Вирок

від 17.06.2020 по справі 233/4268/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду233 Справа № 233/4268/19

Вирок

Іменем України

17 червня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050380000588 від 17 травня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, не одружений, дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-07.12.2009 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт;

-16.11.2010 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 190 ч. 2, 186 ч. 2, 389 ч. 2, 70 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі;

-29.10.2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі;

-20.12.2016 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 03.05.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , маючи незняті та непогашені судимості за скоєння злочинів, передбачених, в тому числі, ст.ст. 185, 186, 190 КК України, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний корисливий злочин за наступних обставин.

17 травня 2019 року приблизно о 07 годині 20 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , знаходячись біля під`їзду № 3 будинку №16 по бул. Космонавтів у м. Костянтинівка Донецької області, побачив раніше невідому йому ОСОБА_6 , яка проходила біля вказаного під`їзду. У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, а саме: золотим ланцюжком ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 прослідував за ОСОБА_6 до під`їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , де обігнав її та перегородив шлях, на що ОСОБА_6 стала розвертатися, щоб піти в інший бік, однак ОСОБА_8 схопив лівою рукою її за праве плече та повернув до себе, чим завдав потерпілій тілесні ушкодження, а саме: садну верхньої третини правого плеча, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, після чого правою рукою схопив за золотий ланцюг, що висів на шиї ОСОБА_6 , та діючи відкрито, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривку зірвав з шиї останньої її золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 9 г вартістю 10535,18 грн. Після чого ОСОБА_8 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток ОСОБА_6 , на зазначену суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заперечував свою причетність до скоєння інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_6 він не знайомий. 17.05.2019 року зранку він був у бабусі за адресою АДРЕСА_4 . Разом ним була його цивільна дружина. Дружина збирала речі, бо вони повинні були поїхати допомогти його матері по городу, а він пив каву на кухні та дивився у вікно. В цей час він побачив у дворі знайому дівчину ОСОБА_9 , яка гуляла з собакою, і вийшов у двір. Це було приблизно о 7-10 год. Він приблизно 10-12 хвилин поспілкувався з ОСОБА_10 , вони покурили, після чого вийшла дружина і вони пішли в напрямку «Універсаму», де сіли на автобус і поїхали на «Червоний». Він був того дня одягнений у світло-сині джинси та світло-сіру кофту. Після того, як вони допомогли матері, то почали відпочивати, вживати алкогольні напої, зібрались смажити м`ясо і виявили, що забули решітку для барбекю. Тоді він приблизно о 13-45 год. викликав таксі та поїхав додому за решіткою. Коли він вийшов з машини біля магазину «Союз» неподалік будинку АДРЕСА_4 , його збили з ніг, посадили в машину та привезли до відділення поліції. Це було приблизно о 14-ій годині. В поліції його били та примушували щось підписувати, питали про якийсь ланцюжок. Він одразу просив надати йому захисника, але захисник прибув лише ввечері. Цього ж дня, приблизно після 22-ої години його возили до лікарні, завозили додому, де він взяв свої речі, потім відвезли до Дружківського ІТТ.

Незважаючи не невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого злочину, його вина знайшла своє повне підтвердження зібраними у справі доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що вона раніше з обвинуваченим знайома не була, вперше побачила його під час скоєння правопорушення, знайома з його співмешканкою, але дружніх відносин з нею не підтримує. 17 травня 2019 року приблизно о 07-20 год. вона йшла до автобусної зупинки щоб їхати на роботу, йшла повз будинок АДРЕСА_3 . Біля третього під`їзду цього будинку сидів обвинувачений ОСОБА_8 . Він сказав їй «Привіт!», однак вона не відреагувала і пішла далі. Тоді він її наздогнав в районі першого під`їзду та перегородив шлях, після чого вона розвернулась і пішла в інший бік. Однак, ОСОБА_8 її зупинив, схопивши за праве плече у верхній частині і став намагатись зірвати з шиї золотий ланцюжок. Ланцюжок був доволі товстий, тому йому не одразу це вдалося. Вона закричала, а ОСОБА_8 сказав їй в грубій формі «Не кричи». Після цього він все ж таки розірвав ланцюжок, забрав його та з ним втік. Вона намагалась втримати ланцюжок своєю рукою, коли він розірвався, і в неї в руці залишилась підвіска-ладанка. Вона запам`ятала, що у ОСОБА_8 був мобільний телефон з розбитим екраном, одягнений він був у темний одяг, на штанях були білі смужки. Заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. та матеріальних збитків в сумі 10535,18 грн. Наявність моральної шкоди в позові обґрунтовує тим, що після скоєння відносно неї злочину ОСОБА_8 вона перенесла нервовий стрес, до теперішнього часу на вулиці почувається у небезпеці, боїться ходити до магазину, водити дитину до дитячого садка.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_6 є його донькою. В теперішній час вони проживають окремо, бачаться 1-2 рази на тиждень. Зі слів доньки йому стало відомо, що відносно неї було скоєно грабіж, під час якого зловмисник заволодів належним їй золотим ланцюжком. Цей ланцюжок він особисто покупав та подарував донці після закінчення школи 15-16 років тому. Ланцюжок був золотий, 585 проби, довжиною приблизно 50 см і вагою до 10 г. Документи на ланцюжок не збереглись. Він впевнений, що це був той самий ланцюжок, оскільки донька ніколи його не знімала, і на той час іншого ланцюжка у неї не було.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.05.2019 року встановлено, що місцем скоєння злочину є ділянка місцевості, що розташована перед під`їздом № 1 по бул. Космонавтів у м. Костянтинівка Донецької області. Як вказала потерпіла ОСОБА_6 саме на цій ділянці до неї підійшов невідомий чоловік, який шляхом ривку зірвав з її шиї належний їй ланцюг, виготовлений із золота жовтого кольору, після чого побіг у бік ЗОШ №13 м. Костянтинівка.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.05.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , остання розказала та показала на місці про обставини вчинення відносно неї злочину, а саме: як раніше невідомий їй чоловік 17.05.2019 року приблизно о 07-20 год. біля під`їзду №1 буд. АДРЕСА_3 перегородивїї шлях.Також ОСОБА_6 пояснила,що вонаповернулася танамагалася пітивід даногочоловіка,однак він руками намагався зірвати з неї ланцюг і під час цього рукою схопив її за праве плече лівою рукою та розвернув, а правою рукою зірвав з шиї золотий ланцюг. Вона намагалася не віддавати ланцюг, але коли він порвався, чоловік потягнув за нього та ланцюг вислизнув з її рук. При цьому ладанка залишилася у неї в руках, а чоловік побіг до повороту до школи №13 м. Костянтинівка, повернув в бік школи та втік. Також ОСОБА_6 пояснила, що коли даний чоловік схопив її за плече, вона відчула біль та на плечі залишився синець.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26.05.2019 року за участю свідка ОСОБА_12 , останній розказав та показав на місці про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 , а саме: як він приблизно в середині травня 2019 року йшов на ринок «Ювілейний» в м. Костянтинівка повз буд. № 16 по бул. Космонавтів у м. Костянтинівка Донецької області. Побачив, що перед ним йшла жінка, та чоловік, який сидів на лавці біля 3-го під`їзду, підвівся та пройшов за нею, щось казав їй вслід, однак вона не поверталася. Біля першого під`їзду даний чоловік наздогнав її та перегородив її шлях. Вона намагалася розвернутися та піти в інший бік, однак хлопець розвернув її за плече та почав різко убігати в бік школи №13 в м. Костянтинівка Донецької області. Також він пояснив, що після цього інциденту жінка стала комусь телефонувати, а він не придавши цьому значення, продовжував йти на ринок.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.05.2019 року свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка в середині травня 2019 року приблизно о 07-20 год. біля буд. № 16 по бул. Космонавтів у м. Костянтинівка Донецької області, наздогнала дівчину, повернула до себе та після почала тікати. Впізнав його за обличчям, за зачіскою, по очам та за сукупністю інших ознак.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 16.12.2019 року, свідок ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №1278 від 09.10.2019 року у Костянтинівському МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області), в зв`язку з чим не був допитаний в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду речей від 10.06.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , остання добровільно надала аркуш паперу з фотозображенням ювелірного виробу та пояснила, що на фотознімку зображений золотий ланцюг з кулоном, які були одягнені на ній під час вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме: відкритого викрадення її майна ОСОБА_8 . На оглядаємих фотозображеннях зображено грудну частину тіла людини, імовірно жіночої статі, на шиї зазначеної людини знаходиться ланцюг жовтого кольору, на ланцюгу знаходиться кулон схожий на ікону. Як пояснила ОСОБА_6 , зазначений ланцюг вироблений із золота 585 проби, довжина ланцюга 52 см, вага 9 г, а кулон також вироблений із золота 585 проби, вагою 5 г. Також ОСОБА_6 пояснила, що саме зазначений ланцюг ОСОБА_8 відкрито викрав у неї шляхом зривання з шиї.

Відповідно до постанови від 10.06.2019 року визнано речовим доказом аркуш паперу, на якому роздруковані зображення золотого ланцюга, викраденого у ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експертизи №3525 від 21.06.2019 року ринкова вартість золотого ланцюга 585 проби, вагою 9 г, розмір 52 см, плетіння «Бісмарк» станом на 17.05.2019 року складає 10535,18 грн.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснила, що вона працює на посаді судового експерта у Донецькому НДІСЕ МЮУ та проводила судову товарознавчу експертизу по кримінальному провадженню №12019050380000588 від 17.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України для визначення вартості ювелірного виробу золотого ланцюга 585 проби вагою 9 г розмір 52 см, плетіння «бісмарк» станом на 17.05.2019 року. Для проведення такої експертизи експерту достатньо вихідних даних із зазначенням виду дорогоцінного металу та його проби, що і було вказано в постанові слідчого. Також нею використовувались при виконанні експертизи додані документи протокол допиту потерпілого, протокол огляду речей та фотознімки. На підставі п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт може проводити експертне дослідження без огляду об`єкта дослідження за його описом, і в даному випадку опис був викладений в постанові слідчого. При виконанні цієї експертизи нею був використаний порівняльний підхід визначалась вартість 1 г золота виробу, аналогічного досліджуваному, тобто «золотий ланцюжок плетіння «бісмарк». По фото неможливо визначити вид дорогоцінного металу, і до її компетенції не входить визначення виду металу, однак вид металу, з якого виготовлений об`єкт дослідження, вже був зазначений в постанові слідчого.

Відповідно до висновку експертизи за меддокументами №83 від 24 червня 2019 року, наявне у ОСОБА_6 садно верхньої третини правого плеча, утворилося як мінімум від однієї дії тупого предмета, можливо в зазначений нею термін, за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експертизи за меддокументами №83/84 від 25.06.2019 року, з урахуванням характеру та локалізації тілесного ушкодження не виключена можливість його утворення за обставин, зазначених ОСОБА_6 відповідно до протоколу слідчого експерименту від 17.05.2019 року.

Суд оцінює надані сторонами кримінального провадження докази в сукупності та взаємозв`язку за критеріями належності та допустимості.

В результаті оцінки доказів, суд дійшов висновку, що в ході досудового розслідування було допущено порушення права обвинуваченого ОСОБА_8 на захист.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_8 був фактично затриманий працівниками поліції о 14-00 год. 17.05.2019 року, що вбачається з ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2019 року про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним, зокрема, є особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. З моменту затримання особа має права підозрюваного в кримінальному провадженні.

Таким чином, з моменту затримання ОСОБА_8 набув статус підозрюваного та був наділений правами, передбаченими ч. 3 ст. 42 КПК України, зокрема правом на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату, та що не менш важливо - право бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК, а також отримати їх роз`яснення .

З інформації, наданої Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях в листі від 25.11.2019 року №3294/02 вбачається, що постанова старшого слідчого Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_14 від 17.05.2019 року про призначення ОСОБА_8 адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні №12019050380000588 надійшла до Регіонального центру електронною поштою о 15-09 год. 17.05.2019 року.

З доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.05.2019 року №028-0004394 вбачається, що для надання захисту інтересів ОСОБА_8 призначено адвоката ОСОБА_7 , якого зобов`язано прибути до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області о 16-10 год. 17.05.2019 року.

Однак,в періодчасу з15-20год.до 15-55год.17.05.2019року,слідчим,якому булодостовірно відомопро те,що ОСОБА_8 виявив бажаннямати захисника,і такийзахисник йомубув призначений,було проведенослідчу діюза участюзатриманого ОСОБА_8 ,який натой моментмав статуспідозрюваного,а самепред`явлення особидля впізнання,у відсутністьзахисника,в зв`язкуз чимсуд визнаєнедопустимим доказомпротокол пред`явленняособи длявпізнання від17.05.2019року,на підставіп.5ч.2ст.87КПК України(аналогічнаправова позиціявикладена упостанові ВерховногоСуду від26.02.2020року посправі № 759/358/18).

Одночасно з цим суд враховує той факт, що потерпіла ОСОБА_6 безпосередньо в судовому засіданні впевнено впізнала ОСОБА_8 як особу, яка скоїла відносно неї злочин.

До показань обвинуваченого ОСОБА_8 в цілому суд ставиться критично, не приймає до уваги та розцінює заперечення ним своєї причетності до скоєння інкримінованого злочину як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Показання ОСОБА_8 про застосування до нього під час досудового розслідування недозволених методів слідства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки за результатами перевірки повідомлених ним відомостей слідчим Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, було винесено постанову від 21.05.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62020050000000188 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях працівників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ознак складу кримінального правопорушення.

Суд визнає встановленим факт наявності у ОСОБА_8 станом на 21-10 год. 17.05.2019 року тілесних ушкоджень: забій грудної клітини ліворуч; забій, синці м`яких тканин спини праворуч, що підтверджується інформацією, отриманою з КНП «БЛІЛ Костянтинівської міської ради» від 07.02.2020 року за №01-14/273, однак враховує, що станом на день розгляду справи не встановлено факту отримання ним цих тілесних ушкоджень в результаті вчинення протиправних дій відносно нього з боку третіх осіб.

При цьому слід звернути увагу на те, що у кримінальному провадженні взагалі відсутні докази, які б були отримані безпосередньо від самого ОСОБА_8 , і які б могли бути надані ним під тиском.

Також суд ставиться критично до показань свідка ОСОБА_15 та не приймає до уваги в частині заперечення нею можливості скоєння злочину ОСОБА_8 , оскільки вона є його знайомою, тобто може бути зацікавленою особою, а також враховуючи те, що вони суперечать іншим доказам показанням потерпілої ОСОБА_6 , протоколам проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 . При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що про те, що ОСОБА_15 можуть буті відомі відомості, які мають значення для кримінального провадження, жодна особа не заявляла під час досудового розслідування, і клопотання про її допит стороною захисту було заявлено вже в ході судового розгляду і не було заявлено в підготовчому судовому засіданні під час визначення кола осіб, які братимуть участь у розгляді справи, що дає підстави вважати ОСОБА_15 «штучним свідком».

Суд не приймає до уваги висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 17.05.2019 року, проведеного 17.05.2019 року о 20-55 год., відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння (0,7 проміле), в зв`язку із проведенням такого огляду після спливу значного проміжку часу (більше восьми годин) після часу скоєння злочину та не може свідчити про скоєння злочину обвинуваченим в стані алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим виключає відомості про перебування ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння під час скоєння злочину з обсягу обвинувачення.

Решту досліджених в судовому засіданні доказів суд вважає належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.

При цьому слід зазначити, що суд не погоджується з доводами захисника про те, що протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 є недопустимими доказами, оскільки не вбачає порушення норм КПК України при проведенні цих слідчих дій. Той факт, що свідок ОСОБА_12 не був допитаний в судовому засіданні в зв`язку із його смертю, не виключає можливості використання протоколу слідчої дії за його участю в якості доказу. Розбіжності у викладенні обставин скоєного злочину потерпілою та свідком суд вважає не суттєвими та такими, що не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого.

Також суд не погоджується з доводами захисника про те, що протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 26.05.2019 року, є недопустимим доказом, оскільки, на його думку, невідомі причини, які б унеможливлювали пред`явлення свідку для впізнання безпосередньо осіб, оскільки необхідно звернути увагу на те, що станом на 26.05.2019 року відносно ОСОБА_8 вже було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, тобто під час проведення впізнання він мав би бути у кайданках, що створило б нерівні умови для всіх осіб, пред`явлених до впізнання. Також не приймаються до уваги зауваження захисника про те, що свідок ОСОБА_12 був особою похилого віку і не міг на відстані добре розгледіти зовнішність злочинця, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження стану здоров`я свідка, в тому числі і гостроти зору.

Також суд не погоджується з доводами захисника про те, що взагалі не доведено факт того, що викрадений у потерпілої ланцюжок був виготовлений з дорогоцінного металу, а також його вага, оскільки інформацію про викрадену прикрасу було повідомлено потерпілою ОСОБА_6 та підтверджено свідком ОСОБА_11 , і суд не вбачає підстав не довіряти показанням зазначених осіб.

Також суд не погоджується з доводами захисника про те, що висновок судової товарознавчої експертизи від 21.06.2019 року є недопустимим доказом, оскільки, на його думку, експерт безпосередньо не досліджував об`єкт дослідження і для висновку не було достатніх вихідних даних, оскільки встановлено, що викрадений у потерпілої ланцюжок під час досудового розслідування не був відшуканий, в зв`язку з чим експертом проведено визначення вартості майна за його описом, що не суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, встановлених у судовому засіданні, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, обставини, за яких злочин було скоєно, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за скоєння злочинів проти власності, має чотири незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на обліках в диспансерах м. Костянтинівка Донецької області не перебуває, не працює, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_8 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Тож, з урахуванням особи винного, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання останньому у виді позбавленні волі на строк, у межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цивільного судочинства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпілою ОСОБА_6 зазначено, що в результаті скоєння ОСОБА_8 злочину їй було завдано матеріальних збитків, оскільки викрадений ланцюжок вартістю відповідно до висновку експертизи 10535,18 грн їй повернуто не було, а також моральну шкоду, яка виразилась у тому, що вона пережила нервовий стрес, до теперішнього часу не може почуватися у безпеці, боїться вийти на вулицю одна без супроводу родичів або знайомих, що, в тому числі негативно відображається на її роботі. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно доположень частини3ст.23ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. З огляду на положення частини 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 9 згаданої вище Постанови Пленуму ВСУ зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши відповідні мотиви.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи обставини: факт протиправного заволодіння обвинуваченим ОСОБА_8 майном потерпілої ОСОБА_6 , вартість якого становить 10535,18 грн., а також факт порушення нормальних умов життя потерпілої внаслідок перенесеного стресу, завданого протиправними діями обвинуваченого, суд вважає, що визначений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 5000,00 грн є справедливим, виходячи з принципу розумності та справедливості, а тому заявлений потерпілою цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями Донецького НДІСЕ Міністерства юстиції України. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень в сумі 1256,00 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни, зазначивши, що строк дії певних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 після внесення застави ще до закінчення розгляду справи припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку, на який такі обов`язки були покладені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з дня фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення в період з 17 травня 2019 року по 08 липня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., внесену ОСОБА_16 за ОСОБА_8 повернути заставодавцю ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1256 (одну тисячу двісті п`ятдесят шість) грн. 00 коп. процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 10535 (десять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. 18 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: аркуш паперу, на якому роздруковані зображення золотого ланцюга, викраденого у ОСОБА_6 , який зберігається в матеріалах справи залишити на зберігання в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1