Постанова

від 10.06.2020 по справі 344/10197/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10197/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/113/20

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Горейко М.Д.,

секретаря Бойчука Л.М.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1 ,

адвоката Середюк О.Д.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Вощинського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Енергетичні технології на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2019 року в складі судді Антоняка Т.М., ухвалене у м. Івано-Франківськ, у справі за позовом приватного акціонерного товариства Енергетичні технології до товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство Енергетичні технології , правонаступником якого є приватне акціонерне товариство Енергетичні технології ,звернулося до суду з позовом до ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 13 листопада 2008 року між ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, за умовами якого ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації продало ОСОБА_3 нежитлові будівлі за номером АДРЕСА_1 , 17, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , загальною площею 117,4 кв.м., що складає 21/100 ідеальних часток по АДРЕСА_5 .

Посилаючись на те, що нежитлові приміщення, які фактично були відчужені за договором, належать позивачу на праві власності та є виробничими приміщеннями площею 109,2 кв.м., літера Ю по в АДРЕСА_5 , в процесі розгляду справи збільшивши позовні вимоги, просило скасувати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю за номером АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , загальною площею 117,4 кв.м., що складає 21/100 ідеальних часток, зареєстровану за ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , яка розташована по вул. Академіка Сахарова, 23-Б у м. Івано-Франківську, визнати недійсним договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Стецьківим Д.М., за реєстром № 1624, укладеним між ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 , витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 та зобов`язати його повернути ПАТ Енергетичні технології виробниче приміщення площею 109,2 кв.м., літера Ю , що знаходиться по АДРЕСА_5

Рішенням АДРЕСА_5 -Франківського міського суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ПАТ Енергетичні технології посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не витребував, не оглянув та не встановив наявності документів на право власності у ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації на спірну нежитлову будівлю, не оглянув та не встановив наявності довідки-характеристики, виданої Івано-Франківським ОБТІ від 05 вересня 2008 року за №20134437, на підставі якої суд першої інстанції було здійснено продаж ОСОБА_3 спірної нежитлової будівлі.

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його доводи про те, що у технічному паспорті на виробничий будинок АДРЕСА_5 , власником якого є ОСОБА_3 зазначені приміщення площею 728,10 кв.м., тоді як ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації мало на праві власності лише нежитлову будівлю загальною площею 546,2 кв.м. Даний технічний паспорт складений станом на 26 лютого 2008 року, проставлений штамп з відміткою та підписами посадових осіб станом на 26 травня 2008 року, тобто за декілька місяців до укладення відповідачами договору купівлі-продажу.

Також вважає, що наданий відповідачем витяг із рішення від 27 липня 2007 року №386 про акти державної комісії приймання в експлуатацію об`єктів, присвоєння поштової адреси є фіктивними.

Вказує, що виробничий будинок/ АДРЕСА_5 , загальною площею 109,2 кв.м. фактично та юридично існує, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим станом на 20 травня 2019 року, актом загального огляду від 21 травня 2019 року та фотографіями до нього.

Зазначає, що припис №387 начальника відділу ПНПД МУ ГУ МНС в Івано-Франківській області не підтверджує і не доводить того, що була пожежа саме в нежитловій будівлі за номером АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 та не доказує право власності на цю будівлю у ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації .

План меж зон обстежень і сервітут земельної ділянки стосуються виключно розмежування тільки земельної ділянки, а не самої спірної нежитлової будівлі. Даний план меж зон обстежень і сервітут земельної ділянки не підтверджує і не доводить, що спірні нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_5 АДРЕСА_5 .

Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо пропуску строку позовної давності.

У зв`язку з вищенаведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації подало відзив на апеляційну скаргу та вказало, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу та вказала, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд, при винесені оскаржуваного рішення, всебічно і повно дослідив матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтувався позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізував викладені обставини та дослідив матеріали справи у їх сукупності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В засіданні апеляційного суду представники ПАТ Енергетичні технології - Колісник В.І. та адвокат Середюк О.Д. апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених підстав.

Представник ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації Вощинський С.В. та представник ОСОБА_3 - адвокат Прокопів Л.П. апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку був повідомлений, тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу у його відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем факту, що виробниче приміщення літера Ю , загальною площею 109,2 кв.м. по АДРЕСА_8 та приміщення АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 загальною площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_8 є одним і тим самим об`єктом, оскільки дані об`єкти мають різну юридичну адресу та різну площу. Позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення публічного порядку при укладені спірного договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року між відповідачами. Крім того, суд першої інстанції, при ухваленні рішення, посилався на пропуск строку позовної давності.

Колегія судів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 листопада 2004 року ВАТ Івано-Франківський завод Промприлад було власником 1/1 частки цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_8 , в тому числі, виробничого приміщення площею 109,2 кв.м., літера Ю (том 1 а.с. 145).

21 грудня 2004 року між ВАТ Івано-Франківський завод Промприлад та ВАТ Енергетичні технології було укладено договір №1 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ВАТ Івано-Франківський завод Промприлад продало ВАТ Енергетичні технології окремі нежитлові приміщення площею 4626,9 кв.м., що складає 5/100 ідеальних часток цілісного майнового комплексу, зокрема, виробниче приміщення площею 109,2 кв.м., зазначене в плані літерою Ю по АДРЕСА_8 (том 1 а.с. 142-144).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 грудня 2004 року ВАТ Енергетичні технології є власником 5/100 частки цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_8 (том 1 а.с. 147).

22 грудня 2004 року між ВАТ Івано-Франківський завод Промприлад та ВАТ Енергетичні технології було укладено договір про виділення частки в натурі з нерухомого майна (поділ), за умовами якого ВАТ Енергетичні технології виділено нежитлові приміщення загальною площею 4626,9 кв.м., а саме: корпус № НОМЕР_1 з навісом під літерою М , ливарний, штампувальний з стержньовим і землезаготівельним відділенням і ГРП під літерою Н , виробниче приміщення під літерою Ю , трансформаторна підстанція-2 під літерою Я (том 1 а.с. 148). При цьому, до приміщень виділених в натурі товариству відносилося і приміщення під літерою Ю площею 109,2 м.кв., що є предметом спору.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 лютого 2020 року ПАТ Енергетичні технології є власником виробничого приміщення по АДРЕСА_8 (том 3 а.с. 91).

13 листопада 2008 року між ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, за умовами якого ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації продало ОСОБА_3 нежитлову будівлю за номером АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , загальною площею 117,4 кв.м., що складає 21/100 ідеальних часток, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 (том 1 а.с. 6-7).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 травня 2009 року ОСОБА_3 є власником 21/100 частки нежитлової будівлі по АДРЕСА_5 (том 1 а.с. 8).

Апеляційний суд прийшов до висновку, що виробниче приміщення під літерою Ю по АДРЕСА_9 . Академіка АДРЕСА_5 , яке перебуває у власності ПрАТ Енергетичні технології та виробниче приміщення №16, 17, 18, 19, 20 по вул. Академіка Сахарова, 23Б у м. Івано-Франківську, яке є предметом позову, є одним і тим же приміщенням з наступних підстав.

Як вбачається із копії технічного паспорта на виробниче приміщення АДРЕСА_8 по вул. АДРЕСА_8 (представленого позивачем), літера Ю від 13 жовтня 2003 року, видане Івано-Франківським ОБТІ, дане приміщення складається із виробничого приміщення площею, 103,0 кв.м. і тамбуру площею 6,2 кв.м., а загальною площею 109,2 кв.м. (том 1 а.с. 151-153)

З технічного паспорта на виробничий будинок АДРЕСА_5 , видане Івано-Франківським ОБТІ від 26 лютого 2008 року (представленого відповідачем ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації ) дане приміщення складається із, зокрема, кладови, площею 9,3 кв.м. під № НОМЕР_2 , цеху, площею 26,2 кв.м. під № НОМЕР_3 , цеху, площею 32,6 кв.м. під № НОМЕР_4 , складу площею 43,0 кв.м. під № НОМЕР_5 , коридору, площею 6,3 кв.м. під АДРЕСА_10 НОМЕР_6 , а загальною площею 117,4 кв.м. (том 1 а.с. 41-45, 177-179).

З аналізу вищезазначених технічних паспортів вбачається, що позначені в них виробничі приміщення є аналогічними. Різницю між даними технічного паспорта від 26 лютого 2008 року від технічного паспорта від 13 жовтня 2003 року складає кладова, площею 9,3 кв.м. під АДРЕСА_10 НОМЕР_2 . Разом з тим, як вбачається із плану виробничого будинку, ця кладова відділена від інших приміщень несучою стіною.

Крім того, приміщення згідно технічного паспорта від 26 лютого 2008 року поділене на окремі приміщення із зазначенням номерів та площ, у той час, як згідно технічного паспорта від 13 жовтня 2003 року, приміщення є єдиним. Загальна площа виробничого приміщення без кладови № НОМЕР_2 згідно технічного паспорта від 26 лютого 2008 року становить 108,1 кв.м., а загальна площа виробничого приміщення згідно технічного паспорта від 13 жовтня 2003 року становить 109,2 кв.м.

Кладова, площею 9,3 кв.м., яка є прибудовою до виробничого приміщення, у 2003 році не була внесена до технічного паспорта, що і спричинило різницю у площі на 9,3 кв.м.

Встановлено, що під час відчуження 21 грудня 2004 року на користь ПАТ Енергетичні технології нерухомого майна, окрема поштова адреса виділеній частині майнового комплексу не присвоювалася, а для ідентифікації виробничого приміщення використовувалась літера Ю . Зазначення в технічному паспорті позивача даного приміщення літерою Р (том 1 а.с. 152), на чому наголошує у своїх запереченнях відповідач, на думку суду, вказує на помилку, оскільки спростовується іншими наявними у справі доказами.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1347 від 14 листопада 2019 року виробничому приміщенню, загальною площею 109,2 кв.м. присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_8 (том 3 а.с. 93)

Таким чином, виробниче приміщення №16, 17, 18, 19, 20 загальною площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_8 та виробниче приміщення загальною площею 109,2 кв.м по АДРЕСА_8 є одним і тим же приміщенням.

Крім того, із візуального огляду фотографій долучених стороною до матеріалів справи вбачається, що виробниче приміщення №16, 17, 18, 19, АДРЕСА_4 по АДРЕСА_8 приміщення по вул. Академіка АДРЕСА_8 , АДРЕСА_11 , є ідентичними, що підтверджує доводи позивача, що предметом позову є приміщення, яке згідно договору купівлі-продажу від 13 листопада 2008 року перебуває у власності ОСОБА_3 (том 2 а.с. 42-44, 209, том 3 а.с. 94-100).

Посилання відповідача на те, що виробниче приміщення площею 109,2 кв.м. по АДРЕСА_11 є фактично знищеним в силу існування запису в Реєстрі щодо погашення права власності, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки це спростовується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 лютого 2020 року (том 3 а.с. 91).

Доводи відповідача ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації щодо права власності на спірне приміщення, як на приміщення площею 117,4 м.кв. - за №№ 16, 17, 18, 19, 20 не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наступним.

Підставами укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року між ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 , які засвідчували право власності ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації були договір поділу нерухомого майна від 07 серпня 2008 року, посвідчений Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою, свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, видане Івано-Франківським міським управлінням житлово-комунального господарства 24 січня 2003 року на підставі розпорядження міського голови №657-р від 25 жовтня 2002 року, рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21 січня 2003 року №17 та довідка-характеристику 05 вересня 2008 року №220134437 (том 1 а.с. 180).

Отже, правовою підставою для укладення договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року були три документи - свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 24 січня 2003 року, договір поділу нерухомого майна від 07 серпня 2008 року та довідка-характеристика №220134437 від 05 вересня 2008 року.

Згідно свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 24 січня 2003 року колективному підприємству Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації на праві колективної власності належить нежитлова будівля площею 615,2 кв.м. по АДРЕСА_11 (том 3 а.с. 74).

Проте даним свідоцтвом не конкретизовані приміщення, які перебували у власності колективного підприємства Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації . Тому дане свідоцтво не підтверджує факт належності виробничих приміщень АДРЕСА_10 16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_8 ТОВ АДРЕСА_11 спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації .

Відповідно до договору поділу нерухомого майна від 07 серпня 2008 року, посвідченого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою, який був однією з підстав для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року, у власності ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації знаходилося 75/100 ідеальних часток нежитлової будівлі по АДРЕСА_5 , а саме: приміщення № НОМЕР_7 на першому поверсі та приміщення № НОМЕР_8 на другому поверсі, загальною площею 428,8 кв.м. У власності ОСОБА_4 знаходилося 25/100 ідеальних часток, а саме: приміщення АДРЕСА_10 14, АДРЕСА_12 , 33 загальною площею 181,9 кв.м. (том 3 а.с. 134).

Таким чином, договором поділу нерухомого майна від 07 серпня 2008 року підтверджено право власності ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації на виробниче приміщення №1-13, 21-32, однак не на приміщення №16, 17, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по вул АДРЕСА_8 .

Щодо довідки-характеристики №220134437 від 05 вересня 2008 року апеляційний суд зробив наступні висновки.

Відповідно до пункту 4 оспорюваного договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року саме у довідці-характеристиці , виданій Івано-Франківським ОБТІ 05 вересня 2008 року за №220134437 надана така технічна характеристика нежитлової будівлі № НОМЕР_2 , 17, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_8 : нежитлова будівля, загальною площею 117,4 кв.м., приміщення №16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 побудовані згідно рішення МВК №386 від 27 липня 2007 року.

Ухвалами Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року та 20 лютого 2020 року витребувано від приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Стецьківа Д.М. довідку-характеристику 05 вересня 2008 року №220134437

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2020 року витребувано у ОКП Івано-Франківське ОБТІ копію інвентарної справи на приміщення №16, 17, 18, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 .

Разом з тим, на виконання вищевказаних ухвал суду довідка-характеристика від 05 вересня 2008 року №220134437 надана не була.

Згідно відповіді ОКП Івано-Франківське ОБТІ №55/01-21 від 31 січня 2018 року в матеріалах інвентаризаційної справи відсутня довідка-характеристика від 05 вересня 2008 року №220134437 (том 1 а.с. 177).

Щодо рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, яким ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації обґрунтовує здачу в експлуатацію приміщень № 16, 17, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 у зв`язку з добудовою, судом встановлено , що рішення за № 386 від 27 липня 2007 року стосовно затвердження акту державної комісії приймання в експлуатацію прибудови до власних нежитлових приміщень по АДРЕСА_5 , загальною площею 117,4 кв.м. (замовник: ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації ) виконкомом Івано-Франківської міської ради не приймалося .

Згідно з Витягом із рішення, яке надано апеляційному суду ОКП Івано-Франківське ОБТІ , пунктом 1.9 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №386 від 27 липня 2007 року, затверджено акт державної комісії приймання в експлуатацію прибудови до власних нежитлових приміщень по АДРЕСА_5 , загальною площею 117,4 кв.м. (замовник: ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації ) (том 3 а.с. 73).

Пунктом 6.1 зазначеного витягу із рішення, зобов`язано БТІ оформити та видати свідоцтво на право власності згідно з пунктом 1.9 цього рішення (том 3 а.с. 73).

Разом з тим, згідно пункту 1.9 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №386 від 27 липня 2007 року, яке витребувано апеляційним судом у виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради , затверджено акт державної комісії приймання в експлуатацію зовсім іншого об`єкту, що не має відношення до спірного, - перукарні по АДРЕСА_13 (том 2 а.с. 200-203).

Пунктом 6.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №386 від 27 липня 2007 року, яке витребувано апеляційним судом у виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, внесено зміни у пункт 3.3 рішення виконавчого комітету міської ради від 23 квітня 2007 року №222, та знову ж таки не містить інформації щодо спірних приміщень (том 2 а.с. 200-203).

Тобто повний текст рішення № 386 від 27 липня 2007 року не містить пунктів щодо приймання в експлуатацію прибудови до власних нежитлових приміщень по АДРЕСА_5 , загальною площею 117,4 кв.м.

З цього приводу на запитання суду представник ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації Вощинський С.В. пояснив, що товариством було отримано тільки витяг з рішення № 386, причини відсутності в повному рішенні пункту, що стосується ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , пояснити може тільки тим, що в той період змінювалися міські голови, можливо мала місце помилка.

Згідно листа Івано-Франківського відділу поліції від 23 жовтня 2017 року за 5838/108/46/02/2017 здійснюється досудове розслідування по факту видачі завідомо неправдивого рішення №386 від 27 липня 2007 року щодо прийняття в експлуатацію прибудови по АДРЕСА_8 загальною площею 117,4 кв.м. замовнику ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації (том 1 а.с 137-138).

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про прийняття в експлуатацію прибудови до власних нежитлових приміщень по АДРЕСА_5 , загальною площею 117,4 кв.м. за №386 від 27 липня 2007 року не приймалося, а непредставлення довідки-характеристики від 05 вересня 2008 року № 220134437 слід розцінювати як відсутність такої як доказу.

Отже, правові підстави для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13 листопада 2008 року між ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 були відсутні, оскільки ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації не підтвердило право власності на виробничі приміщення АДРЕСА_10 16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 .

Посилання апелянта з цього приводу на Акт службового розслідування причин і наслідків пожежі від 27 липня 2006 року та припис відділу державного пожежного нагляду № 387 (том 1 а.с. 47, 48) неналежні, оскільки доказом права власності вони бути не можуть і будь-якої інформації щодо правовстановлюючих документів на спірне приміщення не містять.

Складена представником відповідача ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації таблиця з поясненням щодо порядку відчуження товариством виробничих площ (том 3 а.с. 141), навпаки вказує на те, що при відчуженні часток приміщення різним особам, наявність площі 117,4 м.кв. розрахунково не получається з загальної площі 615,2 м.кв. Зі змісту таблиці вбачається, що спірна площа не входила до площі 615,2 м.кв., а єдиною підставою її існування - є рішення МВК №386 від 27 липня 2007року, існування якого не доведено.

Враховуючи, що виробничі приміщення АДРЕСА_10 16, 17, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 загальною площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_8 та виробниче приміщення загальною площею 109,2 кв.м по АДРЕСА_11 є одним і тим же приміщенням, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації за відплатним договором відчужило ОСОБА_3 виробничі приміщення, які належать законному володільцю - ПАТ Енергетичні технології . Таким чином, ОСОБА_3 у даному випадку є добросовісним набувачем.

У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України встановлено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15.

Однією з підстав витребування майна від добросовісного набувача є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у власність, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що відплатні чи безоплатні правочини між ПАТ Енергетичні технології та ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації щодо предмета спору не укладалися, враховуючи, що ПАТ Енергетичні технології на підставі договору №1 купівлі-продажу нерухомого майна від 21 грудня 2004 року набуло право власності на виробниче приміщення по АДРЕСА_11 , тому у ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації були відсутні правові підстави для набуття права власності на виробничі приміщення АДРЕСА_10 16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 з подальшим його відчуженням третім особам.

Таким чином, виробничі приміщення по АДРЕСА_8 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_14 ) вибули з володіння ПАТ Енергетичні технології поза його волею шляхом відчуження їх ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , яке не мало права на відчуження спірного майна.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів прийшла до висновку про витребування у власність ПрАТ Енергетичні технології із незаконного володіння ОСОБА_3 виробничі приміщення АДРЕСА_10 16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 20 площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_11 приміщення площею 109,2 кв.м. по АДРЕСА_11 .

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Беручи до уваги вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову у частині скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, оскільки право на витребування майна з чужого незаконного володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника та документів, що посвідчують відповідне право.

Щодо застосування строку позовної давності, то як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права в ході вирішення Івано-Франківською міською радою заяви ОСОБА_1 як директора ТОВ Енергетичні технології від 24 листопада 2014 року за № 43 про вилучення у товариства земельної ділянки для будівництва торгово-розважального центру (том 3 а.с. 179, 187, 188).

Зокрема, як пояснили представники апелянта, від міської ради було отримано копії листів, з яких вбачалося, що заявою від 25 березня 2015 року ОСОБА_3 просив Івано-Франківської міську раду надати в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_11 , оскільки приміщення, яке він придбав знаходиться, в тому числі, на земельній ділянці, що перебуває в оренді ВАТ Енергетичні технології .

А листом управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24 квітня 2015 року №К/38, ОСОБА_3 повідомлено, що питання отримання ним в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_8 , буде взято до уваги при вирішенні питання припинення договору оренди землі за згодою від 05 березня 2012 року укладеного ПАТ Енергетичні технології та передачі в оренду ТзОВ Торгово-розважальний центр Станіслав суміжної земельної ділянки площею 0,9317 га по АДРЕСА_15 для будівництва торгово-розважального центру. Зазначену обставину відповідачами не спростовано.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був знати про порушення свого права, оскільки директором ВАТ Енергетичні технології 24 лютого 2005 року підписано акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування та у 2006 році підписано план меж зон обстежень і сервітут земельної ділянки колегія суддів відхиляє, оскільки ці документи регулюють правовідносини щодо землекористування. Крім того, зі змісту даних документів не вбачається, що вони будь яким чином стосувалися виробничого приміщення, яке є предметом позову.

Як вбачається з представлених позивачем копій документів, що стосуються земельної ділянки (том 3 а.с. 148-171), ПАТ Енергетичні технології з 2006 року користувалося земельною ділянкою площею 0,9317 га за адресою: АДРЕСА_11 строком оренди до 2013 року, на якій і знаходилося спірне приміщення і позначене як - КН 10/115 (том 3 а.с. 154). Дана обставина відповідачами також не спростована.

Про те, що позивач не міг дізнатися про порушене право раніше вказує і те, що реєстрація права власності на спірне приміщення була здійснена за адресою: АДРЕСА_11 , що безпосередньо не вказувало, що право власності стосується того самого приміщення. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, представник ОСОБА_3 не заперечила, що з часу придбання приміщення, останній не користувався ним, а питаннями щодо передачі земельної ділянки під приміщенням у користування почав займатися тільки у 2015 році.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково, витребувавши у власність ПрАТ Енергетичні технології із незаконного володіння ОСОБА_3 виробничі приміщення АДРЕСА_10 16, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 20 площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_11 приміщення площею 109,2 кв.м. по АДРЕСА_11 .

В частині судового збору колегія суддів виходить з наступного.

У липні 2015 року ПрАТ Енергетичні технології звернулося до суду з однією позовною вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння, сплативши судовий збір у розмірі 243,60 грн (том 1 а.с. 1).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 ЦПК України у редакції чинній на час звернення до суду з позовом, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі вартість предмета позову становить 288 000,00 грн.

Згідно пункту 1.1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції чинній на час звернення до суду з позовом, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ставка судового збору за подання до суду першої інстанції позовної заяви повинна була становити 1 відсоток ціни позову - 2 880,00 грн.

Відповідно до пункту 1.6 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги у частині оскарження рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння повинна була становити 4 320,00 грн (2 880,00 грн * 1,5).

У 2017 році ПрАТ Енергетичні технології збільшило позовні вимоги та просило скасувати свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнати недійсним договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, сплативши судовий збір відповідно до чинного законодавства щодо двох позовних вимог немайнового характеру, поданих юридичною особою, у розмірі 3 200,00 грн (по 1 600,00 грн за кожну вимогу).

Ставка судового збору за подання апеляційної скарги у частині скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі становила - 4 800,00 грн. (3 200,00 грн * 1,5).

ПрАТ Енергетичні технології , оскаржуючи рішення Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2019 року у апеляційному порядку, сплатило судовий у розмірі 5 421,20 грн. Разом з тим, до сплати підлягала сума у розмірі 9 120,00 грн ( 4 800,00 грн + 4 320,00 грн).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні у частині витребування майна із чужого незаконного володіння, тому судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 243,20 грн та апеляційної скарги у розмірі 621,20 грн необхідно компенсувати ПрАТ Енергетичні технології за рахунок відповідачів. Недоплачений судовий збір у цій частині необхідно стягнути за рахунок відповідачів у дохід держави.

Судові витрати у частині скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі у розмірі 4 800,00 грн необхідно покласти на позивача, оскільки у цій частині позову судом відмовлено.

У зв`язку з наведеним з ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 на користь ПрАТ Енергетичні технології підлягають стягненню понесені судові витрати за подання позовної заяви у розмірі по 121,80 грн з кожного та за подання апеляційної скарги в розмірі по 310,60 грн з кожного, а разом по 432,40 грн з кожного.

Крім того, з ТОВ Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_3 в дохід держави необхідно стягнути недоплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі по 1 318,20 грн з кожного та за подання апеляційної скарги в розмірі по 1 849,40 грн з кожного, а разом по 3 167,60 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Енергетичні технології задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву приватного акціонерного товариства Енергетичні технології до товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, витребування майна із чужого незаконного володіння задоволити частково.

Витребувати у власність приватного акціонерного товариства Енергетичні технології (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, ЄДРПОУ 30223172) із незаконного володіння ОСОБА_3 (село Ісаків, Тлумацький район, Івано-Франківська область, РНОКПП НОМЕР_9 ) виробничі приміщення АДРЕСА_10 НОМЕР_2 , 17, 18, 19, 20 площею 117,4 кв.м. по АДРЕСА_11 приміщення площею 109,2 кв.м. по АДРЕСА_11 .

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації (Академіка Сахарова, 23Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04671180) та ОСОБА_3 (село Ісаків, Тлумацький район, Івано-Франківська область, РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь приватного акціонерного товариства Енергетичні технології (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, ЄДРПОУ 30223172) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі по 432,40 грн з кожного.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації (Академіка Сахарова, 23Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04671180) та ОСОБА_3 (село Ісаків, Тлумацький район, Івано-Франківська область, РНОКПП НОМЕР_9 ) в дохід держави недоплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі по 3 167,60 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 червня 2020 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: Р.Й. Матківський

М.Д. Горейко