Ухвала

від 17.06.2020 по справі 504/1609/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/1609/20

Номер провадження 1-кс/504/624/20

У Х В А Л А

17.06.2020смт.Доброслав

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В.,

за участю секретаря судових засідань Сокурцової Т.О.,

прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Артвіх А.І.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Каснер Л.С. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В. надійшло клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Каснер Л.С. про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160330000589 від 13.06.2020р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2020р. до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт ДОП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Березінського С.О. про те, що під час проведення заходів направлених на запобігання правопорушень серед дітей та протидії іншим негативним явищам у дитячому середовищі, проводилось відпрацювання с. ШевченковеКут Лиманського району Одеської області, де на присадибній ділянці території приватного домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 виявлено зростання, культивованих рослин, схожих на снодійний мак.

Проведеними першочерговими слідчими (розшуковими) діями було встановлено, що вказані рослини, схожі на снодійний мак висаджені та зростають з явними ознаками культивування, догляду та поливу, та до вчинення вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає в АДРЕСА_1 .

Так, 13.06.2020р. слідчим проведено огляд присадибної земельної ділянки, кадастровий номер (5122755100:03:001:0008) за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході огляду місця події, а саме присадибної земельної ділянки, кадастровий номер (5122755100:03:001:0008) виявлено 150 рослин, зовні схожих на снодійний мак, які вилучені шляхом викопування та виривання з ґрунту з кореневою системою та упаковані, опечатані до полімерних мішків, скріплені бірками, з яких відібрано 5 одиниць рослин як експериментальні зразки для проведення відповідної судової експертизи, які упаковані та опечатані в картону коробку і скріплені біркою.

Як зазначає слідчий, вилучені рослини зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та мають ознаки речових доказів, а відомості, установлені під час огляду зазначеної земельної ділянки особи будуть використані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні. Для встановлення істини з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин по кримінальному провадженню в ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені слідчих (розшукових) дій, в тому числі, проведенні ряду судових експертиз без результатів яких неможливо встановити істину по справі. Тому слідчий просить накласти арешт на 150 одиниць рослин, зовні схожих на снодійний мак, які вилучені шляхом викопування та виривання з ґрунту з кореневою системою та упаковані, опечатані до полімерних мішків, скріплені бірками, з яких відібрано 5 одиниць рослин як експериментальні зразки для проведення відповідної судової експертизи, які упаковані та опечатані в картонну коробку і скріплені біркою.

В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Артвіх А.І. підтримав заявлене клопотання та просив слідчого суддю його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Власник/володілець майна не встановлений.

Розглянувши подане клопотання, вислухавши думку прокурора, вивчивши надані матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно доп.7ч.2ст.131КПК України,одним іззаходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно доч.ч.1,2ст.132КПК України,заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються напідставі ухвалислідчого суддіабо суду. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтями167,168 КПК Українивизначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 ст.167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом із тим, мета накладення арешту на майно обґрунтована в клопотанні загрозою відчуження, зміни або знищення вказаного майна, його втрата може слугувати втратою доказової бази по провадженню, що є загальними фразами.

Також, згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч.10, 11ст.170КПК України,арештможе бутинакладений увстановленому цимКодексом порядкуна рухомечи нерухомемайно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Неможе бутиарештовано майно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб;

В судовому засіданні встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, згідно постанови від 13.06.2010р. визнано речовими доказами по справі. та зберігається кімнаті збереження речових доказів Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.

З огляду на викладене не є зрозумілим в чому саме полягають ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України та в чому полягає необхідність арешту вказаного майна.

При цьому клопотання не містить переконливих доводів, що це майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, що зашкодить кримінальному провадженню.

На думку слідчого судді, залишення вказаного майна на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів, буде достатньо для його збереження та подальшого направлення на експертизу.

Слідчий суддя, виходячи з принципу розумності та керуючись завданням кримінального провадження, вважає, що доказів, які могли би обґрунтувати наявність реальних підстав для арешту зазначеного в клопотанні майна, надано не було.

Крім того, слідчий суддя вважає, що виявлені 150 одиниць рослин, зовні схожих на снодійний мак є імовірно речами, вилученими з обігу та не мають конкретного власника.

Одночасно, слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити, що право власності являє собою сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані зволодінням,користуваннямірозпорядженнямвласником належним йомумайномна свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Таким чином, поняття права власності не розповсюджується на об`єкти цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається, якими, в свою чергу, є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Каснер Л.С. про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Жовтан П. В.