Постанова

від 11.06.2020 по справі 820/6161/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №820/6161/16

адміністративне провадження №К/9901/42231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 (суддя - Полях Н.А) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Сіренко О.І.)

у справі № 820/6161/16 за позовом Приватного акціонерного товариства ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Приватне акціонерне товариство ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ (далі - ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Харківська ОДПІ) від 01.11.2016 №0002071401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Харківська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Харківська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання в господарській діяльності.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Харківською ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БРОК АЛК за травень 2015 року, ТОВ ТВК Інтекс за вересень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2016 № 1476/20-23-14-01-08/1267751, в якому відображено висновок про порушення позивачем пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 186 статті 186, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу з огляду на непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ БРОК АЛК , ТОВ ТВК Інтекс .

01.11.2016 на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002071401, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 743340,00 грн., у тому числі основний платіж - 495560,00 грн. та штрафні санкції - 247780,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, придбані товари використано у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судами також встановлено, ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ 21.08.2015 уклало з ТОВ ОПТИМАСПЕЦПРОМ (ТОВ ТВК ІНТЕКС ) Договір про закупівлю товару №2108/2015-1КП, за змістом якого предметом придбання є датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 205 штук по ціні 11 000,00 грн. за одиницю, на загальну суму 2 706 000,00 грн., в тому числі ПДВ 451 000,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано специфікацію № 2 від 02.09.2015, видаткову накладну, податкову накладну. За придбаний товар позивач здійснив часткову оплату у безготівковій формі у розмірі 243540,00 грн.

Позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано Сертифікат відповідності UА 1.177.0025575-15 терміном дії з 18.05.2015 до 17.05.2016, виданий на підставі протоколу сертифікаційних випробувань, атестат акредитації від 10.09.2013 № 2Н1152, за змістом якого виробником датчиків тиску п`єзоелектричних є ТОВ Науково-виробниче об`єднання Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання .

Щодо подальшого використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності встановлено, що 31.03.2015 ПАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ уклало із НПФ ЕКОСТАР МК ЛТД Договір комісії № 31/03-2, за змістом якого останній як комісіонер зобов`язувався здійснити в інтересах позивача одну або декілька зовнішньоекономічних угод з продажу товарів за межами митної території України.

Відповідно до умов Договору комісії № 31/03-2 і специфікації № 7 від 02.09.2015, головою правління ПАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ ОСОБА_2, який діяв на підставі протоколу про призначення головою правління від 19.10.2015 № 105-К, та директором НПФ ЕКОСТАР МК ЛТД ОСОБА_1 , 21.08.2015 складено і підписано акт приймання-передачі товару № 7 до договору комісії № 31/03-2 від 31.03.2015.

Також, ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ 14.05.2015 укладено з ТОВ БРОК АЛК Договір про закупівлю товару №144, за змістом якого предметом придбання є: корпус насосу ЗГМ-2М вартістю 76 700,00 грн. без ПДВ, робоче колесо до насосу ЗГМ-2М вартістю 26 000,00 грн. без ПДВ, вал земленасосу ЗГМ -2М вартістю 12 500,00 грн. без ПДВ, кришка передня ЗГ^1-2М вартістю 42 000,00 грн. без ПДВ, кришка задня ЗГМ-2М вартістю 42 000,00 грн. без ПДВ, корпус переднього підшипника вартістю 4 400,00 грн. без ПДВ, бронедиск передній ЗГМ-2М вартістю 12 000,00 грн. без ПДВ, підшипники 18324 вартістю 1 800,00 грн. за одиницю, всього чотири штуки на суму 7 200,00 грн. без ПДВ; на загальну суму 222 800,00 грн., ПДВ 44 560,00 грн., всього 267 360,00 грн.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано видаткову накладну, податкову накладну, товар оприбутковано на склад позивача відповідно до прибуткової накладної; за придбаний товар позивачем здійснено оплату у безготівковій формі в повному обсязі.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірна господарська операція з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ БРОК АЛК , ТОВ ТВК Інтекс є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.

Посилання податкового органу в акті перевірки на ту обставину, що товар, який був предметом Договору № 2108/2015-1КП від 21.08.2015, реалізував по ланцюгу ТОВ Горсан - єдиний постачальник датчиків тиску п`єзоелектричних спростовується копіями Сертифікату відповідності UА 1.177.0025575-15 та паспорту на товар Датчик тиску п`єзоелектричний , відповідно до яких виробником датчиків тиску п`єзоелектричних є ТОВ Науково-виробниче об`єднання Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання . Доказів невідповідності вказаних документів вимогам чинного законодавства до суду не надано.

Щодо відсутності у платника податку - покупця товару належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, судами вірно зазначено, що дана обставина не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення самої господарської операції, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт придбання чи продажу товарів, а підтверджує лише факт перевезення вантажу.

Поряд з цим з`ясовано, що відповідно до п.2.3 Договору №144 від 14.05.2015 доставка товару здійснювалась транспортом продавця.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів № 207, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 25.02.2009 Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні оформлення товарно-транспортної накладної не є обов`язковим під час здійснення перевезення придбаних товарів власним транспортом.

Щодо зауважень податкового органу стосовно відсутності сертифікатів якості на товар, поставлений за договором №144 від 14.05.2015 враховано, що відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.11.2013 № 1308) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746, товар, придбаний за вищевказаним договором, не підлягає сертифікації, а тому такий сертифікат не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду