Постанова

від 29.07.2020 по справі 33/461-03

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа № 33/461-03

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - Литовченко Ю.С.

від заявника - Богодущенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вх. №1620 Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 (суддя - Смірнова О.В., постановлену в м. Харкові об 11:40 год., повний текст складено 15.06.2020)

за результатом розгляду заяви Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення

у справі № 33/461-03

за позовом Колективного підприємства "Агропродукт", м. Харків

до Магістральної митниці, м. Харків

про визнання акту недійсним, повернення з державного бюджету зайво сплачених митних платежів у сумі 29971,3 грн., стягнення збитків у розмірі 9000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020 року Харківська митниця ДФС звернулась до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03, в якій просила змінити спосіб виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, а саме з "зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повернути на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн." на "стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн."

В обґрунтування вищезазначеної заяви Харківська митниця ДФС посилалася на приписи ст.ст. 18, 331 ГПК України, та зазначила, що наказ господарського суду Харківської області у справі № 33/461-03 знаходиться на примусовому виконанні з 2005 року, на дату звернення з відповідною заявою його не виконано, права стягувача, порушені безпідставним стягненням з її рахунків грошових коштів у сумі 142594,00 грн., не відновлені.

Заявник вважає, що зазначені у заяві (вх. № 12454 від 02.06.2020 року) заходи не змінюють суті рішення, а змінюють лише спосіб виконання такого судового рішення, а також є єдиним на теперішній час способом відновлення порушених прав митниці.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 .06.2020 у справі № 33/461-03 задоволено заяву Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03.

Змінено спосіб виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, а саме з "зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області повернути на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн." на "стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рахунки Харківської митниці ДФС стягнуті кошти в сумі 142594 грн.".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 визначено спосіб добровільного виконання судового рішення, який не дозволяє державному виконавцю належним чином виконати рішення за відсутності боржника, що не призводить до відновлення порушених прав стягувача - Харківської митниці ДФС.

Суд першої інстанції послався на те, що судове рішення Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 до цього часу не виконано, а права Харківської митниці ДФС порушені безпідставним стягненням з її рахунків грошових коштів більше 16 років до цього часу не відновлені.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, а ефективна реалізація прав стягувача відбувається саме у момент його виконання, та те, що у спосіб, визначений судовим рішенням, останнє не може бути виконаним, з метою забезпечення принципу верховенства права та недопущення втручання у право на мирне володіння майном стягувача, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зміни порядку і способу виконання судового рішення, тому задовольнив заяву Харківської митниці ДФС у повному обсязі.

Головне територіальне управління юстиції у Харківській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03, в якій просить її скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Харківської митниці ДФС про заміну способу виконання рішення у справі.

Головне територіальне управління юстиції у Харківській області вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про цілковиту неможливість виконання судового рішення та застосував інший спосіб захисту, ніж той, що передбачений ст. 16 ЦК України. Вважає, що задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду шляхом зобов`язання Головного територіального управління юстиції у Харківській області повернути кошти змінює рішення суду по суті.

Апелянт, посилаючись на приписи ч.3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , ч.ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України, вважає, що лише за наявності обставин та в порядку, передбаченому вказаними нормами, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Апелянт також посилається на те, що станом на дату розгляду заяви Головне територіальне управління юстиції у Харківській області перебуває у стані припинення, правонаступником є Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Харків). Вважає, що наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження його правонаступником.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківська митниця ДФС заперечує проти доводів апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 у справі № 33/461-03, зокрема, зобов`язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594,00 грн.

На виконання вказаної постанови господарським судом Харківської області 19.11.2007 видано відповідний наказ, який до теперішнього часу не виконаний.

Заявник посилається на те, що до цього часу не відновлені права митниці, які порушені Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області (правонаступником підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції) більше 16 років тому, у зв`язку з безпідставним стягненням з її рахунків грошових коштів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03. Розгляд справи призначено на 29.07.2020.

У зв`язку з відпусткою судді - члена колегії Плахова О.В. на дату розгляду апеляційної скарги, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників стягувача та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 грудня 2003 року у справі № 33/461-03 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

З постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції №9/1 від 09.11.2004 "Про стягнення виконавчого збору" вбачається, що під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року у справі №33/461-03 за позовом Колективного підприємства "Агропродукт" до Магістральної митниці позовні вимоги КП "Агропродукт", з Магістральної митниці стягнуті кошти у сумі 142594,00 грн. (зведений кредитовий меморіальний ордер від 08.11.2004 №10) (т.2, а.с.158-159).

Магістральна митниця звернулася до Господарського суду Харківської області зі скаргами № 13/01-9735 від 17.11.2004 року та № 13/01-9911 від 24.11.2004 року на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення з Магістральної митниці коштів у сумі 142594,00 грн. при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року у справі №33/461-03.

В обгрунтування вказаної заяви Магістральна митниця посилалася на те, що виконання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державною казначейською службою. При цьому, Магістральна митниця є бюджетною установою, а рахунки, з яких стягнуто кошти, призначені для обліку попередньої оплати учасників ЗЕД, тобто, кошти, які знаходяться на цих рахунках є власністю суб`єктів ЗЕД. Заявник посилався на те, що стягнення органом примусового виконання рішення коштів, які не належать Магістральній митниці, суперечить вимогам ст. 41 Конституції України та порушує право власності фізичних та юридичних осіб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2005 року у задоволенні вищезазначених скарг Магістральної митниці відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.03.2005 року по справі № 33/461-03 скасовано, задоволено скарги Магістральної митниці на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції;

визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції щодо стягнення коштів з Магістральної митниці при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року по справі № 33/461-03;

визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 09.11.2004 року № 9/1 про стягнення з боржника виконавчого збору при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 року по справі №33/461- 03;

зобов`язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594 грн.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2005 року у справі № 33/461-03 господарським судом Харківської області 20 січня 2006 року видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2006 року по справі № 33/461-03 виправлено допущену в наказі господарського суду Харківської області від 20 січня 2006 року помилку в назві боржника, а саме, замість "стягнути з Харківського обласного управління юстиції" зазначити "Стягнути з Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції".

На виконання ухвали господарського суду Харківської області від 14 квітня 2006 року видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2006 року по справі № 33/461-03 виправлено в наказі господарського суду Харківської області від 14 квітня 2006 року, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, допущену описку та вказано "Зобов`язати підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594 грн."

20 червня 2006 року на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 26 травня 2006 року по справі № 33/461-03 видано відповідний наказ.

Магістральна митниця звернулася до господарського суду Харківської області в порядку ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу господарського суду від 20 червня 2006 року по справі № 33/461-03.

Заяву мотивовано тим, що постановою № 270/6 від 19.09.2006 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 20.06.2006 року по справі № 33/461-03, у зв`язку з відсутністю у наказі місцезнаходження стягувача і боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 листопада 2007 року заяву стягувача про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу господарського суду від 20 червня 2006 року по справі № 33/461-03 було задоволено та зобов`язано Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції (поштова адреса: м. Харків, вул. Петровського, 16, код ЄДРПОУ 02893491) повернути на рахунки Магістральної митниці (поштова адреса: 62300, Харківська область, м. Дергачі, районний вузол зв`язку, а/с № 6, код ЄДРПОУ 21176430) стягнуті кошти в сумі 142594 грн.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 Господарським судом Харківської області видано судовий наказ від 19.11.2007 року № 33/461-03, відповідно до якого зобов`язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції повернути на рахунки Магістральної митниці стягнуті кошти в сумі 142594,00 грн.

Листом Магістральної митниці від 08.01.2008 № 16/02-129 зазначений наказ направлено до ГУДК у Харківській області для примусового списання коштів.

Відповідно до наказу Державної митної служби від 29.01.2008 № 61 Про ліквідацію митних органів з 01.05.08 ліквідовано Магістральну митницю.

Відповідно до наказу державної митної служби України від 29.01.2008 Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць № 64 створено Харківську митницю.

16.12.2010 Харківську митницю припинено в результаті її ліквідації, номер запису 14801110011012061.

Листом Управління правового забезпечення Державної митної служби України від 05.08.2011 № 14/1-2235-ЕП Харківську обласну митницю було проінформовано про те, що наказ від 19.11.2007 року у справі № 33/461-03 не виконано, та наголошено на необхідності вжиття заходів для його виконання.

18.08.2011 стягувач звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив відновити строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області №33/461-03 та змінити сторону виконавчого провадження стягувача - Магістральну митницю на Харківську обласну митницю.

Харківська обласна митниця вважає, що з об`єктивних причин не могла вчинити дії для звернення до виконання вищезазначеного наказу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2011 року у справі № 33/461-03 замінено сторону виконавчого провадження стягувача Магістральну митницю на Харківську обласну митницю.

Задоволено заяву (вх. № 3696 від 18.08.2011 року) Харківської обласної митниці про відновлення строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.11.07 по справі №33/461-03.

26.10.2011 Харківська обласна митниця звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 19.11.07 у зв`язку з його втратою під час ліквідації Магістральної митниці.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 року у справі № 33/461-03 задоволено заяву Харківської обласної митниці про видачу дублікату наказу та видано дублікат наказу на примусове виконання рішення у справі №33/461-03 від 19.11.2007 року.

30.11.2011 на адресу Державної виконавчої служби України Харківською обласною митницею подано заяву №15/01-14964 про примусове виконання рішення суду у справі №33/461-03.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 23.12.2011 ВП №30484068 відмовлено у прийняття до провадження виконавчого документа з посиланням на те, що боржник не є юридичною особою.

15.06.2012 Державна митна служба України звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та внесення виправлення в дублікат наказу від 19.11.07.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2012 року у справі № 338/461-03 у задоволенні заяви Державної митної служби України про заміну сторони виконавчого провадження та внесення виправлення в дублікат наказу відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 по справі № 33/461-03 замінено сторону виконавчого провадження - Підрозділ примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Харківської області на Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області, відповідно до дублікату наказу від 19.11.2007 року у справі № 33/461-03, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року та ухвали Господарського суду Харківської області від 19.11.2007 року.

Харківська обласна митниця звернулась до Державної виконавчої служби з заявою від 22.10.2012 №13/01-13256 про примусове виконання рішення у справі № 33/461-03.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 02.11.2011 ВП №35006532 відмовлено у прийняття до провадження виконавчого документа з посиланням на те, що боржник не є юридичною особою.

07 березня 2013 року Харківська обласна митниця звернулась до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд витребувати у Головного управління юстиції у Харківській області відомості щодо найменування юридичної особи боржника, до складу якого входить підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Харківського обласного управління юстиції, замінити сторону виконавчого провадження, боржника на належного боржника, та видати наказ господарського суду Харківської області по справі № 33/461-03.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 33/461-03 задоволено заяву Харківської обласної митниці про заміну сторони у виконавчому провадженні і здійснено заміну Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на належного боржника - Головне управління юстиції у Харківській області.

При зверненні стягувача до Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.01.2014 ВП №41718347 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що ухвала Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 33/461-03 не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження , а також проведена державна реєстрація юридичної особи - Харківської обласної митниці.

29.04.2014 за вх. № 14427 від Харківської митниці Міндоходів надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження від 25.04.2014 року № 06.1/01-09/3414, в якій заявник просить суд:

1) замінити сторону виконавчого провадження

2) внести виправлення в резолютивну частину ухвали Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 по справі № 33/461-03

3) видати наказ господарського суду Харківської області по справі № 33/461-03.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2014 року замінено стягувача Харківську обласну митницю (код ЄДРПОУ 36987690) на її правонаступника - Харківську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38633709).

Вирішено привести ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 по справі № 33/461-03 про заміну сторони у виконавчому провадженні у відповідність ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом доповнення в частині зазначення реквізитів боржника - Головного управління юстиції у Харківській області - код ЄДРПОУ 34859512, місцезнаходження - 61002, м.Харків, вул.Петровського, 16.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову ВП №46970137 про відкриття виконавчого провадження.

Даною постановою боржнику надано семиденний термін для виконання рішення суду.

Під час виконавчого провадження постановою державного виконавця від 12.10.2015 року ВП № 46970137 здійснено зміну назви сторони виконавчого провадження, а саме: боржника з Головного управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 34859512) на Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 34859512).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2017 у справі №33/461-03 змінено сторону виконавчого провадження ВП №469701037 стягувача Харківську митницю Міндоходів (ЄДРПОУ 38633709) на його правонаступника Харківську митницю ДФС (ЄДРПОУ 39534151).

18.05.2020 року Харківська митниця ДФС отримала постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 04.05.2020 ВП № 46970137 про закінчення виконавчого провадження.

У постанові про закінчення виконавчого провадження від 04.05.2020 року зазначено, що за час здійснення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.11.2007 року у справі № 33/461-03 виконавцем вчинено всі дії, які б зобов`язали боржника повернути стягнене майно, зокрема 16.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100 грн. та надано десятиденний термін для виконання даного рішення суду.

Станом на 04.05.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному обсязі 10200, 00 грн.

Також боржника попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду і надіслано повідомлення до ГУ Національної поліції в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення.

Державним виконавцем у постанові про закриття виконавчого провадження ВП №46970137 було виконано всі дії, які передбачені ст. ст. 63,75 Закону України Про виконавче провадження, і з огляду на те, що рішення суду виконати без участі боржника не виявляється можливим, державним виконавцем закінчене дане виконавче провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження.

З матеріалів справи вбачається, що на дату звернення Харківської митниці ДФС до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03 наказ Господарського суду Харківської області не виконаний.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18- рп/2012 від 13.12.2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці 11 п.п. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.05 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява № 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Окрім того, вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 року дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 зазначив, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.04). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За приписами частин 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні.

Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до ст. 16 ЦК України, а правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд з`ясовує обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлений строк.

При цьому зміна способу виконання судового рішення не повинна змінювати рішення суду по суті.

Згідно із частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

На дату звернення з заявою про зміну способу виконання рішення виконавче провадження з примусового виконання згаданого вище наказу суду у справі № 33/461-03 закінчене, з посиланням на те, що державним виконавцем вжито всіх дій, що передбачені статтями 63,75 Закону України "Про виконавче провадження".

Судове рішення Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03 до цього часу не виконано, права Харківської митниці ДФС, порушені безпідставним стягненням з її рахунків грошових коштів в сумі 142594 грн., не відновлені протягом 16 років.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведений у заяві Харківської митниці ДФС спосіб виконання рішення не змінює суті судового рішення, тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Рішення Суду є обов`язковим до виконання, а ефективна реалізація прав стягувача відбувається саме у момент його виконання.

Враховуючи, що у спосіб, визначений у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 року у справі № 33/461-03, судове рішення не може бути виконане, тому, з метою забезпечення принципу верховенства права та недопущення втручання у право на мирне володіння майном стягувача, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зміни способу виконання судового рішення, тому задовольнив заяву Харківської митниці ДФС (вх.№ 12454 від 02.06.2020 року) про зміну способу виконання рішення у справі № 33/461-03.

Посилання апелянта на те, що Головне територіальне управління юстиції у Харківській області перебуває у стані припинення, його правонаступником є Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Харків), тому наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області перебуває у стані припинення.

Запис про припинення юридичної особи - Головного територіального управління юстиції у Харківській області до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено.

Тобто Головне територіальне управління юстиції у Харківській області свою діяльність не припинило, а лише перебуває у стані припинення.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03 підлягає залишенню без змін.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі № 33/461-03 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.07.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна