Рішення

від 16.06.2020 по справі 639/8116/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/8116/19

Провадження № 2/639/415/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Пивоварова Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/8116/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, про визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку в подальшому уточнено, та у якій просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 164,5 кв. м, з урахуванням прибудованого приміщення в„– 11 (підсобне) загальною площею 26,8 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що йому на праві власності належить нежитлова будівля літ. Ж-1 загальною площею 138,0 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 2009-2010 років позивачем до вказаної нежитлової будівлі самочинно за власний рахунок прибудовано приміщення № 11 (підсобне) загальною площею 26,8 кв. м. 15.05.2009 та 30.04.2009 інспектором інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області позивачу видано приписи про усунення порушень містобудівного законодавства України та виконання технічного висновку щодо можливості будівництва прибудови до нежитлової будівлі літ. Ж-1 . Постановою ІДАБК в Харківській області № 1536 від 25.08.2010 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Вказаний штраф позивачем сплачено.

Як зазначає ОСОБА_1 , за період проведення будівництва і по цей час заяви, скарги від будь-яких громадян, юридичних осіб або компетентних органів на його адресу, а також на адреси державних органів влади, зокрема, Харківської міської ради з приводу недотримання позивачем встановлених норм та правил чи порушення будь-чиїх прав при проведенні будівництва, не надходили. Позивач вказує, що ним виконано норми ти вимоги передбачені Порядком вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом (в редакції від 22.06.2012), затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 17.08.2011 № 390/11 в повному обсязі, а саме: отримано дозвіл Харківської міської ради на збереження самочинно збудованої прибудови приміщення № 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 та на підставі укладеного договору оренди землі оформлено право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . 07.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою та заповненою декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду. За результатами розгляду даної заяви позивачем отримано лист-відмову ІДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 22.10.2019, з якого вбачається, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, Декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду передбачено необхідність зазначення відомостей про рішення суду, яким визнано право власності на об`єкт самочинного будівництва.

За таких обставин позивач вважає, що немає іншого способу захисту його прав та інтересів, ніж визнання за ним права власності на вищевказане нерухоме майно, у зв`язку чим ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даним позовом.

19.11.2019 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання (а.с. 100-102).

12.12.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання (а.с. 113-114).

12.05.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання по цивільній справі до 14-00 год. 10.06.2020 (а.с. 198-199).

Позивачем та представником позивача - адвокатом Рижковим І. П., який діє на підставі ордеру (а.с. 237), подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами, в якій також зазначено, що вони повністю підтримують уточнені позовні вимоги та просять позов задовольнити (а.с. 236).

Представником відповідача, яка одночасно представляє інтереси третьої особи, - Федорченко Р. В. , що діє на підставі довіреності (а.с. 234), подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Харківської міської ради, в якому також просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 206-207). Окрім того, 17.12.2019 представником ХМР подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Харківська міська рада в повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки доводи, викладені в позовній заяві, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 118-122).

Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить нежитлова будівля літ. Ж-1 загальною площею 138,0 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 13) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Харківське міське БТІ (а.с. 14).

15.04.2009 головним державним інспектором інспекції ДАБК у Харківській області видано припис ОСОБА_1 , яким в результаті перевірки встановлено порушення ст. 29 Закону України Про планування та забудову територій та запропоновано до 23.04.2009 надати до інспекції ДАБК правовстановлюючі документи на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , а саме: технічний паспорт міського БТІ; (договір) копію документа, що посвідчує право власності на приміщення тощо; рішення ХМР (а.с. 20).

30.04.2009 головним державним інспектором інспекції ДАБК у Харківській області видано припис ОСОБА_1 , яким в результаті перевірки встановлено порушення ст. 29 Закону України Про планування та забудову територій та запропоновано виконати технічний висновок щодо можливості будівництва прибудови до нежитлової будівлі літ. Ж-1 , усунути допущене порушення (а.с. 21).

Окрім того, 30 квітня 2009 р. позивач сплатив штраф на суму 170,00 грн за незаконне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 літ . Ж-1 ) згідно повідомлення № б/н від 30.04.2009 (зв. сторона а.с. 20).

Постановою № 1536 по справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2010, винесеною начальником інспекції ДАБК у Харківській області, визнано ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн (а.с. 21).

Вказаний штраф позивачем сплачено, що підтверджується відповідною квитанцією N 1941780 від 27.08.2010 (зв. сторона а.с. 22).

На замовлення позивача комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 11.08.2016 виготовлено технічний паспорт, з експлікації якого вбачається, що нежитлова будівля літ. Ж-1 складається з наступних приміщень: приміщення № 2 (торгівельний зал) площею 35,7 кв. м, приміщення № 3 (торгівельний зал) площею 38,6 кв. м, приміщення № 3а (торгівельний зал) площею 17,9 кв. м, приміщення № 5 (підсобне) площею 11,9 кв. м, приміщення № 6 (вбиральня) площею 1,7 кв. м, приміщення № 7 (вбиральня) площею 1,2 кв. м, приміщення № 8 (кабінет) площею 8,4 кв. м, приміщення № 9 (кабінет) площею 17,6 кв. м, приміщення № 10 (топочна) площею 4,7 кв. м, приміщення № 11 (підсобне) площею 26,8 кв. м. При цьому зазначено, що приміщення № 11 (підсобне) площею 26,8 кв. м самочинно прибудовано. Загальна площа нежитлової будівлі літ. Ж-1 з урахуванням проведених будівельних робіт складає 164,5 кв. м (а.с. 15-19).

Окрім того, Харківським національним університетом будівництва та архітектури на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Висновок про технічний стан будівельних конструкцій прибудованого приміщення нежитлової будівлі літ. Ж-1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого прибудова приміщення в„– 11 до нежитлового будинку (літ. Ж-1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не призвела до зниження несучої здатності і експлуатаційної надійності будівельних конструкцій і будівлі в цілому. Допускається експлуатація прибудованого приміщення в„– 11 без проведення будь-яких додаткових заходів щодо посилення конструкцій (а.с. 49-74).

Як вбачається з повідомлення Управління Держпродспоживслужби в м. Харкові від 18.08.2016 № 606/20-12, фахівцями відділу державного контролю за дотриманням санітарного законодавства Управління Держпродспоживслужби в м. Харкові розглянуто заяву позивача щодо встановлення відповідності санітарно-гігієнічним вимогам самовільно прибудованого нежитлового приміщення в„– 11 до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 та за результатами розгляду матеріалів вказане самовільно прибудоване нежитлове приміщення відповідає вимогам чинного санітарного законодавства та підлягає збереженню (а.с. 27).

Згідно повідомлення від 30.08.2016 № 260-979 Жовтневого районного відділу у м. Харкові Головного управління ДСНС України в Харківській області останній не заперечує проти збереження підсобного приміщення в будівлі літ. Ж-1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Також, Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації розглянуто обґрунтовуючі матеріали щодо збереження спірного самовільно прибудованого приміщення, за аналізом яких Департамент не заперечує проти збереження і подальшої експлуатації об`єкту, про що зазначено у повідомленні від 07.10.2016 за № 04.01-18/5747, яким до того ж проінформовано ОСОБА_1 , що питання самочинного будівництва на території міста Харкова розглядає Постійно діюча комісія з питань самочинного будівництва Харківської міської ради. Порядок вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом на території міста Харкова затверджено рішенням Харківської міської ради 16 сесії 6 скликання від 22.06.2012 № 753/12 (а.с. 25).

Управлінням соціально-економічного розвитку планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 пропозицію про укладення попереднього договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при збереженні самочинно прибудованого нежитлового приміщення № 11 нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , згідно якої ОСОБА_1 необхідно прибути для підписання проекту попереднього договору до Харківської міської ради (а.с. 38).

25 жовтня 2016 р. між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_1 укладено попередній договір № 27П-16/1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (а.с. 39).

Позивач 08.11.2018 звернувся до Харківської міської ради з письмовою заявою з проханням узаконити його самочинно прибудоване приміщення (а.с. 23).

Розглянувши звернення ОСОБА_1 , Управління комунального майна та приватизації листом № 3481 від 22.02.2017 повідомило позивача, що не заперечує проти збереження самовільно прибудованого нежитлового приміщення до нежитлової будови літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , за умови дотримання усіх вимог чинного законодавства (а.с. 24).

Рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 675/17 про надання дозволу на збереження об`єктів самочинного будівництва та на розроблення документації із землеустрою для експлуатації, обслуговування об`єктів дозволено ОСОБА_1 зберегти самочинно збудованої прибудови приміщення в„– 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова, площею орієнтовно 0,0220 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 (а.с. 28).

Також, рішенням Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1608/19 про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 . Змінено вид використання земельної ділянки площею 0,0217 га (кадастровий номер 6310137900:02:007:0039) по АДРЕСА_1 на для обслуговування будівлі торгівельного призначення літ. Ж-1 . Надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310137900:02:007:0039) площею 0,0217 га по АДРЕСА_1 із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування будівлі торгівельного призначення літ. Ж-1 до 19.06.2024(а.с. 29).

Так, між Харківською міською радою та ОСОБА_1 06 вересня 2019 р. укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0217 га по АДРЕСА_1 від 06.09.2019 із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 6310137900:02:007:0039, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30-33).

Відповідно до п. 3 Договору оренди землі на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. Ж-1 , а також інші об`єкти інфраструктури - немає.

Зазначене також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6310791862019, сформованим 22.07.2019 (а.с. 34-36) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за індексним № 181190010, сформованим 16.09.2019, з якого вбачається, що право оренди земельної ділянки зареєстровано12.09.2019, номер запису про інше речове право: 33243631(а.с. 37).

07.10.2019 позивач відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою та заповненою декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (Додаток 5 до Порядку) (а.с. 40-45), про що свідчить опис документів, що надано до ЦНАП суб`єктом звернення для отримання адміністративної послуги від 07.10.2019 (а.с. 46).

Проте, як вбачається з повідомлення від 22 жовтня 2019 р. № 1461/0/511-19 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради розглянуто подану ОСОБА_1 08.10.2019 заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта з доданими документами по об`єкту Нежитлова будівля по АДРЕСА_1 (літ. Ж-1) , за результатами чого позивачеві повернуто подані документи по вищевказаному об`єкту як такі, що не відповідають законодавству, а саме Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 158 від 03.07.2018 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 (а.с. 47-48).

05.11.2019 Департаментом містобудування та архітектури розглянуто листа ОСОБА_1 від 09.10.2019 з додатками стосовно надання інформації щодо відповідності місця розташування самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (літ. Ж-1 ) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генерального плану міста Харкова, іншої затвердженої містобудівної документації, наявності порушень будівельних норм, стандартів і правил та надано позивачеві відповідь наступного змісту. Відповідно до Генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1023/13, земельна ділянка за даною адресою розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови. Згідно з планом зонування території (зонінгом) міста Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 № 396/16 земельна ділянка за даною адресою розташована в житловій зоні, підзоні Ж-4: зона змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови; в межах історико-культурного ареалу; в зоні розміщення об`єктів археології; земельна ділянка розташована поза межами червоних ліній. Далі за змістом повідомлення Департаментом зазначено, що на підставі аналізу відповідних документів, які вже вище досліджені судом, відповідні служби не заперечували проти збереження і подальшої експлуатації прибудованого приміщення нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , що вказана прибудова відповідає вимога чинного санітарного законодавства та підлягає збереженню та допускається експлуатація прибудованого приміщення в„– 11 без проведення будь-яких додаткових заходів щодо посилення конструкцій (а.с. 150).

З метою усунення зазначених у повідомлення від 22.10.2019 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради недоліків на замовлення позивача ТОВ АРХІЛАІН 06.11.2019 виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме нежитлову будівлю літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 (а.с. 75-78).

Згідно довідки ТОВ АРХІЛАІН від 11.11.2019 № 05/11/3-т до нежитлової будівлі літ. Ж-1 прибудовано приміщення № 11 площею 26,8 кв. м. У зв`язку зі змінами при поточній технічній інвентаризації, а саме за рахунок уточнення лінійних розмірів та прибудованого приміщення в„– 11 площею 26,8 кв. м загальна площа складає 164,5 кв. м. Згідно наданої копії рішення Харківської міської ради від 21.06.2017 № 675/17 ОСОБА_1 дозволено збереження вищезазначеної прибудови приміщення до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 (а.с. 79).

У відповідності до Звіту про проведення технічного обстеження від 12.11.2019, затвердженого проректором з науково-педагогічної роботи, доктором технічних наук, професором Харківського національного університету будівництва та архітектури ОСОБА_3 , встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації прибудови приміщення № 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 (а.с. 81-91).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Власники та землекористувачі земельних ділянок, а також особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором між власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав, мають право на будівництво нерухомого майна (забудову), що закріплено в пункті д ч. 1 ст. 90 та пункті ґ ч. 1 ст. 95, ст. 102-1 Земельного кодексу України.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Спірне приміщення побудовано позивачем протягом 2009-2010 рр., до набрання чинності 12.03.2011 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Отримання містобудівних умов та обмежень є обов`язковою умовою для отримання подальшого дозволу на будівництво будинків більш 500 кв. м, а також будівель та споруд СС1, СС2, СС3 за класами наслідків.

Таким чином, з системного аналізу норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вбачається, що вони застосовуються при проектуванні та новому будівництві і не регулюють питання щодо вже побудованих, зокрема, самочинних об`єктів.

Так, ОСОБА_1 26.12.2019 звернувся з письмовою заявою до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради щодо надання містобудівних умов та обмежень на самочинно збудовану прибудову приміщення № 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 (а.с. 142).

За результатами розгляду даної заяви Департамент 11.01.2020 надав позивачу відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: Самочинно збудована прибудова приміщення № 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , оскільки у наданому ОСОБА_1 пакеті документів відсутні оригінали викопіювання з топографом-геодезичного плану М 1:2000 та витягу із Державного земельного кадастру. Окрім того, Департаментом зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є складовими вихідних даних для проектування об`єкту будівництва. Виходячи з викладеного, надання містобудівних умов та обмежень на збудовані об`єкти Законом не передбачено та не є можливим у разі надання повного пакету документів (а.с. 143).

Отже, наразі позивача в силу вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності позбавлено можливості отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, так як спірна прибудова вже існує, будівництво її завершено.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Законодавець в ч. 3 ст. 331 ЦК України врегулював питання правового режиму нерухомого майна до його створення (що включає прийняття до експлуатації та здійснення державної реєстрації), встановивши, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесу цього будівництва (створення майна).

Саме такої правової позиції дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який в п. 2 Інформаційного листа Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року за № Х4-150/0/4-13 роз`яснив, що ... Виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК, частини першої статті 182 ЦК та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (зі змінами і доповненнями станом на 22 січня 2009 року), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.п. 9, 10 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Рішенням сесії Харківської міської ради Про затвердження Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом від 17.08.2011 № 390/11 (в редакції від 22.06.2012) затверджено Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом.

Даний Порядок регулює процедуру вирішення питань, пов`язаних з самочинним будівництвом на території міста Харкова, з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно побудовані об`єкти та будівництво яких розпочато самочинно.

Відповідно до п. 3.1. Порядку якщо забудовник не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, забудовник може звернутися із заявою (клопотанням) до Харківської міської ради з проханням про збереження об`єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для закінчення будівництва (у разі незавершеного будівництва) або для експлуатації об`єкту (у разі вже закінченого будівництва).

Як вже встановлено судом, позивач на виконання вимог вказаного Порядку звертався із заявою до Харківської міської ради про можливість збереження самочинного будівництва, надання земельної ділянки під самочинно побудований об`єкт та будівництво яких розпочато самочинно і, за результатами розгляду якої, рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 675/17 дозволено ОСОБА_1 збереження самочинно збудованої прибудови приміщення № 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 .

Окрім того, судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1608/19 надано позивачу в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310137900:02:007:0039) площею 0,0217 га по АДРЕСА_1 із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування будівлі торгівельного призначення літ. Ж-1 до 19.06.2024.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вжито усі дії, передбачені Порядком вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом.

Разом з тим, прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва здійснюється уповноваженими органами у порядку встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Згідно зі ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчений будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.04.2011 № 461 (пункти 10 та 17) передбачено окремий порядок прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, право власності на які визнано за рішенням суду. Передумовою прийняття в експлуатацію таких об`єктів виходячи зі змісту положень пунктів 10 та 17 Порядку, - є ухвалення судом рішення про визнання права власності на них, після чого передбачено подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації за формою, наведеною у додатку 5 до Порядку, і проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Як вбачається з форми декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (Додаток 5 до Порядку), в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 750 від 08.09.2015 (зі змінами), замовник повинен в п. 8 Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду зазначити відомості про рішення суду, яким визнано право власності на об`єкт самочинного будівництва, а саме: форму судового рішення (постанова, ухвала суду тощо), дата ухвалення рішення, номер судової справи, дату набрання судовим рішенням законної сили, назву суду.

Отже, за таких обставин позивачем обрано вірний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 документ, який свідчить про введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, є необхідним для державної реєстрації права власності, у тому числі на підставі рішення суду.

Верховний Суд України у постановах від 27.01.2016 у справі № 6-1912цс15; від 30.03.2016 у справі № 6-533цс16; від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 виклав наступну правову позицію: Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст. 335 та 376 ЦК. В усіх інших випадках право власності набувається з не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК).

Відповідно до п. 10. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Як вже вище встановлено судом, на замовлення позивача проведено технічне обстеження щодо можливості надійної та безпечної експлуатації прибудови приміщення в„– 11 (підсобне) до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 .

Залучений до позовної заяви Звіт про проведення технічного обстеження виготовлено за формою, встановленою Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011 (додаток 1).

Частинами 1, 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Як вбачається з технічного паспорту та довідки ТОВ АРХІЛАІН від 11.11.2019 № 05/11/3-т, копії яких містяться в матеріалах справи,прибудоване до нежитлової будівлі літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 приміщення в„– 11 площею 26,8 кв. мє самочинним будівництвом, без будь-якого дозволу державних органів на виконання будівельних робіт та проекту.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожній особі надано право на звернення до суду за захистом своїх прав.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, направлені на захист його майнових прав, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 182, 328, 331, 376, 392, Цивільного кодексу України, ст. 55 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. Ж-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 164,5 кв. м, з урахуванням прибудованого приміщення № 11 (підсобне) загальною площею 26,8 кв. м.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Повне рішення складено 16.06.2020.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк