Постанова

від 05.05.2021 по справі 480/1856/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року

м. Київ

справа № 480/1856/19

адміністративне провадження № К/9901/25190/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у складі головуючого судді Павлічек В.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Сіренко О.І. (головуючого), Кононенко З.О., Калиновського В.А. у справі №480/1856/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛА ІНТЕРНЕШНЛ до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛА ІНТЕРНЕШНЛ (надалі - ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд:

1.1 Визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Державної фіскальної служби України зі зменшення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ має право зареєтрувати податкові накладні незаконними;

1.2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України внести зміни в СЕА ПДВ до показника Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування , зменшивши його на 1 476 985,00 грн, збільшити показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 476 985 грн.

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України зі зменшення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ (вул. Коржівська, 100, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42005, код ЄДРПОУ 40316603) має право зареєструвати податкові накладні.

2.2. Зобов`язано Державну фіскальну службу України внести зміни в СЕА ПДВ до показника Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування , зменшивши його на 1 476 985,00 грн, збільшити показник Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 476 985,00 грн.

2.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.4. Стягнуто на користь ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.07.2016, ідентифікаційний номер платника ПДВ № 403166020356.

3.2. 20 жовтня 2017 року позивачем через систему електронного адміністрування (СЕА) ПДВ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року з відміткою звітна нова , в якій в рядку 9 Розділу 1 (усього податкових зобов`язань) сума податку на додану вартість (колонка Б) дорівнює 0, згідно рядка 17 Розділу II (усього податкового кредиту) задекларовано податковий кредит (колонка Б) у сумі 1 810 000 грн. Згідно рядка 19 Розділу III, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 1 810 000 грн. Згідно рядка 20.3 Розділу III, сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду становить 1 810 000 грн. Згідно рядка 21 Розділу III, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, становить 1 810 000 грн.

3.3. 16 листопада 2017 року позивачем за допомогою СЕА ПДВ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітний період, що уточнюється - вересень №9243260457, згідно якого зменшено податковий кредит, самостійно донараховано (рядок 18) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету у розмірі 1 512 460,00 грн, визначено суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки (рядок 18.1) у розмірі 45 374,00 грн, а також внесені зміни в частині від`ємного значення з ПДВ, зменшивши його до 0 - рядки 19, 20, 20.3 та 21.

3.4. 17 листопада 2017 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (звітна) № 9244563959, в якій в рядку 16 Розділу II задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 3 567 528 грн, в тому числі: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 1 810 000 грн. (рядок 16.1). Також в рядку 20.1, сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19- рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, відображено суму 1 476 984 грн.

3.5. У зв`язку із самостійним декларуванням платником податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 в рядку 20.1 Зарахування у зменшення суми податкового боргу з ПДВ суми 1 476 984 грн., в СЕА ПДВ 20.11.2017 відображено запис Реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування на підставі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 від 17.11.2017 № 9244563959 на суму 1 476 984 грн.

3.6. 05 жовтня 2018 року відповідачем проведено камеральну перевірку, у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 17.11.2017 № 9243260457, про що складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ від 05.10.2018 №6782/18-28-52-12/40316603. Згідно Акту встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 17.11.2017 №9243260457, чим порушено вимоги п. 50.1. ст. 50 ПК України. Перевіркою встановлено, що податкове зобов`язання з ПДВ, що було самостійно визначено платником в уточнюючому розрахунку від 17.11.2017 № 9243260457, погашено за рахунок від`ємного значення з ПДВ відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року № 9244563959.

3.7. На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.10.2018 №0001615212, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 143 161,08 грн.

3.8. У зв`язку із погашенням податкового боргу за рахунок від`ємного значення з ПДВ відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 № 9244563959, в СЕА ПДВ позивачу було збільшено показник Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування на 1 476 985,00 грн та зменшено показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 476 985,00 грн.

3.9. Позивач 31 жовтня 2018 року звернувся до ГУ ДФС у Сумській області із заявою про виправлення відомостей в СЕА щодо розміру отриманого бюджетного відшкодування ПДВ шляхом зменшення суми на 1 476 985,00 грн.

3.10. 29 листопада 2018 року відповідач надав позивачу відповідь (вих. №21381/10/18- 28-52-12-025), у якій роз`яснено, що якщо підприємством самостійно не сплачується сума ПДВ в рахунок погашення наявного податкового боргу, а здійснюється погашення за рахунок від`ємного значення з ПДВ, то сума, задекларована у рядку 20.1. декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму, згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

3.11. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності дій ДФС України зі зменшення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ має право зареєструвати податкові накладні.

