Ухвала

від 15.06.2020 по справі 908/1437/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2020 Справа № 908/1437/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву за вих. б/н від 28.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Садал коштів в загальній сумі 52248,00 грн.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ (заявник) звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. б/н від 28.05.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Садал (боржник) основного боргу в сумі 52248,00 грн. за договором оптової поставки нафтопродуктів № ДП-51/18 від 03.12.2018. Крім того, заявник в поданій заяві просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судовий збір в сумі 210,20 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку що вона підлягає задоволенню частково та видав судовий наказ від 11.06.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Садал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ основного боргу в сумі 52248,00 грн. за договором оптової поставки нафтопродуктів № ДП-51/18 від 03.12.2018 та судового збору в сумі 210,20 грн.

Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу в частині вимог заявника про стягнення з боржника витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та подані докази суд дійшов висновку про те, що в цій частині вимог заяви слід відмовити з огляду на наступне.

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. заявник надав до поданої заяви у засвідчених копіях платіжне доручення № 9440 від 18.10.2019 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ № 001429 від 04.04.2019, а також в оригіналі ордер на надання правничої (правової) допомоги ВС № 1025266 від 29.05.2020.

Так, зі змісту копії платіжного доручення № 9440 від 18.10.2019 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ здійснена на користь Адвокатського бюро Лука та партнери оплата коштів в сумі 2000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за адвокатські послуги згідно рахунку № 1 від 17.10.2019р. .

При цьому рахунок № 1 від 17.10.2019, на підставі якого була здійснена оплата заявником коштів в сумі 2000,00 грн. до заяви про видачу судового наказу не наданий.

Разом з тим, в оригіналі ордеру на надання правничої (правової) допомоги ВС № 1025266 від 29.05.2020, виданому адвокатським бюро Лука та партнери адвокату Лука А.В. міститься посилання на договір про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019.

Втім, договір про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019 до заяви про видачу судового наказу заявником не наданий.

Поряд з цим зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу вбачається, що заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ Федунь С.І., а всі документи, додані до заяви про видачу судового наказу, окрім вищевказаного платіжного доручення, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру, завірені директором Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ Федунь С.І.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втім, заявником не надано до матеріалів поданої заяви докази, які підтверджують понесення ним витрат на оплату правничої допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а також порядок оформлення наданих адвокатом клієнту послуг, рахунок № 1 від 17.10.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Ненадання заявником до заяви рахунку № 1 від 17.10.2019, договору про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості позбавляє суд можливості встановити які саме послуги надавались адвокатом, перевірити факт надання таких послуг, їх обсяг та вартість.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи ненадання заявником до поданої заяви вищевказаних доказів суд дійшов висновку про те, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги (саме в частині витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.), за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно із п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Садал витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Садал витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-сайті судової влади: https://zp.arbitr.gov.ua. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 15.06.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов