Рішення

від 17.06.2020 по справі 320/5475/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м. Київ № 320/5475/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби України до Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Північний офіс Держаудитслужби України (далі - позивач) з позовом до Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження (далі - відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження виконати вимогу Північного офісу Держаудитслужби від 31 травня 2019 р. № 26-10- 14-14/4788-2019 в частині забезпечення відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано, через виплату заробітної плати працівникам, задіяним для виконання платних послуг, за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2018 р. встановлено фінансові порушення та недоліки, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету та понесені зайві витрати відповідачем. Зазначає, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні відповідачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 31 травня 2019 р. № 26-10- 14-14/4788-2019, у т.ч. щодо відшкодування завданої відповідачу матеріальної шкоди, однак порушення відповідачем не усунуті.

Відповідачем 26 червня 2019 р. направлено лист № 01-03/201 позивачу про те, що він не має можливості встановити осіб, винних у фінансових порушеннях, через це відповідач пропонує передати матеріали до правоохоронних органів.

Відповідно до наказів відповідача у лютому, травні та серпні 2019 р. було звільнено працівників ДСП УКБЗВ - директора ОСОБА_1 , директора ОСОБА_4 та начальника ПЕВ (начальника відділу планування та фінансування рішень капітального будівництва) ОСОБА_2, які згідно з актом ревізії винні у заподіянні матеріальної шкоди.

Як встановлено судом, за наслідками ревізії відповідача 30-31 травня 2019 р. позивачем направлено повідомлення до Служби безпеки України про вчинення кримінального правопорушення, а 27 серпня 2019 р. відповідну інформацію надано до Прокуратури Київської області. Згідно з листом прокуратури Київської області від 25.09.2019 за результатами розгляду матеріалів ревізії 01.08.2019 відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст.191 КК України, досудове розслідування здійснюється СУ ГУНП в Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

3 грудня 2019 р. від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що вжиття роботодавцем до працівника заходів щодо відшкодування завданої шкоди шляхом проведення певних утримань із заробітної плати може мати місце тільки у разі, коли працівник перебуває з підприємством у трудових відносинах, проте всі вказані в акті особи вже звільнені з підприємства.

Зазначає, що виконання пункту 1 вимоги позивача від 31 травня 2019 р. № 26-10-14-14/4788-2019 про притягнення до відповідальності у встановленому законодавством порядку працівників підприємства, винних у фінансових порушеннях, фактично є неможливим, оскільки ці працівники вже не перебувають з відповідачем у трудових відносинах, а саме їх вина у завданні матеріальних збитків підприємству ніким не встановлена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 березня 2020 р.

Протокольною ухвалою суду від 11 березня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На виконання п. 1.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 р. ревізійною групою позивача проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2018 р.

15 травня 2019 р. за результатами перевірки позивачем складено Акт № 10-30/352 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2018 р.

17 травня 2019 р. відповідачем подано до позивача заперечення до Акту від 15 травня 2019 р., а 30 травня 2019 р. позивачем направлено висновки на ці заперечення відповідача.

31 травня 2019 р. позивачем прийнято вимогу про усунення виявлених порушень № 26-10-14-14/4788-2019.

Цим листом позивача повідомлено, що ревізією встановлено фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 1 513 067 грн. 06 коп. Після завершення ревізії не усунутим залишилося порушення на загальну суму 1 361 368 грн. 78 коп.

Контролюючий орган зазначив, що на порушення вимог абз. 1 п. 9, абз. 1 п. 20 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, заробітна плата працівників, які задіяні для виконання платних послуг (проведення технічного нагляду на об`єктах будівництва), була передбачена в кошторисах по власних коштах, проте відшкодування касових видатків загального фонду на КПКВ 2408090 Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництва пускового комплексу Вектор та експлуатація його об`єктів за КЕКВ 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (за 2017 рік) та КЕВК 2281 Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм (за 2018 рік) власними коштами ДСП УКБЗВ , який є одержувачем бюджетних коштів, в ревізійному періоді не проводилося, що призвело до завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано, на загальну суму 1 361 368 грн. 78 коп., в т.ч. за період: з 25 квітня 2017 р. по 31 грудня 2017 р. - 222 600 грн. 00 коп., з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2018 р. - 1 138 768 грн. 78 коп., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на відповідні суми.

У зв`язку з цим, на підставі пункту 3 частини 1 статті 8, пунктів 7, 15 статті 10, Закону України від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , підпункту 7 пункту 4, підпункту 14 п. 6 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 2 червня 2016 р. № 23, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, Північний офіс Держаудитслужби просить позивача:

1) розглянути питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників позивача, винних у зазначеному порушенні;

2) забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано, через виплату заробітної плати працівникам, задіяним для виконання платних послуг, за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності.

Інформацію про вжитті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджених первинних, розпорядчих та інших документів відповідач повинен був надати Північному офісу Держаудитслужби в термін до 28 червня 2019 р. Разом з тим, збитки відповідачем відшкодовано не було.

З метою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини другої статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Так, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Підпунктами 16, 20, 23 пункту 6 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з вимогами підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до вимог пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються (частина 2 статті 15 Закону № 2939-XII).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в Акті від 15 травня 2019 р. № 10-30/352 позивачем зазначено, що Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної школи (збитків) державному бюджету на суму 1361368 грн. 78 коп.

Порушення виявлено шляхом перевірки планових калькуляцій витрат, які підтверджують доходи, отримані за власними надходженнями та узагальнені в оборотно-сальдовій відомості по кредиту рахунку № 703 Доходи від реалізації робіт і послуг , даних особових рахунків працівників, розрахунків до планів використання бюджетних коштів.

Відповідне порушення допущено начальником планово-економічного відділу Підприємства ОСОБА_2 , посадовими обов`язками якого передбачено розрахунки фонду оплати праці та чисельність працівників під бюджетні програми підприємства для складання кошторисів, калькуляцій, виконання робіт по договірній діяльності облік, контроль та аналіз за фінансовими витратами; директором ОСОБА_1 - по 2 травня 2018 р., в.о. директора ОСОБА_4 - з 3 травня 2018 р. по 22 липня 2018 р., директором ОСОБА_4 - з 23 липня 2018 р. по 31 грудня 2018 р., які відповідно до умов п. 8.6.4 Статуту розпоряджаються коштами та майном Підприємства відповідно до законодавства та в межах повноважень, визначених цим Статутом, та відповідно до п. 8.6.2 Статуту несуть відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом, неефективне використання та збереження державного майна та коштів, які знаходяться у віданні Підприємства, недотримання законодавства України.

В свою чергу, відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 р.№ 996-XIV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво Підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. .

У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження виконати вимогу Північного офісу Держаудитслужби від 31 травня 2019 р. № 26-10-14-14/4788-2019 в частині забезпечення відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано, через виплату заробітної плати працівникам, задіяним для виконання платних послуг, за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності.

Як встановлено судом, відповідач 26 червня 2019 р. направив позивачу лист №01-03/201 яким повідомив, що він не має можливості встановити осіб, винних у фінансових порушеннях, та пропонує передати матеріали до правоохоронних органів.

Судом встановлено, що позивачем матеріали ревізії передано до правоохоронних органів, за якими відкрито кримінальне провадження та здійснюється до судове розслідування.

Відповідно до наказів відповідача у 2019 р. було звільнено працівників ДСП УКБЗВ - директора ОСОБА_1 , директора ОСОБА_4 та начальника ПЕВ (начальника відділу планування та фінансування рішень капітального будівництва) ОСОБА_2 , які за висновками акта ревізії винні у заподіянні матеріальної шкоди.

За таких обставин питання стягнення збитків повинно бути предметом окремого судового розгляду з відповідним суб`єктним складом сторін та відповідним предметом судової перевірки на підставі доказів, що є належними відповідно до предмету доказування, з дотриманням принципу за яким збитки повинні стягуватися з особи, яка їх заподіяла, а не з підприємства на якому ця особа працювала.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, у позивача є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Тому суд дійшов висновку, що питання про стягнення збитків повинно бути предметом окремого судового розгляду з відповідним суб`єктним складом сторін та відповідним предметом судової перевірки на підставі доказів, що є належними відповідно до предмету доказування, з дотриманням принципу за яким збитки повинні стягуватися з особи, яка їх заподіяла.

Аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 листопада 2018 р. у справі № 826/5588/15 (№ К/9901/14631/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також звертає увагу, що вимога про забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків) з працівників підприємства відповідача є спонуканням підконтрольної установи вчинити певні дії у власному юридичному інтересі. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Матеріально-правовому принципу автономії волі кореспондує процесуальний принцип диспозитивності, відповідно до якого ніхто не може бути примушений до пред`явлення позову проти своєї волі. Обмеження автономії волі особи або втручання органів державної влади у вільне здійснення особою належних їй цивільних прав є неприпустимим і протиправним.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно виконання вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 31 травня 2019 р. № 26-10- 14-14/4788-2019, в частині забезпечення відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю в Україні відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано, через виплату заробітної плати працівникам, задіяним для виконання платних послуг, за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності, не підлягає задоволенню.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне найменування сторін:

Позивач - Північний офіс Держаудитслужби України, адреса: вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 40479560.

Відповідач - Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження, адреса: вул. Радянська, 10, м. Чорнобиль, Іванківський район, Київська область, 07270, код ЄДРПОУ - 37197046.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 17 червня 2020 року.