Постанова

від 16.06.2020 по справі 160/10685/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10685/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Восход

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року (суддя - Турлакова Н.В.) у справі №160/10685/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства Восход до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Селянське (фермерське) господарство Восход звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2019 року №0050595430, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки акту камеральної перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими, оскільки під час перевірки не було враховано всіх обставин, які мають значення для висновків щодо повноти та достовірності нарахування підприємством податкових зобов`язань з податку на додану вартість. З цього приводу позивач вказував на те, що відповідач в акті перевірки прийшов до висновку про те, що за липень 2019р. підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ. Порушення обґрунтовано не включенням до складу податкових зобов`язань за липень 2019 р. суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних №2 від 23.07.2019р. та №2 від 24.07.2019р., на суму ПДВ 57465,60грн. Позивач вказував на те, що вказані податкові накладні було складено помилково, а їх реєстрація була зупинена контролюючим органом. З цих підстав позивач вказував на те, що ним обґрунтовано не включені суми ПДВ по вказаним податковим накладним до складу податкових зобов`язань за липень 2019 року.

Крім цього, підставою позову позивачем визначено те, що податковий орган, проводячи камеральну перевірку, вийшов за межі питань, що можуть бути предметом камеральної перевірки, оскільки, за позицією позивача, питання щодо повноти та достовірності нарахування податків і зборів є предметом виключно документальної перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично виходив з того, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних, які виписані позивачем як продавцем товарів, не звільняли останнього від обов`язку включити суми ПДВ, які зазначені у таких податкових накладних, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітній період. Такі висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що складання податкової накладної є наслідком виникнення податкових зобов`язань.

З приводу аргументів позивача про помилковість складення податкових накладних, суд першої інстанції зазначив те, що чинним законодавством України не передбачено скасування раніше складеної податкової накладної. Натомість, ПК України та Порядок заповнення податкової накладної № 1307 дає платникам податку на додану вартість можливість на виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної. Оскільки у спірному випадку позивачем не було надано доказів подання контролюючому органу розрахунків коригування податкових зобов`язань, то суд вказав на безпідставність таких аргументів позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин (зупинення реєстрації податкових накладних; помилковість складення податкових накладних) контролюючий орган правомірно збільшив підприємству податкові зобов`язання з ПДВ, тим самим фактично подвійно оподаткував одні й ті ж самі господарські операції. З цього приводу, позивач наполягає на своїй позиції про те, що під час камеральної перевірки не можливо встановити усі обставини, які необхідні для висновку про достовірність та повноту нарахування податкових зобов`язань, у зв`язку з чим такі питання підлягають з`ясуванню виключно під час проведення документальної перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із такого.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Кодексу та ст.76 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2019 року СФГ Восход , за результатами якої складено акт від 11.09.2019 №145/04-36-54-30/20251796.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПКУ СФГ Восход занижено суму податкового зобов`язання за період липень 2019 року на суму ПДВ 57466,00 грн. та занижено суму, що підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 57466,00 грн.

Такі висновки обґрунтовані встановленими розбіжностями сум ПДВ між зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН та податковими накладними, що включені до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за липень 2019 року. Така розбіжність складає 57 465,60 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0050595430 від 08.10.2019 року, яким Селянському (фермерському) господар Восход збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 71832,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 57466 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14366,50грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції фактично погодився з позицією контролюючого органу про те, що позивач був зобов`язаний відобразити у складі податкових зобов`язань суми ПДВ, які зазначені у податкових накладних поданих для реєстрації в ЄРПН, при цьому незалежно від того чи були такі податкові накладні фактично зареєстровані в ЄРПН.

В той же час, судом першої інстанції не було надано правової оцінки такій підставі заявленого позову, як неможливість дослідження питань щодо повноти нарахування податкових зобов`язань під час камеральної перевірки.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що така підстава заявленого позову фактично є визначальною для висновків щодо обґрунтованості та правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки обставини, з якими позивач пов`язував необґрунтованість оскарженого рішення відповідача (зупинення реєстрації податкових накладних; помилковість складення податкових накладних), не могли бути перевірені під час проведення камеральної перевірки, з чим фактично погоджувався і контролюючий орган, зазначаючи те що під час перевірки досліджувались виключно показники декларації та дані ЄРПН (інформація з акту перевірки)

Тобто, поза межами перевірки залишилися питання, на які платник податку звертав увагу, як під час перевірки так і під час розгляду справи у суді першої інстанції, про те, що помилково подані податкові накладні, реєстрація яких була зупинена контролюючим органом, по суті є відображенням однієї й тієї ж господарської операції

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України ( в редакції на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність , достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів , а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, предметом камеральної перевірки є податкова звітність платника податків, своєчасність подання податкових декларацій, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, виправлення помилок у податкових накладних, своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються у базах. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки).

Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності, до своєчасності подання податкових декларацій, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, виправлення помилок у податкових накладних, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються у базах, та мають відповідно значення (з методичної та арифметичної точки зору), що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, перебуває поза межами даної перевірки.

При цьому, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, розмір яких визначено у тому числі у податковій звітності платника, є предметом виключно документальної перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що контролюючий орган, проводячи камеральну перевірку позивача за результатами якої зроблено висновок про заниження податкових зобов`язань, діяв не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, у спірному випадку, встановивши наявність розбіжностей, які зазначені в акті перевірки та які, на думку відповідача, свідчать про заниження позивачем податкових зобов`язань, контролюючий орган мав повноваження на проведення документальної перевірки до предмету якого, як зазначено вище, віднесено своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірному випадку відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, у зв`язку з чим оскаржене податкове повідомлення-рішення не можливо визнати правомірним.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням позову, у відповідності до ст..139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5074,0грн., із розрахунку: за подання позову - 1921,0грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,0грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Восход - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі №160/10685/19 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2019 року №0050595430 - визнати неправомірним та скасувати.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства Восход за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 5074,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16.06.2020р.

Повне судове рішення складено 17.06.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк