Постанова

від 17.06.2020 по справі 910/18675/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ 910/18675/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020

у справі № 910/18675/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 23 637,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі 910/18675/19 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- відповідач, відповідно до умов договору про надання послуг, укладеного між позивачем та відповідачем, здійснив перевезення із станції Одеса-Застава 1 Одеської залізниці до станції Долина Львівської залізниці власні вагони (рейковий рухомий склад) позивача;

- відповідач здійснив списання провізної плати з відповідача по накладних №42778407 та по накладній №42812878;

- позивачем не доведено факту того, що він здійснював навантаження вантажів на станції Долина, а отже відомості зазначені вантажовідправником в залізничних накладних №№42778407 та №42812878, що вагони слідують на станцію Долина під навантаження, не відповідають дійсності;

- внаслідок неправильності заповнення відправником ТОВ ВК-Інвест 2005 залізничних накладних, які (відправники) несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, відповідачем здійснено зняття плати з позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- суд не дослідив надані позивачем в позовній заяві та поясненнях розрахунки тарифу, які під час відправлення вантажу по залізничних накладних №42778407 та №42812878, так і під час його видачі вантажоодержувачу на станції Долина;

- судом неправильно визначено правовідносини між сторонами, оскільки має місце спір з приводу неправильного застосування тарифу, а не неправильно визначення вантажовідправником найменування вантажу по причині не навантаження вагонів на станції Долина, про що судом вказано в оскаржуваному рішенні;

- приймаючи оскаржуване рішення суд не застосував нормативно правовий акт, який регулює спірні відносини сторін, а саме Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 26 березня 2009 №317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22 березня 2019 №205), зареєстрованим в Міністе5рстві юстиції України від 29 березня 2019 за №320/33291, яким затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, в частині застосування відповідачем до вказаних перевезень коефіцієнту 3,023, замість застосованого відповідачем при відправленні вагонів із станції Одеса-Застава1 коефіціенту 1,885(винятковий тариф 2005). .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укрспецтрансгаз на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/18675/19, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 192100 грн. (1 921 грн.*100).

Частиною 1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді справи №910/18675/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192100грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укрспецтрансгаз на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/18675/19 прийнято до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 27.04.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 11.05.2020, апеляційна скарга має бути розглянута 26.06.2020.

Від відповідача (25.05.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:

- судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано апелянтом, що ч.1 ст. 57 Статуту залізниць України передбачено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України;

- наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1, згідно з п.1 якого тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів. У зв`язку з чим розрахунки плати за вантажні перевезення проводяться за тарифами, згідно з Тарифним керівництвом №1 та із застосуванням відповідних коефіцієнтів, про що позивач був належним чином повідомлений;

- залізниця обґрунтовано здійснила списання провізної плати із застосуванням до даних правовідносин згідно з п.14 Тарифного керівництва №1;

- Господарським судом міста Києва у справі №910/18675/19 вірно встановлено, що жодних доказів на підтвердження порушення права апелянта саме залізницею суду не надано;

- апелянтом не доведено належними та допустимими доказами, факту порушення його прав саме залізницею.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

13.02.2018 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником, та Акціонерним товариством "Укрспецтрансгаз", як замовником, укладено договір про надання послуг №09040/ЛЗ-2018. Предметом договору, згідно з п. 1.1., є здійснення перевезення вантажів, та інші послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. п. 2.3.3 договору перевізник зобов`язався відкрити для замовника особовий рахунок №5731547 та присвоїти код вантажовідправника/вантажоодержувача №7852.

За умовами п. п. 2.3.4. договору перевізник зобов`язаний здійснювати облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу здійснюється через станцію Долина код 387401.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідно до залізничних накладних №42778407 від 30.11.2019 року та №42812878 від 01.12.2019 року, відповідач здійснив перевезення із станції Одеса-Застава 1 (405101) Одеської залізниці до станції Долина (387401) Львівської залізниці власні вагони (рейковий рухомий склад) позивача та здійснив списання провізної плати з відповідача по накладній №42778407 - разом з ПДВ 11818,56 грн. та по накладній №42812878 - разом з ПДВ 11818,56 грн., що підтверджується переліком №20191205 від 05.12.2019 року та переліком №20191206 від 06.12.2019 року, які містяться в матеріалах справи.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457.

Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст.3 Статуту залізниць України дія цього Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил (п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, надалі - Правила оформлення перевізних документів).

Відповідно до п.1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар)..."; для порожніх вагонів, крім того, додається запис: "Повертається власнику (орендарю) під навантаження, в ремонт тощо".

Згідно п.2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

При цьому відповідно до 2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до 5.4 Правил оформлення перевізних документів інші відмітки, необхідні для визначення провізної плати і зборів за послуги, пов`язані з перевезенням і для виконання особливих умов перевезення, вносяться в перевізний документ відправником, станціями відправлення, призначення та попутними станціями відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано апелянтом , що частиною 1 статті 57 Статуту залізниць України передбачено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів затверджений наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Вартість залізничних перевезень в Україні визначається згідно з Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затверджений наказом Мінтранспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356 із змінами і доповненнями (далі - Тарифне керівництво або ТК). Згідно з п.1 Тарифного керівництва тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.

Отже, розрахунки плати за вантажні перевезення проводяться за тарифами, згідно з Тарифним керівництвом №1 та із застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Плата за перевезення вантажів нараховується при перевезеннях у залізничному сполученні внутрішніх та експортних - за тарифами, що діють у день проставлення у перевізних документах календарного штемпеля станції відправлення (п.п.91, п.9 розділу І ТК); ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість (п.п.11,розділу І ТК); плата за перевезення окремої вантажної відправки визначається: при ручному нарахуванні - за допомогою таблиць, наведених у розділі IV цього збірника, а при автоматичному нарахуванні - з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV цього збірника.

Залізничний тариф за перевезення рейкового рухомого складу (порожні власні вагони) визначається згідно з Тарифною схемою 14.1 Тарифного керівництва. Тут зокрема вказано, що Плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.

Таким чином, за тарифною схемою 14.1. можуть відправлятися власні порожні вагони (рейковий рухомий склад), які слідують:

- після вивантаження;

- під навантаження;

- у ремонт;

- з ремонту;

- з провідниками.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 року № 317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 року № 205), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.03.2019 року за № 320/33291, затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Зокрема, в пункті 9 цього наказу визначено випадки застосування коефіцієнтів та їх розмір:

- ставка коефіцієнту 1,885 Винятковий тариф 2005. Застосовується при слідуванні: з-під вивантаження вантажів 2-го тарифного класу, продуктів харчування та енергетичних газів під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; рефрижераторні вагони та криті, переобладнані з рефрижераторних вагонів, фітингові платформи, вагони для перевезення легкових автомобілів та контрейлерних перевезень (усі перевезення);

- ставка коефіцієнту 3,023 Винятковий тариф 2006. застосовується при слідуванні: з-під вивантаження вантажів 3-го тарифного класу під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; з провідниками; в (із) ремонт(у); пересилка після вивантаження на промивання, пропарку, дезінсекцію та дезінфекцію; в інших випадках.

Відповідно до положень підпункту 14.7 п. 14 розділу II Тарифного керівництва № 1 для застосування правил тарифів під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі найменування вантажу залежно від цілі використання проставляються відмітки.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. В накладній в нижній лівій частині внесено таку істотну умову договору, а саме: "Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ним у накладній".

Оскільки, пунктами 1.5, 2.1 Правил оформлення перевізних документів, які затвердженні 21.11.2000 наказом № 644 Міністерства транспорту України та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 передбачено, що графи перевізних документів заповнюються вантажовідправником, зокрема, графа "Відправник", "Одержувач", "Найменування вантажу", пунктом 1.2 цих же Правил передбачено, що накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж по всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 62 Статуту залізниць України визначено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Залізничні накладні № 42778407, 42812878 позивачем підписані без зауважень.

Відправником за вказаними накладними було ТОВ "ВК-Інвест 2005", всі дії, пов`язані з оформленням перевізних документів та пред`явленням вантажу до перевезення здійснював відправник, в тому числі внесення відміток у графу "Найменування вантажу".

Відправником зазначено, що вагони слідують під навантаження. Однак згідно з договором від 15.07.2016 № Л/ДН-4/770/М/п про експлуатацію залізничної під`їзної колії AT "Укрспецтрансгаз" у позивача не має пункту навантаження на станції Долина - є тільки вивантаження вантажів.

З урахуванням вищевикладеного, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено про те, що відправником невірно заповнено перевізні документи, т.я. позивач не здійснював навантаження цих вагонів на залізничній станції Долина Львівської залізниці.

Позивачем, не доведено факту того, що він здійснював навантаження вантажів на станції Долина, а отже відомості зазначені вантажовідправником в залізничних накладних № 42778407, 42812878 що вагони слідують на станцію Долина під навантаження не відповідають дійсності.

Враховуючи, що відповідно до умов залізничних накладних та ст. 24 Статуту залізниць України саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому в даному випадку саме внаслідок неправильності заповнення відправником ТОВ "ВК-Інвест 2005" залізничних накладних № 42778407, 42812878, відповідачем здійснено зняття плати з позивача відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Жодних доказів на підтвердження порушення права позивача саме відповідачем позивачем суду не надано.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав саме відповідачем, отже права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, у зв`язку з чим в позові про стягнення з відповідача 23 637,12 грн. неправомірно списаного залізничного тарифу, обґрунтовано відмовлено місцевим господарським судом.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/18675/19 залишити без мін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18675/19.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло