Рішення

від 11.06.2020 по справі 221/2195/20

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/2195/20

2/221/952/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 до Військово-цивільної адміністрації м.Волноваха Волноваського району Донецької області, Валер`янівської сільської ради Волноваського району Донецької області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом, та визнання права власності на цілісний майновий комплекс, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 25 березня 2020 року звернулась до Волноваського районного суду Донецької області із позовом до Військово-цивільної адміністрації м.Волноваха Волноваського району Донецької області, Валер`янівської сільської ради Волноваського району Донецької області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом та визнання права власності на цілісний майновий комплекс.

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_3 . Після смерті останнього, відкрилась спадщина у вигляді майнових прав засновника Фермерського господарства Росток (ідентифікаційний код юридичної особи 23351373, 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха вул. Леніна, 30/16). 29 жовтня 2019 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Кузуб Ю.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 . Крім ОСОБА_2 є інші спадкоємці за законом, які подали нотаріусу відповідні заяви про відмову від прийняття спадщини. У заяві ОСОБА_2 було зазначено, що до складу спадщини входять майнові права засновника Потапенко В.В. на Фермерське господарство Росток , проте державним нотаріусом було винесено постанову №133/02-31 від 03.03.2020р. про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Постанова нотаріуса мотивована тим, що складений капітал господарства складає 0 (нуль) гривень та в статуті не зазначено яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них. Також відмова мотивована тим, що оскільки ФГ Росток не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, тому його спадкування неможливо. Позивач вважає, що нотаріусом було помилково встановлено наявність підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права засновника ФГ Росток , чим вона позбавлена у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника ФГ Росток , а тому змушена звернутись за захистом своїх прав до суду. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до Статуту ФГ Росток , які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи ОСОБА_3

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 30.03.2020 року відкрито провадження в цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 27.04.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 11.06.2020 року до участі у справі залучено у якості співвідповідача Валер`янівську сільську раду Волноваського району Донецької області.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просить задовольнити позов.

Представник відповідача Валер`янівської сільської ради Волноваського району Донецької області у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача Військово-цивільної адміністрації м.Волноваха Волноваського району Донецької області у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, надав відзив на позов, заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що право користування земельною ділянкою, що виникло у спадкодавця ОСОБА_3 лише на праві державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, враховуючи позицію сторін, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до ст.ст.13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_3 . Після смерті останнього, відкрилась спадщина у вигляді майнових прав засновника Фермерського господарства Росток (ідентифікаційний код юридичної особи 23351373, 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха вул. Леніна, 30/16). Крім ОСОБА_2 є інші спадкоємці за законом, які подали нотаріусу відповідні заяви про відмову від прийняття спадщини. 29 жовтня 2019 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Кузуб Ю.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 . У заяві було зазначено, що до складу спадщини входять майнові права засновника ОСОБА_3 на Фермерське господарство Росток , проте державним нотаріусом було винесено постанову №133/02-31 від 03.03.2020р. про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постанова нотаріуса мотивована тим, що складений капітал господарства складає 0 (нуль) гривень та в статуті не зазначено яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них. Також відмова мотивована тим, що оскільки ФГ Росток не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, його спадкування неможливо.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У зв`язку із відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника ОСОБА_3 на ФГ Росток , позивач звернувся до суду.

На час відкриття спадщини ОСОБА_3 був засновником та головою фермерського господарства Росток , створеного у 1995 році, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №566816.

Відмовляючи у задоволенні заяви спадкоємця про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 на майнові права засновника на фермерське господарство Росток , нотаріус посилався на те, що складений капітал господарства складає 0 (нуль) гривень та в статуті не зазначено яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них. Також відмова нотаріуса мотивована тим, що оскільки фермерське господарство Росток не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, його спадкування неможливо.

Проте, суд вважає, що нотаріусом помилково встановлено наявність підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права засновника ФГ Росток .

Правовідносини щодо спадкування фермерського господарства врегульовані Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Податковим Кодексом України, Законом України Про фермерське господарство , Законом України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Постановою КМУ Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується .

Нормами ст.23 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Враховуючи наведене, спадкоємці спадкують лише права та обов`язки фізичної особи - спадкодавця, а не юридичної особи, якою є фермерське господарство.

Відповідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкодавець ОСОБА_3 був єдиним засновником фермерського господарства, проте позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець, бажає продовжити діяльність ФГ Росток . Фермерське господарство має у власності основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності, а також має у користуванні на правах оренди земельну ділянку державної власності для ведення фермерського господарства, на підтвердження чого до заяви додано відповідні докази - копію державного акту на право постійного користування землею серія ДН № 514, виданого Волноваською районною радою народних депутатів 10.08.1999 року на ділянку площею 18,4 га, що розташована на території Валер`янівської сільської ради Волноваського району.

Нормами ст.36 ЗУ Про фермерське господарство встановлено, що рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається виключно у разі, якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом. Позивачем, як спадкоємцем ОСОБА_3 , було прийнято рішення продовжувати діяльність ФГ Росток , та подано нотаріусу заяву про прийняття спадщини, до складу якої входять майнові права засновника ОСОБА_3 на Фермерське господарство Росток .

Відповідно до норм ст.19 ЗУ Про фермерське господарство , до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Отже виходячи зі змісту ст.19 Закону Про фермерське господарство , поняття майно фермерського господарства та складений капітал є тотожними.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право власності на майнові права засновника ОСОБА_3 на Фермерське господарство Росток , нотаріус посилалась на те, що в статуті не зазначено, яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них. Проте спеціальним Законом Про фермерське господарство , встановлено, що складений капітал фермерського господарства складається з його майна. Фермерське господарство Росток не має статутного капіталу, розподіленого на частки, та засноване виключно на праві власності на майно та праві користування земельною ділянкою. Згідно норм Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю статутний капітал, поділений на частки між учасниками, мають лише товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Також відмова нотаріуса мотивована тим, що оскільки фермерське господарство Росток не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, а тому його спадкування не є можливим. Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України Про фермерське господарство , успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Враховуючи наведене, позивач не може у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника ФГ Росток , а тому змушена звернутись за захистом своїх прав до суду. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до Статуту ФГ Росток , які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи ОСОБА_3 .

Оскільки права засновника фермерського господарства Росток є майновими правами, то в силу приписів ст.ст.177-178 ЦК України, вони входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 . Згідно норм ст.1219 ЦК України, майнові права засновника фермерського господарства не є такими, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а тому спадкуються на загальних підставах. Будь - яких особливостей спадкування майна чи майнових прав засновника фермерського господарства Цивільний кодекс України не містить. В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Нормами ст. 16 ЦК України встановлено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. За таких обставин, звернення позивача до суду є обґрунтованим, тому суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП номер: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) право на майнові права засновника Фермерського господарства Росток (ідентифікаційний код юридичної особи 23351373, 85700Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул. Леніна, буд.30), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимоги позивача ОСОБА_2 про визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом на цілісний майновий комплекс, суд вважає, що формулювання позивачем вимог не дає чіткого уявлення про склад спадкового майна, на яке вона бажає визнати право власності.

Водночас, відповідно до вимог ст. 191 ч.2 ЦК України, цілісний майновий комплекс - є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності. Тобто, майно фермерського господарства належить на праві власності юридичній особі, а не його засновнику /члену - фізичній особі. Враховуючи наведене, вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом на цілісний майновий комплекс не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП номер: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) право на майнові права засновника Фермерського господарства Росток (ідентифікаційний код юридичної особи 23351373, 85700 Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул. Леніна, буд.30), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В.Писанець