Постанова

від 16.06.2020 по справі 585/3346/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м.Суми

Справа №585/3346/19

Номер провадження 22-ц/816/1377/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Будинок харчування ЛТД - Агеєнка Бориса Васильовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2020 року, ухваленого у складі судді Шульги В.О. у м. Ромни,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Будинок харчування ЛТД про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Фірма Будинок харчування ЛТД про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, посвідченого 03 квітня 2019 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І., за реєстровим №483, їй на праві власності належить 3/20 частки нежитлових будівель, загальною площею 1102,4 кв. м, а саме - майстерня цегляна - Д площею 26,8 кв.м, частина складу цегляного - Б площею 105 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17/20 частки нежитлових будівель, загальною площею 1102,4 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ТОВ Фірма Будинок харчування ЛТД.

Вказувала, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 квітня 2019 року нею набуто у власність земельну ділянку площею 0,0056 га, цільове-призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5910700000:03:025:006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного договору за нею зареєстровано право приватної власності на дану земельну ділянку.

Також зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2019 року нею набуто у власність земельну ділянку площею 0,0133 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5910700000:03:025:007, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного договору за нею зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку.

Згідно технічних паспортів на громадський будинок склад №71 АДРЕСА_2 майстерня № НОМЕР_1 вул. АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , виготовлених 03 липня 2018 року КП Роменське МБТІ, їй належить частина складу літ.Б площею 105 кв.м та майстерня літ.Д 26,8 кв.м.

Отже, фактично з моменту набуття права спільної часткової власності у її володінні та користуванні перебуває індивідуально визначене нерухоме майно - майстерня цегляна - літ.Д площею 26,8 кв.м, яка розташована на належній їй земельній ділянці площею 0,0056 га кадастровий № 5910700000:03:025:006, та частина складу цегляного - літ.Б площею 105 кв.м, яка розташована на належній їй земельній ділянці площею 0,0056 га кадастровий № 5910700000:03:025:007, за адресою: АДРЕСА_1 .

25 липня 2019 року нею, з метою досудового врегулювання спору, було вручено відповідачу вимогу, в якій вона просила, в тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги виділити їй в натурі частину нерухомого майна, що відповідає належній їй частці у праві спільної часткової власності та звернутися до приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І. або іншого, на вибір відповідача, для нотаріального посвідчення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна. Однак, відповідачем її вимога від 25 липня 2019 року залишена без розгляду та задоволення.

Вказувала, що майстерня літ. Д площею 26,8 кв.м та частина складу літ. Б площею 105 кв.м є ізольованими від приміщень відповідача, мають окремі виходи та окремі системи життєзабезпечення, що підтверджується виготовленими КП Роменське МБТІ технічними паспортами від 03 липня 2018 року. Вказані приміщення становлять 3/20 частини нежитлових будівель, загальною площею 1102,4 кв м. і розташовані на належних їй земельних ділянках.

Вважала, що виділ в натурі майна можливий по запропонованому нею варіанту.

Посилаючись на вищевказані обставини, просила виділити їй в натурі майстерню цегляну - Д площею 26,8 кв.м, приміщення 1 складу цегляного - Б площею 105 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на нежитлові будівлі загальною площею 1102,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що майстерня літ. Д площею 26,8 кв.м та частина складу літ. Б площею 105 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є ізольованими від приміщень відповідача, мають окремі виходи та окремі системи життєзабезпечення, що підтверджується виготовленими КП Роменське МБТІ технічними паспортами від 03 липня 2018 року. Зазначала, що вказані нежитлові приміщення становлять 3/20 частки нежитлових будівель, загальною площею 1102,4 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу частки нерухомого майна від 03 квітня 2019 року, а тому вважала, що виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності є можливим.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача, який не заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у справі не надано доказів на підтвердження неможливості укладення між ними договору про виділ у натурі частки у майні та нотаріального його посвідчення, а також не вказано обставин, які б перешкоджали зверненню до нотаріуса. Вказані обставини, свідчать про відсутність спору між сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що 03 квітня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідно до умов якого остання набула у власність 3/20 частки нежитлових будівель загальною площею 1102,4 кв.м, а саме: майстерню цегляну - Д площею 26,8 кв.м, частину складу цегляного - Б площею 105 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурнею Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №483 (а.с.7-8). Право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 квітня 2019 року за №31000496, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ТОВ Фірма Будинок харчування ЛТД на праві приватної спільної часткової власності належить 17/20 частки нежитлових будівель, загальною площею 1102,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Також , 03 квітня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов яких ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 0,0056 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5910700000:03:025:0006 та земельну ділянку 0,0133 га за вказаною адресою, кадастровий номер - 5910700000:03:025:0007. Цільове призначення земельних ділянок: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с. 11-13, 14-16).

03 липня 2018 року Комунальним підприємством Роменське бюро технічної інвентаризації виготовлено технічні паспорти на громадський будинок - майстерня та склад по АДРЕСА_1 , в яких зображено схематичний план земельної ділянки за вказаною адресою із зображенням будівель та план поверхів громадського будинку (а.с.17-22).

25 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ Фірма Будинок харчування ЛТД з вимогою, в якій, з метою досудового врегулювання спору, просила в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги виділити їй в натурі частину нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що відповідає належній їй частці у праві спільної часткової власності та звернутися до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення договору про виділу у натурі частки з нерухомого майна (а.с.23).

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3, 4 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту частини другої статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Крім того, відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/20 частки нежитлових будівель загальною площею 1102,4 кв.м, а саме: майстерня цегляна - Д площею 26,8 кв.м, частина складу цегляного - Б площею 105 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила виділити її в натурі вищевказані нежитлові приміщення та припинити право спільної часткової власності з ТОВ Фірма Будинок харчування ЛТД.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майн, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18 червня 2007 року №55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за №774/14041.

Згідно з вимогами пунктів 1.2 та 2.4 вищевказаної Інструкції, виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Отже, для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна співвласнику необхідно звернутися до суб`єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна.

В той же час , матеріали справи не містять висновку суб`єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна, належного на праві спільної часткової власності позивачу у справі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилання в апеляційній скарзі на те, що майстерня літ. Д площею 26,8 кв.м та частина складу літ. Б площею 105 кв.м по АДРЕСА_1 є ізольованими від приміщень відповідача, мають окремі виходи та окремі системи життєзабезпечення, що підтверджується виготовленими Комунальним підприємством Роменське МБТІ технічними паспортами від 03 липня 2018 року, а тому виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності сторін є можливим, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки у технічних паспортах міститься лише схематичний план земельної ділянки громадського будинку за вказаною адресою та план поверхів громадського будинку.

В той же час , представник позивача в суді апеляційної інстанції вважав, що наданого ним зазначеного письмового доказу достатньо для обґрунтування позовних вимог .

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складене 17 червня 2020 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О.Ю.Кононенко

С.Г.Хвостик