Рішення

від 15.06.2020 по справі 910/3064/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 910/3064/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд", 03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А, код 40635087 до Селянське (фермерське) господарство "Лещенко І. Т.", 61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, оф. 1, код 31422608 про стягнення 336 798,00 грн. за участю представників:

позивача - Юхименко С.В. за довіреністю №3 від 29.04.2020 в режимі відеоконференції

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Селянського (фермерського) господарства "Лещенко І.Т." 336 798,00 грн. поворотної фінансової допомоги, наданої згідно договору №Д-3/120919 від 12.09.2019.

Судові витрати просить віднести на відповідача та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2020 позовну заяву у справі №910/3064/20 було передано до господарського суду Харківської області за територіальною підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

22.05.2020 позивачем подано до суду заяву (вх. №11557) про зміну підстав позову, відповідно до якої він зазначає, що підставою позовних вимог є невиконання відповідачем умов договору поставки №ДКП-159/120919 щодо поставки товару та не повернення коштів, які були сплачені за цей товар згідно платіжних доручень №1884 від 12.09.2019 та №1947 від 19.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 прийнято судом до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Відповідно до частини 1,3 та 5 ст.12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Суд виходить з того, що право учасників справи на справедливий суд не може бути обмеженим.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Також, відповідно до ч. 4, 5 ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що сторонами має бути заявлене відповідне клопотання за наявності необхідних технічних умов та отриманого в устаноленому порядку електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Таким правом відповідач не скористався, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одне із завдань учасників процесу і суду - своєчасне вирішення спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність передбачених ст. ст. 202, 216 ГПК України правових підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви, а також приймаючи до уваги ненадходження до господарського суду повідомлення від відповідача щодо неможливості надання відзиву або бажання приймати участь в судовому засіданні, керуючись завданням господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вирішення даного спору по суті.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал суду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Проте ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, оф. 1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання учасників справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інвест Агро Трейд (далі Покупець/Позивач) та Селянським (фермерським) господарством Лещенко І .Т. (далі Постачальник/Відповідач) було укладено договір поставки № ДКП- (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар (висівки пшеничні), а Покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язується прийняти й оплатити Товар.

Згідно з п. 2.2. Договору, Загальна вартість складає: без ПДВ 311 850,00 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 348 000,00 грн.,+-/10%, згідно п. 1.6.

Виходячи з п. 1.6. Договору, загальна кількість Товару за цим Договором ПО (сто десять) метричних тон Товару з опціоном +-/10% за вибором Покупця.

На виконання умов Договору, на підставі рахунків-фактур (рахунок фактура №22 від 12.09.2019 р. та рахунок-фактура №27 від 19.09.2019 р.) Покупцем було перераховано на розрахунковий рахунок Позичальника 336 798,00 грн. (платіжне доручення №1884 від 12.09.2019 р., платіжне доручення №1947 від 19.09.2019 р.)

Загальна сума перерахованих Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника коштів, в якості оплати за Товар (висівки пшеничні) складає 336 798,00 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору, строк поставки Товару до 20.09.2019 р.

Станом на дату позовної заяви, як зазначає позивач та, що не було оспорено відповідачем, Постачальником порушено строк поставки Товару, передбачений п.3.2. Договору, що призвело до виникнення заборгованості Селянського (фермерського) господарства Лещенко І.Т. перед ТОВ ТД ІАТ в розмірі 336 798,00 грн.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язання передбаченого умовами Договору (поставка Товару), Позивач звернувся з позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

12.09.2019 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки Товару, на підставі якого Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму в розмірі 336 798,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.)

Перерахування коштів на розрахунковий рахунок Відповідача в сумі 336 798,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №1884 від 12.10.2018, та №1947 від 19.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили, що строк поставки товару до

20.09.2019 р.

Відповідачем порушенні умови укладеного Договору № ДКП-159/120919 від

12.09.2019 р., а саме п.3.2., Товар не було поставлено, кошти залишаються неповерненні.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (належне виконання).

Згідно з п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 10.1.Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 р., а в частині розрахунків та поставки Товару до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Тобто, на дату подання позовної заяви, Договір № ДКП-159/120919 від 12.09.2019 р. є дійсним, зобов`язання, щодо повернення отриманих коштів за непоставлений товар з боку Відповідача не виконано, чим порушено істотні умови Договору, та законні права Позивача.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд" до Селянського (фермерського) господарства "Лещенко І. Т." задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лещенко І. Т." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, оф. 1, код 31422608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А, код 40635087) 336 798,00 грн. заборгованості.

Судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лещенко І. Т." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, оф. 1, код 31422608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А, код 40635087) 5 051,98 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвест Агро Трейд" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А, код 40635087).

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство "Лещенко І. Т." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, оф. 1, код 31422608).

Повне рішення складено "17" червня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров