Постанова

від 10.06.2020 по справі 916/2584/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2584/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання За участю представників учасників у справі: Від Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 Від Управління дорожнього господарства Одеської міської радиБогатиря К.В. Будішевської Л.О., Філінюка І.Г. Арустамян К.А. адвокат Завалькевич І.М., довіреність № б/н, дата видачі: 21.05.20; адвокат Логовський В.В., посвідчення № 2418, дата видачі: 16.10.12; розглянувши апеляційні скарги - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради - Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2019 (суддя суду першої інстанції - ОСОБА_1 ; час і місце постановлення рішення - 24.12.2019 о 10:09, просп. Шевченко, 29, м. Одеса, 65000, Господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 2) у справі№ 916/2584/19 за позовом до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: проТовариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 Управління дорожнього господарства Одеської міської ради Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області стягнення 5 266 816,19 грн. В С Т А Н О В И В:

30.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про стягнення 8 080 123,86грн.

02.12.2019 до Господарського суду Одеської області від ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5 266 816,19 грн., яка складається з неустойки по Договору № 19 від 28.04.2017 року за період з 06.07.2018 по 05.01.2019 у розмірі 2 723 950,14 грн., 3% річних за період з 06.07.2018 року по 09.09.2019 року у розмірі 537 392,05 грн. та інфляційних нарахувань за період з 06.07.2018 року по 09.09.2019 року у розмірі 2 005 474,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010» (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 37224743) до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, код ЄДРПОУ: 26056412) - задоволено частково; стягнуто з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, код ЄДРПОУ: 26056412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ ПРОЕКТ-2010» (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 37224743) 3% річних в сумі 537 392 (п`ятсот тридцять сім тисяч триста дев`яносто дві)грн. 05коп., інфляційні витрати в розмірі 1 219 379 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять)грн. 93коп. та судовий збір в сумі 26 351 (двадцять шість тисяч триста п`ятдесят одна)грн. 61коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Щодо відмови у стягненні неустойки по Договору № 19 від 28.04.2017 року за період з 06.07.2018 по 05.01.2019 у розмірі 2 723 950,14грн. суд першої інстанції зазначає наступне. Позивач просить суд стягнути неустойку за невиконання грошового зобов`язання, яка передбачена п.7.7 договору в сумі 2 723 950,14грн. В даному випадку спір стосується стягнення неустойки за неналежне виконання замовником його зобов`язань щодо прийняття виконаних робіт, тобто зобов`язання в даному випадку не є грошовим. Отже виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволення вимоги щодо стягнення неустойки за невиконання грошового зобов`язання за договором в розмірі 2 723 950,14грн., оскільки умовами договору, а саме п.7.7 договору, на який як на підставу нарахування неустойки посилається позивач як в первісному позові, та і в заяві про уточнення позовних вимог, передбачена можливість нарахування неустойки за негрошове зобов`язання.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні дійшов висновку, що вимоги по стягненню 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки розрахунок було проведено вірно та існують підстави, передбачені ст. 625 ЦК України.

Щодо інфляційних втрат, то суд першої інстанції здійснив власний розрахунок та встановив, що позовна заява в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем були завищені суми інфляційних втрат.

27.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019.

Щодо необхідності стягнення неустойки по Договору № 19 від 28.04.2017 позивач зазначає наступне.

Позивач вказує, що 26 червня 2018 року Управління дорожнього господарства ОМР прийняло акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-№) за липень-вересень 2017 року разом з супровідним листом, в якому було зазначено строк оплати до 05 липня 2018 року. Натомість, Відповідач надав відповідь, що Договір № 19 про закупівлю за державні кошти від 28.04.2017р. розірваний з 04.07.2017 року, юридичні зобов`язання по Договору № 19 від 28.04.2017 року зняті з обліку УДКСУ у м. Одесі Одеській області та відмовився підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), і як наслідок повернув їх позивачеві.

Проте позивач зазначив, що на момент відмови Відповідача, а саме станом на 02 липня 2018 року Договір № 19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради на закупівлю робіт: Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі , був діючим.

У даних діях відповідача позивач вбачає затримку прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування.

Так, відповідно до п. 7.7. Договору, Замовник несе відповідальність за затримку прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування, неустойку в розмірі 0,1% (відсотку) вартості цих робіт за кожний день затримки. Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань нараховується на вартість робіт у розмірі 15 170 00,00грн. за період з 06.07.2018 по 05.01.2019 та становить 2 723 950,14грн.

Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і в частині недонарахованих, на його думку, інфляційних втрат, однак, не надає до апеляційного суду жодних доводів того, що розрахунок суду першої інстанції є невірним.

Спираючись на все вищевикладене, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі № 916/2584/19 та прийняти нове рішення, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 5 266 816,19 грн., яка складається з неустойки по Договору № 19 від 28.04.2017 року за період з 06.07.2018 по 05.01.2019 у розмірі 2 723 950,14 грн., 3% річних за період з 06.07.2018 по 09.09.2019 у розмірі 537 392,05грн. та інфляційних нарахувань за період з 06.07.2018 по 09.09.2019 у розмірі 2 005 474,00грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2019 у справі № 916/2584/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 19.02.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 19.02.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.

13.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління дорожнього господарства Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019.

У відзиві відповідач дублює доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі.

28.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019.

Відповідач вказує, що п.7.7 Договору передбачено, що замовник несе відповідальність за затримку прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування. Однак у даному випадку з боку замовника була відмова від підписання актів виконаних будівельних робіт та повернення їх Замовнику. Відповідач зазначає, що не слід ототожнювати поняття відмова та затримка . З огляду на це відповідач вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування неустойки в принципі.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідач зазначає наступне.

Взаємовідносини сторін ніяк не були пов`язані з поставками природного газу. Вказівка суду першої інстанції на те, що Відповідачем не оспорювався розрахунок 3% річних не відповідає обставинам, оскільки відповідач не визнавав позов повністю.

Помилковим на думку відповідача є висновок суду першої інстанції щодо моменту, з якого слід нараховувати санкції, передбачені ст. 625 ЦК України.

Дата 06 липня 2018 року не відповідає умовам укладеного договору та не може вважатися датою, з якою розпочалося порушення відповідачем строків оплати, оскільки момент оплати прив`язаний до дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, які, в свою чергу, складаються та підписуються лише після завершення виконання робіт та прийняття їх. Датою завершення виконання робіт є 15.12.2018 та замовником не надавалося погодження на дострокове виконання робіт.

Щодо посилання суду першої інстанції на календарний графік виконання робіт відповідач зазначає, що порядок фінансування робіт визначається планом фінансування. Окрім того, строки визначені календарним графіком робіт суперечать умовам п. 2.1. Договору, а сам календарний графік не містить вказівки на дату та номер договору, додатком до якого він є.

Відповідач також вказує, що договором від 28.04.2017 взагалі не передбачено такої підстави оплати виконаних робіт, як лист підрядника.

Замовник також вказує, що Договір № 19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року не був зареєстрований органами Державної казначейської служби на момент затвердження бюджету міста Одеса на 2018 рік, а тому, було відсутнє бюджетне призначення для оплати Договору № 19. За відсутності бюджетних коштів на рахунку Замовника, у відповідача не виникало зобов`язання на оплату послуг, оскільки п. 6.3. Договору передбачає, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Ще одним доводом апелянта є те, що в листі ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 №25/06 від 25 червня 2018 року не було зазначено ні період, за який було складено акти та довідки, ні їх загальну суму. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не було доведено, який обсяг будівельних робіт було охоплено актами, які надавалися до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради.

Спираючись на все вищевикладене, відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі № 916/2584/19 в частині стягнення з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 3% річних в сумі 537 392 (п`ятсот тридцять сім тисяч триста дев`яносто дві)грн. 05коп., інфляційних витрат в розмірі 1 219 379 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять)грн. 93коп. та судового збору в сумі 26 351 (двадцять шість тисяч триста п`ятдесят одна)грн. 61коп.; ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 ; в іншій частині залишити рішення без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019року у справі № 916/2584/19 залишено без руху; встановлено Управлінню дорожнього господарства Одеської міської ради строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено Управлінню дорожнього господарства Одеської міської ради, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

12.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 поновлено Управлінню дорожнього господарства Одеської міської ради пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 у справі № 916/2584/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 у справі № 916/2584/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 26.02.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 26.02.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 у справі № 916/2584/19.

16.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 надійшов відзив на апеляційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019.

У відзиві позивач дублює доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 по справі № 916/2584/19 на 23 березня 2020 року о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 23 березня 2020 року о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 повідомлено учасників справи №916/2584/19, що розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019, призначений на 23.03.2020 о 16:00 год., не відбудеться та вказано, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 призначено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі № 916/2584/19 на 28 травня 2020 року о 16:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського від 28.05.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.06.2020 року о 16:30 год; повідомлено про оголошену перерву у судовому засіданні третю особу - Управління державної казначейської служби України у м. Одесі.

В засідання суду апеляційної інстанції 10.06.2020 з`явилися: представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 - адвокат Завалькевич І.М. та представник відповідача Управління дорожнього господарства Одеської міської ради - адвокат Логовський В.В.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Одесі у судове засідання 10.06.2020 не з`явився, хоча про час і місце судового засідання було повідомлено належним чином, що підтверджується телефонограмою від 29.05.2020, складеною секретарем судового засідання Арустамян К.А.

Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по суті, не дивлячись на відсутність представника третьої сторони, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника третьої сторони у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

28.04.2017 між Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (замовник) та ТОВ „АРТ ПРОЕКТ-2010 (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №19 у відповідності до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання у 2017-2018 р.р. своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі роботи в межах виділених бюджетних призначень.

У п.1.2. договору визначено найменування робіт Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі . Площа покриття, що підлягає капітальному ремонту, складає 3540,5 кв.м. Місце виконання робіт м. Одеса, вул. Скіна на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської.

Згідно з п. 1.3. договору склад та обсяги робіт, що є предметом договору, визначаються сторонами на підставі дефектного акту та кошторису, в розумінні загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 №668, які є невід`ємними частинами договору. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 2.1. договору підрядник розпочне виконання робіт з 15.05.2017 і завершить виконання робіт 15.12.2018. Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який складається підрядником а погоджується замовником та є невід`ємною частиною договору (Додаток №1).

Пунктом 3.1. договору визначено, що договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів України у сфері ціноутворення у будівництві із залученням бюджетних коштів на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору і складає за кодом економічної класифікації (3132) 15 170 000,00 грн.

Підрядник повинен виконати роботи, зазначені у розділі 1 договору, якість яких відповідає умовам діючих нормативно-правових актів України (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду бюджету міста Одеси у загальній сумі 15 170 000,00 грн., з них у 2017 році 100 000,00 грн., у 2018 році 15 070 000,00 грн. Зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування робіт.

Згідно з п. 6.1. договору розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов шляхом перерахування Замовником відповідних коштів на рахунок підрядника на підставі документів, визначених п. 6.2., підписаних уповноваженими представниками сторін.

Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в). Розрахунок проводиться при наявності відповідних бюджетних коштів на рахунку замовника в органі Державної казначейської служби України.

Пунктом 7.1. договору визначено, що відповідальність сторін за порушення зобов`язань договору визначаються положеннями Загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що замовник несе відповідальність за затримку зі своєї вини прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування, неустойку у розмірі 0,1% (відсотку) вартості цих робіт за кожний день затримки .

Відповідно до п. 8.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані підрядником роботи, виходячи з фактичного надходження коштів замовнику з бюджету. Приймати виконані роботи підрядником відповідно до договору, оглянути їх і у разі виявлення допущених в виконаних роботах відступу від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Надати підряднику проект на виконання робіт. Виконувати інші обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства.

Підрядник зобов`язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором. Забезпечити виконання робіт, якість яких повинна відповідати умовам, встановленим розділом 4 цього договору (п.8.3. договору).

Згідно з п.п. 10.1., 10.2. договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

У відповідності до п.п. 12.1., 12.2. договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2018 року та до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

04.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ - 2010 отримало лист за вих. № 600 від Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про дострокове розірвання Договору з причини того, що станом на 03.07.2017 року зазначені роботи не розпочаті, у зв`язку з чим було повідомлено Головне управління державної казначейської служби в Одеській області та внесено інформацію про розірвання Договору на веб-портал Уповноваженого органу до системи Прозоро.

ТОВ APT ПРОЕКТ-2010 звернулося до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання Договору №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради на закупівлю робіт: Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі , діючим та зобов`язання Управління дорожнього господарства ОМР виконувати умови Договору № 19 від 28 квітня 2017 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2017 по справі № 916/2225/17 позовні вимоги ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 січня 2018 року по справі № 916/2225/17 позовні вимоги ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 задоволено частково, а саме: 1) визнано недійсним односторонній правочин, оформлений листом Управління дорожнього господарства Одеської міської від 04.07.2017 року за вих. №600 про дострокове розірвання Договору №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року; 2) відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання Договору №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ- 2010 та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради на закупівлю робіт: Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі , діючим та зобов`язано Управління дорожнього господарства ОМР виконувати умови Договору № 19 від 28 квітня 2017 року; 3) зобов`язано Управління дорожнього господарства Одеської міської ради внести відомості до електронного майданчика Уповноваженого органу про діючий Договір №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ- 2010 та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради на закупівлю робіт: Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі .

За приписами ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно висновку Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі 903/408/16 Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Таким чином, обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 січня 2018 року по справі № 916/2225/17, є встановленими для Південно-західного апеляційного господарського суду при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 та Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі 916/2584/19 в частині продовження дії договору, наявності прав та обов`язків між сторонами вказаного договору, необхідності виконання сторонами умов договору.

04.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТ ПРОЕКТ-звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (далі Відповідач) про стягнення грошових коштів по Договору № 19 від 28.04.2017 року про закупівлю робіт за державні кошти у розмірі 15 170 000 грн. На підставі даної позовної заяви було відкрито провадження у справі 916/1345/18.

Позивач вказав, що роботи щодо капітального ремонту вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі виконані ТОВ АРТ ПРОЕКТ- 2010 згідно умов договору в повному обсязі.

Відповідні акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за липень-вересень 2017 року, підписані та скріплені печаткою позивача, були направлені 16 травня 2018 року Позивачем на адресу Відповідача для їх підписання. Однак, 23 травня 2018 року Відповідач відмовився від отримання вищезазначених документів, про що свідчить повідомлення служби доставки документів Спецку`рєр .

Вдруге, 01 червня 2018 року на адресу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради були направлені супровідним листом акти виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за липень-вересень 2017 року для підписання. Однак, відповідач проігнорував повідомлення Укрпошти та не отримав поштове відправлення, таким чином вищезазначені акти та довідки повернулися на адресу відправника - ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 , що підтверджується повідомленням Укрпошти та витягом з реєстру Укрпошти.

26 червня 2018 року Управління дорожнього господарства ОМР прийняло акти та надало відповідь від 02 липня 2018 року про відмову у підписанні актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) за липень-вересень 2017 року, в якій посилається на те, що оскільки Договір № 19 від 28.04.2017 був розірваний 04.07.2017, то юридичні зобов`язання по Договору № 19 від 28.04.2017 зняті з обліку УДКСУ у м. Одесі Одеської області та вилучена Декларація з державного реєстру декларацій про початок виконання будівельних робіт Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі .

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 травня 2019 року по справі № 916/1345/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ- 2010 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради задоволено частково, стягнуто з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на користь ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 заборгованість у сумі 15 170 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 227 550,00грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30 липня 2019 року по справі № 916/1345/18 апеляційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2019 р. у справі №916/1345/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 касаційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради Управління дорожнього господарства Одеської міської ради залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2019р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. у справі №916/1345/18 залишено без змін.

Таким чином, відповідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, рішенням господарського суду Одеської області від 20 травня 2019 року по справі № 916/1345/18 встановлено, що ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 виконало в повному обсязі свої зобов`язання по Договору №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, загальна вартість виконаних робіт складає 15 170 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення неустойки у розмірі 0,1% вартості за кожний день затримки прийняття виконаних робіт.

Як було встановлено судом у даному випадку сторони уклади договір будівельного підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу .

Відповідно до ч.1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття .

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими .

Відповідно до ч.6 ст.882 ЦК України Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником , замовником або третьою особою.

Відповідно до ст. 886 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини .

Відповідно до п.7.7. Договору замовник несе відповідальність за затримку зі своєї вини прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування , неустойку у розмірі 0,1% (відсотку) вартості цих робіт за кожний день затримки .

Обов`язок прийняти виконані роботи у замовника виникає на підставі норм цивільного кодексу. Окрім того, ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 направляв на адресу замовника акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за липень-вересень 2017 року, підписані та скріплені печаткою позивача, 16 травня 2018 року, 01 червня 2018 року та 26 червня 2018 року. Управління дорожнього господарства ОМР прийняло акти та надало відповідь від 02 липня 2018 року про відмову у підписанні актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-№) за липень-вересень 2017 року, в якій посилається на те, що оскільки Договір № 19 від 28.04.2017 був розірваний 04.07.2017, то юридичні зобов`язання по Договору № 19 від 28.04.2017 зняті з обліку УДКСУ у м. Одесі Одеській області та вилучена Декларація з державного реєстру декларацій про початок виконання будівельних робіт Капітальний ремонт вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі .

Однак таке посилання відповідача на розірвання Договору № 19 від 28.04.2017 не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки, як зазначалося вище, рішенням по справі №916/2225/17 визнано недійсним односторонній правочин, оформлений листом Управління дорожнього господарства Одеської міської від 04.07.2017 за вих. №600 про дострокове розірвання Договору №19. Таким чином, даний договір є чинним, а Управління дорожнього господарства ОМР на виконання такого рішення було зобов`язано внести відомості до електронного майданчика Уповноваженого органу про діючий Договір №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року.

Вищевказане обґрунтування Замовником своєї відмови від підписання Актів виконаних робіт колегія суддів не вважає належним та таким, що звільняє Замовника як сторону договору будівельного підряду виконувати обов`язки щодо негайного прийняття робіт від Виконавця.

Окрім того, відповідно до норм цивільного законодавства замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені, та про наявність таких недоліків нічого не було повідомлено при відмові від підписання актів виконаних робіт.

У даному випадку, колегія суддів вбачає у діях відповідача порушення п.7.7. Договору, адже своєю відмовою від прийняття робіт він одночасно породжує та здійснює затримку прийняття таких робіт . Посилання відповідача на те, що відмова і затримка не є тотожними поняттями не приймаються до уваги, оскільки у даному випадку має місце саме триваюче цивільне правопорушення з боку саме Замовника робіт, оскільки зобов`язання згідно норм закону та умов договору на прийняття виконаних робіт для нього не припинилися. Наявність судового рішення про стягнення заборгованості за виконані підрядником, але не прийняті замовником роботи, не звільняє сторони від фактичного виконання договірних зобов`язань.

Стаття 598 ч. 1, 2 ЦК України встановлюють підстави припинення зобов`язання.

1. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

2. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 того ж Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Як вбачається з матеріалів даної справи Замовник роботи від Виконавця не прийняв, Акти форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3 повернув без підписання та без зазначення недоліків у виконанні робіт, виключно з посиланням на відсутність між сторонами діючого договору після його розірвання Замовником.

Інші, встановлені ст.ст. 600-609 ЦК України, підстави для припинення зобов`язань для сторін вказаного договору будівельного підряду не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю фактичних обставин для такого припинення.

Фактично своїми неправомірними діями відповідач здійснює затримку у прийнятті робіт, чим підпадає під відповідальність, передбачену ст. 886 ЦК України та п. 7.7 Договору.

Колегія суддів також не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що слід відмовити у стягненні неустойки, оскільки позивач зазначив, що це неустойка за невиконання грошового зобов`язання за договором, а договір передбачає стягнення неустойки за невиконання негрошового зобов`язання. У даному випадку, суд першої інстанції повинен був самостійно встановити наявність підстав для стягнення неустойки відповідно до п. 7.7. Договору, незважаючи на хибне посилання позивача про необхідність стягнення неустойки за невиконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів приходить до висновку, що неустойка за невиконання негрошового зобов`язання відповідно до п. 7.7. Договору підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

В своїх письмових поясненнях (вх.25468/19 від 09.12.2019) відповідач просив застосувати до стягнення неустойки позовну давність.

Стаття 256 ЦК України визначає поняття позовної давності. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 того ж Кодексу встановлює загальну позовну давність. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 261 ЦК України визначає початок перебігу позовної давності.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У даній справі колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про переривання, зупинення позовної давності, або наявності поважних причин з боку позивача для її пропуску.

26 червня 2018 року Управління дорожнього господарства ОМР отримало акти виконаних робіт та відмовилося їх підписувати. Факт отримання актів саме 26.06.2018 підтверджується і Управлінням дорожнього господарства ОМР.

Надсилаючи акти, позивач не встановлював строк для їх підписання, тому у даному випадку слід керуватися нормами ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства . Тобто кінцевий строк виконання зобов`язання по прийняттю робіт спливав 03.07.2018, а з 04.07.2018 наступала відповідальність, передбачена п. 7.7. Договору, тобто сплата неустойки за затримку прийняття робіт зі своєї вини.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Інший строк нарахування штрафних санкцій Договором не був передбачений. Отже кінцевий строк нарахування неустойки припадає на 04.01.2019.

Однак, первісна позовна вимога була подана ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 до суду 30.08.2019, тобто з пропуском позовної давності для стягнення неустойки за період з 04.07.2018 по 29.08.2018.

Враховуючи положення ст. 258 ЦК України, у даному випадку неустойку слід нараховувати за період з 30.08.2018 по 04.01.2019, тобто за 128 днів.

Таким чином сума неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 941 760,00 грн. (15 170 000,00 х 128 днів х 0,1 %).

Окрім того колегія суддів вважає помилковим застосування позивачем в заяві про уточнення позовних вимог обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ на підставі ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , оскільки як правильно було встановлено господарським судом в оскарженому рішенні фактично пункт 7.7 договору передбачає відповідальність за порушення зобов`язання, яке не є грошовим, тому на нарахування неустойки за затримку прийняття робіт норми вищевказаного Закону не розповсюджуються.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Як зазначалося вище, рішенням суду по справі №916/1345/18 встановлено, що ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 виконало в повному обсязі свої зобов`язання по Договору №19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року, загальна вартість робіт, виконаних Підрядником, складає 15 170 000,00 грн. Тому саме ця сума є базою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Період, за який позивачем та судом першої інстанції було нараховано 3% річних, починається 06.07.2018 та закінчується 09.09.2019.

Щодо початку перебігу строку для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ АРТ ПРОЕКТ-2010 звернувся до відповідача з вимогою від 25.06.2020 про сплату до 05.07.2020 коштів за виконані роботи відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт по Договору № 19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28.04.2017 у строк до 05.07.2018. Дана вимога була отримана Управлінням дорожнього господарства ОМР 26.06.2018.

Оскільки законна вимога позивача, пред`явлена на підставі ст. 530 ЦК України, не була виконана у строк, встановлений у такій вимозі, то починаючи з 06.07.2018 позивач має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основної заборгованості.

Щодо посилань апелянта на те, що дата 06 липня 2018 року не відповідає умовам укладеного договору та не може вважатися датою, з якою розпочалося порушення відповідачем строків оплати, оскільки момент оплати прив`язаний до дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, які, в свою чергу, складаються та підписуються лише після завершення виконання робіт та прийняття їх, а датою завершення виконання робіт є 15.12.2018, та замовником не надавалося погодження на дострокове виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Перш за все, в п.2.1 Договору зазначено, що підрядник розпочне виконання робіт з 15 травня 2017 року і завершить виконання робіт 15 грудня 2018 року. Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який складається Підрядником та погоджується Замовником та є невід`ємною частиною Договору .

Тобто пункт 2.1 договору вказує початок та кінцевий термін виконання робіт, а конкретні строки виконання таких робіт сторони передбачили календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору.

Як вбачається з календарного графіка виконання робіт по капітальному ремонту вул. Скісної на ділянці від вул. Ленінградської до вул. Розкидайлівської в м. Одесі, виконавець зобов`язується завершити всі роботи у строк до 15.12.2017 . Даний календарний графік затверджений Головним розпорядником бюджетних коштів Управління дорожнього господарства Одеської міської ради - Шмагаєм А.В. та підписаний Підрядником.

Посилання відповідача на те, що на календарному графікові не зазначені відомості про те, до якого саме договору цей графік є додатком, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки апелянт не надав доказів того, що існував інший договір між тими ж сторонами, по якому проводилися аналогічні роботи, в цей саме період і на аналогічному відтинку дороги, що і по Договору №19.

Тому календарний графік жодним чином не суперечить, а навпаки доповнює п.2.1. Договору, встановлюючи точніші терміни виконання робіт. Затвердивши такий календарний графік, відповідач погодився на дострокове виконання робіт, про що свідчать дати у графіку та у п. 2.1 Договору.

Відповідно до п.6.2. Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В).

У даному випадку такі Акт не були підписані Замовником, відповідно до ст. 882 ЦК України у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Колегія суддів не вбачає обґрунтованих та поважних причин не підписувати відповідні Акти форми (КБ-2В). Спираючись на вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимога здійснити розрахунки по Договору саме в строк до 05.07.2020 є обґрунтованою та відповідає п.6.2. Договору, оскільки роботи були виконані в повному обсязі, Акти форми (КБ-2в) були надані замовнику та повернуті ним безпідставно.

Щодо посилання апелянта на те, що Договір № 19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року не був зареєстрований органами Державної казначейської служби на момент затвердження бюджету міста Одеса на 2018 рік, а тому, було відсутнє бюджетне призначення для оплати Договору № 19, та за відсутності бюджетних коштів на рахунку Замовника у відповідача не виникало зобов`язання на оплату послуг, оскільки п. 6.2., 6.3. Договору передбачає, що розрахунок проводиться при наявності відповідних бюджетних коштів на рахунку Замовника в органі Державної казначейської служби України, а будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, колегія суддів зазначає наступне.

У даному випадку те, що Договір № 19 про закупівлю робіт за державні кошти від 28 квітня 2017 року не був зареєстрований органами Державної казначейської служби на момент затвердження бюджету міста Одеса на 2018 рік, сталося з вини відповідача. Адже саме на підставі одностороннього правочину Управління дорожнього господарства Одеської міської, оформленого листом від 04.07.2017 за вих. №600, було знято бюджетне призначення на оплату робіт по Договору №19. Рішенням суду по справі №916/2225/17 відповідний односторонній правочин було визнано недійсним. Таким чином, у даному випадку посилання на відсутність бюджетних коштів не приймаються до уваги колегією суддів як підстава для ненастання строку щодо виконання грошового зобов`язання відповідача на умовах вказаного Договору, адже саме протиправні дії відповідача призвели до такої відсутності коштів.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта з приводу того, що необхідною умовою для здійснення фінансування та оплати робіт за договором є наявність бюджетних асигнувань з огляду на таке.

Спірні відносини, які склались між сторонами на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти є цивільно-правовими та регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України і ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" та від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446).

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов`язання зі сплати заборгованості за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2019 у справі №910/4377/18 та від 08.07.2019 у справі №910/4375/18.

Державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), пункт 35).

Окрім того, Європейський Суд зауважив, що він не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність бюджетних коштів як "виняткові обставини" (див. "Іммобіліаре Саффі" (Immobiliare Saffi), та "Меацці" (Meazzi); а також рішення "Сколо проти Італії" (Scollo c. ), від 28 вересня 1995 року, серія A N 315-C).

До того ж, згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття нею зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання за Договором.

Окрім того, відповідач звертав увагу на те, що розрахунки по Договору повинні здійснюватися не на підставі календарного плану виконання робіт, а на підставі плану фінансування робіт, який є Додатком №2 до Договору № 19 від 28.04.2017.

Відповідно до пунтків 83, 84 Загальних умов укладення та виконання договорів капітального будівництва, затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005, фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об`єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Як вбачається з плану фінансування робіт, який є Додатком №2 до Договору № 19 від 28.04.2017, сторони узгодили помісячні видатки на 2017 рік, на загальну суму 100 000 грн., а всі видатки 2018 року на загальну суму 15 070 000, грн., віднесені до грудня місяця, тобто помісячний план фінансування на 2018 рік сторонами не затверджувався, що прямо суперечить п. 84 Загальних умов укладення та виконання договорів капітального будівництва, затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005.

Тому посилання відповідача на необхідність здійснення оплат відповідно до плану фінансування не приймаються до уваги з огляду на те, що не був складений помісячний план фінансування робіт на 2018 рік.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав про нарахування 3% річних за прострочення по договору поставки природного газу, таке посилання не відповідає фактичним обставинам справи та умовам Договору будівельного підряду, але не впливає на законність прийнятого судом рішення, оскільки спростовується іншими твердження господарського суду та матеріалами даної справи.

Таким чином, колегія дійшла до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати за період з 06.07.2018 по 09.09.2019 за прострочення оплати за виконані підрядні роботи.

Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 3% річних, колегія суддів зазначає, що позовна заява у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та необхідно стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 3% річних в сумі 537 392,05 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Перевіривши розрахунки позивача та суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальний розмір інфляційних нарахувань, який підлягає задоволенню, становить 1 219 379,93 грн. Таким чином позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Висновки апеляційного господарського суду:

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку колегією суддів встановлено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що привело до прийняття неправильного рішення судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі 916/2584/19 - скасуванню в частині відмови у стягненні неустойки з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Апеляційна скарга Управління дорожнього господарства Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 по справі 916/2584/19 задоволенню не підлягає як безпідставна.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Загальна сума позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 становить 5 266 819,19 грн., сума задоволених позовних вимог становить 3 698 531,98 грн. Таким чином позовні вимоги було задоволено на 70,23%, тобто 70,23 % витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви покладається на відповідача, а 29,77 % на позивача.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 було задоволено на 70,23%, тобто 70,23 % витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладається на відповідача, а 29,77 % на позивача.

Апеляційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради залишено без задоволення, тому витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються повністю на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління дорожнього господарства Одеської міської ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 скасувати в частині відмови у стягненні неустойки та прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

В решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 37224743) до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, код ЄДРПОУ: 26056412) - задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, код ЄДРПОУ: 26056412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 37224743) неустойку по договору у сумі 1 941 760,00 грн., 3% річних в сумі 537 392,05 грн., інфляційні витрати в розмірі 1 219 379,93 грн. та судовий збір в сумі 55 483,30 грн.

3.У стягненні неустойки по договору у сумі 782 190,14 грн. та інфляційних втрат у сумі 786 094,07 грн. відмовити.

Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22, код ЄДРПОУ: 26056412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ ПРОЕКТ-2010 (65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, буд. 13, кв. 23, код ЄДРПОУ: 37224743) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 83 224,96.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України Про виконавче провадження щодо вимог до виконавчого документа.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2020.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.О. Будішевська

І.Г. Філінюк