Рішення

від 16.06.2020 по справі 176/118/20

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/118/20

провадження №2/176/212/20

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2020 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Гусейнова К.А.,

секретар с/з Бабенко Г.Ю.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом де, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, просить ухвалити судове рішення, яким визнати причину пропущеного строку для прийняття спадщини поважною та встановити додатковий строк, тривалістю два календарних місяці, для прийняття ним спадщини згідно заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітовським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за №884, після померлого ОСОБА_4 .

Свою заяву позивач мотивує тим, що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить земельна ділянка, загальною площею 8,4613 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мар`янівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Вищезазначену ділянку ОСОБА_4 заповідав позивачу згідно Заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітовським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за №884. 18.12.2019 року позивач звернувся до Жовтоводської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.12.2019 року у зв`язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для подання заяви. Позивач не є близьким родичем спадкодавця, не проживав разом із ним на момент смерті, крім того, між його місцем проживання та місцем знаходження спадкового майна є велика відстань. Про смерть ОСОБА_4 позивач дізнався у грудні 2019 року, негайно звернувся до Жовтоводського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області та 18.12.2019 року отримав повторне свідоцтво про смерть. Того ж дня позивач звернувся до Жовтоводської державної нотаріальної контори, де вже було відкрито спадкову справу №203/2019 за заявою дружини померлого ОСОБА_3 від 19.11.2019 року. Таким чином, позивач вважає причину для пропуску строку для прийняття спадщини - поважною.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2020 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2020 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Від відповідача ОСОБА_3 на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов відзив, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з тим, що причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними, оскільки у позивача не було перешкод для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2000 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-23).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.12.2019 року, виданого Жовтоводським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №370 (а.с.24).

Відповідно до заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітковським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за №884, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 8,4613 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мар`янської сільської ради, П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224583700:01:002:0247 (а.с.25).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №52889175 від 08.08.2018 року вбачається, що вищезазначений заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за №884 (а.с.26).

Постановою державного нотаріусу Жовтоводської державної нотаріальної контори від 19.12.2019 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр . ОСОБА_4 . Із вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом 18 грудня 2019 року (а.с.27).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст.ст.12,13,81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено у ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Ураховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначив, що не був обізнаний про смерть ОСОБА_4 , а також зазначав про значну територіальну віддаленість між його місцем проживання та місцем знаходження спадкового майна.

Однак, суд вважає, що дані причини не є поважними, оскільки наведені обставини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду №761/794/15-ц від 25 квітня 2019 року.

Враховуючи положення частини третьої статті 1272 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд дійшов висновку про те, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав. Необізнаність позивача про смерть спадкодавця, а також територіальна віддаленість від спадкового майна від спадкоємця не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.1216,1217,1220,1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст.4,12,13,81,263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до або через суд першої інстанції, а матеріали справи надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності діючої редакції ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначенні ст.354 ЦПК України та строк подання заяви про перегляд заочного рішення, визначений ст.284 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 18.06.2020 року.

Суддя К.А. Гусейнов