Рішення

від 17.06.2020 по справі 823/2064/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року справа № 823/2064/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність апеляційного суду Черкаської області в частині ненадання ОСОБА_1 в день звільнення повідомлення про нараховані суми, та невиплати в день звільнення, в порядку ст. 116 КЗпП України, всіх сум, що належать при звільненні;

- визнати протиправними дії апеляційного суду Черкаської області в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 в порядку ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки виплати сум, належних при звільненні, по день фактичного розрахунку, тобто з 14.09.2016 по 31.10.2016;

- стягнути з апеляційного суду Черкаської області середній заробіток за весь час затримки виплати сум, належних ОСОБА_1 при звільненні, по день фактичного розрахунку, тобто з 14.09.2016 по 31.10.2016 шляхом зобов`язання апеляційного суду Черкаської області перерахувати кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «УкрСиббанк» № НОМЕР_1 , МФО 351005, ОКПО НОМЕР_2 .

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017, позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність апеляційного суду Черкаської області в частині ненадання ОСОБА_1 в день звільнення повідомлення про нараховані суми та невиплати в день звільнення, в порядку статті 116 Кодексу законів про працю України, всіх сум, що належать при звільненні. Визнано протиправними дії апеляційного суду Черкаської області в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 в порядку статті 117 Кодексу законів про працю України середнього заробітку за весь час затримки виплати сум, належних при звільненні, з 14.09.2016 по 31.10.2016. Стягнуто з апеляційного суду Черкаської області середній заробіток за весь час затримки виплати сум, належних ОСОБА_1 при звільненні, з 14.09.2016 по 31.10.2016 у розмірі 519,60 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року вищевказані рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з апеляційного суду Черкаської області середнього заробітку за весь час затримки виплати сум, належних ОСОБА_1 при звільненні, з 14.09.2016 по 31.10.2016 у розмірі 519, 60 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 та в цій частині справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 27.04.2020 та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В.В., у зв`язку з чим ухвалою судді від 04.05.2020 прийнято її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2016 при його звільненні з посади помічника судді апеляційного суду Черкаської області позивачу не виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 450,29 грн. Лише 31.10.2016 на картковий рахунок позивача перераховані вказані суми.

Позивач вважає, що згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 14.09.2016 по 31.10.2016. На думку позивача, суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку на засадах співмірності тільки в разі одночасного вирішення вимог про стягнення належних при звільненні сум за умови часткового задоволення цих вимог.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що оскільки апеляційний суд Черкаської області є бюджетною організацією, її кошторисом на 2016 рік в частині додаткових коштів по КЕКВ 2800 Інші видатки бюджетної установи не передбачено таких виплат, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, тому апеляційний суд у добровільному порядку позбавлений можливості провести виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Здійснення відповідних виплат було б нецільовим використанням бюджетних коштів, за що у відповідності до законодавства встановлена адміністративна відповідальність.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що наказом керівника апарату апеляційного суду Черкаської області від 14.09.2016 №100 помічника судді апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 14 вересня 2016 року у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України; наказано виплатити компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів за період з 10.06.2015 по 14.09.2016.

14 вересня 2016 року позивачем на ім`я голови апеляційного суду Черкаської області подано заяву, в якій заявник просив повідомити чому керівником апарату апеляційного суду Черкаської області не виконуються вимоги ст.ст. 47, 116 КЗпП України щодо ознайомлення з проведеним остаточним розрахунком.

Листом відповідача від 27.09.2016 №20869/16-вих/04-18/16 позивача повідомлено, що відповідно до наказу керівника апарату від 14.09.2016 №100 ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді апеляційного суду Черкаської області та проведено повний розрахунок з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки та вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.

03 жовтня 2016 року позивачем на ім`я в.о. голови апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_2 подано заяву, в якій позивач просив надати письмове повідомлення про нараховані суми, належні при звільненні та проведений розрахунок.

Листом апеляційного суду Черкаської області від 04.10.2016 №21502/16-вих/07-14/16 позивачу надіслано розрахунок про нарахування, обов`язкові утримання та виплати по заробітній платі за вересень 2016 року.

17 жовтня 2016 року позивач звернувся із заявою до голови апеляційного суду Черкаської області, в якій зазначив, що нарахування невикористаних днів відпустки проведено з розрахунку 24 календарних днів замість передбачених 30 календарних днів, у зв`язку з чим оплачено лише 16 днів невикористаної відпустки, замість належних відповідно до закону 18 днів. У вказаній заяві позивач просив перерахувати невикористані дні відпустки та провести відповідний розрахунок з виплатою в порядку ст.ст. 116-117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Наказом в.о. керівника апарату апеляційного суду Черкаської області від 26.10.2016 №136 внесено зміни до наказу керівника апарату від 14.09.2016 №100 Про звільнення ОСОБА_1 , виклавши пункт 2 цього наказу в такій редакції: 2. Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 18 календарних днів за період з 10.06.2015 по 14.09.2016 .

Листом відповідача від 28.10.2016 №23249/16-вих./01-16 позивача повідомлено про прийняття судом наказу від 26.10.2016 №136 Про внесення змін до наказу керівника апарату від 14.09.2016 №100 та здійснення нарахування та виплати коштів.

07 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати письмове повідомлення про нараховані суми та проведений розрахунок, а також вирішити питання про виплату середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні в порядку ст.ст. 116-117 КЗпП України.

Листом відповідача від 24.11.2016 №25214/16-вих./04-18/16 позивача повідомлено про перерахування заробітної плати в сумі 450,29 грн. на його картковий рахунок в установі банку.

30 листопада 2016 року позивачем до відповідача подано заяву, в якій заявник просить в порядку ст. 117 КЗпП України виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати сум, належних при звільненні, по день фактичного розрахунку, тобто з 14.09.2016 по 28.10.2016.

Листом відповідача від 05.12.2016 №26063/16-вих./04-18/16 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку виплачених при звільненні сум.

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Для вирішення спору суд також врахував висновки Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №810/1543/17.

Верховний Суд у цьому рішенні вказав, що за такого правового врегулювання, передбаченого частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України.

Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні, суд виходить з того, що позивача звільнено із займаної посади 14.06.2016, тоді як нараховані йому кошти при звільненні в сумі 9082 грн. 77 коп. фактично виплачено 16.06.2016.

Окрім цього, як вбачається із виписки за картковим рахунком позивача за період з 01.09.2016 по 27.02.2017 останньому додатково виплачено заробітну плату в сумі 930 грн. 66 коп. 30.09.2016.

Остаточний розрахунок з позивачем проведено 31.10.2016 шляхом зарахування грошових коштів на його картковий рахунок в сумі 450 грн. 29 коп.

Тобто, усі вищенаведені грошові кошти, належні до виплати позивачу, виплачені з порушенням строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач набув право на виплату середнього заробітку за увесь період затримки розрахунку при звільненні з 15.09.2016 по 31.10.2016.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середній заробіток позивача за останні два місяці, відповідно до довідки апеляційного суду Черкаської області, становить 333,59 грн. в день (14677,75 грн.(сума заробітної плати за два останні місяці) / 44 (кількість робочих днів за останні два місяці)) або середньомісячна - 7338,88 грн. (14677,75 грн.(сума заробітної плати за два останні місяці) / 2 (кількість місяців).

У вересні 2016 року кількість робочих днів затримки становить 12, у жовтні 2016 року - 21, що загалом складає 33 робочих дні.

Відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь позивача становить 11008,47 грн. (333,59х33=11008,47).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, виходячи з меж перегляду справи, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з апеляційного суду Черкаської області (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси, Черкаська обл., 18016, код ЄДРПОУ 02894214) середній заробіток за весь час затримки виплати сум, належних ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) при звільненні, з 14.09.2016 по 31.10.2016 у розмірі 11008 (одинадцять тисяч вісім) грн. 47 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко