Рішення

від 11.06.2020 по справі 910/16518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/16518/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред-Трейдінг"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес"

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі"

про стягнення 34572,76 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Білогуб Ю.С.

від відповідача не прибули

від третьої особи 1 не прибули

від третьої особи 2 не прибули

від третьої особи 3 не прибули

В судовому засіданні 11.06.2020 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" про стягнення 34572,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як заподіювач шкоди під час ДТП, має відшкодувати позивачу, як особі, що сплатила страхове відшкодування потерпілому в частині не покритій страховкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес" у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

28.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує посилаючись на ту обставину, що ним було передано як позичку автомобіль, яким було спричинено ДТП, а тому відповідальність за завдану шкоду несе ТОВ "Трейдінг Груп Ко".

02.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, обгрунтоване тим, що у справі наявна велика кількість учасників та необхідністю встановлення обставин щодо підстав керування транспортним засобом винуватцем ДТП. Відповідачем подано заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з посиланням на ту обставину, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження може зашкодити встановленню всіх обставин справи та винесенню законного та обгрунтованого рішення. Також від відповідача 02.01.2020 надійшло клопотання про залучення у справі третьої особи ТОВ "Трейдінг Груп Ко".

Ухвалою суду від 03.01.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2020 та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ред-Трейдінг" (колишнє найменування ТОВ "Трейдінг Груп Ко") та ОСОБА_1 .

08.01.2020 від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним, а саме: замінити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ред-Трейдінг".

15.01.2020 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

28.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками та пояснення з додатками. Відповідач зазначив, що у правовідносинах з ОСОБА_1 не перебував, про правові підстави на яких вказана особа керувала транспортним засобом під час ДТП інформації не має. Також йому не відомо про правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Ред Трейдінг".

29.01.2020 від третьої особи 1 надійшли пояснення на позовну заяву з додатками. У поясненнях третя особа вказує, що автомобіль, учасник ДТП, був переданий в оренду ТОВ "Оксі Таксі". В будь-яких правовідносинах третя особа з ОСОБА_1 не перебувала та не володіє інформацією щодо підстав керування вказаною особою їх автомобілем під час ДТП, про правовідносини ОСОБА_1 та ТОВ "Оксі Таксі" інформацією не володіє.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання на 27.02.2020, замінено первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі", належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ред-Трейдінг", виключено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ред-Трейдінг" зі складу третіх осіб та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" до участі у справі, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 27.02.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 06.04.2020.

06.04.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

07.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2020 судове засідання у справі призначено на 11.06.2020.

29.05.2020 через канцелярію суду від третьої особи 3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

В судове засідання 11.06.2020 представники відповідача та третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Третя особа 3, завчасно подала клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2020 підтримав позовні вимоги, обґрунтовані обставинами, викладеними у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) був укладений Договір страхування транспортних засобів №41800, відповідно до умов якого Страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н. НОМЕР_1 .

19.06.2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н. НОМЕР_1 та автомобіля Ніссан, д.н. НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Вельт Експрес", під керуванням ОСОБА_1 та вантажного бортового автомобіля Renault Master д.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , під керуванням ОСОБА_5 Довідка про ДТП від 09.08.2018 № 29958-1вх/41/11/5-2018

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року № 761/25052/18, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 7.5.1.3 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається в межах ліміту відшкодування на підставі калькуляції по Аудатекс, яка складається Страховиком або калькуляції за актом автотоварознавчої експертизи (дослідження).

Згідно Звіту № 76/18 від 03.07.2018 р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н. НОМЕР_1 без урахування ПДВ, складає 97 211,23 грн. Вказану суму відновлювального ремонту в тому числі підтверджено долученою до висновку ремонтною калькуляцією та актом огляду транспортного засобу.

Згідно заяви від 05.07.2018 р. страхувальник ОСОБА_3 зазначає, що "прошу страхове відшкодування по справі № 1599/18/ТР25/00/0 розрахувати згідно незалежної експертної оцінки та сплатити за наступними реквізитами...". В даній Заяві страхувальник зазначив власні банківські реквізити для перерахування страхового відшкодування.

Відповідно до п. 7.10.9 Договору страхування розмір страхового відшкодування за ризиками КАСКО розраховується в межах ліміту відшкодування з врахуванням витрат, зазначених в п. 1.5 Частини 2 Договору.

Згідно п. 1.5.3 Договору страхування Страховик відшкодовує витрати, передбачені обраною Програмою страхування та зазначені в частині 1 Договору, спричинені страховим випадком, що пов`язані з оплатою вартості послуг (витрат) за транспортування пошкодженого ТЗ до СТО, у випадку неможливості його руху своїм ходом.

Відповідно до п. 5.1.17 Частини 1 Договору страхування зазначено, що "відшкодування витрат: д) транспортування ТЗ - 1 500 грн."

Внаслідок настання ДТП застрахований транспортний засіб не мав можливості рухатися своїм ходом, про що зазначено у повідомленні про подію з транспортним засобом/ заява про виплату страхового відшкодування від 21.06.2018 № 1599/18, тому застрахований автомобіль з місця ДТП на евакуаторі було направлено на СТО.

Згідно квитанції № 1143488 від 19.06.2018 р. вартість транспортних послуг склала 560,00 грн. (вказаний документ підтверджує оплату послуг), а обставини щодо надання послуг евакуатора підтверджено актом виконаних робіт на суму 560,00 грн від 19.06.2018.

Позивачем складено страховий акт № 1599/18/50/ТР25/00/2 від 10.07.2018 та розрахунок до нього, згідно яких вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н. НОМЕР_1 становить 97771,23 грн (97 211 грн. 23 коп. - вартість відновлювального ремонту згідно Звіту + 560 грн. - вартість транспортних послуг).

Позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення в підтвердження перерахування страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 97771,23 грн: № 9348 від 11.07.2018 на суму 47771,23 грн, № 2097 від 13.07.2018 на суму 12000,00 грн, № 9361 від 13.07.2018 на суму 38000,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Ніссан, д.н. НОМЕР_2 , на дату ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", Поліс серії АК в„– 7717120 .

Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за даним Полісом складає 100 тис. грн., розмір франшизи складає 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивач із метою досудового врегулювання спору, 11.09.2018 р. року звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" із заявою про виплату страхового відшкодування (у порядку регресу) № 3068/8, проте відшкодування здійснено не було.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 910/17725/18, яке набрало законної сили, за позовом ПрАТ "Європейський страховий альянс" до ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 96771,23 грн, позов задоволено частково у розмірі 63198,47 грн з урахуванням коефіцієнту Фізичного зносу (враховуючи те, що автомобілю більше 7 років, а також є сліди відновлювального ремонту) та з вирахуванням франшизи відповідно до вимог ст. 12 та ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі рішення суду 11.04.2019 р. ПрАТ "СК "Провідна" здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням розміру франшизи на банківські реквізити позивача у розмірі 63198,47 грн (майнова шкода) та 1762,00 грн. (судовий збір).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів ТОВ "Вельт Експрес" (орендодавець) на підставі договору оренди легкових автомобілів № 01/03-О від 01.03.2018 передав ТОВ "Оксі Таксі" в оренду автомобіль Ніссан, д.н. НОМЕР_2 на строк з 01.03.2018 до 01.03.2019. Вказана обставина підтверджується копією договору оренди та копією акту приймання-передачі легкового автомобіля № 1 від 01.03.2018 до договору оренди автомобіля № 01/03-О від 01.03.2018.

Згідно п. 7.3 договору оренди, орендар має право здавати автомобілі в суборенду без згоди орендодавця.

Позивач звернувся до ТОВ "Оксі Таксі" з заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) 16.09.2019 № 4302/8, в якій просив сплатити страхове відшкодування у розмірі 34572,76 грн. Заява була отримана 18.10.2019 (докази в матеріалах справи).

ТОВ "Оксі Таксі" відповіді на заяву позивача не надало.

До матеріалів справи долучено договір позички від 01.03.2018, укладений між ТОВ "Оксі Таксі" (позикодавець) та ТОВ "Трейдінг Груп Ко" (користувач) (змінено найменування на ТОВ "Ред Трейдінг", відповідно до якого позикодавець передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування строком до 01.03.2019 транспортний засіб марки Ніссан, д.н. НОМЕР_2 . Транспортний засіб є власністю ТОВ "Вельт Експрес" і зареєстрований за ним відповідно до техпаспорта серії НОМЕР_7 від 14.07.2016. Зазначений транспортний засіб перебуває у користуванні позичкодавця на підставі договору оренди транспортного засобу № 01/03-О від 01.03.2018, відповідно до умов якого позикодавець має право передавати зазначений автомобіль в суборенду (п. 1, 2 договору).

Згідно п. 6 договору позички користувач зобов`язаний відшкодовувати збитки, які можуть бути завдані третім особам. А також несе всі інші ризики, пов`язані з використанням транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі автомобіля від 01.03.2018 до договору позички від 01.03.2018, відповідно до якого ТОВ "Оксі Таксі" передало, а ТОВ "Трейдінг Груп Ко" прийняло транспортний засіб Ніссан, д.н. НОМЕР_2 .

Тобто долученими до матеріалів справи доказами підтверджено користування транспортним засобом Ніссан, д.н. НОМЕР_2 саме ТОВ "Ред Трейдінг" під час скоєння ДТП.

Подані до матеріалів справи документи, підтверджують, що винуватець ДТП ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "Вельт Експрес" та ТОВ "Оксі Таксі", станом на момент вчинення ДТП не перебував.

Натомість, відповідачем не заперечено та не спростовано тих обставин, що під час вчинення ДТП ОСОБА_1 правомірно керував транспортним засобом, в зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву та докази в спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, про наслідки не подання відзиву був повідомлений ухвалою суду від 03.02.2020 (про залучення у якості належного відповідача).

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13) та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 426/16825/16-ц від 05.12.2018.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України , викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З поданих суду доказів не вбачається, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів транспортним засобом.

Відповідач не спростував тих обставин, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ніссан, д.н. НОМЕР_2 під час виконання своїх трудових обов`язків, і що саме відповідач має нести відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, як особа, якій на підставі договору було передано в користування автомобіль Ніссан, д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі №754/1114/15- ц, де встановлено, що "одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною".

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається з рішення Господарського суду від 01.04.2019 у справі № 910/17725/18, яке набрало законної сили, стягнуто зі страховика за полісом обов`язкового страхування суму страхового відшкодування за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу та франшизи в загальному розмірі 63198,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи розмірі страхового відшкодування, виплачений позивачем потерпілій особі складає 97771,23 грн (в тому числі вартість відновлювального ремонту та вартість евакуації транспортного засобу з місця ДТП).

Отже, невідшкодованими позивачу залишились кошти у розмірі 34572,76 грн, які має відшкодувати роботодавець заподіювача шкоди - відповідач у даній справі.

Суд відзначає, що ТОВ "Ред Трейдінг" неодноразово зобов`язувався судом надати документи, в підтвердження (спростування) обставин, щодо наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем, проте вимог суду не виконав. Про наслідки не подання доказів, в спростування доводів позивача був повідомлений належним чином.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Суд також відзначає, що відповідач, в договорі позички від 01.03.2018 згідно п. 6 договору зобов`язався відшкодовувати збитки, які можуть бути завдані третім особам. А також нести всі інші ризики, пов`язані з використанням транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки.

Відповідачем не спростовано тих обставин, що саме він несе відповідальність за збитки, завдані третім особам, внаслідок експлуатації транспортного засобу Ніссан, д.н. НОМЕР_2 .

З огляду на вищезазначене позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву не надав. Жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин, відповідачем не було подано також.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Трейдінг" (07401, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 137, офіс 105; ідентифікаційний код: 38973553) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вулиця Ямська, будинок 28, літера А; ідентифікаційний код: 19411125) страхове відшкодування у розмірі 34572 (тридцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набранням рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.06.2020

Суддя І.В.Усатенко