Ухвала

від 10.06.2020 по справі 757/5545/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 червня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року,

за участі: прокурора адвоката представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та накладено арешт на:

- земельну ділянку, яка має кадастровий номер 2322188800:08:001:2020 площею 317,1949 га та належить Інституту олійних культур НААН;

- нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», шлях встановлення заборони власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 06 лютого 2020 року, скасуватиїї в частині накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Укрнасінняпром», постановити нову, якою відмовити в цій частині у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 06 лютого 2020 року слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна без виклику та повідомлення ТОВ «Укрнасінняпром», копію ухвали отримано поштовим зв`язком 02 березня 2020 року, апеляційну скаргу подано 10 березня 2020 року.

На думку апелянта, підстав для накладення арешту на майно ТОВ «Укрнасінняпром» немаэ, оскільки зміст оскаржуваної ухвали свідчить про відсутність оголошення підозри, а нерухоме майно необґрунтовано визнано речовим доказом.

Слідчим суддею порушено право на захист гарантоване ст. 55 Конституції України, а також ст. 42-46 КПК України, шляхом незабезпечення виклику у судове засідання власника майна, на яке слідчий вимагає накласти арешт.

ТОВ «Укрнасінняпром» у встановленому законом порядку набуто право власності на нерухоме майно.

Можливий розмір шкоди, завданої злочином встановлено шляхом долучення до матеріалів цивільного позову ІОК НААН на суму 783 298,00 грн., однак, на думку апелянта, вказана сума не може вважатись автоматично обґрунтованою, оскільки будівництво заводу відбувалося на підставі документів підписаних службовими особами ЮК НААНУ, які не можуть вважатись незаінтересованими особами, оскільки частка у власності майна, на яке накладено арешт належить ІОК НААН. Вказана сума не може автоматично вважатись співмірною вартості майна, на яке накладено арешт, що становить понад 40 млн. грн.

Як стверджує апелянт, наслідком арешту на майно для ТОВ «Укрнасінняпром» є перешкоди у його ефективному використанні, адже оскаржуваною ухвалою встановлено заборону розпоряджатися ним будь-яким чином. Заборону у вигляді реєстрації чи перереєстрації права власності встановлено необґрунтовано, оскільки 1/214 частки у власності заводу належить для ЮК НААНУ, а 213/213 належить для ТОВ «Укрнасінняпром», тобто обмеження права власності не відповідає розумності і співмірності та завданням кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Оскільки клопотання слідчого про арешт майна 06 лютого 2020 року розглянуто слідчим суддею без виклику та повідомлення ТОВ «Укрнасінняпром», копію ухвали отримано поштовим зв`язком 02 березня 2020 року, що не спростовується матеріалами провадження, апеляційну скаргу подано 10 березня 2020 року, у зв`язку з чим, строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 жовтня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019000000001024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державною аудиторською службою України проведено Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України за період 2015-2017 років та І півріччя 2018 року від 12.12.2018 № 07-23/6.

Під час перевірки встановлено, що Інститутом олійних культур НААН (далі - ІОК НААН) незважаючи на вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 703 «Питання укладення деяких договорів» щодо обов`язково погодження Кабінетом Міністрів України договорів про спільну діяльність, між ІОК НААН та ТОВ «Укрнасінняпром» без відповідних рішень Кабінету Міністрів України у 2009 році укладено договори про спільну діяльність та пайову участь у будівництві.

Під час виконання договорів на землях ІОК НААН площею 3,14 га (лабораторії механізації земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:10:002:0102; культурний стан земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:08:001:0001) фактично було побудовано завод виробництва фірми «СІМВRІА» з доробки та сортування насіння олійних та зернових, загальною вартістю 42 593,47 тис грн. При цьому, частка власності ІОК НААН у зазначеному будівництві складає 1/214 (або 53,4 кв.м. з 11 4757,5 кв.м. загальної площі), інші частки (213/214) належать ТОВ «Укрнасінняпром», на яку останнім проведено реєстрацію прав власності. При цьому, умовами договору пайової участі у будівництві, укладеного між сторонами, не передбачено провадження спільної господарської діяльності, що унеможливлює отримання ІОК НААН додаткових надходжень від використання вищевказаної земельної ділянки.

Результатом укладення зазначених договорів стало надання земельної ділянки площею 3,14 га вартістю 783,3 тис грн. іншому суб`єкту, що спричинило фактично її безоплатну передачу.

Крім того, управлінням ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 30.10.2019 № 807/0/92-19-ДК/1456/АП/09/01/-19, в якому зазначено, що згідно укладеного договору про спільну діяльність ІОК НААН зобов`язується надати ТОВ «Укрнасінняпром» право забудови земельних ділянок загальною площею 3,14 га (лабораторії механізації земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:10:002:0102 площею 1,64 га; культурний стан земельна ділянка з кадастровим номером 2322188800:08:001:0001 площею 317,1949 га), які розміщенні на земельній ділянці ІОК НААН (згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 002385). Однак у даному акті перевірки зазначено, що кадастрового номеру земельної ділянки 2322188800:10:002:0102 площею 1,64 га фактично не існує та земельна ділянка згідно кадастрового номеру 2322188800:08:001:0001 площею 128,9701 га належить Державному навчально-виробничому закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. маршала авіації О.І. Покришкіна».

У Державному акті на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002385 помилково зазначено, що власником земельної ділянки згідно кадастрового номеру 2322188800:08:001:0001 площею 317,1949 га є інститут олійних культур УААН. Однак згідно з витягу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.01.2020 земельна ділянка площею 317,1949 га, яка належить Інституту олійних культур НААН, має кадастровий номер 2322188800:08:001:2020.

Зазначений договір про спільну діяльність, за умови якого сторони за договорами використовують землю для своїх потреб, отримають прибуток від використання земельної ділянки, фактично може бути приховуваними орендними відносинами.

Під час допиту як свідка директора ІОК НААН ОСОБА_9 встановлено, що після будівництва вказаного заводу ТОВ «Укрнасінняпром» згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2012 (САЕ № 785479) та Витягу про державну реєстрацію прав від 22.12.2012 (реєстраційний номер № 38522297) зареєстрували прав власності на нерухоме майно (завод виробництва фірми «СІМВRІА» з доробки та сортування насіння олійних та зернових), який розташований за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50 (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н).

Проте, в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що наданий ТОВ «Укрнасінняпром» під час розгляду Господарським судом Запорізької області по справі № 908/1754/17, в пункті 14 вказано перелік збудованих ТОВ «Укрнасінняпром» об`єктів, який є значно меншим ніж у вказаному свідоцтві. Як наслідок такого порушення, ТОВ «Укрнасінняпром» включено до переліку зареєстрованих ним об`єктів нерухоме майно, яке не було навіть побудоване ним та належало фактично ІОК НААН. Зокрема, в технічний паспорт, наданий ТОВ «Укрнасінняпром» на спірний об`єкт, внесено будівлю майстерні літ. Н 1970 року будівництва (фактично з 1970 року перебуває у власності ІОК НААН).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2020 (реєстраційний номер 38522297) нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе,будинок 50, належить ТОВ «Укрнасінняпром».

17.01.2020 земельна ділянка згідно кадастрового номеру 2322188800:08:001:2020 та завод з виробництва фірми «СІМВRІА» з доробки та сортування насіння олійних та зернових), який розташований за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Спільне будівництва вказаного заводу ІОК НААН та ТОВ «Укрнасінняпром» без відповідних погоджувальних рішень Кабінету Міністрів України, незаконний розподіл його часток між вказаними суб`єктами (частка власності ІОК НААН у зазначеному будівництві складає 1/214 або 53,4 кв.м. з 11 4757,5 кв.м. загальної площі, з незрозумілих підстав не враховано вартість земельної ділянки площею 3,14 га, що належить ІОК НААН, під час розподілу часток у заводі фірми «СІМВRІА» з доробки та сортування насіння олійних та зернових) має наслідком завдання збитків державним інтересам у формі прихованої несплаченої оренди за використання вказаної земельної ділянки ТОВ «Укрнасінняпром», фактичного вибуття із користування даної земельної ділянки площею 3,14 га, яка належить державі в особі ІОК НААН та фактичної передачі зазначених земельних ділянок в користування іншій особі.

Окрім того, 21 січня 2020 в кримінальному провадженні ІОК НААН заявлено цивільний позов на загальну суму 783 298,00 грн.

06 лютого 2020 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, яка має кадастровий номер 2322188800:08:001:2020 площею 317,1949 га та належить Інституту олійних культур НААН; нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», шлях встановлення заборони власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року вказане клопотання задоволено частково.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12019000000001024 про накладення арешту, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення тапостановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 17 січня 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні

З урахуванням наведеного слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на зазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Твердження апелянта на те, що ТОВ «Укрнасінняпром» у встановленому законом порядку набуто право власності на нерухоме майно, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, між Інститутом в особі директора ОСОБА_10 (далі - Сторона 1) та ТОВ «Укрнасінняпром» (далі - Сторона 2) в особі директора ОСОБА_11 укладено Договір про спільну діяльність від 02.11.2009 б/н, який погоджено президентом УААН ОСОБА_12 від 03.11.2009 (далі - Договір від 02.11.2009).

Також, п. 9.1 Договору від 02.11.2009 визначено, що договір набуває чинності після його підписання Сторонами з моменту прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України згідно з вимогами діючого законодавства.

Однак, на сьогоднішній день рішення КМУ щодо погодження Договору від 02.11.2009 відсутнє, що є порушенням Розпорядження КМУ від 07.05.2008 № 703-Р «Питання укладання договорів».

Доводи апелянта про те, що розмір шкоди завданої злочином на суму 783 298,00 грн. є необґрунтованою, - спростовуються матеріалами судового провадження.

Так, відповідно до Постанови президії УААН від 28.04.2010 протокол №8 «Про пайову участь Інституту олійних культур УААН у будівництві сучасного заводу «CIMBRIA» з доробки і сортування насіння та зерна з ТОВ «Укрнасінняпром» (далі - Постанова від 28.04.2010) погоджено пропозицію Інституту стосовно участі у будівництві сучасного заводу «CIMBRIA» (далі - CIMBRIA) шляхом укладання договору пайової участі.

Пунктом 2.5 Договору від 28.04.2010 передбачено: «надання земельної ділянки загальною площею 3,14 га для використання Стороні 2 з метою здійснення функцій уповноваженої замовником особи для будівництва об`єкта не припиняє право Сторони 1 на постійне користування земельною ділянкою. Земельна ділянка передається Стороні 2 за умовами даного договору тимчасово на термін дії даного договору».

Укладений договір про спільну діяльність також суперечить вимогам земельного законодавства України, за умовами якого сторони за договором використовують землю для своїх потреб, отримають прибуток від використання земельної ділянки, є прихованими орендними відносинами, які регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Акту про розподіл часток від 19.09.2012, погодженого президентом НААНУ ОСОБА_13 від 19.09.2012р., загальна вартість об`єкта становить 42 593 473,50 грн..

Відповідно до п.5 Акту про розподіл часток від 19.09.2012 частка Сторони 1 (Інституту) становить 53,4 кв.м. та становить 198 515,57 грн., що складає 1/214 частки у спільній частковій власності і підлягає передачі у власність Стороні 1.

В подальшому ТОВ «Укрнасінняпром» здійснило реєстрацію права власності, про що 10.12.2012 Сонячною сільською радою видано ТОВ «Укрнасінняпром» свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на 213/214 часток нерухомого майна. На підстави вказаного СвідоцтваTOB «Укрнасінняпром» 22.12.2012 отримало витяг про державну реєстрацію прав власності.

Під час оформлення вказаних документів ТОВ «Укрнасінняпром» включено до переліку зареєстрованих ним об`єктів нерухомого майна, яке не було побудоване ним, а саме будівлю майстерні Літ. Н 1970 року будівництва.

Фактично ТОВ «Укрнасінняпром» після побудови зазначеного заводу не виділило навіть 1/214 частки у спільній частковій власності Інституту (53 кв.м.), тому дані договри не виконані, так не відбувся розподіл часток між учасниками спільного договору.

Відтак, результатом укладення зазначених договорів стало фактичне надання земельної ділянки площею 3,14 га вартістю 783,3 тис грн. іншому суб`єкту, що спричинило фактично її безоплатну передачу, що має наслідком завдання збитків державним інтересам у формі прихованої несплаченої оренди за використання вказаної земельної ділянки ТОВ «Укрнасінняпром», фактичного вибуття із користування даної земельної ділянки площею 3,14 га, яка належить державі в особі ЮК НААН та фактичної передачі зазначених земельних ділянок в користування іншій особі.

Твердження адвоката ОСОБА_5 про те, що в кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, - є безпідставними, оскільки арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею порушено право на захист гарантоване ст. 55 Конституції України, а також ст. 42-46 КПК України, шляхом незабезпечення виклику у судове засідання власника майна, на яке слідчий вимагає накласти арешт.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, щоарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджено достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром», з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року.

Ухвалу слідчого Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року, в частині задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладення арешту на земельну ділянку, яка має кадастровий номер 2322188800:08:001:2020 площею 317,1949 га та належить Інституту олійних культур НААН; нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», шлях встановлення заборони власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності,- залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1973/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_1