Постанова

від 17.06.2020 по справі 580/3320/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3320/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

Суддя-доповідач: Л.В. Губська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ звернулось до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1248198/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 4 від 16.01.2019; № 1248192/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 1 від 04.02.2019; № 1248193/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 7 від 03.06.2019; №1248191/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 2 від 08.01.2019; № 1248197/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 5 від 29.01.2019; № 1248195/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 2 від 12.02.2019; № 1248190/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 5 від 28.02.2019; № 1248196/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної №11 від 03.06.2019; № 1248199/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної №12 від 03.06.2019; № 1248194/42531412 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної №13 від 03.06.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні, датою їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті контролюючим органом рішення не відповідають принципу обґрунтованості, оскільки вони не містять визначення чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. При цьому, зупиняючи реєстрацію поданих позивачем податкових накладних, відповідачем не наведено переліку документів, достатніх для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації таких накладних. Позивач доводить, що ним надано усі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, отже, рішення комісії про відмову у такій реєстрації є таким, що винесене без належних для цього правових підстав.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії ГУ ДФС у Черкаській області відповідають ознакам чіткості та зрозумілості, оскільки вони містять підставу їх прийняття, а саме відсутність документів щодо відрядження працівників або придбання послуг. При цьому, в наданих контролюючому органу поясненнях, позивач не вказував про укладення договорів субпідряду на надання охоронних послуг з ТОВ Експрес охорона та ТОВ Гард Секьюріті , що виключає можливість їх врахування відповідачем. Отже, на переконання суду, відсутність документів про відрядження працівників об`єктивно перешкоджає встановленню фактичного здійснення господарських операцій щодо надання послуг охорони.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено загальну фразу щодо відповідності платника податку пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, чим порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Разом із цим, поза увагою суду залишилась та обставина, що приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідач мав чітко зазначити підставу для такої відмови. Так, у якості причини для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено про надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства, в якості додаткової інформації зазначено, що позивачем не надано документи щодо відрядження працівників або придбання послуг. Натомість, ненадання окремих документів платником податків є окремою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Також, відповідачем не конкретизовано які документи складені з порушенням законодавства.

Окрім цього, апелянт не погоджується із висновком суду щодо віднесення документів про відрядження до переліку первинних документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, до суду не прибули, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Між ТОВ ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ та ПрАТ Агрофорт укладено договір про надання охоронних послуг від 27.12.2018 № 20181227/2. За умовами вказаного договору ПрАТ Агрофорт (далі - МХП) замовляє, а ТОВ Енджисі-Сек`юріті (Виконавець) надає охоронні послуги, код згідно Державного класифікатору продукції та послуг (ДКПП) 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (в подальшому Послуги ), а саме здійснює охорону об`єктів МХП, які належать йому на праві власності або які знаходяться в оренді МХП та використовуються ним на законних підставах.

Також, між ТОВ Енджисі-Сек`юріті (Виконавець) та ПрАТ Київський маргариновий завод (Замовник) укладено договір про надання охоронних послуг від 27.12.2018 № 20181227/1 відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується: здійснити заходи з охорони майна Замовника на об`єкти замовника, а саме території виробничого об`єкта саме ПрАТ Київський маргариновий завод , який розташований за адресою м.Київ, просп. Науки, 3; оперативно реагувати на правопорушення, що скоються на території охоронюваного об`єкта.

На підставі вищезазначених договорів та на виконання вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкові накладні № 4 від 16.01.2019, № 1 від 04.02.2019, № 7 від 03.06.2019 (по взаємовідносинам з ПрАТ Агрофорт ) та № 2 від 08.01.2019, № 5 від 29.01.2019, № 2 від 12.02.2019, № 5 від 28.02.2019, № 11 від 03.06.2019, № 12 від 03.06.2019, № 13 від 03.06.2019 (по взаємовідносинам з ПрАТ Київський маргариновий завод ), які направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні були прийняті, проте їх реєстрацію зупинено у зв`язку із тим, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження здійснення господарських операцій, позивачем направлено до контролюючого органу пояснення та підтверджуючі документи.

Розглянувши подані документи і пояснення, Комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла оспорювані рішення у зв`язку з наданням платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства, в якості конкретизації зазначено, що не надано документів щодо відрядження працівників або придбання послуг.

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів, що діяв правомірно, оскільки надані позивачем докази та пояснення не свідчать про фактичне здійснення господарських операцій щодо надання послуг охорони.

Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком з огляду на наступне.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, за змістом п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, як вбачається зі змісту квитанцій, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії).

З даного приводу слід зазначити, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів погоджується із твердженнями апелянта, що неподання платником податків окремих документів й надання документів, які складені з порушенням законодавства, є різними підставами для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відтак, наводячи конкретизацію щодо неподання позивачем документів щодо відрядження працівників або придбання послуг та застосовуючи в якості підстав для такої відмови надання таким платником копій документів, які складені з порушенням законодавства, контролюючий орган прийняв рішення, які не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, у зв`язку із чим такі є неправомірними.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що з метою виконання договірних зобов`язань перед ПАТ Агрофорт та ПАТ Київський маргариновий завод , позивачем були укладені договори субпідряду на надання охоронних послуг з ТОВ Експрес охорона № 20181228/2 від 28.12.2018 та ТОВ Гард Секьюріті № 20181228/1 від 28.12.2018.

Позивачем також долучались акти прийняття об`єктів під охорону та акти прийому-передачі виконаних робіт, банківські виписки в підтвердження реальності господарських операцій з первинними контрагентами.

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки відповідні документи із поясненнями позивачем до контролюючого органу не надавались, тому їх не слід враховувати під час розгляду справи, є помилковими, оскільки основним принципом адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Таким чином, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01 лютого 2019 року в справі № 810/3938/18.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування спірних рішень комісії ДФС.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

За таких обставин, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Виходячи із вимог зазначеної норми, колегія суддів вважає що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДФС провести реєстрацію вищеназваних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження.

В свою чергу, судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 131 від 07 жовтня 2019 року позивачем було сплачено 38 420, 00 грн судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом та відповідно до платіжного доручення № 195 від 04 березня 2020 року сплачено 31 530, 00 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою, загалом 69 950 грн, які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.08.2019 № 1248198/42531412, № 1248192/42531412, № 1248193/42531412, № 1248191/42531412, № 1248197/42531412, № 1248195/42531412, № 1248190/42531412, № 1248196/42531412, № 1248199/42531412, № 1248194/42531412 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ № 4 від 16.01.2019; № 1 від 04.02.2019; № 7 від 03.06.2019; № 2 від 08.01.2019; № 5 від 29.01.2019; № 2 від 12.02.2019; № 5 від 28.02.2019; № 11 від 03.06.2019; № 12 від 03.06.2019; № 13 від 03.06.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ № 4 від 16.01.2019; № 1 від 04.02.2019; № 7 від 03.06.2019; № 2 від 08.01.2019; № 5 від 29.01.2019; № 2 від 12.02.2019; № 5 від 28.02.2019; № 11 від 03.06.2019; № 12 від 03.06.2019; № 13 від 03.06.2019 днем їх фактичного подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; ідентифікаційний код: 43142920) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ (19001, Черкаська обл., місто Канів, вул. Енергетиків, буд. 129, офіс 21; ідентифікаційний код: 42531412) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 975, 00 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖИСІ-СЕК`ЮРІТІ (19001, Черкаська обл., місто Канів, вул. Енергетиків, буд. 129, офіс 21; ідентифікаційний код: 42531412) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 975, 00 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

А.Г. Степанюк