Ухвала

від 12.06.2020 по справі 471/426/20

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/426/20

Провадження №1-кс/471/39/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" червня 2020 р.

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , слідчого СВ Братського ВП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ТОВ "Братське-Агро" на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 28.05.2020 року у кримінальному провадженні № 12020150170000118 від 01.04.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2020 року до Братського районного суду Миколаївської області надійшла скарга представника СТОВ «Братське-Агро» на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Свою скаргу заявник обгрунтовує тим, що 28.05.2020 року слідчим Братського ВП ГУНП в Миколаївській області було прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12020150170000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Однак така постанова є незаконною з тих підстав, що слідчим не було проведено всіх слідчих дій, не надано їм належну правову оцінку та безпідставно встановлено наявність лише цивільно-правового спору між сторонами.

Під час судового засідання представник заявника підтримав свою скаргу, суду пояснив, що досудове слідство було проведено поверхнево, не було проведено огляду місця подій, не було опитано всіх очевидців, не призначено економічної експертизи для визначення суми завданих збитків. Тому вказану постанову слід скасувати.

Слідчий вважав що його постанова в повній мірі відповідає вимогам КПК є законною, ним в повній мірі проведено всіх слідчих дій та надано їм правову оцінку.

Судом також було допитано власника земельної ділянки ОСОБА_5 , який пояснив, що в липні 2019 року, за три місяці до закінчення договору оренди землі, він звернувся з письмовою заявою до ТОВ «Братське-Агро» в якій повідомив, що не бажає продовжувати дію договору, тому після закінчення договору буде самостійно обробляти свій пай. Заяву він здав на підприємство, при ньому її було зареєстровано та на його екземплярі проставлено відмітку про отримання заяви. Таким чином він виконав свої обов`язки за договором, попередивши орендаря про його закінчення. Проте, ТОВ «Братське-Агро» восени, за три дні до закінчення дії договору, обробило його пай не продовживши з ним договір оренди. Оскільки він належним чином повідомив про закінчення договірних відносин з орендарем, є власником земельної ділянки та на власний розсуд має право нею розпоряджатися, з пропозицію про його продовження до нього не зверталися, він 12-13 березня обробив свою земельну ділянку. Вважає, що ТОВ «Братське-Арго» навмисно обробило його земельну ділянку з тим, щоби незаконно позбавити його можливості використовувати свою власність.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, суд встановив.

01 квітня 2020 року Братським ВП ГУНП України в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 356 КК України, внесено відомості до ЄРДР за № 12020150170000118.

Підставою для внесення відповідних відомостей було те, що 27.01.2014р. між ОСОБА_5 та СТОВ «їм. Мічуріна» укладено договір (без номеру) оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821483400:02:000:0168 розміром 6.45 га. На 5 років. Договір передбачав умови передачі земельної ділянки в суборенду (п. 9.2 Договору). Пунктом 7.1 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору оренди землі та завершення збору врожаю орендарем - земельна ділянка повертається орендарем за актом приймання-передачі земельної ділянки.

01.11.2017р. вказану земельну ділянку СТОВ «їм. Мічуріна» передало в суборенду ТОВ «Братське-Агро» за договором MCHR-BRA-2017-0301, що має аналогічні умови з первинним договором оренди.

Умови договору суборенди також передбачають, якщо на день закінчення строку договору на земельній ділянці містяться посіви с/г культур, орендар має надати можливість суборендарю зібрати врожай (п. 8.10 Договору MCHR-BRA-2017-0301).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №109492068 інформація про укладення договору суборенди внесено до реєстру 26.12.2017р. з датою закінчення 30.10.2019р.

12.03.2020р. ОСОБА_5 , при використанні сільськогосподарської техніки, проведено роботи з культивації ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 4821483400:02:000:0168, на якій знаходилися посіви озимої пшениці ТОВ «Братське-Агро».

ТОВ «Братське-Агро» вважає, що такі дії ОСОБА_5 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України-самоуправство.

28.05.2020 року слідчим було прийнято постанову про закриття кримінального правопорушення в зв`язку з відсутність складу кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначаються у ст. 91 КПК України, відповідно до якої у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Також слід звернути увагу на ст. 284 КПК України, де визначені підстави та порядок закриття кримінального провадження, а також оскарження такого рішення.

Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, а тому рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у разі, якщо зібрані, перевірені та оцінені в своїй сукупності докази свідчать про наявність обставин, які виключають в діянні особи (осіб) складу кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено обставини, встановлені під час досудового розслідування та обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, мотиви та обґрунтування такого рішення, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників провадження.

Згідно з положеннямист.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом ст. 356 КК України самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Об`єкт злочину - встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов`язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З об`єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) оспорюваністю правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб; 3) заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам; 4) причинним зв`язком між діями винної особи та значною шкодою.

Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків - значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника.

Суб`єктивна сторона самоправства характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчиняє дії, передбачає, що його дії можуть завдати значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника і бажає або свідомо припускає настання такої шкоди. Мотиви вчинення самоправних дій (скрутне матеріальне становище, помста, прагнення примусити особу вчинити певні дії тощо) на кваліфікацію не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.

Відповідальність за ст. 356 КК виключається, якщо особа сумлінно помиляється у законності своїх дій.

Як зазначалося раніше, ОСОБА_5 11 липня 2019 року звернувся до директора ТОВ «Братске-Агро» із заявою про закінчення договірних відносин, дана зава була складена у двох примірника, на екземплярі заявника посадовою особою підприємства було проставлено вхідний номер «28» дата отримання заяви та підпис. Факт отримання заяви також підтверджено ОСОБА_6 під час допиту слідчим, яка її отримувала та на той час була працівником підприємства.

Відповідно до умов договору, а саме п. 3.1 після закінчення договору Орендар має переважне право поновлення договору на новий строк. У цьому разі , Орендар повинен не пізніше ніж за місяць письмово повідомити про це Орендодавця і тільки у разі відсутності його письмової відмови від продовження договору, він вважається продовженим.

Орендар з відповідною заявою про продовження дії договору до ОСОБА_5 не звертався.

Таким чином, власник землі правомірно вважав, що 30.10.2019 року строк дії договору закінчився, та він може приступати до обробітку свого паю, отже, відсутня така ознака суб`єктивної сторони, як умисна вина, оскільки власник вважав, що він діє в рамках закону та не бажає настання значної шкоди інтересам інших осіб, підстав сумніватися у законності своїх дій у землевласника не було.

Ще однією ознакою злочину є заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить 2027 грн., отже шкода визначається значною при розмірі 101350 грн.

Підприємством надано довідку № 47 від 07.04.2020 року, відповідно до якої вартість витрат при обробітку вказаної земельної ділянки становить 35111,21 грн., отже завдана шкода не відповідає вимогам об`єктивної сторони.

Також надано Рахунок втраченої вигоди на суму 151288,30 грн. який судом не може бути прийнято, так як він є необґрунтований та не підтверджений належними доказами.

Згідно вимог ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, потерпіла сторона, яка вважає, що їй завдано збитків, має право на їх відшкодування шляхом пред`явлення цивільного позову.

За таких обставин, слідчий дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини.

Отже, враховуючи вищевикладене, постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.. 110 КПК України, слідчий врахував всі обставини справи, та дійшов вірного висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 356 КК України та між сторонами виникли цивільно-правові відносини.

Таким чином, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ТОВ "Братське-Агро" на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 28.05.2020 року у кримінальному провадженні № 12020150170000118 від 01.04.2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ,

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2020 року