Постанова

від 17.06.2020 по справі 922/4353/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа № 922/4353/19

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий (доповідач): судді: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020р. у справі №922/4353/19 (суддя Сальнікова Г.І.) за позовом: до: Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК «Енергобуд» м.Харків простягнення 111374, 21 грн.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року до господарського суду звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу "Украероруху", м. Харків (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК «Енергобуд» м.Харків (далі - Відповідач) про стягнення 111374,21 грн., з яких: пеня у розмірі 61759,02 грн., штраф у розмірі 24464,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 14896,09 грн., 3 % річних у розмірі 10254,87 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2020 у справі №922/4353/19 у задоволенні позовних вимог- відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вважав безпідставним висновок суду першої інстанції про існування обов`язку Позивача передати Відповідачу додаткове обладнання та матеріали за Договором, а також порушення Відповідачем строків виконання робіт саме через невиконання Позивачем такого обов`язку. Позивач стверджував про відсутність з боку Відповідача будь-яких звернень з приводу причин неможливості вчасно виконати роботи, а також про відсутність матеріалів чи обладнання, що заважає їх виконанню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020р. у справі № 922/4353/19 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020 та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших клопотань від учасників справи не надходило.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Відповідач на адресу суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначив, що посилання Позивача на акт про передачу електрообладнання до договору є безпідставним, оскільки вказаний акт був поданий Позивачем після надання всіх доказів та пояснень, а отже не є належним доказом у справі. Також вважав безпідставними твердження скаржника щодо неповідомлення Позивача про відсутність матеріалів для проведення робіт.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 26.10.2016 між сторонами Договору № 56, відповідно до умов п. 1.1. якого Відповідач зобов`язався виконати комплекс робіт з доулаштування автоматизованої системи обліку електричної енергії (АСКОЕ) у Харківському РПС Украероруху, а Позивач - прийняти і оплатити такі роботи зі строком виконання робіт не пізніше 31.12.2018 року (відповідно до розділу 6 Договору в редакції додаткової угоди № 6 від 27.06.2018 до Договору);

- перерахування Позивачем Відповідачу авансу у розмірі 174811,11 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 29235,19 грн. згідно виставленого рахунку, що підтверджується копією платіжного доручення №3524 від 11.11.2018;

- направлення Позивачем на адресу Відповідача претензій вих. № 4.5.1.-12/530/19 від 12.11.2019, № 4.5.1- 13-14 від 15.01.2019 ; № 4.5.1- 12/185/19 від 06.05.2019, в яких зазначав про порушення Відповідачем умов Договору.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт, які були оплачені, але не виконані в передбачений Договором строк -31.12.2018 року, у зв`язку з чим Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 61759,02 грн., штраф у розмірі 24464,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 14896,09 грн. та 3 % річних у розмірі 10254,87 грн.

Відповідач в суді першої інстанції заперечував проти позовних вимог, вважав відсутними підстави для застосування до нього цивільно-правової відповідальності у вигляді заявлених Позивачем до стягнення сум, оскільки через невиконання Позивачем обов`язку з передання Відповідачу пристроїв обліку, виконання Відповідачем робіт у строк, передбачений Договором, було неможливим.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за недоведеністю Позивачем обставин, якими Позивач обгрунтовує свої вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів недоведеності матеріалами справи вжиття Позивачем заходів, передбачених умовами п. 7.1.3, п. 7.1.4. Договору щодо ведення контролю за якістю робіт, матеріалів, устаткування згідно з нормативними вимогами для належного виконання умов спірного Договору, як це передбачено Цивільним кодексом України та умовами укладеного між сторонами договору. Суд встановив, що у 2019 році Позивач не надав Відповідачу лічильники, необхідні для закінчення виконання робіт за Договором, а трансформатори струму, які були в наявності у замовника, не пройшли метрологічну повірку. Також суд не прийняв до уваги доводи Позивача про існування обов`язку Відповідача надати все необхідне обладнання за змістом п.1.2 Договру, оскільки Позивачем наданий акт від 26.12.2016 року про передачу Відповідачу такого обладнання.

Колегія суддів вважає зазначені висновки суду такими, що протирічать матеріалам справи, а також вимогам діючого законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом позову є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за Договором, отже предметом доказування з боку Позивача у даній справі є, насамперед, факт порушення з боку Відповідача умов Договору, яке тягне за собою обов`язок останнього сплатити відповідні суми.

За змістом п.1.1 Договору Відповідач зобов`язаний виконати комплекс робіт з доулаштування автоматизованої системи обліку електричної енергії (АСКОЕ) на об`єкті Позивача, а останній - прийняти і оплатити такі роботи.

Отже спірний Договір є договором підряду, умовами якого, а також вимогами, зокрема, норм глави 61 Цивільного Кодексу України, регулюються спірні відносини.

Згідно до вимог ч.1 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами п.6 Договру сторонами встановлений строк виконання робіт не пізніше 10.12.2016 року, але додатковими угодами за № 1/126 від 28.11.2016 р, за №2/42 від 30.03.2017 року, за №3/107 від 29.06.2017, за №4/141 від 29.08.2017, за №5/196 від 29.12.2017, за №6/80 від 27.06.2018 - зазначений строк був продовжений до 31.12.2018 року.

Підстави внесення зазначених змін щодо строку в угодах не зазначені, але в матеріалах справи наявне листування між сторонами в межах зазначеного строку, за змістом якого Відповідач (лист №19 від 11.06.2018 ) просить продовжити строк дії Договору через порушення власним котрагентом зобов`язань з поставки обладнання, яке необхідне для виконання робіт.

Відповідно до вимог ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно до вимог п.п.5.13-5.14 Договору, після завершення усіх електромонтажних робіт, Відповідач мав провести випробування силової та електронної частини встановленого обладнання, виконати пусконалагоджувальні роботи згідно вимог технічно-нормативних актів, надати Позивачу протоколи випробувань та пуско-налагоджувальних робіт, а також технічни паспорти на комплектуюче обладнання. Позивач, після отримання актів за формою КБ-2В та Довідки за формою КБ-3 з додатками, повинен в 5-ти денний строк надіслати Відповідачу зазначені документи підписаними або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що станом на 31.12.2018 року Відповідач роботи за Договором не виконав, актів за формою КБ-2В та Довідки за формою КБ-3 Позивачу не направив.

За змістом відзиву на позовну заяву (а.с.97-101), Відповідач стверджував, що не закінчив виконання робіт за Договором через зволікання Позивача у наданні необхідного обладнання.

Позивачем на адресу Відповідача як протягом строку виконання робіт (від 05.12.2018 року за №4.5.1-13454 а.с.177), так і після його закінчення (від 15.01.2019 за №4.5.1-1314 а.с.66, від 12.11.2019 за №4.5.1-12/53/19 а.с.67), були надіслані повідомлення про порушення строків виконання робіт та необхідність сплати відповідних сум штрафних санкцій, на які Відповідачем була надана відповідь від 25.11.2019 року за №68 за змістом якої Позивачу ще 18.06.2018 року вже начебто були надані акти за формою КБ-3 та КБ-2В, які останній не підписав та не повернув (а.с.69). Будь-які докази надання таких документів (актів) Позивачу з боку Відповідача в матеріалах справи відсутні, протягом розгляду справи по суті таких доводів Відповідачем не заявлено, а Позивачем цей факт заперечується.

Докази направленя інших звернень Відповідача до Позивача до моменту подання останнім позову до суду в матеріалах справи не міститься.

Отже судова колегія вважає факт несвоєчасного виконання робіт за Договором доведеним.

Судова колегія вважає безпідставним дослідження судом першої інстанції змісту службової записки працівника Позивача (а.с.74-76) у якості належного доказу виконання Відповідачем робіт за Договором, оскільки вона лише відображає процесс виконання останнім робіт за період 2017-2019 роки, не свідчить про прийняття цих робіт Позивачем та відповідності їх умовам Договору.

Навпаки, зміст цього внутрішнього документу Позивача свідчить про недосягнення очікуваного Позивачем результату за Договором, яким, за змістом п.п.1.1,5.1 Договору є доулаштування, налагодження та введення в експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на об`єкті Позивача.

За змістом п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 з послідуючими змінами, які діяли на момент укладення Договору та на які міститься посилання в останньому, автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) являє собою сукупність об`єднаних в єдину функціональну метрологічно-атестовану систему локального устаткування збору і обробки даних засобів (засобу) обліку, каналів передачі інформації та пристроїв приймання, обробки, відображення та реєстрації інформації.

Отже сенсом укладення спірного Договору є доулаштування та зведення засобів обліку Позивачу в єдину систему збору і обробки їх даних з можливістю легального використання цієї системи у правовідносинах з енергопостачальником. Саме виходячи з такої специфіки предмету за Договором, його вимогами не передбачено можливості часткового або поетапного прийняття робіт за Договором.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про своєчасне та належне виконання Відповідачем робіт за Договором спростовується матеріалами справи.

Інший висновок суду, щодо невжиття Позивачем заходів з контролю за якістю робіт, матеріалів та устаткування, яким суд обгрунтовує недоведеність позовних вимог, взагалі не має відношення до предмета доказування в межах даної справи, оскільки не впливає на обов`язок Відповідача вчасно виконати роботи за Договором. Крім того, здійснення такого контролю за змістом вимог ст.849 ЦК України є правом, а не обов`язком Позивача.

Відмовляючи в позові за недоведеністю вимог, суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини є недоведеними з тих, що входять в предмет доказування в межах даної справи. При цьому доводи Позивача щодо відсутності доказів вчасного виконання Відповідачем робіт за Договором, а також наявність достатніх доказів у справі про продовження виконання робіт Відповідачем поза межами встановленого в Договорі строку - протягом 2019 року - залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Згідно до вимог ст.851 ЦК України, на які посилається Відповідач в обгрунтування своїх заперечень, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідач стверджує, що він не міг закінчити роботи саме внаслідок ненадання Позивачем необхідного обладнання - лічильников та силових трансформаторів, які він вимушений був придбати власним коштом в 2019 році. В обгрунтування існування зазначеного обов`язку Позивача, Відповідач посилається на зміст тендерної документації, згідно до п.9.2 Додатку №1 якої до кола обов`язків майбутнього підрядника входило погодити з енергопостачальником встановлення та використання в АСКОЕ вже придбаних певно визначених розрахункових засобів.

Зазначені обставини Відповідач вважав такими, які на підставі вимог ч.4 ст.612 ЦК України звільняють його від відповідальності за невчасне виконання робіт за Договором внаслідок прострочення Позивача.

Судова колегія вважає зазначені доводи такими, що не відповідають обставинам справи та умовам Договору, оскільки:

-вимогами Договору, з якого беспосередньо виникають спірні зобов`язання, не передбачено обов`язку Позивача надати Відповідачу будь -яке додаткове обладнання, а навпаки, вимогами його п.1.2. передбачено виконання робіт Відповідачем із своїх матеріалів, на своєму обладнанні та своїми інструментами;

-в матеріалах справи відсутні докази звернення Відповідача до Позивача з приводу неможливості виконання робіт через ненадання останнім будь-якого обладнання, а Позивачем факт такого звернення заперечується;

-в матеріалах справи наявний акт на передачу електрообладнання до Договором від 26.10.2016 року, за змістом якого в день укладення Договору та з метою забезпечення виконання робіт за Договором, Позивачем Відповідачу передано обладнання в кількості восьми електролічильників, дев`яти трансформаторів струму та одне програмне забезпечення (а.с.192).

Отже доводи Відповідача про наявність прострочення Позивача у виконанні своєго зобов`язання за Договором - спростовується матеріалами справи.

За змістом вимог ст. 549 ГПК України, ст . 230 ГК України, штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пеня - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті п.8.2 Договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді несвоєчасного виконання робіт за Договором у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення , а також додаткового штрафу в розмірі 7% у вигляді прострочення понад 30 днів.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 61759,02 грн. за прострочення виконання робіт за Договором за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року та штраф у розмірі 24464,23 грн. на підставі наведеної умови Договору.

Відповідачем не надано будь-яких заперечень з приводу наданого Позивачем розрахунку зазначених сум.

За змістом ст.550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу). Про наявність таких підстав Відповідачем не заявлено.

Судова колегія вважає, що наданий Позивачем розрахунок є арефметично вірним, зроблений з дотриманням умов Договору та ч.6 ст.232 ГК України, а отже зазначені суми пені та штрафу підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Будь-якого клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій від Відповідача не надходило.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 14896,09 грн. та 3 % річних у розмірі 10254,87 грн., які Позивач вимагає стягнути з Відповідача на підставі ст.625 ЦК України, то позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки за змістом зазначеної норми обов`язок боржника сплатити ці складові наступає лише за прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як за змістом Договору Відповідач мав виконати підрядні роботи, а несплатити грощі, отже в цій частині заперечення Відповідача на позов є обгрунтованими. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог також і в цій частині, але жодного окремого обгрунтування саме з приводу відмови у стягненні сум інфляційних втрат та 3% річних, судове рішення не містить, отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав до стягнення зазначених сум є вірним, але за мотивами, викладеними в даній постанові.

За таких підстав рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020р. у справі №922/4353/19 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу, а також розподілу судових витрат- на підставі п.п.1,3 ст.277 ГПК України через нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

В цій частині слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 61759,02 грн. та штраф у розмірі 24464,23 грн. задовольнити, стягнути зазначені суми з Відповідача на користь Позивача, а також 1481,19грн. судового збору за подання позовної заяви, розподіливши судові витрати в суді першої інстанції пропорційно задоволеним вимогам.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних рішення суду першої інстанції слід залишити без змін за мотивами, викладеними в даній постанові. В цій частині доводи апеляційної скарги не є обгрунтованими.

Згідно до вимог ст.129 ГПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, слід покласти на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У зв`язку з цим слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК «Енергобуд» м.Харків на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2230,79грн.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 277, 282 Господарського процpесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020р. у справі №922/4353/19 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу, а також розподілу судових витрат.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків про стягнення пені та штрафу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК «Енергобуд» (ЄДРПОУ 36191288, вул. Полтавський шлях, буд. 36, кв.7, м.Харків, 61052) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» (ЄДРПОУ 21175382, вул. Стартова, 31, м.Харків, 61031) 61759,02 грн. - пені, 24464,23 грн. - штрафу, 1481,19грн. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2020р. у справі №922/4353/19 залишити без змін за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК «Енергобуд» м.Харків на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху» м.Харків витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2230,79грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України .

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2020

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай