діяльності за період з лютого 2018 по січень 2019 року, та не може бути підставою скасування рішення №56/23-00-12-0126 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ . З урахуванням зазначеного, представник зазначив про необгрунтованість позовних вимог та просив відмовити їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби в Черкаській області прийнято рішення від 26 лютого 2019 року №56/23-00-12-0127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ - 39689223), відповідно до якого: Комісією Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, створеною відповідно до Розпорядження від 23.01.2019р. №29-р, встановлено, що ТОВ АТП-БУДІНВЕСТ протягом 12 послідовних податкових місяців (період з лютого 2018 року по січень 2019 року) не подавало та/або подавало декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено реєстром декларацій з ПДВ за 12 послідовних місяців від 22.02.2019р. №56-23-00-12-0126. Згідно висновку Комісії, перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Абзацами 1-2 п.46.5 ст.46 ПК України, визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.5 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 ПК України).

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст.184 ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення №1130).

Відповідно до п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.184.1 ст.184 ПК України.

Відповідно до пп. г п.184.1 ст.184 ПК України та пп. г п. 5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Розділом V Положення №1130 визначений порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Так, згідно із пп. г п.5.1 розділу V Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Абзацами 3-4 п.5.2 розділу V Положення №1130 передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій)до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п.5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з п.5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Відповідно до п.5.11 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ; що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі пп. г п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України можливе лише за обставин неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Зазначене рішення може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення обґрунтоване поданням протягом 12 послідовних місяців позивачем податкової звітності (декларацій з ПДВ) (у період з лютого 2018 по січень 2019) з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій - 0 грн., що підтверджено реєстром декларацій з ПДВ за 12 послідовних місяців від 22.02.2019р. №56-23-00-12-0126.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем у період з лютого 2018 по січень 2019 подано декларації з обсягами оподатковуваних операцій - 0.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів у спростування викладених обставин.

В обгрунтування протиправності спірного рішення позивач зазначає, що у період з лютого 2018 року по січень 2019 року позивач здійснював господарські операції, спрямовані на формування податкових зобов`язань - надавав в оренду майно. Проте, у зв`язку з внесенням контрагентом позивача орендної плати наперед, а не окремо за кожен місяць, відповідно до ст. 187 ПК України, позивач відобразив податкове зобов`язання у податковій декларації за звітний період, в якому надійшла орендна плата, та не мав підстав включати податкове зобов`язання з ПДВ на суму орендної плати за календарний місяць у податкові декларації за кожен звітний місяць у період з лютого 2018 року по січень 2019 року.

Суд звертає увагу, що зазначене посилання не спростовує факту подачі позивачем податкових декларацій з ПДВ за період з лютого 2018 по січень 2019 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій - 0 грн., відтак не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення, оскільки алгоритм дій податкового органу за обставин, що викликали анулювання реєстрації врегульовано приписами Положення №1130 та ст. 184 ПК України, які передбачають, що анулювання реєстрації платника податку відбувається, зокрема, у разі якщо платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців подає декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що позивачем не дотримано умов за яких реєстрація платника ПДВ залишалася б чинною, суд приходить до висновку про наявність у ГУ ДФС у Черкаській області підстав для прийняття оскаржуваного рішення №56/23-00-12-0127 від 26.02.2019р.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідач, при винесенні оскаржуваного рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, відтак правові підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення відсутні, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко