Ухвала

від 10.06.2020 по справі 33/461-03

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" червня 2020 р.Справа № 33/461-03

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши заяву Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі

за позовом Колективного підприємства "Агропродукт", м. Харків до Магістральної митниці, м. Харків про визнання акту недійсним за участю представників:

стягувача (Харківської митниці ДФС) - Левченко В.В., довіреність № 6782/9/20-70-10

від 21.12.2019 року;

боржника (Головного територіального управління юстиції у Харківській області) -

Литовченко Ю.С., довіреність № 9 від 26.02.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020 року Харківська митниця ДФС подала заяву (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03, в якій просить:

Змінити спосіб виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, а саме з "зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повернути на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн." на "стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн.".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2020 прийнято заяву Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та судове засідання призначено на 10.06.2020 року о 10:00 год.

Стягувач у судовому засіданні 10.06.2020 року підтримав свою заяву у повному обсязі.

Боржник у судовому засіданні 10.06.2020 проти задоволення заяви (вх.№12454 від 02.06.2020 року) заперечував, втім письмових заперечень не надав.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви (вх.№12454 від 02.06.2020 року), виходячи з такого.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року у справі №33/461-03 за позовом Колективного підприємства "Агропродукт" (далі - КП "Агропродукт") до Магістральної митниці позовні вимоги КП "Агропродукт" були задоволені, з Магістральної митниці стягнуті кошти у сумі 142594,00 грн. Ці кошти стягнуті з Магістральної митниці зведеним кредитовим меморіальним ордером № 10 від 18.11.2004 року, виставленим підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції.

Магістральна митниця звернулася до Господарського суду Харківської області зі скаргами № 13/01-9735 від 17.11.2004 року та № 13/01-9911 від 24.11.2004 року на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення коштів з Магістральної митниці при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року у справі №33/461-03.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2005 року у задоволенні вищезазначених скарг Магістральної митниці відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03:

- ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.03.2005 року по справі № 33/461-03 скасовано, задоволено скарги Магістральної митниці на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції;

- визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення коштів з Магістральної митниці при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року по справі № 33/461-03;

- визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 09.11.2004 року № 9/1 про стягнення з боржника виконавчого збору при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року по справі №33/461- 03;

- зобов`язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594 грн.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 Господарським судом Харківської області було видано судовий наказ від 19.11.2007 року № 33/461-03, згідно з яким було зобов`язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594,00 грн.

Суд звертає увагу, що починаючи з 2005 року вказаний наказ Господарського суду Харківської області перебував на примусовому виконанні, однак до теперішнього часу не виконаний.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2011 року у справі № 33/461-03 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача Магістральну митницю на Харківську обласну митницю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 року у справі № 33/461-03 задоволено заяву Харківської обласної митниці про видачу дублікату наказу та видано дублікат наказу на примусове виконання рішення у справі №33/461-03 від 19.11.2007 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 по справі № 33/461-03 замінено сторону виконавчого провадження - Підрозділ примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Харківської області на Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області, відповідно до дублікату наказу від 19.11.2007 року у справі № 33/461-03, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року та ухвали Господарського суду Харківської області від 19.11.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 33/461-03 задоволено заяву Харківської обласної митниці про заміну сторони у виконавчому провадженні і здійснено заміну Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на належного боржника - Головне управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2014 року замінено стягувача Харківську обласну митницю (код ЄДРПОУ 36987690) на її правонаступника - Харківську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38633709).

В ході виконавчого провадження постановою державного виконавця від 12.10.2015 року ВП № 46970137 було здійснено зміну назви сторони виконавчого провадження, а саме: боржника з Головного управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 34859512) на Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 34859512).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2017 справа №33/461-03 було змінено сторону виконавчого провадження ВП №469701037 - стягувача Харківську митницю Міндоходів (ЄДРПОУ 38633709) на його правонаступника Харківську митницю ДФС (ЄДРПОУ 39534151).

Суд також установив, що 24.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову ВП №46970137 про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику надано семиденний термін для виконання рішення суду.

Разом з цим, до теперішнього часу наказ Господарського суду Харківської області залишається невиконаним.

18.05.2020 року Харківською митницею ДФС отримано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 04.05.2020 ВП № 46970137 про закінчення виконавчого провадження.

Як випливає із постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.05.2020 року за час здійснення виконавчого провадження виконавцем було вчинено всі дії, які б зобов`язали боржника повернути стягнене майно, зокрема 16.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100 грн. та надано десятиденний термін для виконання даного рішення суду. Станом на 04.05.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному обсязі - 10200, 00 грн.

Також боржника було попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду і надіслано повідомлення до ГУ Національної поліції в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення.

На думку державного виконавця ним було виконано всі дії, які передбачені ст. ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» , і з огляду на те, що рішення суду виконати без участі боржника не виявляється можливим, державним виконавцем закінчене дане виконавче провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18- рп/2012 від 13.12.2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці 11 п.п. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011.

Відповідно до встановленої практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.05 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява № 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Окрім того, вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 року дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.04). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Втім, як убачається з матеріалів справи постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 визначено спосіб добровільного виконання судового рішення, який не дозволяє державному виконавцю належним чином виконати рішення за відсутності боржника, що не призводить до відновлення порушених прав стягувача - Харківської митниці ДФС.

За приписами частин 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 року по справі №713/1062/17 зазначає, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлений строк. При цьому зміна способу виконання судового рішення не повинна змінювати рішення суду по суті.

На теперішній час виконавче провадження з примусового виконання згаданого вище наказу суду закінчене у зв`язку з вжиттям виконавцем всіх дій, що передбачені статтями 63,75 Закону України "Про виконавче провадження". Разом з цим, судове рішення Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 до цього часу не виконано, а права Харківської митниці ДФС порушені більше 16 років назад безпідставним стягненням з її рахунків грошових коштів до цього часу не відновлені.

За таких обставин, зважаючи, що рішення Суду є обов`язковим, а ефективна реалізація прав стягувача відбувається саме у момент його виконання, враховуючи, що у спосіб, визначений судовим рішенням, останнє не може бути виконаним, з метою забезпечення принципу верховенства права та недопущення втручання у право на мирне володіння майном стягувача, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зміни порядку і способу виконання судового рішення.

Керуючись ст. 3, 18, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03 - задовольнити.

Змінити спосіб виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, а саме з "зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повернути на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн." на "стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн.".

Відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 15.06.2020 року.

Суддя О.В. Смірнова