Рішення

від 11.06.2020 по справі 910/305/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/305/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Форс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест"

про стягнення 167967,61 грн.

за участі представників:

від позивача: Усачов О.Д., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Форс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" про стягнення 167967,61 грн. заборгованості, а саме: 156772,80 грн. основного боргу, 9848,53 грн. пені, 852,10 грн. трьох процентів річних, 494,18 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання за Договорами від 08.10.2018 № 08\10-ОП та від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 про надання послуг щодо охорони майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

24.01.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 19.02.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" про розгляд справи в порядку загального провадження та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на позов відповідач вказав, що спірні договори від 08.10.2018 № 08\10-ОП та від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 укладені директором відповідача із перевищенням повноважень, оскільки як значні правочини, мали бути погоджені загальними зборами учасників. Також відповідач зауважив на невірному обрахунку позивачем інфляційних втрат, так як останні не нараховуються на строк порушення менше місяця.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг щодо охорони майна № 08\10-ОП, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання організувати та забезпечити охорону (код робіт-10) товарно-матеріальних цінностей на території та об`єктах замовника, зазначених у додатку № 2 (дислокація постів охорони) і прийнятих під охорону, не допускати їх розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт охорони шляхом дотримання контрольно-перепускного режиму силами співробітників охорони у відповідності з Інструкцією № 1 щодо організації охорони об`єкту.

Як вказано в дислокації постів охорони, пости № 1-3 здійснюють охорону території будівельного майданчику Житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському р-ні м. Києва.

Відповідно до пункту 6.1 договору послуги, надані виконавцем за даним договором, оплачуються замовником щомісячно, в суворій відповідності за фактично наданий об`єм послуг по договірній ціні. Сторони визначили, що загальна сума наданих послуг виконавцем з урахуванням ПДВ за один місяць підтримання порядку на об`єкті та охорони майна за цим договором, зазначена в затвердженому протоколі погодження договірної ціни (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору. Погоджена вартість послуг з розрахунку на 1 люд/год може змінюватися лише шляхом підписання нової договірної ціни, а об`єм наданих послуг може корегуватися актами приймання-передачі наданих послуг за фактично надані послуги.

Послуги за цим договором вважаються наданими після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець до 25-го числа звітного місяця надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг за звітний період у паперовому вигляді у 3 екземплярах. Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання перевіряє надані акти та підписує їх і повертає один примірник виконавцю, або надає останньому мотивовану відмову від підписання (пункти 6.2, 6.3 договору).

Згідно з пунктом 6.4 договору розрахунок за надані послуги проводиться в термін 10 робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг у відповідності до затвердженого протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1).

Пунктами 11.1, 11.2 договору встановлено, що останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019 року. Строк дії договору автоматично продовжується на тих самих умовах на кожний наступний 1 рік за умови, що не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення про припинення цього договору.

Протоколом погодження договірної ціни від 08.10.2018 сторони погодили, що на термін дії договору розмір договірної ціни за повний місяць надання послуг становить 70000 грн.

Факт прийняття об`єкту до охорони підтверджується відповідним актом від 08.10.2018 року.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем протягом вересня 2019 - жовтня 2019 року надавалися послуги за договором на загальну суму 140000 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг від 30.09.2019 № 76 та від 31.10.2019 № 83.

Надалі, 05.07.2019 між сторонами укладено договір про надання послуг щодо охорони майна № 05\07-ОП\2, умови якого аналогічні за змістом договору про надання послуг щодо охорони майна від 08.10.2018 № 08\10-ОП.

Протоколом погодження договірної ціни до договору від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 сторони погодили, що на термін дії договору розмір договірної ціни за повний місяць надання послуг становить 25000 грн.

Згідно з дислокацією постів охорони - посту № 4, останній здійснює охорону території будівельного майданчику Житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському р-ні м. Києва.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкту під охорону від 05.07.2019 позивач прийняв під охорону у відповідача об`єкт згідно з дислокації постів охорони.

Як убачається із матеріалів справи, протягом серпня-жовтня 2019 року позивач надав послуги за договором від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 на загальну суму 75000 грн., що підтверджується відповідними актами від 31.08.2019 № 64, від 30.09.2019 № 74, від 31.10.2019 № 84.

Оскільки відповідач оплату послуг за договорами своєчасно та в повному обсязі не здійснив, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити борг за договором від 08.10.2018 № 08\10-ОП у розмірі 90000 грн. та за договором від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 у сумі 66772,80 грн. Дана претензія отримана відповідачем 21.11.2019 згідно з інформацією щодо відстеження поштового відправлення 0210100263933, однак останній відповіді або грошових коштів не надав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач погодився із обсягом та якістю наданих послуг за договорами, підписавши відповідні акти надання послуг, а саме: від 30.09.2019 № 76 та від 31.10.2019 № 83 на суму по 70000 грн. за договором від 08.10.2018 № 08\10-ОП, та від 31.08.2019 № 64, від 30.09.2019 № 74, від 31.10.2019 № 84 на суму по 25000 грн. за договором від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2.

Утім, оплату за надані за обома договорами послуги відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим за останнім утворився борг за договором від 08.10.2018 № 08\10-ОП у розмірі 90000 грн. та за договором від 05.07.2019 № 05\07-ОП\2 у сумі 66772,80 грн. Дана обставина відповідачем під час розгляду справи не заперечувалася.

Одночасно, судом відхиляються твердження відповідача щодо укладення спірних договорів директором відповідача із перевищенням повноважень, оскільки доказів визнання вказаних договорів недійсними у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

При цьому, положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, що відповідачем у даній справі не спростовано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 156772,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 9848,53 грн. за несвоєчасне здійснення оплати послуг за відповідними договорами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 7.5 обох договорів при простроченні проведення розрахунків за договором з вини замовника останній має сплатити пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Разом із цим, із розрахунку позивача слідує, що останній неправильно визначив 15.10.2019 датою початку періоду прострочення оплати послуг за актами від 30.09.2019 № 76 та № 74, оскільки закінчення передбаченого пунктами 6.4 договорів строку в 10 робочих днів припадає на 14.10.2019, що було неробочим днем, а тому згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України 15.10.2019 є останнім днем виконання зобов`язання. Також невірним є визначення останнього дня строку на виконання зобов`язання за актами від 31.10.2019 № 83 та № 84 (останній день - 14.11.2019).

Відтак, за арифметичним перерахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 7883,85 грн.

Крім того, за прострочення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 852,10 грн. трьох процентів річних та 494,18 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених компенсаційних виплат, з урахуванням встановлених судом вище останніх днів строку на виконання зобов`язання, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 840,58 грн. трьох процентів річних та 179,18 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не заявлялося.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Форс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" (03022, м. Київ, вул. Ямська,41, оф.4; ідентифікаційний код 39534806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Форс" (03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30, оф.№5; ідентифікаційний код 41959544) 156772 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 80 коп. основного боргу, 7883 (сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 85 коп. пені, 840 (вісімсот сорок) грн. 58 коп. трьох процентів річних, 179 (сто сімдесят дев`ять) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 12110 (дванадцять тисяч сто десять) грн. 52 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 2485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 16.06.2020 року.

Суддя К.В. Полякова