Постанова

від 17.06.2020 по справі 240/9663/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9663/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

17 червня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року (рішення прийнято у м. Житомирі, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 29 липня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області: податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008141305, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008081305, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008121305, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008111305, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008091305, рішення № 0008061305 від 11.04.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0008071305 від 11.04.2019 р.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та повноти нарахування і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, та складено акт перевірки № 180/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.03.2019. Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення, які призвели до прийняття спірних податкових рішень: заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 26 351 533, 82 грн. за рахунок завищення валових витрат на суму 26 351 533,82 грн. , що в свою чергу призвело до заниження в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 743 276,08 грн. , військового збору в загальній сумі 395 273 грн. , суми єдиного внеску у розмірі 22,00% на загальну суму 135 045,64 грн. ; ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки надано не в повному обсязі документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків). Вважав такі порушення необґрунтованими, оскільки на підтвердження витрат на суму 26 351 533,82 грн. ним було надані всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

3. 8.01.2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008141305.

3.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008081305.

3.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008121305.

3.4. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008111305.

3.5. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № 0008061305 від 11.04.2019 р.

3.6. Визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № Ф-0008071305 від 11.04.2019.

3.7. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008091305 відмовлено.

3.8. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судовий збір в сумі 9 605,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Житомирській області / надалі апелянт/подало апеляційну скаргу.

5. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем завищено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей в зв`язку із включенням до їх складу вартості придбаної великої рогатої худоби від ПП Генезіс XXI , яке має характерні ознаки фіктивності та за вказаною адресою у документах не знаходиться.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та повноти нарахування і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої було складено акт № 180/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.03.2019.

7. Висновками акту перевірки зафіксовано наступні порушення:

7.1) пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16, п. 44.1 ст.44, п.177.2, пп. 177.4.1, пп. 177.4.4 п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, завищення суми документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та відображених у колонках 5, 6, 7,8 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та у колонках 5, 6, 7,8 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік на загальну суму 26 351 533,82 грн., в тому числі: за 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік - 26 305 000 грн., в результаті чого занижено чистий дохід в колонці 9 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік Сума чистого оподатковуваного доходу на загальну суму та в колонці 9 рядка 1 розділу І додатку Ф2 до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік Сума чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 26 351 533,82 грн., в т.ч 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік - 26 305 000 грн., що призвело до заниження в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 4 743 276,08 грн., в тому числі: за 2017 рік - 8 376,08 грн., 2018 рік - 4 734 900 грн.;

7.2) п.187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п.188.1 ст. 188, п.198.1, абзацу г п.198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 29.01.2016 №159/28289 - занижено суму податку на додану вартість за січень 2017 року на 1882 грн., червень 2017 року на 167 397 грн., за листопад 2017 року на 92 657 грн., за грудень 2018 року на 5 471 501 грн., та зменшено від`ємне значення рядка 21 на 71 172 грн. в грудні 2018 року;

7.3) п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7 та ч.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI із змінами та доповненнями встановлено заниження за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00% в з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 135 045,64 грн., в тому числі: за 2017 рік - 10 237,44 грн., за 2018 рік - 124 808,20 грн.;

7.4) пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164, пп.1.1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 26 351 533 грн:, в т.ч по періодах 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік -26 305 000 грн., що призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в загальній сумі 395 273 грн в т.ч по періодах 2017 рік - 698 грн., 2018 рік - 394 575 грн.;

7.5) п.177.10 ст. 177, п. 44.3 та п. 44.5 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України: ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки надано не в повному обсязі документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

8. На підставі вказаних порушень, 11.04.2019 року податковим органом винесено, такі податкові повідомлення-рішення:

8.1. № 0008141305, згідно з яким застосовано штраф в розмірі 50% за платежем податок на додану вартість у сумі 2569265 грн.;

8.2. № 0008081305, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. (порушення 5);

8.3. № 0008121305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 5929095,10 грн., з якого за податковим зобов`язанням - 4743276,08 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 185819,02 грн. (порушення 1);

8.4. № 0008111305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 494091,25 грн., з якого за податковим зобов`язанням - 395273,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 98818,25 грн (порушення 4);

8.5. № 0008091305, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71172 грн. (порушення 2).

9. Також 11.04.2019 прийнято рішення № 0008061305, згідно з яким застосовано штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску в сумі 14528,31 грн (порушення 3) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0008071305, згідно якої донараховано ЄСВ в сумі 135045,64 грн.

10. На вказані рішення від 19.04.2019 ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу до Державної фіскальної служби України з вимогою про їх скасування.

11. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 № 28385/6/99-99-11-05-01-25, з урахуванням листа від 12.08.2019 № 38676/6/99-99-11-05-01-25, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.04.2019 № 0008091305 в частині зменшення від`ємного значення по податку на додану вартість. Інші оспорювані в даній справі рішення залишено без змін.

12. Не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019 № 0008141305, № 0008081305, № 0008121305, № 0008111305, № 0008091305, рішення № 0008061305, вимоги №Ф-0008071305, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

13. Позивач вважає, що порушення, встановлені апелянтом, є необґрунтованими, оскільки на підтвердження витрат на суму 26 351 533,82 грн. ним було надані всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

14. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем завищено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей в зв`язку із включенням до їх складу вартості придбаної великої рогатої худоби від ПП Генезіс XXI , яке має характерні ознаки фіктивності та за вказаною адресою у документах не знаходиться.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно із пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

18. Згідно із п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

19. Пунктом 177.2 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

20. У відповідності до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

21. Згідно пп. 177.4.5 п.117.4 ст.177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

22. Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

23. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

24. У відповідності до ч.2 ст.9 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

25. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

26. Відповідно до п.4 ст.37 Закону України Про ветеринарну медицину № 2498-ХІІ від 25.06.1992, юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов`язана з утриманням та обігом тварин, зобов`язані перед переміщенням тварин з потужностей (об`єктів), де вони утримуються, отримати від державного ветеринарного інспектора дозвіл на їх переміщення.

27. Згідно із пунктами 2,3 частини 2 ст.32 Закону України Про ветеринарну медицину, об`єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, крім випадків, встановлених цим Законом, супроводжуються такими ветеринарними документами:

- ветеринарним свідоцтвами (для України - форми № 1, № 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною);

- ветеринарними довідками - при переміщенні в межах району.

28. Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин.

29. Статтею 5 Закону України Про ідентифікацію і реєстрацію тварин передбачено, що юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність із забою та утилізації тварин, зобов`язані: подавати для реєстрації дані про забій, утилізацію тварин, а також дані про господарства, що здійснюють такий забій та утилізацію; вести облік забитих, утилізованих тварин; проводити забій, утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.

30. Пунктом 6 розділу І. Загальні положення Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.12.2017 № 642 (далі - Порядок № 642) передбачено, що ідентифікація та реєстрація великої рогатої худоби включає такі процеси:

реєстрацію господарства та отримання (за потреби) власником доступу до Реєстру тварин;

оформлення замовлення на проведення ідентифікації та реєстрації тварин;

ідентифікацію тварин;

облік ідентифікованих тварин у господарстві;

реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин;

оформлення і видачу паспорта великої рогатої худоби;

реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, загибель (падіж), забій, утилізацію тварин тощо.

31. Згідно з п.1, п.2 розділу VІІ. Забій, загибель, падіж, утилізація ідентифікованих тварин Порядку № 642, у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов`язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п`яти робочих днів від дати забою тварини надіслати паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внести до Реєстру тварин інформацію про забій тварини.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

32. Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень № 0008121305 та № 0008111305, рішення № 0008061305, вимоги №Ф-0008071305 від 11.04.2019 колегія суддів зазначає наступне.

33. 02.10.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП Генезіс XXI (постачальник) було укладено договір поставки № 23 великої рогатої худоби (ВРХ) у живій вазі за цінами, визначеними прайс-листом і зазначеними у видаткових накладних.

34. Аналогічний договір укладено між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП Генезіс XXI (постачальник) 02.01.2018 за №2.

35. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ВРХ поставляється партіями за письмовим узгодженням сторін.

36. Поставка товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах EXW склад постачальника. Завантаження товару у транспортний засіб покупця /перевізника /здійснюється силами та за рахунок постачальника.

37. Розрахунки за кожну постановлену партію продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або будь-яким іншим зручним для сторін способом (п.5.2).

38. Згідно пп.6.4.1 Договору, одночасно з кожною партією товару постачальник зобов`язаний передати покупцю: видаткову накладну на товар; товарно-транспортну накладну; якісне посвідчення/ декларацію виробника; експертний висновок (із протоколом лабораторних досліджень) - копія, завірена підписом відповідальної особи та печаткою Постачальника; протокол дослідження на ГМО (періодичність досліджень - 1 раз на рік) копія, завірена підписом відповідальної особи та печаткою постачальника; висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи (за наявності) копія, завірена підписом відповідальної особи та печаткою постачальника.

39. На виконання умов Договору поставки № 2 від 02 січня 2018 року, ПП Генезіс XXI поставив ФОП ОСОБА_1 товар - ВРХ в кількості 2507 шт. на загальну суму 51 756 660,40 грн., що підтверджується дослідженими судом першої інстанції первинними документами , а саме :

- видаткова накладна 12/1 від 12.12.2018 року; видаткова накладна 13/1 від 13.12.2018 року; видаткова накладна 14/1 від 14.09.2018 року; видаткова накладна 23/1 від 23.11.2018 року; видаткова накладна 26/1 від 26.10.2018 року; видаткова накладна 22/1 від 22.11.2018 року; видаткова накладна 25/1 від 25.10.2018 року; видаткова накладна 27/1 від 27.09.2018 року; видаткова накладна 27/1 від 27.07.2018 року; видаткова накладна 09/1 від 09.07.2018 року; видаткова накладна 21/1 від 21.08.2018 року;видаткова накладна 07/1 від 07.05.2018 року; видаткова накладна 09/1 від 09.04.2018 року; видаткова накладна 08/1 від 08.06.2018 року; видаткова накладна 23/1 від 23.05.2018 року; видаткова накладна 21/1 від 21.06.2018 року; видаткова накладна 11/1 від 11.06.2018 року; видаткова накладна 23/1 від 23.02.2018 року; видаткова накладна 21/1 від 21.11.2018 року; видаткова накладна 25/1 від 25.01.2018 року; видаткова накладна 20/1 від 20.11.2018 року; видаткова накладна 15/1 від 15.03.2018 року.

40. Вказані видаткові накладні містять всі необхідні реквізити первинного документу, а саме: номер та дату складання документа, реквізити постачальника та покупця, найменування товару (ВРХ доросла корова/ВРХ молодняк бичок), кількість, вага, одиниці виміру, ціна за одиницю, сума поставки, а також підписи та печатки постачальника - ПП Генезіс XXI та покупця - ФОП ОСОБА_1 . Тобто, накладні мають всі необхідні ознаки для ідентифікації товару, його вартості та постачальника.

41. Поставки ВРХ позивачем було оплачено на рахунок ПП Генезіс XXI на загальну суму 37600501,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за 2018 рік, в яких в графі призначення платежу зазначено: плата за ВРХ ПДВ… . В платіжних дорученнях наявна відмітка: проведено банком .

42. Також, поставки ВРХ до ФОП ОСОБА_1 в 2018 році від ПП Генезіс XXI підтверджуються наступним.

43. У разі забою тварини в господарстві фізична особа зобов`язана звернутися до працівника Адміністратора Реєстру тварин для внесення до паспорта тварини дати та причини забою, зняти з тварини бирки і протягом п`яти робочих днів від дати її забою надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини до Адміністратора Реєстру тварин для внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини та знищення паспорта тварини в установленому порядку.

44. Паспорти тварин, які надійшли до Адміністратора Реєстру тварин в разі падежу (загибелі), забою чи утилізації тварини, підлягають знищенню в установленому порядку (п.10).

45. Пунктом 11 Порядку № 642 передбачено, що власник/утримувач знищує зняті з тварин бирки таким чином, щоб унеможливити їх повторне використання.

46. Як вбачається із досліджених судом першої інстанції копій ветеринарних свідоцтв за 2018 рік, всі вони видані Житомирською районною державною лікарнею ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ПП Генезіс XXI , містять печатку цього органу та підпис особи, що склала свідоцтво - завідуючого відділенням ОСОБА_2 У свідоцтвах вказано, що тварини (ВРХ) здорові, щеплені та направляються в с.Юріївка, Любарського району для забою. Згідно доданих до ветеринарних свідоцтв за 2018 рік списків, всі тварини в кількості 2545 шт. згідно наданих свідоцтв ідентифіковані.

47. Актами передачі паспортів ВРХ та ветеринарних карток і знятих з тварин бирок, складеними комісією в складі ветеринарного лікаря Трофименко О.М., представника філії ДП Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин Бабицької О.Д., представника позивача Занько В.В. підтверджено списання цих документів за період 2018 рік та забій тварин у 2018 році у кількості 1442 шт.

48. Витягом з Єдиного державного реєстру тварин № 2900123591/19.03.2019/ НОМЕР_2 від 19.03.2019 підтверджено, що в період з 2017 по 2018 роки ФОП ОСОБА_1 було забито 2772 голів ВРХ згідно з переліком та ідентифікацією кожної тварини відповідним паспортом (відповідні номери вказані у графі паспорт…).

49. Отже, фізична наявність ВРХ та її отримання, в тому числі від ПП Генезіс XXI , в 2017- 2018 роках, забій підтверджено документами, які передбачено Законом України Про ветеринарну медицину , Законом України Про ідентифікацію і реєстрацію тварин , Порядком ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.12.2017 № 642.

50. Крім того, судом першої інстанції в якості свідка був допитаний ОСОБА_3 , який показав, що є ветеринарним лікарем, працює на бойні у ФОП ОСОБА_4 3 роки, також працював в 2017 і в 2018 роках. ВРХ надходить на бійню з необхідними документами: ветеринарною довідкою, листом переміщення, ветеринарною карткою, ветеринарним свідоцтвом. Перед забоєм худоби остання оглядається разом із документами на неї і тільки після цього ВРХ допускається до забою. Вказує, що вся худоба, яка надходила в 2017 і 2018 році від ПП Генезіс XXI , супроводжувалась відповідною ветеринарною документацією і передавалась йому водієм, який її перевозив. ВРХ доставлялась до бійні позивача на автомобілі ДАФ. Ветеринарне свідоцтво зберігає у себе протягом двох років після забою, всі інші документи передаються до Державного підприємства Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин .

51. З урахуванням наведеного та показання свідка ОСОБА_3 , посилання апелянта на ту обставину, що на момент проведення перевірки в розпорядженні ФОП ОСОБА_1 не було ветеринарних паспортів, ветеринарних довідок та відомостей про переміщення ВРХ, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені документи після забою були передані до Державного підприємства Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин для їх знищення у відповідності до Порядку № 642, що також підтверджується вже дослідженим витягом з Єдиного державного реєстру тварин № 2900123591/19.03.2019/ НОМЕР_2 .

52. Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем підтверджено факт придбання у ПП Генезіс XXI ВРХ у 2018 році та правомірність формування витрат у зв`язку із цим на суму 26 305 000 грн.

53. Твердження апелянта про неправомірність формування витрат на суму 26 305 000 грн. внаслідок відсутності у ПП Генезіс XXI трудових ресурсів, основних фондів, виробничих, складських потужностей, є безпідставним, оскільки на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, так як останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

54. Наведена правовова позиція узгоджується із викладеною в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а у справі № 826/1398/17.

55. Інші доводи апелянта зводяться до висновку про фіктивність ПП Генезіс XXI , а отже нереальність операцій з постачання ВРХ позивачу.

56. З приводу вказаного колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для такої особи.

57. Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

58. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" згідно якої, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

59. З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

60. Окрім того, колегія суддів зазначає, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

61. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

62. Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на безтоварність поставки внаслідок того, що за період 2018 року в товарно-транспортних накладних, а саме, в графі Пункт навантаження зазначено с.Н.Любар, Любарський р-н, Житомирська область Пункт розвантаження смт. Любар , графа Відпуск за довіреністю вантажоодержувача: серія, номер, дата, виданою не заповнена, велику рогату худобу отримав водій /експедитор ОСОБА_5 тобто особа, яка не має відношення до господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , не є найманим працівником протягом перевіряємого періоду, а також не є матеріально-відповідальною особою та не має доручення на отримання ВРХ та права підпису на будь-яких первинних документах. В товарно-транспортних накладних ПП Генезіс XXI зазначено автомобіль ДАФ НОМЕР_3 , що належить ФОП ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

63. Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

64. Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

65. Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

66. Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, а також певні недоліки у їх оформленні можуть вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезення, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій.

67. Згідно правової позиції Верхового Суду, викладеної в постанові від 20.06.2018 по справі № 813/1879/13-а, відсутність певних документів, зокрема на підтвердження факту транспортування товару, не можуть бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судами у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цього факту.

68. Крім того, твердження апелянта про недоліки оформлення ТТН при перевезенні ВРХ у 2018 році є необґрунтованим, оскільки не доведено ним жодним доказом внаслідок відсутності посилання в акті перевірки на конкретні ТТН, які оформлені з недоліками, а також на приписи норм законодавства (лише вказано, що ТТН оформлено з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363), яким не відповідають наведені ТТН з виявленими недоліками.

69. Отже, колегія суддів вважає, що висновки апелянта про заниження чистого оподатковуваного доходу в 2018 році на суму 26 305 000 грн. є передчасними та такими, що прийняті без врахування всіх обставин, які підлягали встановленню актом перевірки № 180/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.03.2019.

70. Щодо доводів апелянта про порушення позивачем вимог пп. 16.1.2., п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, пп. 177.4.4 п. 177.4 п. 177.10 ст. 177 ПКУ, а саме ФОП ОСОБА_1 завищено вартість отриманих транспортних витрат у 2017 році в сумі 46533,82 грн., по яких не надано в ході проведення перевірки підтверджуючі первинні документи, а саме акти виконаних робіт на отримання транспортних послуг та товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу, колегія суддів зазначає наступне.

71. У 2017 році позивачу надані транспортні послуги на підставі укладених договорів: № 13 від 01.12.2017 з ФОП ОСОБА_6 , від 01.10.2017 з ФОП ОСОБА_7 , № 8 від 01.11.2017 з ФОП ОСОБА_8 , від 01.11.2017 з ФОП ОСОБА_9 , від 10.10.2017 з ФОП ОСОБА_10 .

72. Водночас послуги з транспортного перевезення наведеними контрагентами в сумі 46533,82 грн. підтверджено: платіжним дорученням № 543 від 13.12.2017; актом надання транспортних послуг № 11 від 12.12.2017; рахунком № 1163 від 10.10.2017; актом виконання транспортних послуг № 117 від 10.10.2017; платіжним дорученням № 502 від 30.10.2017; платіжним дорученням № 523 від 30.11.2017; платіжним дорученням № 496 від 25.10.2017; платіжним дорученням № 558 від 18.12.2017; платіжним дорученням № 517 від 09.11.2017; актом надання транспортних послуг № 9 від 12.12.2017; платіжним дорученням № 527 від 16.11.2017; платіжним дорученням № 529 від 01.12.2017; актом надання транспортних послуг № 9 від 14.11.2017; платіжним дорученням № 517 від 28.11.2017; рахунком-фактурою № СФ-0000104 від 22.11.2017; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000104 від 22.11.2017; заявкою на надання транспортних послуг № 3 від 21.11.2017; актом звірки взаєморозрахунків № 111700706 на 31.12.2016; рахунком-фактурою № СФ-0000021 від 12.10.2017; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021; платіжним дорученням № 506 від 02.11.2017; рахунком-фактурою № СФ-0000073 від 09.11.2017; заявкою на надання транспортних послуг № 1 від 10.10.2017; платіжним дорученням № 521 від 10.11.2017; актом надання транспортних послуг № 73 від 10.11.2017 (на загальну суму 75300 грн, в тому числі ПДВ 15060 грн).

73. Перевезення здійснювалось транспортними засобами МАН НОМЕР_4 , ДАФ НОМЕР_5 , ДАФ НОМЕР_6 , ДАФ НОМЕР_7 , ДАФ НОМЕР_8 .

74. Наведені документи відповідають ознакам первинних у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять інформацію, яка дозволяє ідентифікувати надання послуг із перевезення ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 на користь позивача.

75. При цьому, посилання апелянта на недоліки, виявлені у заявках на надання транспортних послуг, актах здачі-прийняття робіт тощо за період 2017 рік, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі порушення не були наведені в акті перевірки та не слугували підставою для прийняття висновку про завищення вартості отриманих транспортних витрат у 2017 році в сумі 46533,82 грн. та, відповідно, заниження чистого оподатковуваного доходу на цю суму.

76. Необхідно відзначити, що певні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, як вже зазначалось раніше судом, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

77. Доводи апелянта про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських операцій зі спірними контрагентами мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат з метою визначення чистого оподатковуваного доходу.

78. Таким чином, доводи апелянта щодо завищення ФОП ОСОБА_1 витрат по отриманим транспортним послугам на суму 46533,82 грн. за 2017 рік колегія суддів вважає безпідставними.

79. Враховуючи наведене у сукупності, порушення в частині завищення суми документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності на загальну суму 26 351 533,82 грн., в тому числі: за 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік - 26 305 000 грн., в результаті чого позивачем занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 26 351 533,82 грн., в т.ч 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік - 26 305 000 грн. спростовано судом першої інстанції дослідженими матеріалами справи.

80. Як вбачається із акту перевірки, заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 26 351 533,82 грн., в т.ч 2017 рік - 46 533,82 грн., 2018 рік - 26 305 000 грн призвело до:

- заниження в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 4 743 276,08 грн., в тому числі: за 2017 рік - 8 376,08 грн., 2018 рік - 4 734 900 грн. (ППР № 0008121305);

- заниження в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в загальній сумі 395 273 грн в т.ч по періодах 2017 рік - 698 грн., 2018 рік - 394 575 грн. (ППР № 0008111305);

- заниження в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00 % з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 135045,64 грн., в тому числі: за 2017 рік - 10237,44 грн., за 2018 рік - 124808,20 грн (вимога № 0008071305 та рішення № 0008061305).

81. Оскільки апелянтом не підтверджено допущені позивачем порушення щодо заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 26 351 533,82 грн. , відтак податкові повідомлення-рішення № 0008121305, № 0008111305, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008071305, рішення № 0008061305 від 11.04.2019 є протиправними та вірно скасовані судом першої інстанції.

82. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0008141305, згідно з яким застосовано штраф в розмірі 50% за платежем податок на додану вартість у сумі 2569265 грн., колегія суддів зазначає наступне.

83. У відповідності до пп. а п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

84. Пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

85. Згідно п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

86. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

87. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

88. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

89. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

91. Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПКУ передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

92. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки № 180/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.03.2019 не містить посилань на конкретно визначену та фактично досліджену податковим органом первинну документацію позивача та її аналізу за 2018 рік, на підставі яких було зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по товарам, які придбані, та в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях в грудні 2018 року в сумі 5 014 395 грн. у межах господарської діяльності платника податків та відсутні в складі залишків товарів на кінець періоду перевірки.

93. Наведене позбавило можливості перевірити правомірність висновку про відсутність правових підстав для включення ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту ПДВ по товарах, які придбані в грудні 2018 року.

94. Також, в акті перевірки відсутні посилання на відповідну первинну документацію, обставини та правову природу виникнення ПДВ в частині висновку про його завищення на загальну суму 124 134 грн., в тому числі: червень 2017 року-50 002 грн. , вересень 2018 року - 23 333 грн. , жовтень 2018 року -50799 грн. в розрізі контрагентів ТОВ Торгова компанія Албо , ТОВ Торгівельна компанія Скіф , по яким виявлено порушення.

95. Водночас формальний перерахунок апелянтом досліджених документів в акті перевірки як-то: зареєстрованих в ЄПРН виданих податкових накладних, чеків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, - без їх деталізації, розшифровки, співставлення, аналізу тощо - не дозволило суду першої інстанції і колегії суддів перевірити правомірність наведеного висновку апелянта щодо завищення податкових зобов`язань на загальну суму 124 134 грн. та порушення вимог Податкового кодексу України у цій частині.

96. Крім того, як вбачається із розрахунку штрафних санкцій з ПДВ до податкового повідомлення-рішення № 0008141305, Головним управлінням ДФС у Житомирській області встановлено розмір штрафних санкцій 50% відповідно до п.120-1.1 ст.120 ПК України від сум податку на додану вартість, які, на думку апелянта, завищено за червень 2017 року в розмірі 50 002 грн. , за вересень 2018 року - 23 333 грн. , за жовтень 2018 року - 50799 грн. , за грудень 2018 року - 5 014 395 грн.

97. Проте, з вересня 2018 року, жовтня 2018 року, грудня 2018 року (момент порушення, визначений апелянтом у розрахунку) до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення № 0008141305 в квітні 2019 року не минуло понад 366 і більше календарних днів, відтак розрахунок штрафних санкцій, вказаних у податковому повідомленні-рішенні № 0008141305 в сумі 2 569 265 грн. , виходячи із розміру 50% штрафних санкцій від сум ПДВ згідно п.120-1.1 ст.120 ПК України, є безпідставним.

98. Враховуючи наведене у сукупності, недоведеність правомірності розрахунку штрафних санкцій у розмірі 50% відсотків штрафу згідно п.120-1.1 ст.120 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0008141305 від 11.04.2019 правомірно скасовано судом першої інстанції.

99. Щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008081305 про застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн.колегія суддів зазначає наступне.

100. У відповідності із п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

101. Отже, підставою відповідальності згідно із п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України є:

- незабезпечення платником податків зберігання первинних документів;

- ненадання платником податків контролюючим органам первинних документів.

102. При цьому, склад правопорушення буде відсутній у разі, якщо для проведення документальної перевірки платником податку буде надано не в повному обсязі, на думку контролюючого органу, первинні документи.

103. Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

104. Згідно із п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

105. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6).

106. Зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки та подачі заперечень на акт, подано до матеріалів перевірки працівникам ГУ ДФС у Житомирській області всі наявні у нього первинні документи, пов`язані з предметом перевірки, досліджені також і судом першої інстанції , а підставою відповідальності згідно із п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України є ненадання платником податків контролюючим органам первинних документів (а не надання їх не в повному обсязі), відтак застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн. правомірно визнано судом першої інстанції незаконним, а отже податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0008081305 підлягало скасуванню.

107. Посилання апелянта на матеріали кримінального провадження № 32019060000000023 колегія суддів не бере до уваги, виходячи із приписів ч.6 ст.78 КАС України та обов`язку безпосереднього сприйняття судом показань свідків у відповідності із приписами ст.ст.91-93 КАС України.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

108. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

109. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

110. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

111. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

112. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

113. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

114. Рішення суду є законним та обрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.