УХВАЛА
15 червня 2020 року
Київ
справа №480/1856/19
адміністративне провадження №К/9901/13449/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №480/1856/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛА ІНТЕРНЕШНЛ до Головного управління ДФС у Сумській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
23 травня 2020 року Державна податкова служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №480/1856/19 та заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування останнього скаржник посилається на те, що отримав копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року лише 27 квітня 2020 року.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 3842,00 грн та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- правовідносини є подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях (що може бути визнано як порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права) або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №480/1856/19 залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ .А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2020 |
Оприлюднено | 18.06.2020 |
Номер документу | 89849290 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні