Постанова

від 17.06.2020 по справі 640/9076/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9076/19 Суддя першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Алюр до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів і постанов, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп (далі - Позивач-1, ТОВ Дайтона Груп ), Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд (далі - Позивач-2, ТОВ БК Індбуд ), Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Алюр (далі - Позивач-3, ТОВ АБ Алюр ) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач, ДАБІ України) про визнання протиправними та скасування:

- припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп ;

- припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп ;

- припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд ;

- припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр ;

- постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. від 21.05.2019 року №86/19/10/26-10/2105/02/2 від 21.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, факт недотримання гранично допустимої висоти об`єкту будівництва матеріалами справи не підтверджується, по-друге, у ході розробки проектної документації було дотримано вимоги щодо нормативної забезпеченості місцями в загальноосвітніх навчальних закладах у радіусі доступності, по-третє, погодження щодо висоти об`єкта будівництва з аеропортами і Державною авіаційною службою України були отримані на момент розгляду справи, по-четверте, на момент вирішення спору вимог щодо погодження Міністерством культури України історико-містобудівної обґрунтування чинне законодавство не містить, хоча й на момент розробки проектної документації відповідна вимога існувала, по-п`яте, ТОВ Дайтона-Груп були отримані від КП Спеціальне управління протизсувних підземних робіт технічні умови на проект будівництва, у подальшому щодо якого Позивачу-1 необхідно буде надати звіт для розгляду і перевірки його відповідності технічним умовам, по-шосте на момент розгляду справи погодження проектних рішень від КП Київавтодор отримане. Окремо суд першої інстанції підкреслив на дотриманні ДАБІ України порядку та процедури проведення перевірки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, судом не спростовано факт допущення Позивачами порушень, виявлених у ході перевірки, а належне повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вказує на правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу.

Після усунення визначених в ухвалі від 26.09.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на неї.

Поряд з цим, вважаючи судове рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи право на звернення із даною апеляційною скаргою, зазначає, що проживає поруч з об`єктом будівництва, дану місцевість використовує для проведення особистого дозвілля, вигулу домашніх тварин та рекреації, а реалізація проекту будівництва без належних дозволів негативно впливатиме на геологічний стан суміжних земельних ділянок, інженерних споруд і транспортної інфраструктури.

Безпосередньо доводи апеляційної скарги вмотивовані тим, що суд безпідставно розглянув дану справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, адже не встановив фактичну ціну позову, а також можливість порушення прав та інтересів інших осіб, яким було відмовлено у залученні до участі у справі в якості третіх осіб. Крім того, зазначає, що суд не врахував, що наказ Мінрегіонбуду України про погодження відхилення будівництва від вимог нормативно-правових актів не видавався, лист цього органу не може вважатися належним погодженням такого відхилення, а протокол науково-технічної ради при міністерстві не містить погодження питання відхилення від ДБН В.2.-15:2005 і до того ж його висновки носять рекомендаційний характер. Крім іншого, протокол є неналежним доказом, оскільки не відображає реальну позицію окремого члена науково-технічної ради. Апелянт також наголошує, що відсутність встановлених у ході перевірки погоджень підтверджується й тим, що правомірність окремих положень містобудівних умов та обмежень є предметом спору у справі №640/13331/19, в якій позивачем є ТОВ Дайтона Груп , що взагалі унеможливлює прийняття рішення у даній справі №640/9076/19. Підкреслює, що правомірність дій ДАБІ України щодо проведення перевірки об`єкта будівництва є предметом розгляду справи №160/8411/19. Окремо звертає увагу, що суд першої інстанції, хоча і встановив відсутність погодження Міністерством культури України історико-містобудівного обґрунтування, однак прийшов до помилкового висновку про відсутність законодавчої вимоги щодо необхідності такого погодження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на неї.

У відзивах на апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України ТОВ Дайтона-Груп , ТОВ БК Індбуд і ТОВ АБ Алюр просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовують тим, що в апеляційній скарзі не наведено конкретних доводів та заперечень проти викладеної у рішенні суду позиції. Наголошують, що, стверджуючи про правомірність проведеної перевірки, Відповідач не врахував, що порушення її процедури не було визначено підставами позову. Звертають увагу, що суд не заперечував дотримання процедури прийняття оскаржуваних індивідуальних актів, однак встановив їх невідповідність вимогам обґрунтованості.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Позивачі просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своєї позиції зазначають, що вказаним Апелянтом не надано доказів порушення його прав внаслідок реалізації проектної документації та будівництва об`єкту, як і не підтверджено можливості впливу на геологічний стан земельної ділянки, збільшення навантаження на інженерні споруди та непередбачуване підвищення транспортного навантаження. Підкреслюють, що чинне законодавства не дозволяє скаржитися щодо певних обставин лише тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Наголошують, що суд вірно відніс дану справу до малозначної, адже вона відповідає таким критеріям та не становить суспільного інтересу.

Звертають увагу, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується відповідність висоти об`єкту будівництва вимогам чинного законодавства. Крім того, стверджують, що рішення про погодження відхилення від діючих державних будівельних норм оформлюється листом, а не наказом Мінрегіонбуду України. Підкреслюють, що неоднозначне голосування одним з членів науково-технічної ради не є підставою для сумнівів щодо достовірності протоколу її засідання, адже рішення прийнято більшістю голосів.

Наголошують, що існування судового рішення у справі №640/13331/19 та судової справи №160/8411/19 не впливає на можливість розгляду і вирішення даної справи. Стверджують, що належне виконання Позивачами вимог містобудівних умов та обмежень щодо погодження проектної документації з експлуатантами аеродромів та Державіаслужбою України підтверджується матеріалами справи. Зазначають, що суд прийшов до вірного висновку про відсутність необхідності погодження Міністерства культури України історико-містобудівного обґрунтування по об`єкту, оскільки 01.01.2019 року відповідні положення законодавства втратили чинність.

Крім іншого, звертають увагу, що межі історичного ареалу міста Києва взагалі не затверджені в установленому законом порядку, що свідчить про відсутність у Позивачів обов`язку погоджувати історико-містобудівне обґрунтування з Міністерством культури України, що не було враховано Відповідачем при перевірці.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.12.2019 року.

Крім іншого, не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, на момент виникнення спірних правовідносин земельна ділянка, на якій заплановане будівництво об`єкта, належить до земельних насаджень загального користування, по-друге, висота об`єкта будівництва перевищує гранично допустиму встановлену містобудівними умовами та обмеженнями, по-третє, втрата чинності з 01.01.2019 року приписів законодавства, які передбачали обов`язкове погодження історико-містобудівних обґрунтувань з Міністерством культури України, не звільняє Позивачів від обов`язку з їх погодження у 2018 році.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, ОСОБА_2 , з посиланням на ст. ст. 11, 54, 66 Конституції України наголошує на тому, що об`єкт Протасового Яру є природним об`єктом, а саме - озелененою територією загального користування, якою мають право безперешкодно користуватися всі кияни.

Після усунення визначених в ухвалі від 06.11.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.12.2019 року.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Позивачі просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовують тим, що, по-перше, останній не набув права на оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, оскільки воно жодним чином не впливає на його права, інтереси чи обов`язки, по-друге, рішення про передачу в оренду земельної ділянки, яким також внесено зміни до містобудівної документації міста Києва (Генерального плану) щодо функціонального призначення конкретної земельної ділянки та виключено її з програми розвитку зеленої зони міста Києва не належить до нормативно-правових актів, а відтак не повинне публікуватися у газеті Хрещатик , по-третє, у ході розробки проектної документації на об`єкт будівництва ТОВ Дайтона Груп і ТОВ АБ Алюр були дотримані вимоги містобудівних умов та обмежень, у тому числі щодо гранично допустимої висоти, а посилання Апелянта на загальні норми КАС України не спростовують правильність відповідних висновків суду першої інстанції, по-четверте, на момент вирішення спору по суті вимоги щодо погодження Міністерством культури України історико-містобудівного обґрунтування не передбачено, по-п`яте, межі історичного ареалу міста Києва не затверджені Міністерством культури України у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, підкреслює, що наявність судового спору щодо оскарження частини містобудівних умов та обмежень не впливає на обґрунтованість рішення суду у даній справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №640/13331/19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 - поновлено апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.06.2020 року.

У додаткових поясненнях від 10.06.2020 року ОСОБА_1 просив врахувати, що забудовником ТОВ Дайтона Груп було порушено гранично допустиму висоту, встановлену Містобудівними умовами та обмеженнями, Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Київ не погодило висотність найвищих точок об`єкту та крану, а на момент проведення перевірки жодних погоджень від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України забудовником не отримано.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги, а також вимоги інших апеляційних скарг, задовольнити.

Підтримала доводи та вимоги апеляційних скарг і Прокуратура міста Києва.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Дайтона Груп про відкладення розгляду справи з підстав закінчення дії договору з адвокатом Гетіковим В.М. та неможливості його продовження через карантинні обмеження, оскільки, по-перше, інтереси ТОВ Дайтона Груп вправі представляти як керівник, так і будь-яка інша уповноважена на це особа, зокрема, Складаний В.А., повноваження якого представляти інтереси Позивача-1 до 04.07.2020 року підтверджуються копією довіреності від 24.07.2019 року (т. 5 а.с. 144).

Крім того, протокольною ухвалою суду від 17.06.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідка - ОСОБА_4 з огляду на те, що обставини, про які може розповісти останній, перебувають поза межами предметом доказування даної справи.

Також протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації Захистимо Протасів яр про проведення трансляції судового засідання, оскільки, присутні учасники справи проти задоволення даного клопотання заперечували з тих підстав, що судом було забезпечено присутність вільних слухачів у залі судового засідання із дотриманням мінімальної дистанції між особами згідно рекомендації ВООЗ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у квітні 2019 року працівниками Департаменту ДАБІ у м. Києві на підставі звернення ГО Стоп свавіллю від 05.04.2019 року №610 (т. 3 а.с. 163-164), наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві від 05.04.2019 року №157 (т. 3 а.с. 161) та направлення від 05.04.2019 року №б/н (т. 3 а.с. 159) було проведено позапланову перевірку об`єкта: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовник будівництва - ТОВ Дайтона Груп , генпідрядна організація - ТОВ БК Індбуд ; генеральний проектувальник - ТОВ АБ Алюр вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Крім того, згідно складеної начальником відділу нагляду службової записки від 06.05.2019 року №10/26-12/04 (т. 3 а.с. 160) наказом Департаменту ДАБІ у м. Києві від 07.05.2019 року №200 продовжено строк проведення позапланової перевірки (т. 3 а.с. 158), у зв`язку з чим головному інспектору будівельного нагляду видано направлення від 07.05.2019 року №б/н (т. 3 а.с. 162).

Результати перевірки зафіксовані в акті від 08.05.2019 року №б/н (далі - Акт перевірки; т. 3 а.с. 136-146), який отримано представником Позивачів 08.05.2019 року (т. 3 а.с. 146, зворотній бік).

У ході перевірки було встановлено, що:

1) проектна документація ТОВ АБ Алюр розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме в порушення ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності :

- не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а саме: згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ), де вказано, що гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , а відповідно до проектної документації Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м;

- не виконано абз. 15 п. 15 МОУ, а саме: не забезпечено нормативні місця в загальноосвітніх навчальних закладах.

2) Замовником будівництва ТОВ Дайтона груп в порушення положень ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 69 Повітряного кодексу України не виконано абз. 4, п. 5 МУО, а саме:

- не надано погодження проектних рішень від Міністерства культури України; не надано погодження проектних рішень від КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- не надано погодження проектних рішень від КП Київавтодор ;

- не виконано абз. 2 п. 1 МОУ, а саме: не надано погодження щодо висотності з Державіаслужбою України.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 08.05.2019 року винесені:

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, що виданий ТОВ Дайтона Груп з підстав порушення вимог ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 59 Повітряного кодексу України (т. 1 а.с. 128-129);

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, виданий ТОВ Дайтона Груп з підстав порушення вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 59 Повітряного кодексу України (т. 1 а.с. 130-131);

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, виданий ТОВ БК Індбуд з підстав порушення вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини (т. 1 а.с 132-134);

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, виданий ТОВ АБ Алюр з підстав порушення вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 59 Повітряного кодексу України (т. 1 а.с. 135-137).

Крім того, Відповідачем 08.05.2019 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано, що відповідальність ТОВ АБ Алюр за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Протокол; т. 3 а.с. 153-155), примірник якого отримано представником Позивача-3 08.05.2019 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем 21.05.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №86/19-10/26-10/2105/02/2 (далі - Постанова; т. 3 а.с. 156-157), якою до Позивача-3 за порушення ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності застосовано штрафні санкції згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 172 890,00 грн.. Дану постанову було одержано представником ТОВ АБ Алюр 22.05.2019 року (т. 3 а.с. 157).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. ст. 1, 26, 31,41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. ст. 1, 69 Повітряного кодексу України, ст. ст. 1, 5 Закону України Про охорону культурної спадщини , Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмежень господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2012 року №318, Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на не підтвердження матеріалами справи виявлених у ході перевірки об`єкта будівництва замовником, генеральною підрядною організацією та генеральним проектувальником.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як було встановлено раніше, підставою для проведення позапланової перевірки було визначено звернення Громадської організації Стоп Свавіллю від 05.04.2019 року №610 (т. 3 а.с. 163-164), що свідчить про те, що ДАБІ України набуло право на проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва .

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приписи п. п. 1, 2, 3, 4, 7 ч. 3 ст. 41 Закону визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Судом першої інстанції встановлено, що перед початком перевірки посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві були пред`явлені уповноваженим особам Позивачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки 05.04.2019 року (строк дії з 08.04.2019 року до 19.04.2019 року).

У подальшому, на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту від 06.05.2019 року №10/26-12/04 (т. 3 а.с. 160) та наказу про продовження проведення позапланової перевірки від 07.05.2019 року №200 (т. 3 а.с. 158-159), термін проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва продовжено на 2 дні.

Під час повторного виїзду на об`єкт будівництва посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві були пред`явлені уповноваженим особам Позивачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки 07.05.2019 року (строк дії з 07.05.2019 року до 08.05.2019 рік).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, копію направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 05.04.2019 року №б/н строком дії з 08.04.2019 року до 09 04.2019 року та направлення від 07.05.2019 року б/н строком дії з 07.05.2019 року до 08.05.2019 року отримано уповноваженими особами Позивачів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчать їх підписи (т. 3 а.с. 159, 162).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які учасниками справи під сумнів не ставляться, про те, що наявними у матеріалах справи документами спростовується посилання Позивачів на порушення Відповідачем порядку проведення позапланової перевірки. При цьому, як вірно зауважив Окружний адміністративний суд міста Києва, ні положення Закону, ні приписи Порядку №553 не передбачають обов`язку контролюючого органу повідомляти суб`єкта містобудівної діяльності про проведення перевірки.

Крім того, судовою колегією враховується, що у постанові від 30.10.2018 року у справі № 826/6376/16 Верховний Суд зауважив, що особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства.

За правилами п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У пункті 11 Порядку №553 закріплені повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, які узгоджуються з передбаченими у ч. 3 ст. 41 Закону правами, про які вже було зазначено вище.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Приписи п. 17 згаданого Порядку визначають, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

За правилами п. 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки було зафіксовано порушення ТОВ Дайтона Груп , ТОВ БК Індбуд і ТОВ АБ Алюр вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ст. 69 Повітряного кодексу України.

Надаючи оцінку висновкам Окружного адміністративного суду міста Києва про відсутність належних і допустимих доказів вчинення Позивачами даних правопорушень, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

У ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що проектна документація ТОВ АБ Алюр розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме: не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, оскільки згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , а відповідно до проектної документації Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м.

Матеріали справи свідчать, що наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2018 року №369 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ; т. 1 а.с. 33-38).

Пунктом 1 МОУ приписано, що гранично допустима висота не більше 73,5 та не менше 26,5 м згідно ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення . Остаточно висоту визначити проектною документацією за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд з урахуванням висновків історико-містобудівного обґрунтування, розробленого згідно чинного законодавства. У разі проектування об`єкта вище 50 м, узгодити проектні рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Украерорухом, КП МА Київ (Жуляни) та Державіаслужбою України.

Положеннями ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

За правилами ч. 2 ст. 26 Закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Приписи частини 5 статті 26 Закону визначають, що містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

У свою чергу, положеннями абз. 1 ч. 8 ст. 29 Закону передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що проектна документація повинна розроблятися у визначеному законодавством порядку з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що, як вбачається зі змісту п. 1.2 проектної документації (загальна пояснювальна записка) №0104-17-1 - ЗПС, умовна позначка будівлі складає 99,30 м.

Згідно ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення умовна висота будівлі визначається за правилами п. 2.18 ДБН В.1.1-7. У свою чергу, п. 2.18 ДБН В.1.1-7 Пожежна безпека об`єктів будівництва передбачено, що умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків).

Таким чином, зафіксована у проектній документації умовна позначка будівлі 99,30 м суперечить вимогам п. 1 МОУ, за якими гранична висота об`єкта будівництва не повинна перевищувати 73,5 м.

Посилання Позивачів на висновки історико-містобудівного обгрунтування, розроблені ТОВ Архіград та погоджені Департаментом культури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №060-3916 від 15.05.2018 року (т. 1 а.с. 144-179), а також висновки Державної Установи Інститут громадського здоров`я ім.. О.М. Марзєєва національної академії медичних наук України щодо відповідності вимогам санітарного законодавства та санітарно-гігієнічним вимогам чинних містобудівних нормативних документів №22/2477 від 24.07.2018 року (т. 1 а.с. 180-193) судовою колегією відхиляються, оскільки, по-перше, у погодженні Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказано на необхідність погодження даного історико-містобудівної обґрунтування з Міністерством культури України, а відтак таке обґрунтування не може вважатися погодженим, по-друге, аналіз змісту висновку від 24.07.2018 року №22/2477 свідчить, що питання відповідності проекту будівництва вимогам містобудівних умов та обмежень в частині вимог гранично допустимої висоти об`єкта будівництва у ньому не досліджувалися.

Посилання суду першої інстанції на те, що відхилення від вимог нормативних документів при розташуванні комплексу з трьох висотних будинків з умовною позначкою 99,3 м на відстані 2,9 км від пожежної частини розглянуто на засіданні секції Науково-технічної ради Мінрегіону 05.03.2019 року та погоджено листом Мінрегіону №7/14.5/4993-19 від 26.03.2019 року (т. 222-230), що свідчить про дотримання Позивачами гранично допустимої висоти об`єкту будівництва, судова колегія вважає помилковим, оскільки при вирішенні питання можливості відхилення від нормативних документів враховувалися положення ДБН В.2.2-24:2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків , а не приписи ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , на необхідність дотримання яких вказувалося у МОУ.

З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що в порушення ч. 2 ст. 26 Закону у проектній документації не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а відтак посилання суду першої інстанції на те, що таку висоту було дотримано є помилковим.

Надаючи оцінку висновкам Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що всупереч доводів Відповідача Позивачем-1 були дотримано вимог абз. 15 п. 15 МОУ в частині забезпечення нормативних місць в загальноосвітніх навчальних закладах, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Абзацом 15 пункту 5 МОУ вказано на необхідність вести проектування з урахуванням нормативної забезпеченості місцями в загальноосвітніх навчальних закладах в радіусі доступності відповідно до ДБН 360-92**.

Суд першої інстанції вірно встановив, що у розділі Загальна пояснювальна записка тому 1 проектної документації на сторінці 17 вказано, що на нормативній відстані від об`єкта розташовані дві загальноосвітні школи: №187 по вул. Волгоградській, 23 та в„–60 по вул. Волгоградській, 1/2 , які забезпечують потребу в розрахованих 113 місцях у загальноосвітніх навчальних школах на об`єкт будівництва.

Відстань від об`єкта до загальноосвітньої школи №187 по вул. Волгоградській, 23 складає 445 м., до середньої загальноосвітньої школи №60 по вул. Волгоградській, 1/2 - 750 м, тоді як нормативна відстань згідно Додатку Е.5 ДБН Б.2.2-12:2018 ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ (виданого на заміну ДБН 360-9299 та використаного в ході проектування) становить до 800 м.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що МОУ було вказано на необхідність вести проектування з урахуванням, насамперед, нормативної забезпеченості місцями в загальноосвітніх навчальних закладах, які перебувають у радіусі доступності відповідно до ДБН 360-92**.

Разом з тим, наголошуючи на дотриманні ТОВ АБ Алюр даних вимог МОУ, суд першої інстанції врахував наданий останнім лист Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.07.2019 року №108/31-2424 (т. 3 а.с. 206), в якому повідомлено про проектну потужність і фактичну наповнюваність учнями згаданих вище навчальних закладів.

Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва залишив поза увагою, що оскаржувані ТОВ АБ Алюр у межах даної справи індивідуальні акти були складені 08.05.2019 та 21.05.2019 року, у зв`язку з чим станом на момент проведення перевірки та прийняття за її результатами рішень Позивачем-3 відповідних вимог МОУ виконано не було, адже не було перевірено нормативну забезпеченість місцями в загальноосвітніх навчальних закладах, які перебувають у радіусі доступності.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується порушення Позивачем-1 вимог МОУ в частині надання погоджень щодо: висотності з Державіаслужбою України; щодо охорони культурної спадщини з Міністерством культури України; щодо протизсувних заходів з КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт ; щодо транспорту з КП Київавтодор , судова колегія, у розрізі доводів апеляційних скарг, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно абз. 2 п. 1 МОУ у разі проектування об`єкта вище 50 метрів узгодити проектні рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Украерорухом, КП МА Київ (Жуляни) та Державіаслужбою України.

Відповідно до абз. 7 п. 5 МОУ ділянка потрапляє в зону обмеженого використання території від аеропортів. Відтак, приписано проектуванні врахувати вимоги статті 69 Повітряного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 69 Повітряного кодексу України передбачено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

Приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден (п. 84 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 69 ПК України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать: 1) будівництво, вибухові роботи; 2) діяльність, що сприяє скупченню птахів; 3) установлення радіовипромінювальних пристроїв; 4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; 5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; 6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; 7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721 затверджено Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Порядок №721).

Пунктом 1.5. Порядку №721 передбачено, що на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства.

Для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від ТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТА КТА - контрольна точка аеродрому (п. 1.4 Порядку №721).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954 затверджено Положення про використання повітряного простору України (далі - Положення №954), згідно пункту 57 якого погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

За правилами п. 2.1 Порядку №721 погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження. Погодження здійснюється в місячний строк з дня реєстрації заявки (п. 2.3 Порядку №721).

Згідно п. 3.4 Порядку №721 Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням висновку експлуатанта, висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до Порядку).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на замовлення ТОВ Дайтона Груп Національним авіаційним університетом розроблено Експертний висновок за результатами авіаційного дослідження з визначення ризиків щодо безпеки польотів через наявність висотних перешкод на приаеродромній території аеродрому Київ (Жуляни) по об`єкту Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва від 17.05.2018 року (т. 1 а.с. 231-248, т. 2 а.с. 1-47).

Крім того, Позивачем-1 було отримано висновки ДП Антонов від 21.08.2018 року № 271/9332-18 (т. 1 а.с. 51-52), ТОВ Амадеус КО від 04.07.2018 року №040718-2 (т. 2 а.с. 53-54), експлуатанта аеродрому Київ/Бориспіль 27.06.2018 року № 01-22- 479 (т. 2 а.с. 55-56), Генерального штабу Збройних сил України від 11.07.2018 року №350/3/1331 (т. 2 а.с. 57), Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 21.11.2018 року №1-26.1-5639 (т. 2 а.с. 58), якими погоджено місце розташування та висота об`єкту будівництва.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що КП Аеропорт Київ у висновку від 01.08.2018 року №7.4-29-125 (т. 2 а.с. 48-50) зазначив, що за нормативами сертифікаційних вимог будівництво житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва з абсолютною відміткою найвищих точок будівлі не більше ніж Н=313,00 м в Балтійській системі висот та встановлення баштового крану з абсолютною відміткою його найвищих точок не більше ніж Нкр=324,00 м в Балтійській системі висот є перешкодою на приаеродромній території аеродрому Київ (Жуляни).

До того, судова колегія звертає увагу, що ТОВ Дайтона Груп було направлено до Державної авіаційної служби України заяву №26-04/19-01 щодо розгляду та надання погодження місця розташування та висоти об`єкту будівництва з доданими матеріалами для погодження місця розташування об`єкта та висотності об`єкту будівництва лише 26.04.2019 року (вхідний номер заявки 6370/01/1-1-19 від 12.05.2019 року; т. 2 а.с. 59-60).

При цьому висновок Державної авіаційної служби України №18-07/19-1, на який посилається суд першої інстанції, щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, яким узгоджено місце розташування об`єкту за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва з абсолютною відміткою найвищої точки об`єкту та монтажного крану Н = 303,00 м у БСВ, виданий лише 18.07.2019 року (т. 4 а.с. 4-5).

Викладене, у свою чергу, свідчить, що ні на момент проведення перевірки, ні станом на день прийняття оскаржуваних ТОВ Дайтона Груп приписів останнім не було забезпечено погодження проектних рішень в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Державіаслужбою України, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність на момент перевірки відповідного погодження є необґрунтованим.

Крім того, абзацом 4 пунктом 5 МОУ встановлено необхідність отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини).

Абзацом 5 пункту 5 МОУ передбачено обставини отримання дозволу на виконання робіт згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ).

Судовою колегією враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, пунктами 8, 9 якого передбачено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №878 затверджено список історичних населених місць України, до яких належить місті Київ.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №92 Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць , пунктом 3 якої передбачено, що вимоги пункт 9 наведеного вище Порядку №318 застосовуються до 1 січня 2019 року.

Таким чином, на момент розгляду справи, як вірно зазначено судом першої інстанції, не передбачено розроблення історико-містобудівного обґрунтування та його врахування при розробці проектної документації на будівництво в межах міста Києва.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва залишив поза увагою, що станом на момент видачі МОУ положення п. 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць були чинними та підлягали відображенню в МУО, а відтак і виконанню особами, яким вони були видані.

Крім того, вирішуючи спір у справі №640/13331/19, до якого зупинялося провадження у даній справі №640/9076/19, суд апеляційної інстанції встановив, що пунктом 5 розділу Містобудівні умови та обмеження МУО від 05.05.2018 року №369 передбачено, що ділянка проектування потрапляє в зону охоронюваного ландшафту, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року №976, від 16.07.1979 року №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року №979, від 12.05.2006 року №817, рішення Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 та згідно з яким проектування необхідно вести з урахуванням вимог Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року №976, від 16.07.1979 року №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року №979, від 12.05.2006 року №817.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Як було встановлено раніше, місто Київ включено до Списку історичних населених місць України.

Положеннями ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

При цьому, за правилами ст. 32 даного Закону з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №826/12524/18.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено необхідність отримання дозволу в органах культурної спадщини для проведення будівельних робіт в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України. Крім того, такий обов`язок випливає у Позивача-1 й зі змісту МОУ, правомірність яких підтверджена рішенням суду у справі №640/13331/19, яке набрало законної сили. Викладене, у свою чергу, свідчить, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності необхідності отримання погодження історико-містобудівного обґрунтування від Міністерства культури України.

Поряд з іншим, згідно абз. 6 п. 5 МОУ ділянка проектування потрапляє до зсувонебезпечної території. Викладене зобов`язує забудовника забезпечити виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ Дайтона Груп отримано від КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) технічні умови на проектування будівництва житлово-офісного-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва від 06.07.2018 року №321-08/401 (т. 2 а.с. 61). В указаних технічних умовах зазначено про необхідність подання звіту про інженерно-геологічні вишукування, генеральний план, вертикальне планування та інші проектні матеріали, відповідно до стадії проектування для розгляду та перевірки відповідності технічним умовам.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що матеріали справи не містять доказів надання до КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідного звіту, що, у свою чергу, свідчить про недотримання ТОВ Дайтона Груп абз. 6 п. 5 МОУ.

Щодо твердження суду першої інстанції про те, що Позивачем-1 забезпечено погодження проектних рішень з КП Київавтодор судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 11 п. 5 МОУ під`їзд до об`єкта необхідно забезпечити єдиною системою з урахуванням функціонального призначення прилеглих вулиць, інтенсивності транспортного, пішохідного та велосипедного руху, характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища, вимог наявної містобудівної документації.

Окружним адміністративним судом міста Києва вірно встановлено, що ТОВ Дайтона Груп у Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було отримано технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №144-9-18 від 23.10.2018 року (т. 2 а.с. 62).

Пунктом 4 зазначених технічних умов було передбачено, що для отримання умов виконання робіт проект необхідно надати на розгляд КП Київавтодор .

Судом першої інстанції встановлено, що виконання зазначених вимог МОУ та технічних умов Департаменту транспортної інфраструктури підтверджується відміткою про погодження №598 від 15.05.2019 року на Схемі генерального плану об`єкту (т. 3 а.с. 98).

Водночас, як вже неодноразово було підкреслено вище, ні на момент проведення перевірки, ні станом на день прийняття оскаржуваних ТОВ Дайтона Груп приписів останнім не було забезпечено погодження проектних рішень з КП Київатодор , у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність на момент перевірки відповідного погодження є необґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічні положення закріплені у вже згаданому вище п. 17 Порядку №553.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріалами справи підтверджується висновки перевірки про порушення ТОВ Дайтона Груп і ТОВ АБ Алюр вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, то судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних у межах даної справи приписів, виданих як замовнику будівництва - ТОВ Дайтона Груп , так і підряднику - ТОВ БК Індбуд і генеральному проектувальнику - ТОВ АБ Алюр .

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва - проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт недотримання складеної ТОВ АБ Алюр проектної документації вимогам чинного законодавства та містобудівним умовам і обмеженням, що свідчить про порушення товариством вимог ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність та ч. 2 ст. 26 і ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , то накладення на Позивача-3 штрафу за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у розмірі 172 890,00 грн. (1 921,00 х 90) відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання ОСОБА_1 на безпідставність розгляду даної справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Матеріали справи свідчать, що до суду першої інстанції у серпні 2019 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_10 заявлялися клопотання про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, з підстав незгоди із можливою забудовою Протасового яру та завданню шкоди його ландшафту.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що дана справа становить значний суспільний інтерес, що, у свою чергу, унеможливлює її віднесення до , , ? ? ? ? () . 02.10.2019 ? 826/16077/18.

Судом апеляційної інстанції відхиляються доводи Позивачів про відсутність права на апеляційне оскарження даного рішення в усіх інших, окрім ДАБІ України, апелянтів, оскільки дані апеляційні скарги були подані громадянами України, які вважали, що оскаржуваним рішенням суду порушені їх права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та права на відпочинок і рекреацію, а тому, відповідно, мали право на подання апеляційної скарги за правилами ст. 293 КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується допущення ТОВ Дайтона Груп і ТОВ АБ Алюр вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та містобудівних умов і обмежень, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, а рішення суду - скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 17 червня 2020 року.