Постанова

від 04.06.2020 по справі 910/15521/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/15521/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон краси "Жасмін"

на рішення Господарського міста Києва

від 24.02.2020 (повний текст рішення складено 05.03.2020)

у справі №910/15521/19 (суддя Балац С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН КРАСИ "ЖАСМІН";

до відповідача-1: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ М. КИЄВА "КИЇВМІСЬКСВІТЛО";

до відповідача-2: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНФОРМАТИКА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);

про: усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон краси "Жасмін"

Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН КРАСИ "ЖАСМІН" (далі - позивач, скаржник, ТОВ "Салон краси "Жасмін") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ М. КИЄВА "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" (далі - відповідач-1) та КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНФОРМАТИКА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (далі - відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні майном.

Згідно прийнятої судом першої інстанції заяви про зміну предмета позову (в судовому засіданні 10.02.2020), позивач просив суд:

- усунути ТОВ "Салон краси "Жасмін" перешкоди у користуванні власністю, шляхом зобов'язання КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ М. КИЄВА "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" демонтувати належні йому на праві господарського відання металеві шафи з електротехнічним обладнанням, як розміщені біля приміщення площею 157,1 кв.м. на домоволодінні № 11 по вул.. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві;

- усунути ТОВ "Салон краси "Жасмін" перешкоди у користуванні власністю, шляхом зобов'язання КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНФОРМАТИКА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) " демонтувати належні йому на праві господарського відання металеві шафи з електротехнічним обладнанням, як розміщені біля приміщення площею 157,1 кв.м. на домоволодінні № 11 по вул.. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем власним майном, оскільки встановлення відповідачами металевих шаф із електротехнічним обладнанням до стіни приміщення площею 157,1 кв.м. на домоволодіння № 11 по вулиці Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві, на земельній ділянці, яка призначена для розміщення та обслуговування такого домоволодіння, створює позивачу перешкоди у реалізації права вільного користування та розпорядження майном.

Короткий зміст заперечень на позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ М. КИЄВА "КИЇВМІСЬКСВІТЛО"

Відповідач -1 в обґрунтування заперечень на позов посилався на те, що шафи були встановлені у 1970 році комунальним спеціалізованим підприємством будівельно-електромонтажних робіт та в подальшому передані в господарське управління відповідачу-1, розміщення яких викликано тим, що у вказаному будинку розміщено трансформаторну підстанцію; вказані шафи було замінено на нові в процесі капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення м. Києва відповідно до рішень Київської міської ради; жодних положень, які б містили заборону розміщення шаф управління зовнішнім освітленням біля фасадів будівель державні будівельні норми не містять; шафа управління зовнішнім освітленням, з точки зору виникнення пожежі, є безпечнішою ніж звичайні побутові електроприлади; зміна місця розташування шаф управління зовнішнім освітленням можлива лише на підставі розробленого у встановленому порядку проекту реконструкції мережі зовнішнього освітлення; за чинним на момент укладення договору купівлі-продажу приміщення Законом України "Про власність", земля не могла бути об'єктом права колективної власності господарського товариства.

Короткий зміст заперечень на позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНФОРМАТИКА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

Відповідач-2 в обгрунтування заперечень на позов посилався на те, що на виконання Комплексних міських цільових програм Електронна столиця на 2015-2018 та на 2019-2022 роки, відповідач-2 реалізує проект Автоматичне та диспетчерське управління і контроль міським зовнішнім освітленням у м.Києві . Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2018 №1205 Про внесення змін до переліку заходів з подальшого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфери життєдіяльності міста Києва на 2018 рік пілотне впровадження системи автоматичного та диспетчерського управління і контроль міським зовнішнім освітленням у місті Києві передбачалось , зокрема, по вул.. Івана Миколайчука. Так, щити керування вуличним освідченням (ПВ № 4173 та № 4526) підключаються до існуючих шаф КП Київміськсвітло , місця їх розташування погоджені з КП Київміськсвітло , що підтверджується схемою підключення шафи ЩКВО до шафи КП Київміськсвітло .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15521/19 відмовлено повністю у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що належне позивачу на праві власностіприміщення є внутрішньою частиною будинку по вулиці Серафимовича, 11 у м. Києві, а належні відповідачам на праві господарського відання шафи управління зовнішнім освітленням не відносяться до внутрішньої частини такого будинку, що за висновками суду першої інстанції, не створює жодних фактичних перешкод у користуванні позивачем власним майном (приміщенням). Крім того, освітлювальне обладнання (в тому числі і шафи із електротехнічним обладнанням) є обов'язковим елементом благоустрою прибудинкової території колективного користування, відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011, водночас, жодних заборонних положень щодо розміщення елементів мережі зовнішнього освітлення впритул до будівель чинні будівельні норми не містять.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15521/19 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- висновок суду першої інстанції про відсутність доказів права користування земельною ділянкою не відповідає обставинам справи, оскільки скаржник, як власник приміщення у домоволодінні №11 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві, площею 157,1 кв.м. набув права користування відповідною частиною земельної ділянки, що необхідна для обслуговування такого приміщення, в момент набуття права власності на приміщення, що обумовлено ст. 120 Земельного кодексу України;

- судом першої інстанції не враховано, що позивачу, як власнику приміщення у домоволодінні №11 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві, площею 157,1 кв.м., належить не лише право на обмежений простір, а й на конструкції, які його складають;

- внаслідок розміщення спірних металевих шаф, позивач позбавлений права здійснити ремонт, фарбування, утеплення та реконструкцію фасаду, розміщення кондиціонеру;

- застосовані судом першої інстанції норми ДБН Б.2.2-5:2011 жодним чином не регулюють відносини з приводу здійснення права власності на нерухоме майно.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

12.05.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 засобами поштового зв'язку (відправлення здано на установу пошти 08.05.2020) у строк, встановлений судом (протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка отримана відповідачем-1 29.04.2020), надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання позивачу, і вказаний відзив прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, відповідач-1 посилався на те, що:

- висновок суду першої інстанції про відсутність доказів права власності скаржника на будівлю, споруду, як і права користування земельною ділянкою - є обґрунтованим;

- електромережа зовнішнього освітлення, складовим елементом якої є шафи управління зовнішнім освітленням, є самостійною спорудою, пов'язаною із землею власним фундаментом;

- спірні шафи управління зовнішнім освітленням розміщувались біля фасаду будинку №11 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві відповідно до виконавчих схем від 01.02.1980 та 21.04.1993, які наявні в матеріалах справи, і жодним чином не порушують будь-яких прав позивача на належне йому приміщення;

- спірні шафи замінювались новими в процесі капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення м. Києва, що виконувався у відповідності до рішень Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2018 рік від 21.12.2017 № 1043/4050 та Про бюджет міста Києва на 2019 рік від 13.12.2018 №м416/6467, а також розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2018 №346 Про затвердження адресного переліку об'єктів для виконання робіт з капітального ремонту в межах бюджетних призначень на 2018 рік, затверджених Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 червня 2018 року N 1009) та від 13.03.2019 № 427 Про капітальний ремонт об'єктів, що фінансується в 2019 році за рахунок бюджетних коштів по Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (зі змінами і доповненнями);

- місця розташування шаф - не змінювались з моменту їх встановлення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон краси "Жасмін" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15521/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН КРАСИ "ЖАСМІН" на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15521/19, та призначено справу до розгляду на 04.06.2020.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 04.06.2020 з'явились представники скаржника та відповідача-1.

Відповідач-2 в судове засідання 04.06.2020 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 отримана відповідачем-2 30.04.2020 згідно поштового повідомлення про вручення 02192 08122004). Проте, відповідачем -2 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строк подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, а також містять і письмові позиції учасників справи щодо спірних правовідносин, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов'язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників відповідача-2 в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, і заявлене клопотання судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне та необґрунтоване.

Представник скаржника в судовому засіданні 04.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15521/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 04.06.2020 проти доводів апеляційної скарги заперечував. Просив суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Позивач (попереднє найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІЯ") є власником приміщення, площею 157,1 кв.м. на домоволодіння № 11 по вул. Серафимовича у м. Києві, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.08.1996, посвідчений державним нотаріусом двадцять другої державної нотаріальної контори Ковток А.І., зареєстрований в реєстрі за № 1-3068 (далі - приміщення).

Враховуючи те, що позивач є власником приміщення, останній вказував, що в силу положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, він є суб'єктом користування земельної ділянки, на якій розміщено приміщення та яка призначена для його обслуговування.

Так в кінці серпня 2019, позивач виявив, що впритул до стіни приміщення, зі сторони входу, було встановлено ряд металевих шаф з електротехнічним обладнанням, а саме: металеві шафи, які належать відповідачам на праві господарського відання.

Позивач наголошував, що встановлення відповідачами металевих шаф із електротехнічним обладнанням в притул до стіни приміщення, на земельній ділянці, яка призначена для розміщення та обслуговування приміщення, створює позивачу перешкоди у реалізації права вільного користування та розпорядження майном (ускладнюють його ремонт та обслуговування, несуть за собою підвищення ризику пожежі чи настання інших техногенних надзвичайних ситуацій, зумовлюють необхідність вживати додаткові заходи з охорони праці та техніки безпеки осіб, робоче місце яких знаходиться в належному позивачу приміщенні), а відтак повинно бути захищене судом шляхом усунення таких перешкод.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду із вимогами (враховуючи зміну предмету позову) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання відповідачів демонтувати, належні останнім на праві господарського відання шафи з електротехнічним обладнанням, які розташовані біля приміщення.

В свою чергу, відповідачем-1 до матеріалів справи надано засвідчені копії наступних документів:

- виконавче креслення від 31.12.1974, на якому спірні шафи управління позначені під № ПВ4526 та ПВ 4173, розміщення яких біля будинку № 11 по вул. Серафимовича (як на даний час перейменована на Івана Миколайчука) у м. Києві викликано тим, що у вказаному будинку розміщено трансформаторну підстанцію № 2921, що також підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- виконавчі схеми від 01.02.1908 та 21.04.1993, згідно яких спірні шафи управління зовнішнім освітленням розміщувались саме біля фасаду будинку №11 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві;

- паспорт на шафу управління І-710, яка підтверджує безпечність управління спірними шафами.

В свою чергу, відповідачем-2 до матеріалів справи надано засвідчені копії наступних документів:

- однолінійної схеми підключення

- договори з поставки обладнання та надання послуг монтажу, акт комплексного випробовування та вводу в експлуатацію;

- технічний проект Система автоматичного та диспетчерського управління та контролю міським зовнішнім освітленням в м.Києві .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Приписами частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, позивач є власником приміщення, а доказів права власності на будівлю чи споруду, як і прав користування земельною ділянкою позивачем - не подано.

Положеннями частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, шафи управління зовнішнім освітленням по вулиці Серафимовича, 11 у м. Києві було встановлено у 1970 році комунальним спеціалізованим підприємством будівельно-електромонтажних робіт у зв'язку з тим, що у вказаному будинку розміщено трансформаторну підстанцію № 2921.

Шафи управління зовнішнім освітленням по вулиці Серафимовича, 11 у м. Києві належать на праві господарського відання відповідачам, а саме - дві шафи - відповідачу-1 та дві шафи - відповідачу-2. Вказані обставини сторонами спору не заперечувались.

Наведені шафи були замінені новими в процесі капітального ремонту зовнішнього освітлення м. Києва, який виконувався відповідно до спірні шафи замінювались новими в процесі капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення м. Києва, що виконувався у відповідності до рішень Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2018 рік від 21.12.2017 № 1043/4050 та Про бюджет міста Києва на 2019 рік від 13.12.2018 №м416/6467, а також розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2018 №346 Про затвердження адресного переліку об'єктів для виконання робіт з капітального ремонту в межах бюджетних призначень на 2018 рік, затверджених Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 червня 2018 року N 1009) та від 13.03.2019 № 427 Про капітальний ремонт об'єктів, що фінансується в 2019 році за рахунок бюджетних коштів по Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (зі змінами і доповненнями).

У 2018-2019 роках департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві були зареєстровані повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення м. Києва з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні світильники" та в подальшому зареєстровані декларації про готовність об'єктів до експлуатації.

Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи також встановив, що належне позивачу на праві власності приміщення - є внутрішньою частиною будинку по вулиці Серафимовича, 11 у м. Києві, а належні відповідачам на праві господарського відання шафи управління зовнішнім освітленням не відносяться до внутрішньої частини такого будинку, що не створює жодних фактичних перешкод у користуванні позивачем власним майном (приміщенням).

Крім того, освітлювальне обладнання (в тому числі і шафи із електротехнічним обладнанням) - є обов'язковим елементом благоустрою прибудинкової території колективного користування, відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011, водночас, жодних заборонних положень щодо розміщення елементів мережі зовнішнього освітлення впритул до будівель чинні будівельні норми - не містять.

При цьому, доводи скаржника про те, що він позбавлений права здійснити ремонт, фарбування, утеплення та реконструкцію фасаду, розміщення кондиціонеру - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказані доводи не були доведені скаржником належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів права користування земельною ділянкою - не відповідає обставинам справи, оскільки скаржник, як власник приміщення у домоволодінні №11 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві, площею 157,1 кв.м. набув права користування відповідною частиною земельної ділянки, що необхідна для обслуговування такого приміщення, в момент набуття права власності на приміщення, що обумовлено ст. 120 Земельного кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляється як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки право позивача щодо наявності та/або відсутності користування певною частиною земельної ділянки - не є предметом спору в контексті спірних правовідносин учасників спору в межах заявленого предмету позову.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що мережа зовнішнього освітлення, в яку входять зокрема і спірні шафи управління, розміщені біля будинку № 11 по вул. Серафимовича (як на даний час перейменована на Івана Миколайчука) у м. Києві, є об'єктом будівництва, який введений в експлуатацію, докази чого надані відповідачами.

Фактично, позивач не погоджується з місцем розташування спірних шаф, які встановлені згідно з розпорядчими актами, відповідно до виконавчого креслення від 31.12.1974, на якому спірні шафи управління позначені під № ПВ4526 та ПВ 4173, виконавчих схем від 01.02.1980 та 21.04.1993, і в подальшому щодо яких здійснювався відповідний ремонт на підставі рішень виконавчого органу місцевого самоврядування.

При цьому, зміна місця розташування шаф управління зовнішнім освітленням можлива лише на підставі розробленого в установленому порядку проекту реконструкції мереж зовнішнього освітлення. А оскільки власником зазначеної мережі зовнішнього освітлення відповідно до статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є територіальна громада міста Києва, повноваження щодо організації реконструкції зазначеного об'єкту наділена Київська міська рада у відповідності до ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

В свою чергу, оскільки відповідач-1 позбавлений відповідних повноважень щодо здійснення самовільної зміни мережі зовнішнього освітлення позивач не позбавлений права реалізувати/ініціювати відповідне звернення до органу місцевого самоврядування, який здійснює повноваження від імені територіальної громади міста Києва щодо розпорядження відповідними об'єктами, з пропозицією здійснити відповідне переміщення в установленому законом порядку.

При цьому, обумовлені законом підстави для відповідного переміщення/демонтажу спірних шаф відповідачами не було встановлено ні судом першої інстанції під час розгляду справи, ні судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження, і доводи позивача в обгрунтування підстав позову (з урахуванням зміни предмета позову) - не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) щодо усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом зобов'язання КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ М. КИЄВА "КИЇВМІСЬКСВІТЛО" демонтувати належні йому на праві господарського відання металеві шафи з електротехнічним обладнанням, як розміщені біля приміщення площею 157,1 кв.м. на домоволодінні № 11 по вул.. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві та зобов'язання КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНФОРМАТИКА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)" демонтувати належні йому на праві господарського відання металеві шафи з електротехнічним обладнанням, як розміщені біля приміщення площею 157,1 кв.м. на домоволодінні № 11 по вул.. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві - не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає за наведених позивачем обгрунтувань.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15521/19 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон краси "Жасмін" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15521/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15521/19- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Салон краси "Жасмін".

4. Матеріали справи №910/15521/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 15.06.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.В. Тищенко