Рішення

від 11.06.2020 по справі 922/1127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1127/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант", 61070, м. Харків, вул. Професорська, буд. 34 простягнення 25 541, 03 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" про стягнення суми у розмірі 25 541,03 грн. а саме: пеня у сумі 17 621, 97 грн., 3 відсотки річних у розмірі 4 475, 58 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 443, 48 грн. та 2 102, 00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 1228/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 26.09.2017 в частині здійснення розрахунків у визначені договором строки.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 1127/20) залишено без руху.

24.04.2020 року позивач через канцелярію суду надав заяву (вх. № 9653) про усунення недоліків позовної заяви шляхом надання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року задоволено клопотання позивача про розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1127/20. Розгляд справи № 922/1127/20 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.05.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 11128) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, у якому останній зазначає, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслухує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. У зв`язку із чим та з метою надання пояснень щодо обставин та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а також які є підставою для зменшення розміру пені, просить суд, провести розгляд справи № 922/1127/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Про дату, час та місце розгляду справи просить суд, повідомити відповідача за адресою: 61045, м. Харків, а/с № 3350.

18.05.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11129), у якому останній просить суд, зменшити на 80 відсотків розмір пені, який заявлено позивачем до стягнення (т. 1, а.с. 94-98).

25.05.2020 року позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив (вх. № 11684) у якій останній просить суд, прийняти (долучити) до матеріалів справи № 922/1127/20 відповідь на відзив та врахувати її при ухваленні рішення у справі. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені на 80 % у повному розмірі. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (т. 1, а.с. 120-125).

Ухвалою суду від 01.06.2020 року задоволено клопотання (вх. № 11128 від 18.05.2020 року) відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Справу № 922/1127/20 призначено до розгляду з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на "11" червня 2020 р. о(б) 10:00 год. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

11.06.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів у підтвердження повноважень представника.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку судом занесено до протоколу судового засідання вищевказані документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку судом занесено до протоколу судового засідання у судовому засіданні оголошено перерву до 11.06.2020 року до 15:00 год.

11.06.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 13244) із обґрунтуванням у підтвердження викладених у відзиві обставин.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку судом занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник позивача, у призначене судове засідання 11.06.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу позивача копії ухвали суду від 01.06.2020 року та телефонограма від 01.06.2020 року № 441/20 з якої вбачається, що телефонограму отримав представник Верхнацький І.В. (т. 1, а.с. 156).

Уповноважений представник відповідача, у призначене судове засідання 11.06.2020 року не з`явився (після перерви), про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 11.06.2020 року про оголошення перерви, з якого вбачається, що у судовому засіданні 11.06.2020 року був присутній представник відповідача Степанишена А.В .

Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Слід зазначити, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

В матеріалах справи наявні докази направлення на юридичну адресу відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 року.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач та відповідач були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 26.09.2017 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (відповідача, споживач) було укладено договір № 1228/1718-ТЕ-32 постачання природного газу (т. 1, а.с. 16-25).

Відповідно до пункту 12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (т. 1, а.с. 25).

Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1. договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник передає споживачу з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 285 тис. куб. метрів у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 25; листопад 45, грудень 65, IV кв. 2017 року - 135. Січень 65, лютий 55, березень 30, І квартал 2018 року - 150.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6. 1 договору).

Згідно підпункту 6 пункту 7.2. договору, сторони погодили, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу у розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

06.04.2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу від 26.09.2017 року № 1228/1718-ТЕ-32. Відповідно до пункту 1, сторони погодили додати пункт 2.1. розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору абзацом у наступній редакції: Постачальник передає споживачу у період з 01.04.2018 року по 31.05.2018 року (включно) природній газ орієнтовним обсягом до 20 тис.куб.м, у тому числі по місяцях: квітень: - 20, травень: - 0, всього: 20.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, викласти розділ 12 Строк дії договору у наступній редакції :

12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року по 31.05.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (т. 1, а.с. 28).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, позивачем було передано у власність відповідача природний газ на суму 1 567 594, 48 грн. що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

- акт приймання -передачі природного газу від 31.10.2017 року на суму 87 870, 73 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 30.11.2017 року на суму 237 156, 70 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 31.12.2017 року на суму 236 783, 08 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 31.01.2018 року на суму 326 877, 72 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 28.02.2018 року на суму 324 784, 28 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 31.03.2018 року на суму 314 471, 32 грн.;

- акт приймання -передачі природного газу від 30.04.2018 року на суму 39 650, 65 грн. Відповідні акти приймання-передачі природного газу підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств (т. 1, а.с. 29-35).

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 1228/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 26.09.2017 року в частині порушення строків оплати за товар, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Отже, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на суму заборгованості за зобов`язання жовтня 2017 року, листопада 2017 року, грудня 2017 року, січня 2018 року, лютого 2018 року, березня 2018 року, квітня 2018 року яка була несвоєчасно сплачена відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Із урахуванням вищевикладеного, позивачем нараховано відповідачу 3 відсотки річних у розмірі 4 475,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 443,48 грн. (відповідно до наданого розрахунку т. 1, а.с. 12-15).

Суд, перевіривши розрахунки позивача, перевіривши періоди нарахування останнім сум інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 475,58 грн. та 3 443,48 грн. інфляційні втрати підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 17 621, 97 грн. (відповідно до наданого розрахунку т. 1, а.с. 12-15) суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (т. 1, а.с. 22).

Відповідно до пункту 10.3. договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (т. 1, а.с. 23).

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства та пункту 8.2. договору, позивачем на прострочену суму боргу (із урахуванням часткових оплат) було здійснено нарахування пені, сума якої за розрахунком позивача становить 17 621, 97 грн. (т. 1, а.с. 12-15).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені у системі "Законадавство" за зазначений позивачем період відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог та встановлено, що нарахування здійснено вірно, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 17 621, 97 грн. є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке викладено у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 11129 від 18.05.2020 року, т. 1, а.с. 94-98), суд зазначає наступне.

В обґрунтування наданого до суду клопотання відповідач зазначає, що загальна сума поставленого газу складає 1 567 594, 48 грн. У свою чергу, відповідачем здійснено повну оплату у сумі 1 567 594, 48 грн. за отриманий газ, що також підтверджується позивачем. Як вбачається із умов договору постачання природного газу від 26.09.2017 року № 1228/1718-ТЕ-32, природний газ, що поставляється за вказаним договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2. договору). Відповідач є неприбутковою організацією і не має на мені одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Даними реєстру неприбуткових установ та організацій також підтверджується, що з 22.09.2016 року рішенням податкових органів відповідачу присвоєно ознаки неприбутковості та включено його до вказаного реєстру неприбуткових установ та організацій.

Серед завдань та предмету діяльності ОСББ Елефант є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та при будинкової території; сприяння співвласникам в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості (пункт 3 розділу 2 статуту). Джерелом фінансування об`єднання є внески та платежі співвласників (пункт 1 розділу 4 статуту).

За твердження відповідача, останній є негосподарською, неприбутковою організацією, джерелом фінансування якої є внески та плати співвласників житлового будинку.

Також відповідач зазначає, що затримка розрахунків за договором була викликана несвоєчасними розрахунками мешканців будинку перед ОСББ за отримані комунальні послуги. Позивачем не надано доказів, які підтверджують понесення ним збитків або можливість їх понесення у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором. Також позивачем на суму заборгованості нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, що в повній мірі конденсує можливі негативні наслідки для позивача в якості кредитора. Також необхідно врахувати, що розмір нарахованої позивачем пені є досить великим. Стягнення заявленої позивачем суми пені значно ускладнить роботу відповідача та можливість виконання статутних зобов`язань та обов`язків, а також виконання грошових зобов`язань по іншим договорам, у т.ч. з позивачем на постачання природного газу. У зв`язку із чим просить суд, зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 80 % (т. 1, а.с. 94-98).

На підтвердження заявлено клопотання відповідачем надано до суду копію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант", копію витягу з реєстру неприбуткових організацій, відомості за підписом голови правління та бухгалтеру щодо заборгованості мешканців будинку за адресою: м . Харків , вул . Професорська, буд . 34 перед ОСББ (т. 1, а.с. 99-113). Довідку голови правління від 11.06.2020 року № 11/062020 у якій зазначено, що ОСББ є неприбутковою організацією, джерелом фінансування якої є лише відшкодування витрат на утримання будинку та комунальні послуги. Інших джерел доходів ОСББ не має. Допоміжні приміщення на інше спільне майно об`єднання в оренду протягом 2017-2020 років не здається і не здавалося. Позик, кредитів, будь-яких фінансових допоміг ОСББ протягом 2017-2020 років не оформлювало та не отримувало. Довідку голови правління від 11.06.2020 року вих. № 12/06-2020 у якій зазначається, що заборгованість співвласників приміщень та квартир ОСББ за опалення, що надавалося в опалювальний сезон 2017/2018 роках складає: жовтень 2017 року - 58 718, 22 грн., листопад 2017 року - 116 147, 94 грн., грудень 2017 року - 100 011, 14 грн., січень 2018 року - 183 322, 48 грн., лютий 2018 року - 115 753, 53 грн., березень 2018 року - 148 102, 93 грн. Також відповідачем надано до суду, копію рішення № 1320304600029 від 18.04.2013 року про внесення, повторне внесення, виключення, відмову у внесенні установи (легалізації) до/з реєстру неприбуткових установ організацій або присвоєння установі (організації) іншої ознаки неприбутковості, копію рішення № 1620300900015 від 22.09.2016 року про включення ОСББ до реєстру неприбутковості. Копію звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік, копію звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2017 рік, копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємства за 2017 року, копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємства за 1й квартал 2018 року.

Також позивачем 25.05.2020 року через канцелярію суду надано відповідь на відзив (вх. № 11684) у якій останній зазначає, що сторонами договору були визначені конкретні умови договору та порядок виконання зобов`язань, визначена відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Саме на відповідача покладався обов`язок належної та вчасної оплати за поставлений газ згідно умов договору. Щодо клопотання про зменшення розміру позовних вимог зазначає, що однією з обов`язкових умов застосування статті 233 Господарського кодексу України є дослідження судом майнового стану і боржника і кредитора, обставини, що обумовили прострочення. У зв`язку із чим, просить суд, при розгляді клопотання відповідача про зменшення розміру пені врахувати наступне. Відповідно до консолідарного звіту про фінансовий стан позивача за кінець 2017 року торгова дебіторська заборгованість (а основним видом діяльності підприємства є продаж газу) становить - 58 988 тис. грн., має тенденцію до зростання - у 2016 року становила 49 209 тис. грн. Тобто, кредиторська заборгованість у 2017 році становила 8 137 тис. грн., відстрочені податкові зобов`язання складають 67 304 тис. грн. Розмір короткострокових позик складає 44 579 тис. грн., довгострокових - 14 736 тим. грн. Дана інформація за твердженнями позивача є загальнодоступною та розміщена на сайті позивача.

За твердження позивача наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2018/2018 та 2019/2010 років. Основним нормативним документом, що регулює порядок та умови постачання природного газу та виділення номінацій захищеним споживачам у опалювальний період 2017-2018 років є постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2017 року № 187, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Таким чином, несвоєчасна оплата контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Станом на 31.07.2019 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ перед НАК "Нафтогаз України" складає близько 39,3 млрд. грн. У зв`язку із чим зазначає, що збитковість підприємства не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки. На думку позивача відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо.

Позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, і вважає клопотання про зменшення пені таким, що не може бути задоволеним (т. 1, а.с. 120-125).

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року.

Зазначене також відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 26.03.2019 року у справі № 913/284/18).

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проте, позивачем в порушення вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду жодних доказів, які підтверджують понесення ним збитків або можливість їх понесення у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

При цьому, суд враховує, що відповідач є неприбутковою організацією, використовує газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку), єдиним джерелом надходження коштів до ОСББ є здійснення внесків співвласниками будинку.

Отже, приймаючи до уваги, що розрахунок відповідача за природний газ залежав від своєчасності розрахунків мешканців багатоквартирного будинку, враховуючи, що розмір нарахованої позивачем пені є досить великим, а наявність збитків у позивача є недоведеною, із урахуванням заперечень позивача викладених у наданій до суду відповіді на відзив від 25.05.2020 року (вх. № 11684), суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, до 50% від заявленої позивачем суми пені у сумі 17 621, 97 грн. за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу до 8 810, 99 грн.

Крім того, суд зазначає, що таке зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків, як для позивача, так і для відповідача.

Крім того, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 року у справі №904/4085/18, від 26.02.2020 року у справі № 922/1608/19, від 12.03.2020 року у справі № 904/3538/19.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 8 810,99 грн., 3% річних у розмірі 4 475, 58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 443, 48 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині нарахованої позивачем суми пені у розмірі 8 810,99 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із чим, з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 1 376, 87 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 530, 549, 551, 598, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 230 Господарського кодексу країни, статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (61070, м. Харків, вул. Професорська, буд. 34, ЄДРПОУ 38385945) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ЄДРПОУ 20077720) суму у розмірі 16 730, 05 грн. а саме: пеня у сумі 8 810, 99 грн., 3 відсотки річних у розмірі 4 475, 58 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 443, 48 грн. та 1376, 87 грн. судового збору.

В частині стягнення пені у розмірі 8 810, 99 грн. - у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ЄДРПОУ 20077720)

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (61070, м. Харків, вул. Професорська, буд. 34, ЄДРПОУ 38385945).

Повне рішення складено "16" червня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова