Рішення

від 16.06.2020 по справі 640/816/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/816/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

третя особа Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, скасування

податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач-1), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової служби України (далі по тексту - третя особа) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року № 012000410 прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо невнесення до інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО , код ЄДРПОУ 38746950, з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про наявність сплати податку у розмірі 52 800 гривень згідно платіжного доручення № 695 від 23 листопада 2018 року та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести до інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО , код ЄДРПОУ 38746950, з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про сплату податку на прибуток підприємств за наслідками 2018 року у розмірі 52 800 гривень згідно платіжного доручення № 695 від 23 листопада 2018 року шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО , код ЄДРПОУ 38746950.

В обґрунтування позову зазначено, що порушення строків сплати податку на прибуток настало не з вини позивача, а з вини банківської установи, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначає про відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем податок на прибуток за 2018 рік сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76, та пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями (даліПодатковий кодекс) проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток, за результатами якої було складено акт від 19 вересня 2019 року № 665/26-15-04-10-38746950.

ТОВ ВТС-Авто на порушення вимог пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначену в податковій декларації з податку на прибуток від 25 лютого 2019 року №9310816236 з затримкою понад 30 календарних днів (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року № 012000410 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 10 554,20 грн.

При проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток, встановлено факти порушення платником TOB ВТС-АВТО граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10554,20 грн.

Так, TOB ВТС-АВТО було нараховано зобов`язання по декларації з податку на прибуток від 25 лютого 2019 року № 9310816236 у розмірі 52771,00 грн., термін сплати - 11 березня 2019 року.

19 липня 2019 року відбулося погашення недоїмки у розмірі 52771,00 грн. платіжним дорученням від 18 липня 2019 року № 1197 на суму 53000,00 грн., тобто з затримкою на 130 календарний день, в результаті чого було застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 10554,20 грн.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Отже, обов`язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Матеріали справи свідчать що TOB ВТС-АВТО мало відкритий поточний банківський рахунок у AT ВТС-АВТО . До введення тимчасової адміністрації в AT ВТБ БАНК , TOB ВТС-АВТО надано до виконання AT ВТБ БАНК платіжне доручення № 695 від 23 листопада 2018 року, на суму 52 800 грн. з цільовим призначенням платежу: податок на прибуток за 2018 рік, для перерахування даних коштів до державного бюджету України.

Наявна кількість коштів на рахунку TOB ВТС-АВТО на момент подання до виконання платіжного доручення від 23 листопада 2018 року була достатньою: 52 939 грн.

Означені кошти мали б бути зараховані до державного бюджету України.

Листом від 08 січня 2019 року (вих. № 08-01-2019/1) TOB ВТС-АВТО інформувало ГУ ДФС м. Києва щодо порушення прав TOB ВТС-АВТО з боку AT ВТБ БАНК та необхідності відновлення законних прав.

Листом № 20946/10/26-15-07-05-15 від 06 лютого 2019 року ГУ ДФС м. Києва підтвердило, фактично отримання звернення ТОВ ВТС-АВТО від 08 січня 2019 року.

Наведене свідчить, що позивачем у встановлені законодавством строки вчинено дії по сплаті податку на прибуток. Таким чином, з боку TOB ВТС-АВТО відсутня вина щодо невчасного перерахування коштів на суму 52 800 грн. в якості сплати податку на прибуток приватних підприємств за 2018 рік.

Тобто, оскільки позивачем своєчасно ініційовано переказ грошових коштів у розмірі 52 800 грн для сплати податкового зобов`язання, тому позивачем належно виконано податковий обов`язок з перерахування податку на прибуток за 2019 рік.

TOB ВТС-АВТО звернулось із скаргою до ДФС України від 05 липня 2019 року вих. № 05072019-2 на податкову вимогу від 07 червня 2019 року № 272958-17 (податок на прибуток приватних підприємств) та рішення про опис майна у податкову заставу № 272958-17 від 07 червня 2019 року.

В той же час, TOB ВТС-АВТО платіжним дорученням від 23 липня 2019 року № 1210 та від 18 липня 2019 року № 1197 здійснило авансовий платіж з податку на прибуток за 2019 року.

Рішенням ДПС України від 06 вересня 2019 року № 1014/6/99-00-10-05-15 скаргу TOB ВТС-АВТО від 05 липня 2019 року вих. № 05072019-2 на податкову вимогу від 07 червня 2019 року № 272958-17 (податок на прибуток приватних підприємств) та рішення про опис майна у податкову заставу № 272958-17 від 07 червня 2019 року по суті не розглянуто: ДПС України вказало, що відсутній предмет оскарження (через здійснення TOB ВТС-АВТО платежів 23 липня 2019 року та 18 липня 2019 року про попередню сплату податку з прибутку за 2019 рік).

При цьому, AT ВТБ БАНК без поважних причин не виконано платіжне доручення позивача № 695 від 23 листопада 2018 року та не списано вказаної суми з його рахунку зважаючи на те, що процедуру ліквідації розпочато лише на підставі рішення Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT ВТБ БАНК та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2018 року № 3392, Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку .

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що позивачем виконані усі передбачені законодавством умови для визнання його добросовісним платником податків, його обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання з податку на прибуток слід вважати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Відповідно до підпункту 191.1.10 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 (далі по тексту - Порядок №422).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

За змістом пункту 2 глави 1 розділу II Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Пунктом 1 глави 1 розділу III Порядку №422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо.

Проте, Порядок №422 не визначає процедуру здійснення дій відповідними органами ДФС при наявності обставин, встановлених пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, тобто незарахування до бюджету сплачених платником податків своїх податкових зобов`язань з вини банку. При цьому, відповідно до змісту пункту 5 розділу I Порядку №422 у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Отже, з вказаної норми вбачається, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.

В той же час, відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).

Отже, відсутність національного законодавства, яке б регулювало порядок відображення в інтегрованій картці обліку платника податку сплату податку платником у випадку, коли така сплата здійснена через банківську установу, однак ці кошти з незалежних від платника обставин не були зараховані на відповідний рахунок Державного казначейства, не може слугувати підставою для не відображення цієї сплати у відповідній картці обліку.

Враховуючи відсутність процедури здійснення дій відповідними органами ДФС при наявності обставин, встановлених пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, та той факт, що позивачем вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість, суд вважає, що через нездатність забезпечити звільнення позивача від відповідальності, на що він має право за Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", держава в особі відповідача поклала на нього надмірний податковий тягар, порушивши таким чином свої зобов`язання за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, незарахування податкових зобов`язань згідно з платіжним дорученням та не врахування наявної оплати податку призвело до необхідності повторної сплати суму податку позивачем, тобто фактично є подвійним оподаткуванням.

Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17 грудня 2002 року у справі "Воробйова проти України" , заява №27517/02; рішення щодо прийнятності від 18 травня 2004 року у справі "Архипов проти України" , заява №25660/02), то суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача врахувати в інтегрованій картці позивача як платника податку на прибуток оплату податку на прибуток у сумі 52800 грн згідно з платіжним дорученням від 23 листопада 2018 року № 695 відповідатиме положенням практики Європейського суду з прав людини та буде належним способом відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року К/800/31650/16, від 18 травня 2016 року у справі № 2а-24558/10/0570 (К/0001/8967/11).

Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків. При цьому, суд зазначає, що відповідачем розглядались скарги ТОВ ВТС-АВТО щодо внесення змін в інтегровану карту та надавались відповіді у встановлені строки із доводами про відсутність механізму внесення змін, з урахуванням чого суд вважає, що вимога про визнання бездіяльності протиправною не підлягає задоволенню, натомість відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість неврахування в картках обліку позивача відомостей про сплату податку на прибуток згідно платіжного доручення № 695 від 23 листопада 2018 року з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ВТС-АВТО підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для врахування в картці обліку позивача відомостей про сплату податку на прибуток у розмірі 52800 грн. та не надання відповідачем доказів, які б підтверджували зазначені доводи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 11 жовтня 2019 року № 012000410.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві внести до інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО , код ЄДРПОУ 38746950, з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про сплату податку на прибуток підприємств за наслідками 2018 року у розмірі 52800 гривень згідно платіжного доручення № 695 від 23 листопада 2018 року шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО , код ЄДРПОУ 38746950.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС-АВТО (03126, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 79, код ЄДРПОУ 38746950) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

5. В решті вимог відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова