Ухвала

від 15.06.2020 по справі 345/1990/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1990/20

Провадження № 1-кс/345/636/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2020 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020090170000251 від 27.02.2020 р., про арешт майна, суд -

встановив:

що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.06.2020 року у справі за №345/1457/20 (номер провадження 1-кс/345/594/2020) вищевказане клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020090170000251від 27.02.2020за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.364КК Українипро арешт майна повернуто прокурору та встановлено строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, а саме слідчим суддею зазначено, що слідчим не вказано жодних засобів зв`язку з власником майна ТзОВ «Відродження-2011, оскільки , як судом встановлено, що майно в лютому 2011 передано ОСОБА_5 , однак хто на даний час представляє інтереси ТзОВ «Відродження-2011» слідчим не встановлено. Також, слідчим жодним чином не доведено та не встановлено співмірність та необхідність втручання у права власності власника майна, не обґрунтовано ризики вчинення такою особою, як власником чи володільцем, певних дій із речовими доказами.

Так, 12.06.2020 до слідчого судді Калуського міськрайонного суду повторно звернувся слідчий СВ Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно ТОВ «Відродження-2011» шляхом заборони користування, володіння та розпорядження ним, а також заборонивши державним реєстраторам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів відносно вказаного майна. При цьому на виконання ухвали суду від 09.06.2020 року слідчим надано Витяг, де вказано, що керівником ТзОВ «Відродження-2011» з 13.07.2010 року є ОСОБА_5 (а.с.65-68).

Клопотання обґрунтовує тим, що26.02.2020 в чергову частину Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області поступила заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що посадові особи Калуської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах засновників ТОВ «Відродження-2011», у 2010 році здійснили незаконне відчуження будівлі кінотеатру «Відродження» та земельної ділянки площею 0,3448 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , чим спричинили територіальній громаді м. Калуша, матеріальні збитки.

Встановлено, що 20.07.2010 проведений приватизаційний аукціон на трьохповерхову цегляну будівлю кінотеатру «Відродження» площею 1323,9кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - використання під кінотеатр. Переможцем аукціону стало ТзОВ «Відродження-2011».

20.07.2010 між Калуською міською радою і ТО«³дродження-2011» укладено договір - купівлі продажу нежитлової будівлі.

Відповідно до Договору Покупець зобов`язувався виконати умови продажу:збереження цільового призначення об`єкта (використання під кінотеатр);утримання об`єкта та прилеглої території в належному санітарному стані;об`єкт не підлягає відчуженню та передачі в оренду іншим юридичним та фізичним особам без збереження зобов`язань, на яких його було придбано; розпочати демонстрацію фільмів з 01.01.2011 в кінотеатрі.У Договорі - купівлі продажу об`єкта приватизації від 20.07.2010 вказано, що нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,3448 га.

16.05.2012 посадові особи Калуської міської ради уклали із ТОВ «Відродження-2011» договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,3448 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до договору купівлі продажу, земельна ділянка площею 0,3448 га. надана для реконструкції з добудовою приміщень кінотеатру в м. ;Калуш, на площі Героїв, 16 відноситься до земель територіальної громади міста Калуша.

Відповідно до висновку відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області, відділ погоджується з вибором даної земельної ділянки площею 3448 кв. м для реконструкції з добудовою приміщення кінотеатру на АДРЕСА_1 і вважає за можливе надати її за рахунок земель кінотеатру «Відродження» - 3000 кв. м та земель вулиць і площ - 448 кв. м за умови виготовлення проектно-кошторисної документації для даного об`єкту і погодження її з усіма зацікавленими службами. В подальшому земельній ділянці площею 0,3448 га, що на площі Героїв в м. Калуш, присвоєно кадастровий номер 2610400000:13:005:0024.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі загального користування населених пунктів(майдани,вулиці, проїзди,шляхи, парки, сквери, бульвари тощо) не можуть передаватись у приватну власність. Земельні ділянки, заборонені Земельним Кодексом до продажу можуть надаватися лише в оренду.

Будучи достеменно обізнаними про заборону приватизації земель, відведених для вулиць і площ,посадові особи Калуської міської ради, діючи в інтересах ТОВ «Відродження-2011», дві земельні ділянки об`єднали в одну, та в подальшому уклали договір купівлі-продажу землі.

Рішенням Калуської міської ради від 28.02.2019 №2174 «Про надання дозволу на розроблення проекту детального планування території, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для реконструкції існуючої будівлі під багатоквартирний будинок з приміщеннями комерційного призначення на площі Героїв 16 в м. Калуші», за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-2011», надано дозвіл на розроблення проекту детального планування території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,3448 га, (кадастровий номер 2610400000:13:005:0024) для реконструкції існуючої будівлі під багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 .

З наведеного вбачається, що посадові особи Калуської міської ради діючи в інтересах ТОВ «Відродження-2011», незважаючи на грубе порушення умов договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 20.07.2010 та умов договору купівлі продажу земельної ділянки від 16.05.2020, не ініціювали розірвання вказаних договорів, а сприяють зміні цільового призначення нежитлового будинку з приміщення кінотеатру в багатоквартирний житловийбудинок,та змініцільового призначенняземельної ділянкиз реконструкції з добудовою приміщення кінотеатру на реконструкцію існуючої будівлі під багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями комерційного призначення.

Окрім цього, з метою встановлення факту порушення землекористування, у кримінальному провадженні призначено експертизу землеустрою, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського Науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Також у кримінальному провадженні існує необхідність у проведенні будівельно-технічної експертизи нежитлового будинку приміщення Кінотеатру «Відродження» з метою встановлення його стану, та виконаних на даний час робіт відповідно до умов договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 20.07.2010.

На даний час приміщення нежитлового будинку кінотеатру Відродження та земельна ділянка площею 0,3448 га, які розташовані в м. Калуш, на площі Героїв, 16 власником якого являються ТОВ «Відродження» у кримінальному провадженні визнані речовим доказом.

Визнання вказаного майна речовим доказом не забезпечить належного його зберігання у такому стані, у якому воно перебуває на даний час, а тому є необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

З метою повного та об`єктивного встановлення всіх фактичних обставин злочину, збереження речових доказів виникла необхідність в накладені арешту на майно.

Слідчий СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задоволити з наведених у клопотання підстав.

ОСОБА_5 , яка є керівником ТзОВ «Відродження-2011» в судове засідання не з`явилася з невідомих для cуду причин, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що складено відповідну телефонограму. Однак, її неявка у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши думку слідчого, ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Згідно з п.1 ч.3ст.132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n.50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім цього, відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із клопотання слідчого вбачається,що метою арешту є збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На час розгляду клопотання слідчому судді хоча і було надано постанову про визнання приміщення кінотеатру відродження та земельну ділянку площею 0,3448 га (кадастровий номер 2610400000:13:005:0024) які знаходяться по АДРЕСА_1 , речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020090170000562,проте данапостанова немотивована належнимчином,не міститьправових підставвизнання вказаного приміщеннята земельної ділянкиречовими доказами по даному провадженню.

Натомість з матеріалів клопотання не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що приміщення кінотеатру відродження та земельна ділянка площею 0,3448 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 відповідають критеріям, зазначеним уст.98КПК України.

Згідно фабули кримінального правопорушення, воно вчинене у 2010 році. Тобто станом на момент розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна, пройшло 10 років.

У даному випадку, на думку слідчого судді, слідчим не доведено наявність будь-яких обставин, які свідчили б про наявність ризику можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, будівлі кінотеатру та земельної ділянки, оскільки з часу ймовірного вчинення кримінального правопорушення пройшов значний період часу.

Згідност. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з`ясувати підстави наявності правових підстав для накладення арешту на майно та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження.

Дані мотиви не були встановлені також під час розгляду справи в суді.

Водночас, слідчим суддею встановлено, що на майно на яке необхідно накласти арешт не відповідає критеріям ч.2ст.167КПК України, не належать особі, щодо якої здійснюється провадження, не є предметом вчинення злочину, доказом злочину, не набуто злочинним шляхом та не є також особистим майном чи коштами підозрюваного.

Крім того, суд бере до уваги приписист. 41 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя прийшов до висновку, що обставини викладені у клопотанні явно порушуватимуть справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, також слідчим не доведено, що будівля кінотеатру та земельна ділянка зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, тому у задоволенні клопотання про накладення арешту слід відмовити.

Окрім цього, відмова у накладенні арешту на майно тягне за собою також відмову заборони державним реєстраторам та іншим суб"єктам державної реєстрації прав вносити будь - які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів відносно вказаного майна.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.131,132,170-173,236,309,376, 395 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ТОВ «Відродження-2011», а саме на нежитлову будівлю площею 1323,9 кв. м., розташовану в м. Калуш на площі Героїв, 16, Івано-Франківської області та на земельну ділянку площею 0,3448 га, що на площі Героїв в м. Калуш, кадастровий номер 2610400000:13:005:0024, поданого в рамках кримінального провадження № 12020090170000251 від 27.02.2020 р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошується 17.06.2020 р. о 14:00 год.

Слідчий суддя: