Постанова

від 23.12.2020 по справі 176/118/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7413/20 Справа № 176/118/20 Суддя у 1-й інстанції - Гусейнов К. А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Каратаєвої Л.О.,

суддів - Деркач Н.М., Ткаченко І.Ю.,

за участю секретаря - Літвінової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач просив суд визнати причину пропущеного строку для прийняття спадщини поважною та встановити додатковий строк тривалістю два календарних місяці для прийняття ним спадщини згідно заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітовським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 884, після померлого ОСОБА_3 .

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 1271 ЦК України, оскільки він протягом шестимісячного строку від заповіту не відмовлявся, а лише протягом цього строку не склав у нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2000 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-23).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.12.2019 року, виданого Жовтоводським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 370 (а.с.24).

Відповідно до заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітковським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 884, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 8,4613 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мар`янської сільської ради, П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224583700:01:002:0247 (а.с.25).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52889175 від 08.08.2018 року вбачається, що вищезазначений заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 884 (а.с.26).

Постановою державного нотаріусу Жовтоводської державної нотаріальної контори від 19.12.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_3 . Із вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом 18 грудня 2019 року (а.с.27).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що позивач не довів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки його необізнаність щодо смерті заповідача та територіальна віддаленість між його місцем проживання та місцем знаходження спадкового майна не є поважними причинами для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18.12.2019 року, виданим Жовтоводським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Відповідно до заповіту від 08.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітковським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 884, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 8,4613 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мар`янської сільської ради, П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224583700:01:002:0247 (а.с.25).

Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 18 грудня 2019 року.

Постановою державного нотаріусу Жовтоводської державної нотаріальної контори від 19.12.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого 08 червня 2019 року гр. ОСОБА_3 (а.с.27).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається, у тому числі на свою хворобу, яка сталася за декілька днів до закінчення шестимісячного строку - 29.11.2019 і тривала до 13.12.2019.

На підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідні письмові докази - виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, видану компетентною медичною установою, затверджену печаткою і підписом посадової особи (а.с.132).

Вказаному факту суд першої інстанції належної оцінки не надав, не звернув уваги на те, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до приватного нотаріуса.

Фактично спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього 5 днів.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , адже вказана обставина пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини.

Однією із фундаментальних засад цивільного законодавства у відповідності до ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

За положенням ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Складовою законності і обґрунтованості судового рішення за положенням ст.263 ЦПК України є його відповідність завданням цивільного судочинства, у тому числі принципу справедливості.

Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи принципи і завдання цивільного судочинства, колегія суддів вважає хворобу позивача, що сталася за декілька днів до спливу шестимісячного строку, поважною причиною і такою, що у відповідності до ст. 1272 ЦК України може слугувати підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (Постанова Верховного Суду № 61-2162св20 від 23.11.2020).

За вказаних обставин оскаржуване рішення на підставі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Встановити додатковий строк, тривалістю два календарних місяці, для прийняття спадщини ОСОБА_1 згідно заповіту від 08.08.2018 р. посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Тітовським С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 884, після померлого ОСОБА_3 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді