Постанова

від 15.06.2020 по справі 920/193/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа№ 920/193/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример"

на рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 (повний текст рішення складено - 06.12.2019)

у справі № 920/193/19 (головуючий суддя Джепа Ю.А., судді Соп`яненко О.Ю., Яковенка В.В.)

за позовом Сумської міської ради

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример"

2) Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Наталії Василівни

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Сумське автотранспортне підприємство - 15955"

про скасування рішення про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Сумська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" (далі - відповідач-1) та приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Наталії Василівни (далі - відповідач-2) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 29589132 від 13.05.2016, прийняте приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною, про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стример" на нерухоме майно - незавершене будівництво (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 920942959101), нежитлові будівлі готовністю 90 %, за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, до складу якого входить: адмінбудівля, готовністю - 90 %; убиральня; трансформаторна; навіс (Г) та навіс (Е); сарай; огорожа.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що державна реєстрація за відповідачем-1 права власності на об`єкт незавершеного будівництва проведена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. за відсутності достатньої кількості встановлених законом документів та з порушенням процедури державної реєстрації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 позов задоволено повністю.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 29589132 від 13.05.2016, прийняте приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною, про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стример" на нерухоме майно - незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90 %, по вул. Чернігівська, 15 в м. Суми, до складу якого входить: адмінбудівля, готовністю - 90 %; убиральня; трансформаторна; навіс (Г) та навіс (Е); сарай; огорожа.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 960 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Наталії Василівни на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 960 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позов, суд вказав, що приватний нотаріус Нагорна Н.В. не мала законного права приймати рішення від 13.05.2016 14:24:20 № 29589132 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо незавершеного будівництва, нежитлової будівлі готовністю 90 % за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Чернігівська, буд. 15, за відповідачем-1, та вчиняти запис про право власності від 11.05.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стример", оскільки відповідачем-1 не було надано належних документів для вказаної реєстрації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі № 920/193/19 та провадження у справі № 920/193/19 закрити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що Сумська міська рада не мала підстав для звернення до суду з даним позовом, оскільки її інтереси при прийнятті оскаржуваного рішення не порушено, що, на думку апелянта, є підставою для ухвалення рішення про відмову в задовленні позову.

Скаржник стверджує, що Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 №1127 не містить чіткої вказівки за яким суб`єктом повинно бути зареєстровано речове право на земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Апелянт вважає, що у зв`язку з тим, що речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав за замовником (ТОВ "Сумське автотранспортне підприємство - 15955"), за заявою якого надано дозвіл на продовження будівництва на користь ТОВ "Стример", тому документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку не надавався.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" наголошує, що отримало право на продовження будівництва автостоянки відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №302 від 15.05.2003.

Пославшись на п. 1 ч. 1 ст. 231 та ст. 278 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує, що даний спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки не має приватноправового характеру і рішення підлягає скасуванню та закриттю провадження.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Сумська міська рада у своєму відзиві, наданому до суду 27.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що проведення незаконної державної реєстрації за ТОВ "Стример" права власності на нерухоме майно, розташованого на земельній ділянці територіальної громади міста Суми, порушує права власника земельної ділянки на вільне розпорядження нею, що свідчить про наявність у Сумської міської ради суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Позивач наголошує, про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Стример" за відсутності документів, що підтвердчують існування саме у цього товариства речового права на земельну ділянку під таким нерухомим майном, суперечить ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України та п. 64 Порядку №1127.

Сумська міська рада звертає увагу, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради №302 від 15.05.2003 не надано дозвіл на проведення будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю "Стример".

Позивач вказує, що вказаний спір має приватноправовий характер, оскільки стосується речового права на нерухоме майно та порушення прав територіальної громади міста Суми на вільне розпорядження земельною діляною комунальної власності під зареєстрованим за ТОВ "Стример" нерухомим майном.

Узагальнені доводи відзиву третьої особи на апеляційну скаргу

03.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з додатковою відповідальністю "Сумське автотранспортне підприємство - 15955" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що реєстрація права оренди за ТДВ "Сумське автотранспортне підприємство - 15955" чи права власності за Сумською міською радою, не надає права Товариству з обмеженою відповідальністю "Стример" використовувати земельну ділянку.

Третя особа зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради №302 від 15.05.2003 надано право саме ВАТ "Сумське автотранспортне підприємство 15955" (замовник) здійснити продовження будівництва автостоянки на користь ТОВ "Стример", що також встановлено у Постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №4/63.

Узагальнені доводи заперечень на відзиви на апеляційну скаргу

14.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з додатковою відповідальністю "Стример" подано заперечення на відзиви на апеляційну скаргу, які за своїм змістом є тотожними апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі № 920/193/19 та розгляд справи призначено на 02.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 клопотання Сумської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю "Сумське автотранспортне підприємство - 15955" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Справу призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 02.03.2020.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. з 24.02.2020 на лікарняному, розгляд справи 02.03.2020 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі № 920/193/19 призначено на 06.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 06.04.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 25.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 розгляд справи №920/193/19 відкладено на 15.06.2020, у зв`язку з неможливістю встановлення відеоконференцзв`язку.

Позиції учасників справи

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.06.2020 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та провадження у справі закрити.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2020 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 15.06.2020 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" підтримав апеляційну скаргу відповідача-1, просив її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 15.06.2020 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.05.2015 між Сумською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Сумське автотранспортне підприємство 15955" (реорганізовано в ТДВ "Сумське автотранспортне підприємство -15955") (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, кадастровий номер: 5910136600:11:003:0005 (далі - договір).

Договір зареєстровано в реєстраційній службі Сумського МУЮ Сумської області 25.06.2015 за № 10194400, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис у розділі № 653915059101.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 29.10.2014 № 3634-МР "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям, підприємцям і громадянам" надає, а орендар (ТДВ "Сумське автотранспортне підприємство - 15955") приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, загальною площею 0,8224 га, кадастровий номер: 5910136600:11:003:0005. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля.

Пункт 2.1 договору передбачає, що земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним автомобільним ринком, згідно з Класифікатором видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури).

Згідно з пунктом 2.2 договору строк дії договору погоджено сторонами договору до 29.10.2019.

13.05.2016 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною, як державним реєстратором, прийнято рішення №29589132 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90 % за адресою: Сумська область, м. Суми, вулиця Чернігівська, будинок 15, за ТОВ "Стример". Відкрито розділ в Державному реєстрі прав та внесено до Державного реєстру прав запис № 14494437 про право власності на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90 %, за адресою: Сумська область, м. Суми, вулиця Чернігівська, будинок 15, за ТОВ "Стример". Сформовано інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником. Видано документи за результатом розгляду заяви у сфері державної реєстрації прав.

Звертаючись з позовом, позивач вказав, що державна реєстрація за відповідачем-1 права власності на об`єкт незавершеного будівництва проведена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. за відсутності достатньої кількості встановлених законом документів та з порушенням процедури державної реєстрації.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на положення частин 1, 2 статті 20 Цивільного кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 29589132 від 13.05.2016, прийняте приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною, про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стример" на нерухоме майно - незавершене будівництво (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 920942959101), нежитлові будівлі готовністю 90 %, за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, до складу якого входить: адмінбудівля, готовністю - 90 %; убиральня; трансформаторна; навіс (Г) та навіс (Е); сарай; огорожа.

Разом з тим, основним мотивом звернення до суму Сумської міської ради є порушення прав територіальної громади міста Суми на вільне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності під зареєстрованим за ТОВ "Стример" нерухомим майном.

Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1, 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у Постановах від 16.10.2019 у справі № 818/1966/17, від 30.10.2018 у справі 809/973/14, Верховного Суду у Постанові від 30.03.2020 у справі № 815/332/17 стосовно юрисдикції спорів, аналогічних спору у цій справі, спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарських судів з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою Сумської міської ради, як власника земельної ділянки та орендодавця за договором оренди, з рішенням приватного нотаріуса стосовно державної реєстрації права власності за ТОВ "Стример" на об`єкт, а саме: незавершене будівництво нежитлової будівлі готовністю 90 %, за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15. Тобто, на земельній ділянці, належній територіальній громаді, розпорядником прав якої є позивач.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права власності на нерухоме майно, тобто права цивільного, тому спір у цій справі, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 наведеної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер та відноситься до юрисдикції господарських судів. Тому, твердження відповідача про те, що справа підлягає закриттю є безпідставною.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент реєстрації права власності) державна реєстрація речових прав на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 2 частини 1 статті 10 вказаного Закону визначено, що державним реєстратором є нотаріус.

За приписами частини 3 статті 10 цього ж Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в наступному порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На виконання вказаних вимог закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Вказаний Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення.

Відповідно до пункту 64 Порядку № 1127 (в редакції, діючій на момент вчинення реєстраційних дій) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

- документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

- технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" подало приватному нотаріусу Нагорній Н.В. наступні документи: заяву про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90 %, за адресою: Сумська область, м. Суми, вулиця Чернігівська, будинок 15); рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003 про надання дозволу на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об`єктів, яким за заявою замовника, як орендаря земельної ділянки, ВАТ "Сумське автотранспортне підприємство-15955" надано дозвіл на продовження будівництва автостоянки по вул. Чернігівська, 15, м. Суми на користь ТОВ "Стример", з подальшим використанням її як авторинок; довідку (технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва) від 10.05.2016 видана ТОВ "Сумбудпроект".

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що подані відповідачем-1 документи не є достатніми та належними документами для реєстрації права власності на незавершене будівництво, нежитлові будівлі готовністю 90 %, за адресою: Сумська область, м. Суми, вулиця Чернігівська, будинок 15, за першим відповідачем, виходячи з наступного.

Так, ТОВ "Стример" не надало приватному нотаріусу документу, що підтверджує речове право на земельну ділянку під об`єктом незавершеного будівництва.

Твердження апелянта про те, що речове право на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Суми, Чернігівська, 15 (кадастровий номер: 5910136600:11:003:0005, площа 0,8224 га), не надавалось приватному нотаріусу разом із заявою про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, оскільки таке право вже зареєстровано в Державному реєстрі прав, колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Як вказувалось вище, на підставі договору оренди від 29.05.2015 між Сумською міською радою та ПАТ "Сумське автотранспортне підприємство-15955" (реорганізовано в ТДВ "Сумське автотранспортне підприємство-15955") укладено договір оренди земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Чернігівська, 15, кадастровий номер 5910136600:11:003:0005. Договір зареєстровано в реєстраційній службі Сумського МУЮ Сумської області 25 червня 2015 року за № 10194400, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис у розділі № 653915059101.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример" не мало право використовувати чи користуватися земельною ділянкою, оскільки власником земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15 є територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради, а користувачем (орендарем) - ТДВ "Сумське автотранспортне підприємство-15955", з яким Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:11:003:0005, від 29.05.2015.

Посилання апелянта на те, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Стример" право на виконання будівельних робіт, колегія суддів не приймає до уваги та зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003 про надання дозволу на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об`єктів, яким за заявою замовника, як орендаря земельної ділянки, ВАТ "Сумське автотранспортне підприємство - 15955" надано дозвіл на продовження будівництва автостоянки по вул. Чернігівська, 15, м. Суми на користь ТОВ "Стример", з подальшим використанням її як авторинок.

Отже, з вказаного рішення вбачається, що не скражнику, а саме ВАТ "Сумське автотранспортне підприємство - 15955" як замовнику будівництва надано право на продовження будівництва автостоянки на користь ТОВ "Стример" з подальшим використанням її як авторинок.

Крім того, колегія суддів вказує, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 302 від 15.05.2003 не являється документом на підставі якого можлива реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Також, суд апеляційної інстанції примає до уваги, що рішенням Господарського суду Сумської області від 02.03.2004 у справі №4/63 визнано за Відритим акціонерним товариством "Сумське автотранспортне підприємство № 15955" право власності на недобудоване нерухоме майно - автостоянку, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за Відкритим акціонерним товариством "Сумське автотранспортне підприємство №15955" право власності на недобудоване нерухоме майно - автостоянку, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 15, місцевий господарський суд у справі №4/63 виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що забудовником нерухомого майна - автостоянки, розташованої в м. Суми, вул. Чернігівська, 15 є Відрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство № 15955", а готовність об`єкту будівництва згідно з довідки №4-60 від 07.01.2003 складає 85 %, тобто частка невиконаних робіт є незначною. Відповідно до ч. 4 ст. 331 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003) за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною, тому позовні вимоги про набуття права власності на недобудоване нерухоме майно визнані судом першої інстанції правомірними та обґрунтованими.

Місцевим господарським судом, при розгляді справи №4/63, встановлено, що комітетом Сумської місцевої ради народних депутатів прийнято рішення №249 про надання земельної ділянки ВАТ "Сумське автотранспортне підприємство №15955" (0,76 га) для будівництва автостоянки вантажних автомобілів по вул. Чернігівська, 15. У період з 1988 по 1992 Відрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство № 15955" виконало наступні будівельні роботи: улаштування площадки і під`їздів; будівництво зовнішніх мереж і спорудження водопостачання, каналізації, теплопостачання; упорядкування і огородження територій, установка освітлення; будівництво павільйону.

Відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Отже, Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В., як державним реєстратором не довено правомірності рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень за відповідачем-1.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 13.05.2016 14:24:20 № 29589132 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо незавершеного будівництва, нежитлової будівлі готовністю 90 %, за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Чернігівська, буд. 15 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Стример", прийнято приватним нотаріусом Нагорною Н.В. за відсутності передбаченим законодавством підстав та належних документів.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги та скасував рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В. від 13.05.2016 № 29589132 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо незавершеного будівництва, нежитлової будівлі готовністю 90 %, за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Чернігівська, буд. 15 до складу якого входить: адмінбудівля, готовністю - 90%; убиральня; трансформаторна; навіс (Г) та навіс (Е); сарай; огорожа.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі №920/193/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі №920/193/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стример" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі №920/193/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2019 у справі №920/193/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стример".

4. Матеріали справи №920/193/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.06.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко