Постанова

від 10.06.2020 по справі 910/9834/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2020 р. Справа№ 910/9834/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Денисюк І.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 10.06.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.10.2019 (повний текст рішення складено 25.11.2019)

у справі №910/9834/19 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З"

до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач, скаржник) про зобов`язання відповідача звільнити групу приміщень № 153, загальною площею 960, 70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49 А .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач незаконно не звільняє нежитлові приміщення, які належать на праві приватної власності позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю звільнити групу приміщень № 153, загальною площею 960, 70 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49 А .

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/9834/19 скасувати та відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, необґрунтованим та винесеним в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначаючи при цьому, що відповідач не перешкоджає позивачу і не користується нерухомим майном, а саме групою приміщень №153, загальною площею 960.70 кв.м.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019 апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

21.12.2019 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додане платіжне доручення №5167379 від 20.12.2019 про сплату судового збору в сумі 406,50 грн.

21.01.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19. Призначено справу до розгляду на 05.02.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/9834/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.02.2020 для розгляду справи № 910/9834/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Розгляд апеляційної скарги Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19 вирішено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні, яке відбудеться 18.03.2020

На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

18.03.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/9834/19, що враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" про час та дату наступного судового засідання буде повідомлено додатково.

13.04.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява щодо зловживання процесуальними правами скаржником.

13.04.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про повернення клопотання скаржника про закриття провадження - без розгляду.

Постановою Кабінету Міністрів № 343 від 04.05.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/9834/19 в судовому засіданні, яке відбудеться 03.06.2020.

25.05.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи, а саме лист-відповідь Голови правляння ОСББ Володимирська, №49а .

03.06.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній просить зупинити провадження у даній справі до набрання чинності рішення у справі №910/1011/19.

10.06.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію клопотання про ознайомлення з матеріалами справи судового провадження, зареєстрованого в канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва за №10663 від 03.02.2020, та три аркуші протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 05.11.2019 в якості доказу.

В судовому засіданні 10.06.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/9834/19 скасувати та відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" повністю.

В судовому засіданні 10.06.2020 представник позивача та директор заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/9834/19 залишити без змін.

Стосовно клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, судова колегія зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання, скаржник просить суд провадження у справі № 910/9834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю про усунення перешкод у користуванні майном - зупинити до вирішення господарської справи № 910/1011/19 за позовом Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З", Державного підприємства "Сетам" та Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова Михайла Юрійовича про визнання недійсним результатів прилюдних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" 30.11.2018 та посилається на те, що ухвалою господарського суду міста Київ від 11.07.2019 року порушено провадження у справі № 910/1011/19 за позовною заявою Фірми "Т.М.М." - ТОВ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З", Державного підприємства "Сетам" та Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова Михайла Юрійовича про визнання недійсним результатів прилюдних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам"

- з реалізації предмету іпотеки: нежитлового приміщення №145, загальною площею 1137,80 кв. м , що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлених протоколом №373137;

- з реалізації предмету іпотеки: групи приміщень №151, загальною площею 688,90 кв. м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлених протоколом №373136;

- з реалізації предмету іпотеки: групи приміщень №153, загальною площею 960,70 кв м, що заходиться за адресою: м . Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлені протоколом №373132.

Предметом позову по справі № 910/1011/19 є визнання недійсним результатів прилюдних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" 30.11.2018, в результаті яких був реалізований предмет іпотеки: група приміщень №153, загальною площею 960,70 кв м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлені протоколом №373132. На підставі набуття майна за результатами електронних торгів, 26.02.2019 року було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Парадай-З" на вказане майно.

Разом з тим, державна реєстрація права власності ТОВ "Парадай-З" на майно групи приміщень №153, загальною площею 960,70 кв м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а в свою чергу і стала підставою для порушення справи про усунення перешкод у користуванні майном.

Як зазначає відповідач, у разі задоволення позову про визнання недійсним результатів торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" 30.11.2018 року, у ТОВ "Парадай-З" будуть відсутні підстави для звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном, відповідно і підстави для задоволення позовної заяви.

У справі № 910/9834/19 заявлено негаторний позов, предметом якого є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а саме: групою приміщень №153, загальною площею 960,70 кв. м., що заходиться за адресою: м . Київ, вул . Володимирська, буд. 49а.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 р. у справі № 907/791/17.

Право власності Позивача зареєстровано в установленому порядку. Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Факт оскарження відповідачем результатів прилюдних торгів у справі №910/1011/19 жодним чином не спростовує факту його належності позивачу.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання скаржника про закриття провадження у справі, судова колегія вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо заяви позивача щодо зловживання процесуальними правами скаржником, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з дій скаржника не вбачається зловживання його процесуальними правами, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про визнання зловживанням процесуальними правами дії скаржника..

В судовому засіданні 10.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" придбав групи приміщень № 153, загальною площею 960,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м . Київ, вул. Володимирська , б . 49а (далі - Приміщення) на електронних торгах 30.11.2018 року та став їх власником.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, приміщення, яке є предметом іпотеки, було реалізовано у порядку, встановленому для примусового виконання рішень. Попереднім власником приміщень була Фірма "Т.М.М." - ТОВ.

26.02.2019 було проведено державну реєстрацію права власності Позивача на вказане майно.

Позивач зазначає, що після зміни власника і на момент подання позову відповідач, без будь-якої правової підстави, без дозволу власника і безоплатно користується не належним йому нерухомим майном, у результаті чого позивач, законний власник даного приміщення, фактично позбавлений доступу до своєї власності та зазнає збитків.

В обгрнутування вищевикладеного позивач зазначає, що на адресу останнього надійшов супровідний лист із Міністерства юстиції із примірником скарги Фірми Т.М.М. - ТОВ із додатками на 42 арк., серед яких знаходилась копія нікчемного договору оренди №19/06/18 від 05.06.2018, начебто укладений між відповідачем та ТОВ Укрнафтогазпроект , а також Акт передачі - приймання приміщення до договору оренди №19/06/18 від 05.06.2018.

Позивач звернувся із письмовим запитом до АТ "Укрсоцбанк", колишнього іпотекодержателя приміщення, щодо надання згоди Відповідачу про передачу майна в оренду третім особам, на який отримана відповідь про те, що згода Відповідачу на укладення договору оренди (передачу в оренду), Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут "Укрнафтогазпроект" (код ЄДРПОУ - 40911700), з боку іпотекодержателя не надавалась.

Матеріалами справи, а саме листом Головного управління Національної поліції у місті Києві Шевченківського управління поліції підтверджується, що Шевченківським УП ГУНП у місті Києві зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського УП ГУНП повідомлення щодо здійснення перешкод у користуванні приміщенням в„– 153, загальною площею 960,70 кв . м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, б. 49а .

Також позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем 04.04.2019 було укладено договір №1/04-19 надання послуг з фізичної охорони із ТОВ ВМВ-Груп . Проте, ТОВ ВМВ-Груп вимушено було перервати надання послуг через конфліктну ситуацію, спровоковану колишнім власником.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд керувався тим, що відповідач зазначені приміщення не звільнив та у встановлений законом спосіб не передав позивачу як власнику цих приміщень, фактично, без жодних на те підстав використовує ці приміщення на свій власний розсуд, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача звільнити групу приміщень № 153, загальною площею 960, 70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49 А.

Розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Велика Палата Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 року у справі № 25/366/18.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даній справі позивачем заявлено негаторний позов.

Як зазначалось вище та не заперечується сторонами, приміщення, яке є предметом іпотеки, було реалізовано у порядку, встановленому для примусового виконання рішень. Попереднім власником приміщень була Фірма "Т.М.М." - ТОВ.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюється наявний в матеріалах справи договір аренди від 05.06.2018 укладений між відповідачем та ТОВ Укрнафтогазпроект , як доказ перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні приміченням, з огляду на наступне.

В матеріалах справи дійсно наявна копія договору аренди №19/06/2018 від 05.06.2018, проте судова колегія звертає увагу, що данний договір датований 05.06.2018, в той час як позивач придбав приміщення на електронних торгах 30.11.2018.

За приписами статті 9 Закону України "Про іпотеку", передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя. Правочин, який обмежує право іпотекодержавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним. Проте, на переконання судової колегії, сам факт нікчемності даного договору оренди та акту передачі-приймання приміщення по договору оренди №19/06/2018 від 05.06.2018 не може свідчити про перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні спірним приміщенням, так як датований раніше аніж було проведено електронні торги, на яких позивач придбав спірне приміщення.

Акт про порушення у місці здійснення охорони від 10.04.2019, як доказ на підвтердження факту перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні спірним приміщенням, судовою колегією відхиляється як неналежний доказ в розумінні норм ГПК України, оскільки зі змісту даного акту не вбачається, що саме службовими особами відповідача було здійснено проникнення до спірного приміщення. Більш того, як вбачається зі змісту даного акту від 09.04.2019, на об`єкт охорони, щодо якого здійснювалось надання послуг з фізичної охорони за договором від 04.04.2019 №1/04-19, а саме: групу приміщень №153, загальною площею 960,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49а було здійснено проникнення осіб, які відмовились надати документи, що посвідчують особу та виконати усні вказівки покинути охоронюваний об`єкт.

Листи-відповіді Головного управління Національної поліції у місті Києві Шевченківського управління поліції від 18.04.2019, судовою колегією також залишається поза увагою з вищевикладених підстав.

Більш того, судова колегія звертає увагу, що зі змісту даних листів вбачається, що розгляд звернень доручено на розгляд у сектор кримінальної поліції відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян , проте, на даний час рішення по вищезазначеним повідомленням не прийнято.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла висновку, що як акт про порушення у місці здійснення охорони від 10.04.2019 так і листи від 18.04.2019 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лише констатують факт проникнення невідомими особами до спірного приміщення та звернення до органів поліції на цій підставі, а не підвереджують факт перешкоджання саме відповідачем у користуванні позивачем спірним приміщенням.

Лист ОСББ Володимирська, №49а №6 від 14.04.2020, який на думку позивача підтверджує факт користування відповідачем нежитловими приміщеннями №153 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49а, судовою колегією залишається поза увагою, оскільки інформація викладена в даному листі не підтверджена належними та допустимими доказами, а саме лише зазначення, що відповідач користується даним приміщенням, не може братись до уваги судовою колегією при встановленні обставини перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні даним приміщенням.

Щодо доданої до матеріалів справи позивачем копії протоколу допиту свідка, а саме фінансового директора відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Криміного процесуального кодексу України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Згідно статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Пунктом 2 частини 1 статті 137 Криміного процесуального кодексу передбачено, що у повістці про виклик повинно бути зазначено: найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку.

Зі змісту доданої до матеріалів справи копії протоколу допиту свідка від 05.11.2019 вбачається, що свідку роз`яснено, що його викликано для дачі показань у кримінальному провадженні №120191000600004520 від 11.10.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Проаналізувавши вищевказані норми, а також дослідивши зміст наявної в матеріалах справи копії протоколу допиту свідка від 05.11.2019, судовою колегією встановлено, що генерального директора відповідача було саме викликано для дачі показань у кримінальному провадженні №120191000600004520, а тому твердження позивача, що підписанням вищезгаданого протоколу генеральний директор відповідача ОСОБА_1 підтвердила факт перебування відповідача на момент проведення вказаних процесуальних дій у приміщенні №153 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49-а, є нічим іншим як припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що висновки місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні зроблені з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності позивачем обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, зроблені місцевим господарським судом висновки щодо того, що відповідач зазначених приміщень у встановлений законом спосіб не звільнив, та без жодних на те підстав використовує ці приміщення на свій власний розсуд не відповідають обставинам справи, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача звільнити групу приміщень № 153, загальною площею 960, 70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49 А не відповідають обставинам справи

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/9834/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-З" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код ЄДРПОУ 42593788) на користь Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню) 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/9834/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 17.06.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв