Рішення

від 10.06.2020 по справі 916/3786/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3786/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю.Е., розглянувши справу № 916/3786/19

позивач: ОСОБА_1 (код ДРФО: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ" (код - 30256779, 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6)

відповідач 2: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код - 43015722, 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15)

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

з підстав порушення корпоративних прав позивача

За участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко А.В. - паспорт

від відповідачів: 1. Єлін І.Ю. - наказ

2 . Лисюк В.В. - довіреність

Суть спору: 19.12.2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), який є учасником ТОВ „Морський клуб ТЦФ", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ" (далі - Відповідач 1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - Відповідач 2) яким просив суд: застосувати до Договору від --.--.-р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005 р., укладеного з ТОВ ЯХТ КЛУБ ОДЕСА-2009 , наслідки недійсності нікчемного правочину після встановлення його нікчемності.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок укладення між відповідачами вищевказаного нікчемного правочину, були порушені корпоративні права ОСОБА_1 . Тому, відповідно до п.3, ч.1 ст.20 ГПК України, справа розглядається за предметною та суб`єктною юрисдикцією - Господарським судом Одеської області.

До позовної заяви додано письмове опитування Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в порядку ст. 90 ГПК України.

Ухвалою від 20.12.2019 року суд вказаний позов залишив без руху та надав позивачу час на усунення недоліків позовної заяви - уточнення способу захисту порушеного права, зазначивши які саме наслідки недійсності нікчемного правочину слід застосувати суду при вирішенні спору.

08.01.2020 року (вх. №267/20) позивач надав суду позовну заяву, з урахуванням вимог ухвали суду про залишення позову без руху, із зазначенням способу захисту порушеного права. У вказаній заяві позивач просить суд застосувати, в порядку визначеному ст. 216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину до укладеного в усній формі Договору від --.--.-- р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005 р., укладеного з ТОВ ЯХТ КЛУБ ОДЕСА-2009 (після встановлення його нікчемності), шляхом зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ :

1. Здійснити незалежну оцінку державного нерухомого майна, що є предметом визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. (обліковий номер договору 2098409534);

2. Укласти Договір про внесення змін до визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534) з метою приведення його істотних умов у відповідність до вимог чинного законодавства, виходячи із розміру актуальної (чинної) незалежної оцінки державного нерухомого майна, що є предметом вказаного Договору.

09.01.2020 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановив відповідачам строк для подання відзивів на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та зобов`язав керівника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як свідка надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті письмового опитування в порядку та строки передбачені ст. 90 ГПК України.

20.01.2020 року суд отримав клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про зупинення провадження по справі. З тексту вказаної заяви вбачається, що заявник просить зипинити провадження у справі у зв`язку з тим, що „до юридичного відділу надійшла Касаційна скарга на Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019р. У зв`язку з тим, що справа № 4494/19 буде розглядатись Касаційним господарським у складі Верховного суду та має істотне значення при вирішенні справи №916/3786/19."

Суд відмовив в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не було надано доказів відкриття Верховним судом провадження по касаційної скарзі, на яку посилався заявник у своєму клопотанні.

23.01.2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надало суду відповідь на письмове опитування.

Крім того, 30.01.2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надало суду відзив на позовну заяву, разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву - просить суд в задоволені позову відмовити.

Оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем 2 було отримано 14.01.2020р., а відзив надано з пропуском 15-ти денного строку, суд розглядає справу за наявними матеріалами, оскільки не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку через „велику завантаженість працівників юридичного відділу, пов`язаних з участю у судових справах по м.Одесі і Одеській області..." Зазначені обставини не можна вважати поважними, оскільки розподіл навантаження працівників відповідача з метою дотримання процесуальних строків у судових процесах - є внутрішньою справою відповідача 1.

Відповідь на відзив відповідача Позивач надав суду 21.02.2020 року - Позивач вважає, що відзив не спростовує правомірності підстав заявленого позову.

05.03.2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надало суду заперечення на відповідь на відзив, яким не погодилось із правовою позицією позивача.

06.03.2020 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

10.03.2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі до розгляду Господарським судом Одеської області заяви про роз`яснення судового рішення по справі №916/4494/15. Оскільки заявником до клопотання не надано копії цієї заяви та будь-яких доказів прийняття її розгляду Господарським судом Одеської області, суд не задовольнив клопотання, приймаючи до уваги, що відсутність таких доказів унеможливлює встановлення обставин пов`язаності справ між собою.

25.03.2020 року до суду надійшла заява Одеської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року суд залишив без розгляду вказану заяву.

Під час розгляду справи позивач позов підтримав, представник відповідача 1 з позовом погодився, представник відповідача 2 проти позову заперечив.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" (правонаступником вказаного товариства є відповідач 1 по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ") ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є відповідач 2 по справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) в якому просив визнати договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. поновленим на строк і умовах передбачених Договором оренди від 20.09.2005 року з дати набрання судового рішення законної сили та регіональному відділенню Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р.

Пунктом 1.1. вказаного договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. передбачалось, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом (надалі - Об`єкт оренди), а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б : 81 - малий елінг, 96-великий елінг. 83, 84. 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92. 97, 98, 99, 100-рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі. 16- магазин, 20-склад магазину, 41,.42-вмивальня. 43, 44, 45, 48.4 9-душова, 50, 46, 47- туалети; 38-кладова. 34. 24-диепетчерські, 15, 16, 17, 25-офіс, 23- коридор; 26, 27, 28- примішення, 12-кімната для переговорів, 13-кухня, 11-кают-компанія, 18, 22-вмивальня. 19, 21- туалети, 20-ванна; загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холлу-8, що перебувають на балансі Державного підприємства Одеський морський торговельний порт (надалі - Підприємство), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська. 6 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015, яке набрало законної сили 04.01.2016, ухваленим у справі №916/4494/15 позов задоволено повністю, визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009" поновленим на строк і умовах передбачених Договором оренди від 20.09.2005 (обліковий номер 2098409534) з дати набрання судового рішення законної сили, зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009".

На примусове виконання вищевказаного рішення 04.01.2019р. Господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №58603506 від 13.03.2019р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище наказу Господарського суду Одеської області.

01.03.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області (правонаступником якого є відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Яхт-клуб „Одеса-2009" (правонаступником якого є відповідач 1) було складено Акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП „Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) до Договору від --.--.--р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р.,укладених з ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009".

Відповідно до вказаного Акту, Орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області) передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б : 81 - малий елінг -343,2 кв.м.; 96-великий елінг - 952,00кв.м.; 83, 84. 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 -рундуки на першому поверсі - 193,3кв.м.;, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі - 92,2кв.м.; 16- магазин - 35,8кв.м.; 20-склад магазину-26,2кв.м.; 41,42-вмивальня-29,1кв.м.; 43, 44, 45, 48, 49 - душова - 10кв.м.,; 50, 46, 47- туалети - 7,9кв.м.; 38-кладова - 15,5кв.м.; 34, 24-дипетчерські - 48,5кв.м.; 15, 16, 17, 25 -офіс - 86,8кв.м.; 23- коридор - 20,4кв.м.; 26, 27, 28 - примішення - 52,3кв.м.; 12-кімната для переговорів - 48,6кв.м.; 13-кухня - 17,5кв.м.; 11-кают-компанія - 98,2кв.м.; 18, 22-вмивальня - 2,7кв.м.; 19, 21- туалети - 2,3кв.м.; 20-ванна - 2,3кв.м.; загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холлу-8 - 4,92кв.м., що перебувають на балансі Державного підприємства Одеський морський торговельний порт , розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Приморська. 6.

Позивач, у своїй позовній заяві стверджує, що вищезазначений Акт приймання-передачі було складено на виконання договору від „--"--"--р.", укладеного між відповідачами по справі в усній формі. Оскільки сторонами не було дотримано вимог ст.793 ЦК України про необхідність нотаріального посвідчення вказаного усного договору від „--"--"--р.", позивач зазначає, що цей договір - є нікчемним, який не потребує визнання його в судовому порядку недійсним, і до нього слід застосувати наслідки недійсності, шляхом зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариство з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ :

1. Здійснити незалежну оцінку державного нерухомого майна, що є предметом визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. (обліковий номер договору 2098409534);

2. Укласти Договір про внесення змін до визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534) з метою приведення його істотних умов у відповідність до вимог чинного законодавства, виходячи із розміру актуальної (чинної) незалежної оцінки державного нерухомого майна, що є предметом вказаного Договору.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного .

1. Щодо порушеного корпоративного права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про господарські товариства" - учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Якщо прийняти до уваги твердження позивача про те, що між відповідачами було укладено усний договір від „--.--.--р." (з цим фактом суд не погоджується, про що буде зазначено нижче) про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р. , то при вирішенні спору слід встановити, чи були порушені корпоративні права позивача на момент укладення цього договору.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 було визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009", поновленим на строк і умовах передбачених Договором оренди від 20.09.2005 (обліковий номер 2098409534) - з дати набрання судового рішення законної сили,

Виходячи з дати набрання вказаним рішенням Господарського суду Одеської області (04.01.2016р.) та дати складення Акту приймання-передачі від 01.03.2016р. - порушення корпоративних прав позивача, внаслідок „укладення" усного договору від „--.--.--р.", могло б відбутись в період з 04.01.2016р. по 01.03.2016р. включно.

Позивачем до матеріалів справи не надано статутних документів ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009", або його правонаступника - ТОВ „Морський клуб ТЦФ" , що були чинними у вказаний період. Наданий до справи Статут ТОВ „Морський клуб ТЦФ" був затверджений загальними зборами товариства тільки 29.08.2018р. (протокол №3/2018).

У зв`язку з цим, у суду відсутня можливість встановити, які права учасника товариства були передбачені статутними документами цього товариства.

Тому, встановлюючи наявність чи відсутність порушеного корпоративного права позивача, суд керується вищевказаними нормами Господарського кодексу України та Закону України „Про господарські товариства", чинного на той період.

У позовній заяві позивач, стверджуючи про порушення його корпоративних прав внаслідок укладення усного договору від „--.--.--р.", жодним чином не обґрунтував, яке саме з вище перелічених його прав, як учасника товариства з обмеженою відповідальністю (брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом) - було порушено.

З тексту позовної заяви вбачається, що порушення своїх корпоративних прав по цій справі ОСОБА_1 обґрунтовує порушенням його корпоративних прав „на управління справами товариства через укладення неповноважною особою товариства договорів" (п.3 мотивувальної частини позовної заяви) по іншій справі, що розглядалась Господарським судом Одеської області по справі № 916/1878/15.

Позивачем, всупереч вимогам ч.1 ст.74 ГПК України, не надано в якості належного доказу судового рішення по зазначеній справі, яке б підтвердило, викладені в позові твердження позивача про його порушене корпоративне право внаслідок „укладення" усного договору від „--.--.--р." про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р.

А з тверджень позивача у його позовній заяві, вбачається, що предметом спору у справі № 916/1878/15 були оспорювані інші правочини (угоди від 29.09.2014р. про розірвання Договору №КЦ-7786 від 01.09.2005р. та про розірвання договору №КД-4761 від 26.12.2003р.), укладених неповноважною особою ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009" Хліпуном О.В. Вказані правочини не мають відношення до правочину, який є предметом спору по цій справі, і до якого позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відсутність порушеного корпоративного права - є підставою для відмови у задоволенні позову, який ґрунтується таким порушенням.

2. Щодо укладення спірного договору

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є:

- об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов`язань;

- забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, що спірний усний договір від „--.--.--р." - є договором оренди державного нерухомого майна. Тому, цей договір, відповідно до ст.793 ЦК України та ст.794 ЦК України , підлягав нотаріальному посвідченню, оскільки предметом оренди було нерухоме майно, та державній реєстрації, оскільки його було укладено на строк, більше ніж три роки.

Між тим, будь-яких доказів укладення спірного усного договору від „--.--.--р." про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р., з досягненням згоди між сторонами цього договору щодо його істотних умов - позивачем не надано.

Не містяться вказані істотні умови і в Акті від 01.03.2016р. приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП „Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) до Договору від --.--.--р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005р.,укладених з ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009".

Таким чином, суд вважає, що Договір від --.--.-- р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2005 р. не було укладено у зв`язку з відсутністю істотних умов, необхідних до договорів даного виду.

Неукладений договір не може бути визнано нікчемним або недійсним.

Суд вважає за необхідне надати оцінку правовідносинам сторін, що виникли внаслідок складення між ними Акту прийманні-передачі від 01.03.2006р.

У цьому Акті відсутні посилання на те, що його було складено на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015, яке набрало законної сили 04.01.2016, ухваленим у справі №916/4494/15.

Як зазначалось вище, вказаним рішенням було визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009" поновленим на строк і умовах передбачених Договором оренди від 20.09.2005 (обліковий номер 2098409534) з дати набрання судового рішення законної сили та зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями „Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є ТОВ "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009".

Частиною 1 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Тобто, у відповідача на момент складення Акту приймання-передачі існував обов`язок передачі майна позивачу згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р.

Приймаючи до уваги, що зазначений договір було поновлено судовим рішенням, цей обов`язок стосувався зобов`язань відповідача, передбачених саме договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005р., а не усним договором від „--.--.--р." про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р., який не було укладено.

За таких обставин, суд вважає, складенням між сторонами Акту приймання-передачі, відповідачем було виконано умови, поновленого договору оренди нерухомого майна. На цей договір є відповідне посилання в Акті приймання-передачі від 01.03.2016р. Тому, незважаючи не те, що у вказаному в Акті не міститься відомостей про його складення на виконання судового рішення - суд вважає, що внаслідок погоджених дій сторін, обов`язок відповідача по передачі орендованого майна позивачу, підтверджений судовим рішенням - фактично було виконано.

Вищевказане, також є підставою для відмови у задоволенні позову.

3. Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права .

Як зазначалось вище, позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину (договору від „--.--.--р." про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р.), а саме:

1. Здійснити незалежну оцінку державного нерухомого майна, що є предметом визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. (обліковий номер договору 2098409534);

2. Укласти Договір про внесення змін до визнаного поновленим з 04.01.2016р. рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15 Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534) з метою приведення його істотних умов у відповідність до вимог чинного законодавства, виходячи із розміру актуальної (чинної) незалежної оцінки державного нерухомого майна, що є предметом вказаного Договору.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, якщо прийняти до уваги факт укладення між сторонами усного договору від „--.--.--р." про внесення змін до договору оренди від 20.09.2009р., а суд так не вважає і про це було зазначено вище, - то такі наслідки недійсності нікчемного договору, які просить застосувати позивач у своїй позовній заяві - не відповідають вимогам ст.216 ЦК України.

Навпаки, оскільки з 01.03.2016р. позивач користується майном, що було йому передано по Акту приймання-передачі від 01.03.2006р. - то в якості застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, могло б бути тільки відшкодування позивачем відповідачу вартості того, що було одержано за цим правочином, за цінами на момент відшкодування, оскільки неможливо повернути у натурі одержане, що полягає у користуванні майном.

Таким чином, неправильно обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - є ще однією підставою для відмови у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з покладенням судових витрат на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст складено 16 червня 2020 р.

Суддя О.А. Демешин