3.12. Під час розгляду справи Другим апеляційним адміністративним судом замінено відповідача Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог норм матеріального права, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 87.1 ст. 87, п. п. 200 1 .1, 200 1 .2, 200 1 .6 ст. 200 1 Податкового кодексу України, п. 13, п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569, п. 1.6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 в подібних правовідносинах: в розглядуваних спірних правовідносинах мало місце самостійне декларування показників господарської діяльності позивачем, на підставі яких відбувся автоматичний розрахунок суми податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні за формулою, визначеною п. 200 1 .3 ст. 200 1 Податкоовго кодексу України; якщо платником самостійно не сплачується сума ПДВ в рахунок погашення наявного податкового боргу, а здійснюється погашення за рахунок від`ємного значення з ПДВ, то сума задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок податкового боргу; та порушення норм процесуального права - ч. 3 ст. 242, ч. 4 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в мотивувальних частинах судових рішень не наведено жодного обгрунтування, що доводи позивача є правильними, а відповідача - хибними.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач відхиляє доводи касаційної скарги через невірне тлумачення контролюючим органом та застосуванням ним норм податкового законодавства та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент звернення скаржника з касаційною скаргою) (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Відповідно до змісту частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200 1 розділу V Податкового кодексу України і пунктами 33,34 і 34 1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

12. Згідно з п. 200 1 .1 ст. 200 1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

13. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 200 1 .2 ст. 200 1 ПК України).

14. Відповідно до п. 200 1 .6 ст. 200 1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

15. Відповідно до п. 200 1 .3 ст. 200 1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

16. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).

17. Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

18. За визначенням п. 4 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

19. За приписами п. 13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

20. Таким чином, саме на Державну фіскальну службу України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

21. У справі, що розглядається, зменшення позивачу в СЕА ПДВ показника Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2017 року на 1 476 985,00 грн та збільшення показника Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року на вказану суму відбулось внаслідок погашення податкового боргу за рахунок від`ємного значення з ПДВ відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року № 9244563959.

22. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

23. Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

24. Відповідно до п. 200.7. ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

25. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок (п. 200.17 ст. 200 ПК України).

26. Згідно з абз. 1, 2, 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

26.1. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

26.2. Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

27. Нормами статті 95 ПК України встановлено підстави для здійснення контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

28. Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у СЕА ПДВ, є норма абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України, згідо з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

29. Таким чином, норми пункту 87.9 статті 87 ПК України та пункту 95.3 статті 95 ПК України мають окремі предмети регулювання, якщо п. 87.9 ст. 87 ПК України встановлює черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, то п. 95.3 ст. 95 ПК України регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

30. Непогашення податкового боргу платником податків дає право контролюючому органу здійснити заходи за цього платника податку і в інтересах держави на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб`єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб`єкта.

31. Вказані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 1840/3549/18.

32. Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що врахування задекларованого платником від`ємного значення з податку на додану вартість у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди не є, в розумінні податкового законодавства, бюджетним відшкодуванням, відтак не повинно впливати на розрахунок показника еВідшкод, що зменшує суму податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунків коригування в ЄРПН та відповідно збільшувати в СЕА ПДВ суму податку, заявлену платником податку до бюджетного відшкодування. При цьому, позивачем в зазначеному періоді не декларувалася сума ПДВ до бюджетного відшкодування та відповідно заява про бюджетне відшкодування податку на додану вартість не подавалася.

33. Оскільки судами установлено безпідставне збільшення в СЕА ПДВ суми податку, заявленої платником податку до бюджетного відшкодування на 1 476 985,00 грн та зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 476 985,00 грн, тому суди обох інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність таких дій контролюючого органу.

34. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, ДФС України, зменшуючи суму податку на додану вартість, на яку ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ має право зареєструвати податкові накладні, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством, з порушенням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

35. Щодо доводів скаржника про автоматичний режим роботи СЕА ПДВ та неможливість втручання в його роботу ручним коригуванням, слід зазначити наступне.

36. Згідно з п. 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує, а не здійснює автоматичний облік визначених статтею сум та показників, та не містить прямої вказівки на неможливість внесення змін до обліковуваних показників та сум в ручному режимі.

37. Не містить такої вказівки і Порядок №569, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі СЕА ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

38. Зазначений показник саме визначається, а не автоматично обраховується, зокрема, в Порядку №569 не зазначено, що коригування показника здійснюється в автоматичному режимі.

39. Крім того, сума від`ємного значення, що спрямовується на погашення податкового боргу з ПДВ згідно рядка 20.1 декларації з ПДВ, не відповідає ознакам бюджетного відшкодування, а отже не повинна включатися при визначенні показника Евідшкод.

40. Оскільки, TOB АЛА ІНТЕРНЕШНЛ не заявляло та не отримало бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 1 476 984,00 грн, то включення цієї суми до показника Евідшкод не грунтується на вимогах чинного законодавства України.

41. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

42. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

43. Під ефективним засобом (способом) розуміється такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

44. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

45. В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

46. Враховуючи встановлення в судовому порядку протиправності дій ДФС України зі зменшення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ АЛА ІНТЕРНЕШНЛ має право зареєструвати податкові накладні, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необхідність зобов`язати податковий орган внести зміни в СЕА ПДВ до показника Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування , зменшивши його на 1 476 985,00 грн, збільшити показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 476 985,00 грн.

47. Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

48. Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства.

49. З огляду на встановлені матеріалами справи обставини по даній справі, доводи податкового органу, що сума задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ зменшує реєстраційну суму та сума вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

50. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержавнням норм матеріального і процесуального права.

51. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах касаційної скарги та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

52. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

53. Касаційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

54. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №480/1856/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛА ІНТЕРНЕШНЛ до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

55. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко