Ухвала

від 16.06.2020 по справі 910/13019/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13019/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка)

на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020

за позовом Спілки

до підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"

про стягнення 187 785 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020 Спілка звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №910/13019/19, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у даній справі є стягнення 187 785 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/13019/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами

ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що як підставу для відкриття касаційного провадження з числа передбачених пунктами "а", "б", "в" частини третьої статті 287 ГПК України скаржник зазначає необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовим рішенням, при розгляді іншої справи та справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Так, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутня практика у сфері дії Закону України "Про ефективне колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Спілка стверджує, що вона позбавлена можливості спростувати встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у даній справі факт вилучення двома фізичними особами майнових прав на певні фонограми та зафіксованими в них виконаннями з управління позивача.

Також скаржник вважає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього. Спілка є єдиною організацією колективного управління, яка уповноважена здійснювати колективне управління та від свого імені уповноважена укладати договори про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав з користувачами та збирати дохід від прав; дотримання відповідачем законодавства стосовно суміжних прав буде слугувати всьому ринку позитивним або негативним прикладом. Цей позов був направлений на захист такого права. Виходячи з того, що суди попередніх інстанцій вважали, що Спілка не може захистити зазначене вище право, то, відповідно, користувачі відмовлялися від укладення договорів зі Спілкою, збори роялті будуть стрімко зменшуватися і, як наслідок, постраждають інтереси не тільки Спілки, а всіх виконавців та виробників фонограм.

Зазначене, на переконання скаржника, є достатньою підставою для прийняття цієї касаційної скарги.

Розглянувши наведені позивачем доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. Посилання скаржника як на підставу для відкриття касаційного провадження на відсутність практики у сфері дії Закону України "Про ефективне колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" не дають можливості дійти висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Стосовно доводів скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Спілки Суд зазначає, що незгода скаржника із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчать про їх незаконність і про винятковість справи для Спілки, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного викладення обставин справи стороною у справі та до переоцінки доказів, які були досліджені судами попередніх інстанцій. Такі доводи, з огляду на статус Верховного Суду і його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження зі справи.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Крім того, заявником не наведено будь-яких обґрунтувань відсутності у нього можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Отже, з урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спілки на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №910/13019/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №910/13019/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов