Ухвала

від 27.05.2020 по справі 464/5474/14

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 464/5474/14

провадження № 61-43682св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. Погрібного С. О.

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група про заміну сторони позивача правонаступником та про відмову від позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2015 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Копняка С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра , банк) звернулося до суду із позовом, надалі уточненим, до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 437; визнати недійсним договір дарування частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 438; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Семешко С. Б., зареєстрований за № 1884, а саме: будинок, позначений на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку надану, для обслуговування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:01:005:0016 у рахунок задоволення грошових вимог позивача за кредитним договором № 494/2006 від 29 грудня 2006 року у сумі 2 659 626,38 грн; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: будинку, позначеного на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, надану для обслуговування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною у межах виконавчого провадження.

На обґрунтування позову посилався на такі обставини. 29 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Надра (далі - ВАТ КБ Надра ), правонаступником якого є ПАТ КБ Надра , та Товариством з обмеженою відповідальністю Міленіум (далі - ТОВ Міленіум ) укладений кредитний договір № 494/2006 про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування із встановленим лімітом заборгованості, яка не перевищує 2 000 000 грн. На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Міленіум 29 грудня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - будинок, позначений на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для обслуговування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:01:005:0016. Відповідно до умов договору іпотеки іпотекодавець згоден з тим, що впродовж дії зазначеного договору він не має права укладати відповідні правочини: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт предмета іпотеки чи іншим способом змінювати цільове призначення предмета іпотеки, передавати іпотеку у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, до статутного фонду юридичних осіб, лізинг, оренду, користування. Проте всупереч умовам договору іпотеки та з метою уникнення відповідальності за невиконання умов кредитного договору ТОВ Міленіум 08 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу частини будинку та частини земельної ділянки, що перебували у іпотеці, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 437. Крім того, 08 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір дарування частини будинку та частини земельної ділянки, що перебували в іпотеці, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 438. ТОВ Міленіум взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконало, не повернуло отримані кошти, не сплатило нараховану плату за комісіями та відсотки за користування кредитними коштами, у зв`язку із чим станом на 15 травня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 2 659 626,38 грн. Постановою Господарського суду Львівської області від 30 березня 2011 року ТОВ Міленіум визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У зв`язку із чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на вказане, ПАТ КБ Надра просив визнати вказані договори недійсними та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 437; визнано недійсним договір дарування частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 438; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Семешко С. Б. зареєстрований за № 1884, а саме: будинок, позначений на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку надану для обслуговування будинку розташованого на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:01:005:0016, у рахунок задоволення грошових вимог позивача за кредитним договором від 29 грудня 2006 року у сумі 2 659 626,38 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: будинку, позначеного на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для обслуговування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною у межах виконавчого провадження. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач не надав згоди на відчуження предмета іпотеки, то відповідно до частини третьої статті 12 Закону України Про іпотеку зазначені договори купівлі-продажу необхідно визнати недійсними. Посилання відповідача на пропуск позовної давності суд не взяв до уваги, оскільки банк не був стороною укладених правочинів, а тому не знав та міг знати про їх укладення у 2010 році. Зважаючи на невиконання позичальником умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що у погашення наявної заборгованості на підставі пункту 7.2. договору іпотеки, необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 09 грудня 2006 року.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2018 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2015 року у частині визнання недійсними договору купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 437 і договору дарування частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 438, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції у частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09 грудня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Семешко С. Б., зареєстрованим за № 1884, а саме на будинок, позначений на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для обслуговування будинку розташованого на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:01:005:0016 у рахунок погашення заборгованості ТОВ Міленіум перед ВАТ КБ Надра за кредитним договором від 29 грудня 2006 року № 494/2006 у сумі 2 659 626, 38 грн та встановдення способу реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: будинку, позначеного на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження, змінено та викладено його у цій частині у новій редакції. Зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09 грудня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Семешко С. Б., зареєстрованим за № 1884, а саме: на будинок, позначений на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку надану для обслуговування будинку, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:01:005:0016 у рахунок погашення заборгованості ТОВ Міленіум перед ВАТ КБ Надра за кредитним договором від 29 грудня 2006 року № 494/2006 у сумі 1 819 616,54 грн, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: будинку, позначеного на плані літерою А , загальною площею 463,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, згідно із Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною, визначеною у межах виконавчого провадження, але не менше 20 950 917 грн та земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку, розташованої на АДРЕСА_1 , шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, згідно із Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною визначеною у межах виконавчого провадження, але не менше 11 387 333 грн, згідно з висновком № 4961/4962/4963 судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи по цивільній справі № 464/5474/15 від 28 лютого 2017 року. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги щодо визнання недійсними договору купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , і договору дарування частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є обґрунтованими, оскільки відповідно до статті 12 Закону України Про іпотеку правочини щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсними. Водночас банк звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами з пропуском позовної давності, а тому у задоволенні цих вимог необхідно відмовити. Вимоги банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, оскільки іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника. З урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції в частині суми боргу, яка підлягає стягненню за рахунок предмета іпотеки, та зазначив, що вона становить 1 819 616, 54 грн, а також визначив початкову ціну будинку та земельної ділянки з урахуванням висновків судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив: змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частини будинку та земельної ділянки від 08 лютого 2010 року, та зазначити інші підстави для відмови у задоволенні позовних вимог - через їх необґрунтованість; скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що визнання недійсними спірних договорів, на підставі яких змінились власники предмета іпотеки, не відповідає критерію ефективності, не спрямоване на вирішення правової проблеми та подолання спірної ситуації та є неналежним способом захисту. Належним способом захисту є звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності для цього відповідних матеріальних підстав. Розмір визначеної судом апеляційної інстанції заборгованості у розмірі 1 819 616,54 грн не відповідає нормам права, які регулюють спірні правовідносини, оскільки після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у боржника не виникає будь-яких нових поточних зобов`язань, у тому числі зі сплати обов`язкових платежів, що можуть бути заявлені у порядку статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Позивач всупереч вимогам зазначеного закону провів нарахування для банкрута ТОВ Міленіум інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період після визнання його банкрутом. Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є безпідставними. Крім того, банк звернувся до суду після спливу позовної давності. Суд апеляційної інстанції застосував наслідки спливу позовної давності лише в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, водночас рішення суду апеляційної інстанції не містить правової оцінки доводам щодо пропуску позовної давності в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині звернення стягнення на предмет іпотеки, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині у зв`язку зі спливом позовної давності.

Касаційна скарга мотивована тим, що банк звернувся до суду з пропуском позовної давності, яка сплила ще 29 грудня 2011 року. Твердження позивача про те, що перебіг позовної давності було перервано в силу того, що вимоги банку включені до реєстру вимог у справі про банкрутство ТОВ Міленіум , є безпідставними, оскільки подання такої заяви до визначених статтею 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Крім того, сторони за кредитним договором від 29 грудня 2006 року № 496/2006 внесли зміни до цього договору 01 квітня, 15 липня і 15 грудня 2008 року, які стосуються істотних умов договору, проте у порушення вимог статей 4, 18, 19 Закону України Про іпотеку зазначені зміни не були внесені до договору іпотеки від 29 грудня 2006 року № 1884. Посилання суду на те, що майновий поручитель відповідає перед кредитором виключно в межах вартості майна, яке передано в іпотеку, і тому обсяг його відповідальності внаслідок внесення змін до основного зобов`язання не змінився, є помилковими, оскільки збільшенням основного зобов`язання створює ризики для майнового поручителя. Також зазначеними діями порушено правовий принцип свободи договору для іпотекодавця. Крім того, у межах кримінальної справи № 1-636/11 постановою старшого слідчого відділу управління прокуратури Львівської області Осташевського А. М. від 28 лютого 2011 року накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для його обслуговування. Суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі повноважень, визначених ЦПК України, оскільки вони фактично скасували арешт іпотечного майна, однак питання про скасування арешту зазначеного майна необхідно вирішувати у порядку кримінального провадження.

У січні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому ОСОБА_3 просив касаційну скаргу задовольнити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року справу призначено до розгляду.

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2020 року на електронну адресу Верховного Суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група (далі - ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група , товариство) про заміну сторони позивача правонаступником та про відмову від позову.

Заява про заміну сторони обґрунтовується тим, що відповідно до протоколу електронного аукціону від 31 серпня 2018 року № UA-EA-2018-08-09-000008-b Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтерес Груп (далі - ТОВ ФК Інтерес Груп ) стало переможцем електронного аукціону із придбання у ПАТ КБ Надра права вимоги за кредитним договором від 29 грудня 2006 року № 494/2006.

26 вересня 2018 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Інтерес Груп укладені договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором та договір про відступлення прав за іпотечним договором, за якими ПАТ КБ Надра відступило ТОВ ФК Інтерес Груп право вимоги до позичальника за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 29 грудня 2006 року № 494/2006 і укладеним на його забезпечення договором іпотеки від 29 грудня 2006 року.

ТОВ ФК Інтерес Груп змінило назву на ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група .

ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група включене до реєстру фінансових установ та має ліцензії на право надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту та надання послуг з факторингу.

Заява про відмову від позову обґрунтовується тим, що після придбання ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група прав вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 29 грудня 2006 року № 494/2006 питання заборгованості між товариством та відповідачами врегульоване, а тому ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група вважає за необхідне відмовитися від позову.

Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду

Щодо заяви про заміну сторони позивача правонаступником

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

З огляду на те, що ПАТ КБ Надра 26 вересня 2018 року відступило ТОВ ФК Інтерес Груп (нова назва ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група ) право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 29 грудня 2006 року № 494/2006 та право вимоги за договором іпотеки від 29 грудня 2006 року, то заява про заміну сторони позивача у справі правонаступником підлягає задоволенню.

Щодо заяви про відмову від позову

Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

У зв`язку з поданням ТОВ ФК Українська фінансова об`єднана група заяви про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, суд касаційної інстанції приймає відмову позивача від позову, визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі. Підстав для неприйняття відмови позивача від позову не встановлено.

Керуючись статтями 55, 255, 408, 409, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група про заміну сторони позивача у справі правонаступником задовольнити.

Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Визнати нечинними рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2015 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2018 року.

Закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група , до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко