Рішення

від 15.06.2020 по справі 910/1563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2020Справа № 910/1563/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПО УТРИМАННЮ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА

до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАФТАЙТ"

про стягнення 622 640,22 грн.,

за участю представників:

від позивача: Вінніченко Т.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО УТРИМАННЮ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" про стягнення (з урахуванням заяви про усунення недоліків) 622 640,22 грн., з яких: 568 555,84 грн. - основний борг, 23 061 грн. - 3% річних, 31 023,38 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором субпідряду № 121/1 від 25.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 (після усунення недоліків позовної заяви) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 04.03.2020. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 08.04.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 судове засідання призначено на 03.06.2020.

Судом встановлено, що під час розгляду даного спору відбулися зміни у назві товариства відповідача та адресі його реєстрації. Зокрема, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 41086629 значиться ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАФТАЙТ" (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, Лівобережний район, ВУЛИЦЯ 130-Ї ТАГАНРОЗЬКОЇ ДИВІЗІЇ, будинок 4).

За змістом п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Зважаючи на викладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 змінено найменування відповідача з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАФТАЙТ". Розгляд справи відкладено на 15.06.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2020 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 15.06.2020 (як і у попереднє судове засідання) не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Станом на поточну дату від відповідача не надійшло обґрунтованого письмового відзиву, заперечень або будь-яких інших заяв та клопотань по справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не заявив жодних заяв, клопотань та заперечень, не направив повноважного представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (далі - генпідрядник) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва (далі - субпідрядник) укладено договір субпідряду №121/1 на виконання робіт з озеленення в складі об`єкту: "Капітальний ремонт західної частини скверу між будинком № 58 по проспекту Героїв Сталінград та будинку № 31 по вул. Прірічній в Оболонському районі м. Києва" (далі - договір).

Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), складає - 892706,80 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 148784,47 грн.

Згідно п. 3.1. договору, термін виконання робіт: 1 місяць з дати закінчення будівельних робіт.

Пунктами 3.5. та 3.6. договору передбачено, що приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт, за формою КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Датою завершення робіт вважається дата прийняття генпідрядником виконаних робіт на об`єкті в цілому з підписанням акту приймання виконаних робіт.

Фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 з підтверджуючими документами (копіями накладних) тощо, наданими субпідрядником (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.3. договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 3 (трьох) робочих днів після надходження коштів від замовника - КО "Київзеленбуд".

Відповідно до п. 4.4 договору, за послуги, надані генпідрядником при виконанні даного договору субпідрядником, генпідрядник зменшує оплату субпідрядникові на 2,5% від вартості виконаних робіт (підсумок за актами робіт за формою №КБ-2в та довідкою № КБ-3).

Згідно п. 5.1. договору, генпідрядник зобов`язується, зокрема приймати виконані роботи шляхом підписання актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Своєчасно оплачувати виконані роботи відповідно до умов цього договору, з урахуванням умов п. 4.1-4.2. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017 року, а у частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонам своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи згідно умов договору на загальну суму 568 555,84 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 18.12.2017 та грудень 2018 року від 20.12.2018 року; актами приймання виконаних робіт за грудень 2017 року № 121/1 та № 121/2, актом приймання виконаних робіт за грудень 2018 року № 403, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень та зауважень, в тому числі щодо якості, ціни та обсягів виконаних робіт (копії у матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, відповідач за виконані підрядні роботи не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" утворилась заборгованість у сумі 568 555,84 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом від 07.03.2018 № 284, в якому просив відповідача протягом 15 робочих днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість за договором субпідряду № 121/1 від 25.10.2017, проте до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва повернувся конверт з відміткою "організацію не розшукано".

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 061 грн. - 3% річних, 31 023,38 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору субпідряду № 121/1 від 25.10.2017 були виконані роботи на загальну суму загальну суму 568 555,84 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 18.12.2017 та грудень 2018 року від 20.12.2018 року; актами приймання виконаних робіт за грудень 2017 року № 121/1 та № 121/2, актом приймання виконаних робіт за грудень 2018 року № 403, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень та зауважень, в тому числі щодо якості, ціни та обсягів виконаних робіт.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (зміна найменування на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАФТАЙТ") утворилась заборгованість у сумі 568 555,84 грн. Доказів на підтвердження повного або часткового погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 4.3. договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 3 (трьох) робочих днів після надходження коштів від замовника - КО "Київзеленбуд".

На підтвердження факту перерахування КО "Київзеленбуд" коштів за роботи, виконанні за договором субпідряду № 121/1 від 25.10.2017 позивачем надані належні та допустимі докази, в тому числі листи № 226-2643 від 25.05.2019, №077/226-2121 від 29.05.2020 від КО "Київзеленбуд", а також відповідні банківські виписки.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов`язання з повної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що на час ухвалення рішення по даній справі, доведеною та реально існуючою є сума основної заборгованості генпідрядника за договором субпідряду № 121/1 від 25.10.2017 у розмірі 568 555,84 грн., а відтак саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує наступне.

Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання в межах заявленого періоду по кожному окремому акту приймання виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення 23 061,00 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Разом з цим, під час здійснення розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши самостійний розрахунок інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача 29 904,98 грн., оскільки саме такий розмір інфляційних втрат є обґрунтованим та арифметично вірним.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 568 555,84 грн. - основного боргу, 23 061,00 грн. - 3% річних та 29 904,98 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАФТАЙТ" (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, Лівобережний район, ВУЛИЦЯ 130-Ї ТАГАНРОЗЬКОЇ ДИВІЗІЇ, будинок 4, ідентифікаційний код 41086629) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПО УТРИМАННЮ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА (04073, місто Київ, Московський проспект, будинок 26-А, ідентифікаційний код 05416745) основну заборгованість у розмірі 568 555,84 грн., 3% річних у розмірі 23 061,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 29 904,98 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 322,83 грн.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2020.

Суддя І.В. Приходько