ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
16 червня 2020 року
справа №420/4682/19
адміністративне провадження №К/9901/11584/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області
на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у складі судді Головань О. В.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у складі колегії суддів Семенюка Г. В., Домусчі С. Д., Шляхтицького О. І.,
у справі № 420/4682/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюріш"
до Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
І. Історія справи
1. В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюріш" (далі - Товариства, позивач у справі) до Головного управління ДФС України в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень.
2. 27.11.2019 рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.04.2019 № 0010581307, № 0017301402, № 0017311402, № 0010571307.
3. 05.12.2019 року представником позивача подано заяву за вх. №45950/19 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 90 460 грн.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. 16.12.2019 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020, яким заяву позивача задовольнив та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Товариства суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90 460, 00 грн, стягнув з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Товариства суму судового збору за подання адміністративного позову за платіжним дорученням № 643 від 01.08.2019 у розмірі 19 210, 00 грн.
5. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, за результатами оцінки наданих Товариством доказів, дійшли висновку, що вони свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат, встановленим частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, з огляду на складність та об`єм справи. Суди визнали, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним та підтверджується наданими документами.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з цими судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, надання ними невірної юридичної оцінки обставинам, що мають значення для справи, просить скасувати додаткове судове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі № 420/4682/19 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.
7. В касаційній скарзі відповідач викладає зміст статей 132, 139 КАС України, статей 1, 4, 19, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , зазначає погодинні ставки адвокатів Сучик Т. Я. та Медведєва О. Ю. , визначені в договорі про надання правової допомоги № 11-1/55-2019 від 30.07.2019 та звертає увагу суду на те, що у розмірі гонорару адвоката враховуються кваліфікація і досвід адвоката.
8. Податковий орган зазначає, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, повинен відповідати ринковим цінам на адвокатські послуги, та вважає, що в матеріалах справи повинно міститися належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу. На думку відповідача, сума судових витрат на правову допомогу є безпідставно завищеною та необґрунтованою.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
9. 04.05.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/4682/19.
10. 05.06.2020 справа № 420/4682/19 надійшла до Верховного Суду.
11. 19.05.2020 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
12. Клопотання податкового органу про розгляд справи за його участі не підлягає задоволенню з огляду на наявність підстав для проведення попереднього судового засідання у порядку, визначеному статтею 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
15. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
16. Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
17. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України
V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.
18. На підтвердження витрат на правничу допомогу Позивач надає до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів:
- договір про надання правової допомоги № 11-1/55-2019 від 30.07.2019, укладеного між позивачем та АО КМ Партнери , у пункті 5.3. Додаткової угоди № 2 до вказаного Договору містяться індивідуальні погодинні ставки адвокатів-учасників АО КМ Партнери та їх помічників, а також умови надання правничої допомоги Позивачу;
- акти про надання послуг від 09.08.2019 та від 27.11.2019 в рамках судової справи №420/4682/19;
- рахунки-фактури від 09.08.2019 №92, від 26.09.2019 №116 (авансовий платіж), які було виставлено позивачу до оплати;
- оригінали платіжних доручень № 677 від 13.08.2019 та № 812 від 01.10.2019 на підтвердження оплати Позивачем послуг, наданих АО КМ Партнери ;
- банківські виписки на підтвердження отримання АО КМ Партнери оплати за надані послуги по супроводу даної справи від Позивача;
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвокатів, витягів з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження статусу адвокатів, залучені до надання послуг, копія посвідчення помічника адвоката.
19. Суди встановили, що позивачу були надані наступні послуги з ведення справи в суді першої інстанції:
- підготовка позовної заяви, включаючи розрахунок судового збору, підготовку додатків до позовної заяви та копій для відповідача, надсилання до Одеського окружного адміністративного суду;
- представництво інтересів позивача в суді шляхом участі у судових засіданнях 02.09.2019, 02.10.2019, 30.10.2019, 18.11.2019, 27.11.2019;
- підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи документів від 02.09.2019 та від 02.10.2019 (якими до матеріалів справи були долучені документи щодо епізоду з орендою житла у пана ОСОБА_3 , щодо епізоду з орендою житла у пана ОСОБА_4 , щодо епізоду з послугами виїзного (фуршетного) обслуговування, щодо епізоду з виплатами нерезидентам);
- складання процесуальних документів, зокрема відповіді на відзив відповідача від 04.09.2019;
- підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи документів від 29.10.2019 (до матеріалів справи долучено довідку про резиденство Промислово-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю ПРІЗМА МЮХЕНДІСЛІК ПРОЖЕ ТААХ. САН ВЕ ТІДЖ. ЛТД. ШТІ від 01.10.2019 р.);
- підготовка клопотання про залучення документів від 22.11.2019 (підготовлено на вимогу суду, до матеріалів справи долучено копію наказу №1 про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку на підприємстві від 01.04.2016 з додатками);
- підготовка пояснення позивача по епізоду з виплатам нерезидентам від 22.11.2019 (підготовлено на вимогу суду);
- підготовка пояснення позивача щодо діяльності на ринку України від 26.11.2019.
20. Суди попередніх інстанцій дослідили та оцінили документи надані позивачем в підтвердження понесених витрат, та визнали, що вони містять детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатами та помічником адвокатів АО КМ Партнери у рамках Договору з позивачем, кількість часу, що була затрачена на їх виконання, та загальну вартість відповідно до погодинних ставок залучених адвокатів (помічника адвоката).
VI. Джерела права
21. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV
21.1. Частини перша та третя статті 132
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
21.2. Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21.3. Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
22. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
23. Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
24. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
25. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
26. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
VII. Позиція Верховного Суду
27. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
28. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
29. Суди попередніх інстанцій дослідили зміст актів прийому-передачі та встановили, що вони містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та помічниками адвоката ОА "КМ Партнери", кількість часу, що була затрачена на їх виконання, та загальну вартість відповідно до погодинних ставок, визначених договором.
30. Судами попередніх інстанцій при вирішенні справи враховані критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, складність справи; час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг; обсяг наданих адвокатом послуг; ціна позову.
31. Суд першої інстанції врахував відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених Товариством до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги Адвокатського об`єднання КМ Партнери (почасові ставки визначені договором) є явно завищеними на ринку юридичних послуг, не спростував інформацію, наданою цим Об`єднанням, щодо його визнання та репутації як високопрофесійного та надійного партнера з податкового консультування та податкових спорів.
32. Доводи відповідача в касаційній скарзі повторюють доводи апеляційної скарги, яким надана оцінка судом апеляційної інстанції.
VIII. Висновки
3 3 . Суд, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі наданих доказів в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, перевіривши дотримання судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі №420/4682/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 18.06.2020 |
Номер документу | 89868913 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні