Ухвала

від 16.06.2020 по справі 5010/1126/2012-б-25/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 5010/1126/2012-Б-25/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019

у складі колегії суддів: Матущака О. І. (головуючого), Оришин Г. В., Якімець Г. Г.

у справі за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станславінвестбуд"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1 . У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 5010/1126/2012-Б-25/24 за заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станславінвестбуд" (далі - ТОВ "Будівельна компанія "Станславінвестбуд") про банкрутство.

2. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2014, суд визнав, зокрема, грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" на суму 1 218,00 грн (перша черга задоволення), 1 295,50 грн (четверта черга задоволення) та 15 495,86 грн (шоста черга задоволення) та затвердив реєстр вимог кредиторів боржника.

3. 12.02.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від голови комітету кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Леверідж" (далі - ТОВ "ФК "Леверідж") надійшла заява від 08.02.2019 про заміну кредитора боржника - ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_3

4. Ця заява обґрунтована погашенням ОСОБА_3 , за згодою ліквідатора, у повному обсязі кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника, а саме перерахування ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 коштів на суму 14 900,00 грн згідно з квитанцією № 33171273 від 26.06.2018 та на суму 1 900,00 грн згідно з квитанцією № 23006477-1 від 26.06.2018 з метою погашення заборгованості ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" перед вказаним кредитором.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5 . Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 замінено кредитора ОСОБА_1 його правонаступником - ОСОБА_3

6. Мотивуючи цю ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що з норм чинного законодавства та суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто, кредитор ОСОБА_1 зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою - ОСОБА_3 , оскільки кредитор отримав те, на що розраховував при зверненні до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника.

7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 - без змін.

8. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на статті 512-519, 528 Цивільного кодексу України погодився з висновками першої інстанції те, що спірне зобов`язання не є таким, що нерозривно пов`язане з особою кредитора, а тому чинне цивільне законодавство допускає заміну кредитора боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9 . Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019.

Рух касаційної скарги

10 . 21.11.2019 ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою б/н від 21.11.2019 на постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24.

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5010/1126/2012-Б-25/24 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме уточнення заявлених вимог та надання доказів надіслання копій касаційної скарги учасникам справи.

13. 19.12.2019 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду від 05.12.2019.

14. З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та призначено її розгляд на 15.01.2020.

15. 11.01.2020 на адресу Верховного Суду від ТОВ "ФК "Леверідж" надійшов відзив на касаційну скаргу.

16. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5010/1126/2012-Б-25/24 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020.

17. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 справу прийнято до провадження новим складом суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020 касаційне провадження у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2019 закрито. Водночас, цією ухвалою зупинено провадження у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 до закінчення перегляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/806/17.

19. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5010/1126/2012-Б-25/24 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020.

20. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2020 справу прийнято до провадження новим складом суду, поновлено касаційне провадження у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, призначено її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

21. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5010/1126/2012-Б-25/24 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2020.

22 . Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 прийнято до провадження новим складом суду та ухвалено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

23. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

24 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

25 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

26 . За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

27 . Окрім того, відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

28 . Отже, учасник справи, який не є заявником касаційної скарги, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

29 . Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

30 . Як зазначалось вище, ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.01.2020.

31 . Водночас суд враховує, про що також вказувалось в судових рішеннях у цій справі, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

32 . Востаннє постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено карантин на усій території України до 22.06.2020 .

33 . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) судочинство в Україні на час ухвалення цієї постанови здійснюється в умовах карантину.

34 . Суд також зважає, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, в тому рахунку подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

35 . Тлумачення пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України свідчить, що за його змістом передбачено умову згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав на подання відзиву автоматично продовжується на строк дії такого карантину.

36 . Тобто має місце продовження строку на подання відзиву, який було встановлено, або настання якого мало місце, під час дії такого карантину.

37 . У даному ж випадку строк на подання відзиву ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 надано учасникам справи до 11.01.2020, тобто значно раніше дати запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України, якою є 12.03.2020 . Тому положення пункту 4 розділу X ГПК України щодо продовження процесуального строку, зокрема на подання відзиву, на період дії карантину застосуванню під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не підлягають.

38 . До того ж ухвала касаційного суду від 20.12.2019 надсилалася на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією та оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.12.2019 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/86503421).

39. Інші судові рішення касаційного суду, зокрема пов`язані з рухом цієї справи, також були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

40 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

41 . У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

42 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

43 . З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому рахунку, права на подання відзиву на касаційну скаргу.

44 . Станом на момент розгляду скарги ОСОБА_1 учасники справи, окрім ТОВ "ФК "Леверідж", відзивів на касаційну скаргу не подали.

45 . Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи , що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

46 . Згідно з частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

47 . Частиною шостою статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

48 . Аналіз змісту статті 301 ГПК України свідчить, що цією нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій, п`ятій статті 301 ГПК України в залежності від конкретних обставин справи.

49 . Тобто вирішення питання щодо проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг залежить саме від конкретних обставин справи .

50. У даному випадку об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 (про заміну кредитора у справі його правонаступником). Зазначена ухвала суду першої інстанції, яку залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, не є такою, якою закінчено розгляд справи.

51 . За наведеного та з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи , необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою Верховного Суду від 02.04.2020 постановлено здійснювати розгляд справи № 5010/1126/2012-Б-25/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

52. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

53. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

54. Враховуючи наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність завершення касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , позаяк це провадження відкрито 20.12.2019 , тобто до встановлення карантину задля запобігання поширенню короновірусу SARS-CoV-2, а відтак учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема і на подання відзивів, інших заяв по суті справи тощо.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ( ОСОБА_1 )

55 . В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, що судами не надано об`єктивної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам справи; залишено поза увагою доводи скаржника та висновки, наведені у постанові Вищого господарського суду України від 06.09.2017.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

56. ТОВ "ФК "Леверідж" у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів щодо наявності підстав для заміни кредитора, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

57 . Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Позиція Верховного Суду

58 . Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

59 . Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

60 . Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

61 . Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

62 . Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

63 . Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

64. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

65. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

66. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

67. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

68. У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

69. Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення ЄСПЛ від 15.02.2000 у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії", від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden").

70 . Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18 ).

71 . Як убачається зі матеріалів касаційної скарги, об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 про заміну кредитора ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" ОСОБА_1 його правонаступником - ОСОБА_3 .

72. Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

73 . Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

74. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

75 . Порядок заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень було урегульовано приписами статті 21 Закону про банкрутство.

76 . Частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсним правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

77 . Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

78 . Ухвали про заміну кредитора у справі про банкрутство його правонаступником до переліку таких ухвал не віднесено.

79 . Суд звертає увагу скаржника на те, що висловлена касаційним судом позиція у цій ухвалі відповідає позиції, наведеній в ухвалі судової для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 , у якій зроблено правовий висновок про застосування норм права згідно якого ухвала господарського суду першої інстанції у справі про банкрутство, якою замінено кредитора на його правонаступника, після її перегляду в суді апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

80 . Крім того суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені у постанові судової для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 911/806/17 у пункті 45 якої зазначено, що при вирішенні питання щодо можливості касаційного перегляду прийнятого в процедурі банкрутства судового рішення про заміну кредитора правонаступником необхідно враховувати, що господарські суди повинні забезпечувати учасникам справи право на перегляд судового рішення судом вищої інстанції, яким у разі оскарження ухвали апеляційного суду про заміну кредитора (сторони) у справі про банкрутство правонаступником є Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду; подана на таке судове рішення касаційна скарга підлягає розгляду по суті з перевіркою судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права та підставності здійснення апеляційним судом заміни кредитора його правонаступником під час апеляційного розгляду справи про банкрутство.

81 . Положення статті 21 Закону про банкрутство не визначають обмеження повноважень апеляційного суду щодо заміни кредитора правонаступником на стадії апеляційного розгляду справи. Разом з тим, частиною першою статті 52 ГПК України визначено, що у разі заміни кредитора (боржника) у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу, про що постановляє ухвалу. Зазначене положення є загальним по відношенню до процесуальних норм Закону про банкрутство, які не містять жодних виключень з такого загального правила. Відтак, здійснення процесуального правонаступництва кредитора у справі про банкрутство на нового кредитора у справі про банкрутство не обмежується виключно повноваженнями місцевого суду (пункт 46 постанови судової для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 911/806/17).

82 . Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

83 . Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

84. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2020 у справі "Diya 97 v. Ukraine").

85 . Отже аналіз правових позицій, викладених у вказаних вище судових рішеннях судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство може бути подано як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції. У випадку подання відповідного клопотання до суду першої інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство), таке судове рішення підлягає оскарженню лише до суду апеляційної інстанції , тоді як разі подання такого клопотання до суду апеляційної інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство) судом апеляційної інстанції - відповідне судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

86 . Водночас об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова апеляційного господарського суду про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, отже фактично ОСОБА_1 оскаржує ухвалу місцевого господарського суду від 08.05.2019 про заміну кредитора у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд", що була переглянута у апеляційному порядку.

87 . Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

88 . У разі здійснення касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, суд касаційної інстанції буде діяти не як суд встановлений законом (аналогічна позиція викладена в ухвалі судової для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 ).

89 . Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

90 . Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

91 . Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

92 . У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

93 . До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

94 . Суд нагадує, що вирази "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.

95 . Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

96 . Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Diya 97 v. Ukraine").

97 . Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

98 . В ухвалах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, від 24.06.2019 у справі № 26-30/109-09-3307 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17 викладено висновки щодо застосування норм права щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду у касаційному порядку.

99. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").

100 . З огляду викладене та з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (про заміну кредитора) у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 підлягає закриттю на підставі статті 296 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 234, 235, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 5010/1126/2012-Б-25/24 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков