Рішення

від 18.06.2020 по справі 420/3274/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3274/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.01.2020., яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.06.2019р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтованою площею 2,00га, яка має кадастровий номер : 5123781600:01:001:0403 з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00грн.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.05.2020р. до суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.01.2020., яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00га, із цільовим призначенням-для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка має кадастровий номер: 5123781600:01:001:0403, шляхом поділу, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольеького району Одеської області та прийняти рішення яким надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки; стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою суду від 14.05.2020р. прийнято до провадження уточнення позовних вимог ОСОБА_1 від 12.05.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнення позовних вимог від 12.05.2020р., зазначила, що 20.06.2019 р. ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка має кадастровий номер: 5123781600:01:001:0403 з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області або мотивовані відмові в наданні вказаного дозволу, однак Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було надано лист про надання відповіді від 23.07.2019 р. № К-7176/0-4198/0/37-19, яким відмовлено у наданні такої земельної ділянки. Позивач вказала, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019р. по справі №420/5409/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка полягає у не прийнятті рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.06.2019 р. та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.06.2019 р., з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 р., у вигляді наказу, яким вирішити питання надання або вмотивованої відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019р. в справі №420/5409/19, Головне управління Держгеокадастру в Одеській Області видало наказ від 03.01.2020 р. про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 , а саме було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області затверджений перелік земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, до якого включена земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність. Позивач вказала, що не погоджується із такою відмовою, оскільки

на законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови, вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують. Як зазначив позивач, клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, були подані 20.06.2019 р. та 04.07.2019 р., тому відповідач не мав права 30.07.2019 р. вносити дану земельну ділянку до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, чим в свою чергу, на думку позивача, відповідач здійснив грубе порушення земельного законодавства. У зв`язку з викладеним, посилаючись на положення Земельного кодексу України та те, що відповідач кожного разу надавав рішення, котрі суперечать одне одному, вніс спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, позивач вважає, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дій та бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та порушення прав, свобод та інтересів позивача і просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.05.2020р. до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказав, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 420/5409/19 Головним управлінням прийнято наказ від 03.01.2020р. № 15-48/13-20-СГ, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, з підстави, що земельну ділянку яку бажає отримати у власність позивач, включено в перелік земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами. Так, з метою проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Головним управлінням прийнято наказ від 30.07.2019р. № 326 Про доповнення переліку земельних ділянок , у додаток №1 до якого включена земельна ділянка з кадастровим номером 5123781600:01:001:0403 на території Иосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), площею - 17.9836 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути продані на земельних торгах є вільними, перебувають у власності держави та не перебувають у власності чи користуванні інших осіб, в тому числі і позивача, а тому Наказ Головного управління від 30.07.2019 № 326 Про доповнення переліку земельних ділянок , на думку відповідача, не порушає права та інтереси позивача. Головне управління зазначило, що наказ від 30.07.2019 № 326 Про доповнення переліку земельних ділянок прийнято при реалізації державної політики в сфері регулювання земельних відносин, з урахуванням листа Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 18.07.2019 № 02-07/167, а не з метою позбавлення позивача можливості отримати землю у власність. Поряд з цим, щодо позовних вимог про зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то відповідач вказав, що вказана вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому задоволенню не підлягають. Також, відповідач, посилаючись на те, що позивачем не представлено доказів на підтвердження душевних страждань, моральних страждань, переживань, що були заподіяні органом Держгеокадастру, а також доказів, що моральна шкода заподіяна саме з вини Головного управління, а також не представлено відповідного розрахунку, просить суд відмовити у задоволенні позовних в имог про стягнення моральної школи. Водночас, відповідач, щодо позовних вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача зазначив, що написання однакових адвокатських запитів, які подані від імені представника Ковальчука без зазначення особи в інтересах якої він діє позовних заяв, клопотань та подача їх до суду не займає такої кількості часу, яку зазначає представник позивача в акті-прийому передачі юридичних послуг.

28.05.2020р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник з аналогічних підстав, викладених ним у позовній заяві просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. Разом з тим, представник ОСОБА_2 зазначив, що з огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача, то представник позивача зазначив, що відповідно до вимог КАС України було надано достатні докази для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача, а наявність інших справ в провадженні Одеського окружного адміністративного суду за позовом представника ОСОБА_3 від імені різних позивачів до ГУ Держгеокадастру не стосується конкретно даної справи. Так, як зазначив представник позивача, запити, котрі подані в кожній справі не є однаковими, вони стосуються окремих земельних ділянок, на які претендують різні позивачі та окремих питань, необхідних для розгляду по-суті різних справ.

01.06.2020р. до суду від представника позивача надійшла заява у прохальній частині якої позивач, просить суд стягнути на користь позивача судові витрати в тому числі сплачений судовий збір із комісією у розмірі 857,96грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн.

11.06.2020р. до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли заперечення у яких відповідач, щодо вимоги про стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що представником позивача у даній справі є ОСОБА_3 , який діє на підставі свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю №2228. Відповідач вказав, що у доданих до заяви документах представником позивача не належним чином враховано витрачений ним час на вчинення вказаних дій, пов`язаних з підготовкою та розглядом справи, а ОСОБА_3 подано позовні заяви до Одеського окружного адміністративного суду від імені різних позивачів до Головного управління з аналогічними позовними вимогами. Головне управління вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, так як написання однакових адвокатських запитів, які подані від імені представника Ковальчука без зазначення особи в інтересах якої він діє, позовних заяв, клопотань та подача їх до суду не займає такої кількості часу, яку зазначає представник позивача в акті-прийому передачі юридичних послуг. Відповідач, посилаючись на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу на к користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20 червня 2019 року, ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтованою площею 2,0 га, кадастровий номер 5123781600:01:001:0403, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) з метою подальшої передачі безоплатно у власність (а.с.10).

До вказаного клопотання представником позивача було додано копію паспорту громадянина України; копію ідентифікаційного коду; графічний матеріал на бажану ділянку із позначенням місця її розташування; копію свідоцтва та ордеру на представництво інтересів.

Листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №К-7176/0-4198/0/37-19 від 23.07.2019 р. «Про надання відповіді» , відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зазначено, що відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України ОСОБА_4 , №37732/0/1-14 від 08.10.2014 р., під час розгляду клопотань про надання дозволів на розробку документації із землеустрою щодо земельних ділянок с/г призначення державної власності, необхідно враховувати позицію органів місцевого самоврядування. На момент надання відповіді у ГУ Держгеокадастру в Одеській області відсутня інформація щодо позиції Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання ОСОБА_1 , у власність даної земельної ділянки (а.с.12).

04 липня 2019 року, ОСОБА_1 , повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.11).

До вказаного клопотання представником позивача було додано: копію паспорту; копію ідентифікаційного номеру; графічний матеріал, на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування; копію свідоцтва та ордеру на представництво інтересів.

Листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №К-7937/0-4569/0/37-19 від 08 серпня 2019 року «Про надання відповіді» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №77 від 18.09.2014 року «Про затвердження переліку земельних ділянок» із змінами №326 від 30.07.2019 року «Про доповнення переліку земельних ділянок» , згідно з Додатком № 1, бажана до відведення земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами. Зазначалося, що ч.3 ст.136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватись, передаватись в заставу, надаватись у користування до завершення торгів (а.с.13).

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, щодо не прийняття вмотивованих наказів (рішень) за її клопотаннями, а надсилання листів «Про надання відповіді» , ОСОБА_1 , звернулась до суду про оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019р. по справі №420/5409/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка полягає у не прийнятті рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.06.2019 р.; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.06.2019 р., з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ст.118 ч.7 Земельного Кодексу України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, у вигляді наказу, яким вирішити питання надання або вмотивованої відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області(а.с.20-23).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.01.2020р., на виконання рішення Одеського окружного адімінстративного суду від 23.10.2019р. по справі №420/5409/19, відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00га, із цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства з підстав, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області затверджений перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, до якого включена земельна ділянка, зазначена заявником(а.с.24).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17.

Під час з`ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №326 від 30.07.2019р. доповнено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно Додатку №1, затвердженого наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області Про затвердження переліку земельних ділянок №77 від 18.09.2014р., земельними ділянками, визначеними Додатком №1 цього наказу.

Як вбачається з додатку №1 до Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.07.2019р. №326, у графі "Кадастровий номер земельної ділянки" зазначено: 5123781600:01:001:0403.

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області до Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які вставляються на земельні торги, включено земельну ділянку (лот №2268), якій присвоєно кадастровий номер, у зв`язку з чим, суб`єктом владних повноважень дотримано вимоги щодо форми переліку земельних ділянок, державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Враховуючи викладене та те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області приймаючи наказ від 03.01.2020р. про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою діяв правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.01.2020., яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та відповідно про зобов`язання відповідача розглянути відповідне клопотання і прийняти рішення яким надати дозвіл на розробку документації із землеустрою.

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди та судових витрат, то з огляду на те, що рішення в даній справі прийнято не на користь позивача, відповідно до приписів КАС України вони також задоволенню не підлягають

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.